ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
26.02.2025Справа № 926/2375/24
За позовомКерівник Чернівецької спеціалізованої прокуратури в сфері оборони Західного регіону в інтересах держави в особі його органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах Квартирно-експлуатаційного відділу м.Чернівці
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачаТовариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України"
провідшкодування збитків у сумі 663675,30 грн
Суддя Смирнова Ю.М.
Секретар судового засідання Негеля Ю.М.
Представники учасників справи:
прокурорСамокіщук М.Ю.
від позивачаСідлецький Д.Ю.
від відповідачаОнацька О.В.
від третьої особине з'явилися
Керівник Чернівецької спеціалізованої прокуратури в сфері оборони Західного регіону в інтересах держави в особі його органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах Квартирно-експлуатаційного відділу м.Чернівці звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" про відшкодування збитків у сумі 663675,30 грн.
В обґрунтування своїх вимог прокурор зазначив, що відповідач не виконав істотні умови договору про постачання природного газу від 08.11.2021 №23-1070/21-БО-Т та не здійснив реєстрацію КЕВ м.Чернівці в реєстрі споживачів, у зв'язку з чим у грудні 2021 року обсяг переданого позивачу газу був віднесений до поставленого Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", як постачальником "останньої надії", з нарахуванням плати за поставлені обсяги за збільшеним тарифом, що призвело до завдання збитків Квартирно-експлуатаційному відділу м.Чернівці.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 23.09.2024 відкрито провадження у справі №926/2375/24, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 08.10.2024.
03.10.2024 від третьої особи надійшли письмові пояснення по справі, в яких третя особа проти заявлених позовних вимог заперечила та зазначила, що прокурором та позивачем не доведено наявності жодного елементу правопорушення, як-то збитків, їх розміру, протиправності поведінки заподіювача збитків, існування причинного зв'язку такої поведінки із заподіяними збитками, що є підставою для відмови у задоволенні позову.
08.10.2024 від відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач проти заявлених позовних вимог заперечив. Серед іншого, відповідач зазначив, що кошти, які позивач сплатив третій особі як постачальнику "останньої надії" не можуть вважатися збитками, так як були нараховані за поставлений газ - товар, отриманий позивачем, у зв'язку з чим збитки у позивача відсутні. Також, як вказує відповідач, не можуть вважатися збитками штрафні санкції, стягнуті з позивача рішенням Господарського суду Чернівецької області від 24.05.2023 у справі №926/1872/23 у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 08.10.2024 справу №926/2375/24 передано за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Господарського суду міста Києва.
10.04.2024 матеріали зазначеної справи надійшли до Господарського суду міста Києва.
За результатами автоматизованого розподілу справу передано на розгляд судді Смирновій Ю.М.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.10.2024 прийнято справу №926/2375/24 до провадження, підготовче засідання у справі призначено на 28.11.2024, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов - протягом 20 днів з дня вручення даної ухвали.
18.05.2024 відповідач надав відзив на позов, де зазначив, що чинним законодавством України та умовами договору про постачання природного газу від 08.11.2021 №23-1070/21-БО-Т не визнано чіткого строку, протягом якого постачальник зобов'язаний здійснити реєстрацію споживача у власному реєстрі споживачів на інформаційній платформі оператора ГТС, з огляду на що відповідач є відповідальним за обсяги спожитого споживачем природного газу не з моменту укладення договору, а з моменту реєстрації споживача в інформаційній платформі оператора ГТС. При цьому, відповідач не міг зареєструвати позивача реєстрі споживачів та інформаційній платформі оператора ГТС у зв'язку з ненаданням при укладенні договору про постачання природного газу від 08.11.2021 №23-1070/21-БО-Т повної інформації про об'єкти, а тому позивач був автоматично включений до портфеля третьої особи як постачальника "останньої надії".
Крім того, як зауважив відповідач, позивач, у разі незгоди на отримання природного газу від постачальника "останньої надії", міг самостійно вжити заходи щодо припинення постачання природного газу, однак, матеріали справи не містять доказів вчинення позивачем таких дій, у зв'язку з чим позивач і повинен нести всі наслідки, пов'язанні з отриманням природного газу від постачальника "останньої надії", а спожитий ним природний газ не може вважатись збитками у розумінні ст.22 Цивільного кодексу України.
28.11.2024 від позивача надійшла заява про проведення підготовчого засідання 28.11.2024 у справі без участі його представника.
28.11.2024 від прокуратури надійшла відповідь на відзив, в якій вона проти тверджень відповідача, викладених у відзиві на позов, заперечила.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2024 оголошено перерву у підготовчому засіданні до 19.12.2024, встановлено відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив до 11.12.2024.
10.12.2024 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
19.12.2024 до початку підготовчого засідання від позивача надійшла заява про проведення підготовчого засідання без участі представника позивача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 30.01.2025.
29.01.2025 від позивача надійшла заява про проведення судового засідання 30.01.2025 без участі представника позивача.
У судовому засіданні з розгляду справи по суті 30.01.2025 оголошено перерву до 12.02.2025, про що позивача та третю особу повідомлено ухвалою суду.
07.02.2025 від позивача надійшли додаткові письмові пояснення по суті спору.
У судовому засіданні з розгляду справи по суті 12.02.2025 оголошено перерву до 26.02.2025, про що прокуратуру та третю особу повідомлено ухвалою суду.
14.02.2025 та 17.02.2025 від відповідача надійшли тотожні за змістом клопотання про приєднання доказів.
Представники прокуратури та позивача у судовому засіданні 26.02.2025 заявлені позовні вимоги підтримали, просили суд позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні 26.02.2025 проти заявлених позовних вимог заперечив з підстав, наведених у відзиві на позов та запереченнях на відповідь на відзив.
Третя особа у судове засідання 26.02.2025 своїх представників не направила, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.
В судовому засіданні 26.02.2025 на підставі ст.240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників справи, Господарський суд міста Києва
08.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", як постачальником, та Квартирно-експлуатаційним відділом м.Чернівці як споживачем, укладено договір постачання природного газу №23-1070/21-БО-Т (договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити споживачеві природній газ, а споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору (п.1.1).
Згідно п.1.4 договору споживач підтверджує та гарантує, що на момент підписання цього договору у споживача є в наявності укладений договір на розподіл природного газу між споживачем та оператором газорозподільної мережі та присвоєний оператором ГРМ персональний ЕІС - код та/або укладений договір транспортування природного газу між споживачем та оператором газотранспортної системи та присвоєний оператором ГТС персональний ЕІС - код (якщо об'єкти споживача безпосередньо приєднані до газотранспортної мережі.
Пунктом 1.5 договору сторони погодили, що у разі, якщо об'єкти споживача підключені до газорозподільних мереж, розподіл природного газу, який постачається за цим договором, здійснюють оператори газорозподільних мереж, а саме: АТ "Чернівцігаз", АТ "Хмельницьгаз", з якими споживач уклав відповідний договір.
Відповідно до п.2.1 договору постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу у період з жовтня 2021 року по грудень 2022 року (включно) у кількості 1141,000 тис.куб. м.
У п.2.3 договору сторони погодили, що підписанням цього договору споживач дає згоду постачальнику на включення його до Реєстру споживачів постачальника, розміщеного на інформаційній платформі оператора ГТС відповідно до вимог кодексу ГТС.
Згідно з п.3.2 договору постачання газу за цим договором здійснюється постачальником виключно за умови включення споживача до Реєстру споживачів Постачальника, розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС.
Пунктом 3.3 договору передбачено, що постачання (включення споживача до реєстру споживачів постачальника) та використання природного газу за цим договором здійснюється за умови виконання споживачем вимог п.5.1 цього договору щодо остаточного розрахунку за фактично переданий природній газ та відсутності реєстрації споживача в Реєстрі будь-якого іншого постачальника природного газу.
Загальна вартість цього договору на дату укладання становить 18888114,00 грн (п.4.3 договору).
Згідно п.п.3 п.6.2 договору споживач зобов'язаний самостійно припиняти (обмежувати) використання природного газу в разі, зокрема, невключення/виключення споживача до/з реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі оператора ГТС.
Відповідно до п.п.2 п.6.4 договору постачальник зобов'язаний забезпечувати відповідно до вимог Кодексу ГТС своєчасну реєстрацію споживача у реєстрі при дотриманні споживачем умов цього договору.
У п.7.6 договору сторони погодили, що збитки, завдані одній із сторін внаслідок невиконання (неналежного виконання) іншою стороною своїх зобов'язань, відшкодовуються винною у невиконанні (неналежному виконанні) стороною в порядку та розмірі, визначених цим договором та чинним законодавством України.
Згідно п.8.1 договору, споживач не має права вимагати від постачальника відшкодування збитків за невключення його до реєстру внаслідок невиконання споживачем умов цього договору.
Відповідно до п.13.1 договору останній набирає чинності з дати його укладення і діє до 31.12.2022 включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору.
Додатковою угодою №1 від 15.12.2021 до договору сторони внесли зміни до п.п.2.1, 4.3 договору, а саме: постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу у період з грудня 2021 року по грудень 2022 року (включно) у кількості 1141,000 тис.куб. м, загальна вартість цього договору становить 18888114,00 грн.
Додатковою угодою №2 від 21.12.2021 до договору сторони внесли зміни до п.2.1 договору, а саме: постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу у період з 05 грудня 2021 року по грудень 2022 року (включно) у кількості 1141,000 тис.куб. м.
Додатковою угодою №3 від 18.01.2022 до договору сторони внесли зміни до договору, які поширюють свою дію на відносини, що склалися між сторонами з січня 2022 року.
Додатковою угодою №4 від 16.03.2022 до договору, яка поширює свою дію на відносини, що склалися між сторонами з 01.12.2021, сторони внесли зміни до п.п.2.1, 4.3 договору, а саме: постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу у період з 05 грудня 2021 року по грудень 2022 року (включно) у кількості 545,490 тис.куб. м, загальна вартість цього договору становить 836130,29 грн.
Як стверджує відповідач, 08.11.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" подало запит на інформаційній платформі Оператора ГТС щодо зміни постачальника по точці виходу АТ "Чернівцігаз", АТ "Хмельницьгаз".
Так, при реєстрації споживача по точці виходу АТ "Чернівцігаз", АТ "Хмельницьгаз" на інформаційній платформі Оператора ГТС, відповідач отримав повідомлення, що EIC-код споживача зареєстровано в розрізі окремих вузлів обліку (об'єктів споживання).
29.11.2021 на офіційну електрону адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" від позивача надійшов лист від 25.11.2021 №34576/2667 з переліком об'єктів та їх ЕІС-кодів вузлів обліку газу по точці виходу АТ "Чернівцігаз" та АТ "Хмельницьгаз", по яких буде здійснюватися постачання природного газу в рамках укладеного між позивачем та відповідачем договору.
02.12.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" подало запити на інформаційній платформі Оператора ГТС щодо зміни постачальника.
Ці запити було підтверджено 02.12.2021 та зареєстровано споживача в реєстрі споживачів постачальника з датою початку постачання з 05.12.2021, що підтверджується скріншотом екрану монітора алокації (одна точка підтверджена 14.12.2021, а зареєстрована 17.12.2021 згідно листа позивача від 13.12.2021 №576/2788).
Позивач, у період з 05.12.2021 по 31.12.2021 спожив з ресурсів відповідача обсяг природного газу у кількості 126862,48 куб.м., що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 31.12.2021, який скріплений печатками і підписами обох сторін.
Як стверджує прокурор у позовній заяві, позивачу були завдані збитки внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору про постачання природного газу від 08.11.2021 №23-1070/21-БО-Т та незабезпеченням своєчасного внесення відповідачем до реєстру споживачів постачальника на інформаційній платформі Оператора ГТС Квартирно-експлуатаційного відділу м.Чернівці у періоди з 04.11.2021 - 30.11.2021 та з 01.12.2021 - 04.12.2021, внаслідок чого позивач був закріплений за постачальником "останньої надії" та споживав природний газ з ресурсу вказаного постачальника-третьої особи.
Так, у вказані періоди постачальником природного газу для потреб позивача було Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" як постачальник "останньої надії" відповідно до умов типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії" за тарифом, що майже втричі перевищує ціну, визначену договором про постачання природного газу від 08.11.2021 №23-1070/21-БО-Т, укладеними між позивачем та відповідачем.
Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 24.05.2023 у справі №926/1872/23, яке залишено без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 17.10.2023 (ухвалою Верховного Суду від 27.11.2023 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Квартирно-експлуатаційного відділу м.Чернівці) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" до Квартирно-експлуатаційного відділу м.Чернівці задоволено, вирішено стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м.Чернівці заборгованість в сумі 925760,71 грн, з яких: 711629,11 грн основного боргу, 3% річних на суму 22986,59 грн, інфляційні втрати у розмірі 191145,01 грн та 13886,41 грн витрат по сплаті судового збору.
Предметом спору у справі №926/1872/23 було стягнення з позивача на користь третьої особи заборгованості за поставлений у період з 04.11.2021 по 04.12.2021 газ.
Судом під час розгляду справи №926/1872/23 встановлено, що з 01.11.2021 позивача автоматично включено до портфеля постачальника "останньої надії" - Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", що також підтверджується листом №ТОВВИХ-22-6783 від 27.06.2022 Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України".
У свою чергу відповідач та третя особа не визнають обґрунтованість заявлених позовних вимог.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.
Згідно із п.8 ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Аналогічні норми містяться також в ст.20 Господарського кодексу України, якою встановлено, що кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів, зокрема шляхом відшкодування збитків.
Застосування цього способу захисту визначається положеннями ст.22 Цивільного кодексу України і проводиться як у договірних зобов'язаннях (ст.611 Цивільного кодексу України), так і в позадоговірних зобов'язаннях (гл.82 Цивільного кодексу України), якщо порушенням цивільного права особи їй завдано майнову шкоду, призведено до збитків.
Стаття 224 Господарського кодексу України зобов'язує учасника господарських відношень, який порушив господарські зобов'язання або встановлені вимоги, які стосуються здійснення господарської діяльності, відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушені. Під збитками розуміються витрати, здійсненні уповноваженою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не отримані їй доходи, які уповноважена сторона отримала б у разі належного виконання зобов'язання або дотримання правил здійснення господарської діяльності іншою стороною.
Відповідно до частини 1, 2 ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно зі ст.225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що особа, яка порушила зобов'язання, несе цивільно-правову відповідальність, зокрема у вигляді відшкодування збитків. Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідною є наявність всіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправної поведінки; наявності шкоди (збитки - це грошове вираження шкоди); причинного зв'язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою; вини.
Відсутність будь-якої з зазначених умов виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов'язку з відшкодування збитків.
Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності).
Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров'я тощо).
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.
Суд зазначає, що саме на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому, важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.
Відповідно до ст.627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.1 ст.12 Закону України "Про ринок природного газу" (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних відносин) постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2496 затверджено Правила постачання природного газу (Правила), які розроблені на виконання п.17 ч.3 ст.4 Закону України "Про ринок природного газу" та регулюють відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи/газотранспортної системи (далі - Оператори ГРМ/ГТС) (п.1 Правил) (тут і далі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Дія цих Правил поширюється на постачальників, споживачів природного газу - фізичних осіб (побутових споживачів), фізичних осіб - підприємців, юридичних осіб та Операторів ГРМ/ГТС (п.2 Правил).
Згідно п.3 розділу І Правил постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи. Постачальник не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника у розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.
Пунктом 1 розділу II Правил визначено, що підставою для постачання природного газу споживачу є, зокрема: наявність у споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу та дотримання його умов; включення споживача до Реєстру споживачів постачальника у відповідному розрахунковому періоді.
Відповідно до п.1 глави 5 Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2493, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за №1378/27823 (Кодекс ГТС) (тут і далі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 року №2496, та за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі у відповідному розрахунковому періоді. Постачальник, крім постачальника останньої надії, не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника в розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.
Як вбачається з матеріалів справи між позивачем та відповідачем було укладено договір про постачання природного газу від 08.11.2021 №23-1070/21-БО-Т, що свідчить про досягнення сторонами цього правочину згоди щодо усіх істотних умов договору.
В укладеному договорі, зокрема в п.2.1 договору сторони погодили період постачання природного газу та об'єми, зокрема з 05 грудня 2021 року по грудень 2022 року (включно) у кількості 545,490 тис.куб.м (у редакції додаткової угоди №4 від 16.03.2022 до договору, яка поширює свою дію на відносини, що склалися між сторонами з 01.12.2021).
Як вже вказувалося судом, згідно з п.3.2 договору постачання газу за цим договором здійснюється постачальником виключно за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника, розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС.
Отже, в договорі передбачена відкладальна умова стосовно початку постачання природного газу споживачу, а відповідач є відповідальним за обсяги спожитого природного газу споживачем не з моменту укладення договору, а з моменту реєстрації споживача в інформаційній платформі оператора ГТС.
Згідно зі п.19 розділу ІІ Правил постачальник зобов'язаний забезпечувати відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи своєчасну реєстрацію споживача у власному Реєстрі споживачів на Інформаційній платформі Оператора ГТС за умови дотримання споживачем укладеного із постачальником договору постачання природного газу.
При цьому, у п.2.3 договору визначено, що підписанням цього договору споживач дає згоду постачальнику на включення його до Реєстру споживачів постачальника, розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС відповідно до вимог Кодексу ГТС.
Згідно п.5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС встановлено, що інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується Оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу.
Інформаційна платформа має бути доступною всім суб'єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов'язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом. Для вчинення вищезазначених дій веб-додаток інформаційної платформи має бути доступним у мережі Інтернет цілодобово, сім днів на тиждень (п.2 глави 3 розділу 4 Кодексу ГТС).
За змістом п.1.5 договору постачання природного газу споживачу здійснюється по двох точках виходу з ГТС, а саме АТ "Чернівцігаз", АТ "Хмельницьгаз".
Відповідно до п.3 глави 4 розділу VI Кодексу газорозподільної системи, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2494, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за №1379/27824 (Кодекс ГРМ) (тут і далі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) присвоєння ЕІС-коду окремій точці комерційного обліку споживача здійснюється Оператором ГРМ за наявності у споживача більше однієї точки комерційного обліку згідно з договором розподілу природного газу за умови: розміщення точок комерційного обліку споживача на територіях відокремлених підрозділів (філій) Оператора ГРМ, що потребує окремого обліку природного газу; письмової вимоги споживача щодо можливості постачання природного газу на його окремі об'єкти (точки комерційного обліку) різними постачальниками.
В силу наведених вище положень Кодексу ГРС інформаційна платформа Оператора ГТС надає можливість реєстрації таких споживачів виключно окремо по кожному об'єкту (вузлу обліку газу) із зазначенням ЕІС-коду точки виходу з ГТС (ЕІС-код Оператора ГРМ), ЕІС-коду споживача та відповідним ЕІС-кодом вузла обліку газу.
Чинне законодавство України не наділяє постачальника повноваженнями на самостійне визначення відносно таких споживачів по яких саме точках комерційного обліку необхідно здійснювати постачання природного газу. В свою чергу, такий споживач має право укладати договори постачання природного газу з різними постачальниками на різні точки комерційного обліку.
Як стверджують прокурор та позивач, станом на дату підписання договору постачання природного газу від 08.11.2021 №23-1070/21-БО-Т відповідач мав в своєму розпорядженні усі необхідні дані для визначення істотних умов договору, в тому числі і ЕІС-код точки/точок комерційного обліку споживача, по яких буде здійснюватися постачання природного газу постачальником (за необхідності, якщо по інших точках комерційного обліку постачання газу здійснює інший постачальник), які мали бути включені в якості істотних умов цього договору.
В той же час, інформація в розрізі окремих вузлів обліку (об'єктів споживання) природного газу при укладенні договору споживачем постачальнику не надавалась та в договорі зазначена не була.
Повну інформацію від споживача щодо переліку Операторів ГРМ, об'єктів та їх ЕІС-кодів вузлів обліку газу, по яких буде здійснюватися постачання природного газу в рамках укладеного договору, відповідачем отримано 29.11.2021, оскільки саме 29.11.2021 на офіційну електрону адресу відповідача від споживача надійшов лист від 25.11.2021 №34576/2667 з переліком об'єктів та їх ЕІС-кодів вузлів обліку газу по точці виходу АТ "Чернівцігаз", АТ "Хмельницьгаз", по яких буде здійснюватися постачання природного газу в рамках укладеного між позивачем та відповідачем договору.
З наданих відповідачем доказів слідує, що 02.12.2021 відповідач подав запити на інформаційній платформі Оператора ГТС щодо зміни постачальника, ці запити було підтверджено 02.12.2021 та зареєстровано споживача в реєстрі споживачів постачальника з датою початку постачання з 05.12.2021, що підтверджується скріншотом екрану монітора алокації (одна точка підтверджена 14.12.2021, а зареєстрована 17.12.2021 згідно листа позивача від 13.12.2021 №576/2788).
Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків (ст.611 Цивільного кодексу України).
Відповідно до абз.4 п.9 розділу II Правил постачальник відшкодовує збитки споживачеві за несвоєчасне включення споживача до Реєстру споживачів постачальника за умови дотримання споживачем договору постачання природного газу відповідно до розділу VII цих Правил.
Згідно з п.п.2 п.4 розділу VII Правил відшкодування збитків постачальником споживачу, що не є побутовим, здійснюється в такому випадку: у разі якщо постачальник не забезпечив своєчасне включення споживача до власного Реєстру споживачів у погодженому зі споживачем періоді постачання (за умови, що споживачем не порушувались зобов'язання за договором постачання природного газу), що призвело до припинення розподілу/транспортування природного газу Оператором ГРМ/ГТС, споживач має право вимагати від постачальника відшкодування вартості або об'єму недовідпущеного природного газу, який обчислюється виходячи з підтвердженого обсягу природного газу, визначеного договором постачання природного газу на відповідний період, з урахуванням періоду припинення газопостачання та вартості робіт з припинення і повторного відновлення подачі природного газу після його безпідставного припинення.
Отже, Правилами передбачено право споживача вимагати від постачальника відшкодування збитків у разі:
- незабезпечення своєчасного включення споживача до Реєстру споживачів постачальника;
- припинення розподілу/транспортування природного газу.
Однак, чинним законодавством України та умовами договору не визнано чіткого строку, протягом якого постачальник зобов'язаний здійснити реєстрацію споживача у власному Реєстрі споживачів на Інформаційній платформі оператора ГТС, а враховуючи, що інформаційна платформа оператора ГТС надає можливість реєстрації такого споживача виключно окремо по кожному об'єкту (вузлу обліку газу) із зазначенням ЕІС-кодів точок обліку, у постачальника була відсутня можливість здійснити реєстрацію такого споживача реєстрі споживачів постачальника до отримання відповідної інформації від споживача.
Таким чином, після отримання від споживача інформації щодо переліку об'єктів та ЕІС-кодів вузлів обліку газу, по яких буде здійснюватися постачання природного газу в рамках укладеного договору, відповідачем було забезпечено реєстрацію споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС в реєстрі споживачів у розумний строк.
Водночас, матеріали справи підтверджено, що розподіл/транспортування природного газу Оператором ГРМ/ГТС споживачу у спірний період припинено не було.
Відповідно до п.26 ч.1 ст.1 Закону України "Про ринок природного газу" постачальник "останньої надії" - визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу.
За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №917-р визначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" є постачальником "останньої надії" на ринку природного газу.
Згідно з п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 25.10.2021 №1102 з метою забезпечення своєчасного початку та сталого проходження опалювального періоду 2021/22 року Акціонерному товариству "Магістральні газопроводи України", Товариству з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", операторам газорозподільних систем забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника "останньої надії" обсягів природного газу, спожитих з 01.10.2021 бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров'я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров'я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником.
Відповідач відноситься до бюджетної установи (відповідно до положень Бюджетного кодексу України).
Отже, оскільки відповідач не міг зареєструвати позивача в Реєстрі споживачів та інформаційній платформі оператора ГТС у зв'язку з ненаданням при укладенні договору повної інформації про об'єкти, позивач був автоматично включений до портфеля Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" як постачальника "останньої надії".
Водночас, позивач як суб'єкт ринку природного газу, мав доступ до інформаційної платформи у межах прав на перегляд відображених відомостей і міг самостійно вжити заходи щодо перевірки діючого постачальника природного газу.
Також, як встановлено положеннями п.20 розділу ІІ Правил споживач зобов'язується самостійно обмежувати (припиняти) споживання природного газу у випадку відсутності споживача у розрахунковому періоді в Реєстрі будь-якого постачальника на інформаційній платформі Оператора ГТС.
Аналогічні положення мітяться у п.6.2 договору.
З чого слідує, що позивач, у разі незгоди з отриманням природного газу від постачальника "останньої надії", міг самостійно вжити заходи щодо припинення постачання природного газу, однак, матеріали справи не містять доказів вчинення позивачем таких дій, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що спожитий позивачем у спірний період природний газ не може вважатись збитками у розумінні ст.22 Цивільного кодексу України.
При цьому, рішенням Господарського суду Чернівецької області від 24.05.2023 у справі №926/1872/23, яке залишено без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 17.10.2023 (ухвалою Верховного Суду від 27.11.2023 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Квартирно-експлуатаційного відділу м.Чернівці) встановлено належне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" взятих на себе зобов'язань в частині поставки природного газу споживачу як постачальником "останньої надії", у зв'язку з чим судом стягнуто з Квартирно-експлуатаційного відділу м.Чернівці на користь постачальника "останньої надії" 711629,11 грн основного боргу за період з 04.11.2021 по 04.12.2021, 3% річних на суму 22986,59 грн, інфляційні втрати у розмірі 191145,01 грн та 13886,41 грн витрат по сплаті судового збору.
У цивільному праві протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийняття нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльністю).
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач та прокурор стверджують, що відповідач порушив обов'язок здійснення своєчасної реєстрації споживача в Реєстрі споживачів постачальника на інформаційній платформі Оператора ГТС.
Однак, прокурором та позивачем не доведено належними та допустимими доказами порушення відповідачем умов договору та положень чинного законодавства в частині внесення позивача в реєстр споживачів постачальника.
Отже, в діях відповідача відсутня протиправна поведінка.
За приписами ст.623 Цивільного кодексу України розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.
Враховуючи положення ч.4 ст.623 Цивільного кодексу України на кредитора покладений обов'язок довести розмір збитків, заподіяних йому порушенням зобов'язання. При цьому кредитор повинен не тільки точно підрахувати розмір збитків, але й підтвердити їх документально.
Як стверджує прокурор у поданій позовній заяві, внаслідок неналежного виконання відповідачем істотних умов договору про постачання природного газу від 08.11.2021 №23-1070/21-Б0-Т щодо не здійснення реєстрації позивача в Реєстрі споживачів державі, в особі позивача, завдано збитків на суму 66367530 грн, з яких: 449543,70 грн за постачання природного газу постачальником "останньої надії" за ціною 45,0502 за 1 куб.м (711629,11 грн - 262085,41 грн = 449543,70 грн) замість ціни - 16,554 за 1 куб.м як це передбачено умовами укладеного між позивачем та відповідачем договору, 22986,59 грн 3% річних та 191145,01 грн інфляційних втрат, стягнутих з позивача за рішенням Господарського суду Чернівецької області від 24.05.2023 у справі №926/1872/23.
Зі змісту зазначеного рішення вбачається, що позивач заперечував заборгованість перед постачальником "останньої надії" через наявність укладеного з відповідачем договору, однак у разі своєчасної сплати вартості спожитого з ресурсу постачальника "останньої надії" природного газу міг уникнути спеціального виду цивільно-правової відповідальності.
Відтак, суми (3% річних та інфляційні втрати) також не є збитками, а є мірою відповідальності позивача за допущене ним порушення зобов'язання перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України".
Отже, прокурором та позивачем не доведено факт завдання відповідачем збитків державі в особі позивача.
Укладення позивачем з Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" типового договору постання природного газу постачальником "останньої надії" стало результатом дій самого позивача, адже несвоєчасна подача споживачем постачальнику інформації по ЕІС-кодам позивача в розрізі окремих вузлів обліку мала наслідком продовження договірних відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", як постачальником "останньої надії".
За таких обставин, враховуючи недоведення прокурором та позивачем наявності усіх елементів складу цивільного правопорушення, правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача збитків у розмірі 663675,30 грн відсутні, а позовні вимоги задоволенню не підлягають.
З огляду на наведене всі інші клопотання та заяви, доводи та міркування учасників судового процесу відповідно залишені судом без задоволення і не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду стосовно відсутності підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги висновки суду про відмову у задоволенні позовних вимог, судовий збір залишається за прокуратурою.
Керуючись ст.ст.74, 129, 238-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. В позові відмовити повністю.
2. Судовий збір залишити за прокуратурою.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 01.04.2025
Суддя Ю.М.Смирнова