Справа № 750/8892/23
Провадження № 1-кп/750/54/25
01 квітня 2025 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
із секретарем судових засідань ОСОБА_2 ,
з участю: прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Чернігові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32021270000000015 від 04 березня 2021 року, щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. См'яч, Щорського району, Чернігівської області, громадянина України, пенсіонера, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого за ч. 3 ст. 212 КК України,
Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 212 КК України.
Так, як зазначено в обвинувальному акті, ОСОБА_6 з 19.06.2012 (наказ №183-К від 19.06.12), обіймаючи посаду генерального директора приватного акціонерного товариства «Чернігівський завод радіоприладів» (код ЄДРПОУ 14307392), зареєстрованого 06.06.1994 року в Управлінні адміністративних послуг Чернігівської міської ради, свідоцтво №110-Р, за юридичною адресою м. Чернігів, вул. Захисників України, буд. №25, взятого на податковий облік в органах державної фіскальної служби 14.01.1992 за №6950, яке перебуває на обліку в Чернігівській державній податковій інспекції Головного управління ДПС у Чернігівській області, згідно посадової інструкції генерального директора ПрАТ «Чернігівський завод радіоприладів» має право підпису, вирішує питання що стосуються фінансово-економічної та виробничо-господарської діяльності, здійснює контроль за порядком обліку надходження і витрачання коштів, контролює своєчасність подання звітності, має право діяти від імені підприємства, контролює виплату заробітної плати та податків, відноситься до категорії керівників та несе відповідальність за вчинені в процесі своєї діяльності правопорушення та за завдання матеріальної шкоди в межах визначених чинним кримінальним законодавством України, на яку згідно п.3, п.6 ст.8, п.1 ст.11 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.п.16.1.2, 16.1.3, 16.1.4 ст.16 Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010, покладено відповідальність за організацію бухгалтерського і податкового обліку, забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджету та державних цільових фондів згідно з законодавством України.
Окрім цього, відповідно до п.1 ст.11 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підприємства зобов'язані складати фінансову звітність на підставі даних бухгалтерського обліку. Фінансова звітність підписується керівником (власником) підприємства або уповноваженою особою у визначеному законодавством порядку та бухгалтером або особою, яка забезпечує ведення бухгалтерського обліку підприємства.
Відповідно до ч.3 ст.18 КК України службовими особами є особи, які постійно, тимчасово обіймають на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.
Таким чином, перебуваючи з 19.06.2012 на посаді генерального директора ПрАТ «Чернігівський завод радіоприладів», ОСОБА_6 виконував організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обов'язки, пов'язані з управлінням та розпорядженням майном, грошовими коштами підприємства, тощо.
Згідно Державного акту на право постійного користування землею серії І-ЧН №001605-506 від 02.11.1995 року ПрАТ «Чернігівський завод радіоприладів» належать 3 земельні ділянки з кадастровим номером 7410100000:02:016:0126 площею 29,8528 га, 0,1721 га та 0,9206 га, які задекларовано землекористувачем.
Водночас, за період з 2015 по 2020 роки у ПрАТ «Чернігівський завод радіоприладів» виникла заборгованість зі сплати земельного податку у сумі 9 332 910, 64 грн.
Відповідно до ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно із п.36.1 ст.36 Податкового кодексу України (далі ПКУ) податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Пунктом 36.3 ст.36 ПКУ передбачено, що податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до ст.269 ПКУ платниками земельного податку є власники земельних ділянок та землекористувачі.
Згідно п.п.270.1.1 об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.
Згідно до пунктів 285.1 та 285.2 статті 285 ПКУ встановлено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року.
Пунктом 286.2 статті 286 ПКУ визначено, що платники плати за землю самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
Згідно п.287.1 ст.287 ПКУ власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Пунктом 287.3 ст.287 ПКУ визначено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Окрім цього, відповідно до пункту 87.9 статті 87 ПКУ у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Таким чином, на підставі вищевказаних норм законодавства на генерального директора ПрАТ «Чернігівський завод радіоприладів» ОСОБА_6 було покладено обов'язок по своєчасній і повній сплаті до бюджету податкових зобов'язань зі сплати земельного податку та орендної плати з юридичних осіб.
Однак, як зазначено в обвинувальному акті, ОСОБА_6 , будучи службовою особою підприємства, тобто перебуваючи на посаді генерального директора ПрАТ «Чернігівський завод радіоприладів», у період часу з 31.12.2019 по 31.12.2020, діючи умисно, всупереч вимог законодавства, достовірно знаючи про заборгованість зі сплати земельного податку у сумі 9 332 910, 64 грн, а також усвідомлюючи обов'язок і строки сплати земельного податку з юридичних осіб, всупереч черговості погашення заборгованостей, маючи достатньо грошових коштів на рахунках для погашення заборгованості по сплаті земельного податку спрямував наявні грошові кошти на інші поточні потреби підприємства та таким чином ухилився від сплати земельного податку на загальну суму 9 332 910, 64 грн, з яких основний платіж становить 8 872 709, 91 грн та пеня 460 200 грн.
В свою чергу, несплата земельного податку призвела до ненадходження коштів до місцевого бюджету у сумі 8 872 709, 91 грн, що згідно примітки до ст.212 КК України є особливо великим розміром.
Таким чином, згідно обвинувального акту ОСОБА_6 обвинувачується в умисному ухиленні від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджету в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України. Обвинувачений ОСОБА_6 свою вину в інкримінованому йому злочині не визнав повністю, як і не визнав пред'явлений до нього прокурором цивільний позов, та по суті справи показав, що усі звинувачення є надуманими та необґрунтованими. Вказав, що йому взагалі не зрозумілий зміст пред'явленого обвинувачення за ч.3 ст.212 КК України, яке випливає з обвинувального акту. На посаді генерального директора ПАТ «ЧЕЗАРА» він працював з 19.06.2012 року по 14.07.2021 року. Його звинувачують в умисному ухиленні від сплати земельного податку за період з 31.12.2019 р. по 31.12.2020 р., тобто за 2020 рік, на суму 9332910,64 грн, однак це не відповідає дійсності, адже зазначена прокурором сума є загальною сумою заборгованості по цьому виду податків, яка виникала щорічно, починаючи з 2015 року, а не сумою податку сема за 2020 рік. Дійсно, у користуванні ПАТ «ЧЕЗАРА» перебувало три земельні ділянки і згідно законодавства підприємство самостійно обчислювало суму плати за землю щороку та подавало до податкового органу податкові декларації на поточний рік з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Сплата цього податку відбувалось рівними частками, щомісяця, як то передбачено Податковим кодексом України. Отже, у декларації за 2020 рік було зазначено податкове зобов'язання в сумі 2 313 047,34 грн, і у цьому ж році було сплачено земельного податку 880 517,46 грн, за наявними у підприємства фінансовими можливостями. Неможливість здійснення своєчасної сплати земельного податку у повному розмірі зумовлювалась вкрай тяжким матеріальним становищем підприємства, спричиненим зовнішньоекономічними процесами, попередньою заборгованістю із заробітної плати перед працівниками, що виникла задовго до його вступу на посаду генерального директора товариства. Відповідно до чинного законодавства він, як керівник, не мав повноважень спрямувати грошові кошти на сплату поточної заборгованості товариства за зобов'язаннями перед державою, адже відповідно до п.п.87.9 ст.87 ПК України, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків у рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Отже, усі грошові кошти, які надходили від підприємства на адресу Державної фіскальної служби автоматично зараховувалися, як сплата первинної заборгованості щодо податкового боргу товариства, а не поточного. Також у 2018 році Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області було знято з арештованих рахунків ПАТ «ЧЕЗАРА» кошти у розмірі більше ніж 6 млн. грн. у рахунок погашення заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску, і, як наслідок, підприємству автоматично була нарахована пеня за несвоєчасну сплату цих коштів, тобто знову збільшилась заборгованість. Якщо стисло, то виникнення податкового боргу у підприємства можна описати наступними обставинами. По-перше, з 2008 року по березень 2012 року ПАТ «ЧЕЗАРА» перебувало у процедурі банкрутства, однак зібравшись з членами правління, з метою збереження підприємства і вузького профілю спеціалістів, було прийнято рішення проведення санації боржника з вересня 2010 року. Головною умовою якої був обов'язок ПАТ «ЧЕЗАРА» на протязі двох років погасити заборгованість перед кредиторами на загальну суму близько 18 млн. грн. По-друге, на погіршення фінансового становища підприємства вплинула і несплата контрагентами заборгованості за поставлену продукцію та виконані роботи. Зазначає, що основним видом діяльності ПАТ «ЧЕЗАРА» було виконання підрядних робіт та виготовлення продукції особливого призначення у сфері високотехнологічних процесів. Зокрема, ускладнення з 2014 року політичних та зовнішньоекономічних відносин України з росією призвело до того, що було втрачено 80-85 % частки виготовлення продукції від щорічного загального обсягу виробництва, яку виробляло ПАТ «ЧЕЗАРА» до 2014 року для підприємств космічної галузі на росії. Як результат, станом на початок 2015 року, незавершене виробництво під мирний космос становило 26 млн. грн. Його неодноразові звертання до керівництва Держави залишилися поза увагою: було отримано відповідь, що наразі вирішення посталого питання є політично недоцільним. По-третє, у 2015-2019 роках відбувалась постійна затримка з авансування виробів для потреб Міністерства оборони, і на рахунки ПАТ «ЧЕЗАРА» надходили лише незначні кошти, яких не вистачало навіть на виплату заробітної плати. Усе це призвело до накопичення податкового боргу, в тому числі і по земельному податку. По-четверте, з листопада 2017 р. Державною виконавчою службою було накладено арешти на банківські рахунки підприємства і це паралізувало його фінансову платоспроможність. Майже усі виконавчі провадження були відкриті щодо стягнення з товариства грошових коштів у рахунок погашення заборгованості із заробітної плати та середнього заробітку, нарахованого за час затримки її виплати, а у відповідності до чинного законодавства України зобов'язання з виплати заробітної плати мають пріоритет перед іншими зобов'язаннями суб'єкта господарювання, в тому числі зобов'язаннями перед Державою. За 2017-2020 роки розмір перерахованої заборгованості по заробітній платі склав більш ніж 36 млн. грн. Також протягом указаного періоду підприємство виплатило своїм працівникам заробітної плати на суму понад 67 млн. грн. По-п'яте, 16.12.2017 товариством, з метою забезпечення обороноздатності Держави, було укладено контракт із Міністерством оборони на виконання дослідно-конструкторської роботи, шифр «Сокіл» (виготовлення дослідного зразка розвідувально-ударного комплексу на основі розвідувальних та ударних БпЛА за державним оборонним замовленням). Розроблення дослідного зразка мало дати початок для гарантованого укладення товариством Державного контракту на виконання оборонного замовлення, а отримані кошти гарантували б сплату усієї заборгованості перед державним бюджетом та працівниками товариства. В зв'язку з цим товариство за свої обігові кошти розробило конструкторську документацію на виготовлення дослідного зразку, вартісна оцінка якої склала близько 40 млн. грн. Протягом 2018-2022 рр. підприємство неодноразово здійснювало спроби передати виконане державне оборонне замовлення Міністерству оборони, проте такий процес всіляко затягувався зі сторони службових осіб Міністерства, що унеможливило отримання товариством очікуваних грошових коштів, а з початком повномасштабного вторгнення росії, з метою запобігання потрапляння цієї документації агресору, її було передано Міністерству оброни на безоплатній основі. Саме це єдине замовлення могло б забезпечити можливість уникнення ситуації масового звільнення працівників з товариства із-за боргів. Виконання державного оборонного замовлення планувалось здійснити з 16.12.2017 р. по 31.12.2019 р., а оплата робіт мала була бути здійснена поетапно, що дозволило б з невеликою затримкою, але почергово здійснити сплату належних платежів на користь Держави. Для належного виконання взятих на себе зобов'язань, з метою недопущення накладення непомірних санкцій зі сторони Міністерства оборони товариство для виконання контракту мало здійснити закупівлю комплектуючих у відповідних, погоджених саме МОУ, контрагентів. Своєчасне виконання Державного контракту передбачало отримання товариством прибутку у розмірі 3 430 000 грн за кожен готовий комплект, що дозволило б повністю сплатити усю заборгованість перед Державою. Станом на 20 листопада 2019 року дослідний зразок був виготовлений та прийнятий 1285 військовим представництвом МОУ, але з невідомих причин Міністерство державні випробування не проводило, і навпаки виставило товариству претензію (штрафні санкції) за указаним контрактом на суму 27 315371,95 грн, що в послідуючому стало предметом судового розгляду у справі №910/14720/19, однак у задоволенні позову Міністерства оборони про стягнення штрафних санкцій 10.06.2021 р. було відмовлено згідно постанови Північного апеляційного господарського суду. Разом з тим, у зв'язку з затягуванням МОУ строків здачі етапів робіт державного оборонного замовлення, товариство з 2019 року було змушене залучати сторонню фінансову допомогу, що мала забезпечити підтримку виплати грошових коштів працівникам, яких фактично було позбавлено належної робочої зайнятості. Він неодноразово звертався до службових осіб різних державних органів: Президента України, народних депутатів, комітетів ВРУ та відомств, з метою пришвидшення організації державних випробувань та подальшої роботи щодо виконання державного оборонного замовлення, однак по суті це позитивного результату не дало. Повідомив, що він не мав ніякого умислу на ухилення від сплати земельного податку, в тому числі і за 2020 рік. Кошти, які підприємство брало у борг, як поворотну фінансову допомогу, використовувались виключного на виплату зарплати працівникам та придбання комплектуючих для експериментального зразку за Державним оборонним замовленням. При цьому він фактично не розпоряджався коштами підприємства, адже усе майно перебувало під арештом та у віддані державного виконавця.
Суд повно, всебічно та неупереджено дослідивши усі обставини даного кримінального провадження, об'єктивно та за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на такому дослідженні, оцінивши кожний поданий сторонами доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, дійшов таких висновків.
Прокурором на підтвердження обґрунтованості висунутого ОСОБА_6 обвинувачення у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, надано суду наступні докази:
1) висновок аналітичного дослідження від 30.08.2021 року за №45/25-01-08-13/14307392 «Про результати дослідження фінансово-господарської діяльності ПАТ «Чернігівський завод радіоприладів» щодо наявності ознак правопорушень, пов'язаних з легалізацією (відмиванням) доходів одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму або фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, та/або інших правопорушень за період з 01.01.2015 року по 31.12.2020 року», складений спеціалістом ОСОБА_7 - начальником відділу ГУ ДПС в Чернігівській області, на виконання постанови заступника начальника відділу СУ ГУ ДФС у Чернігівській області ОСОБА_8 від 19.08.2021 р. З даного висновку убачається, що: 1) протягом 2016-2020 років згідно податкових декларацій з плати за землю нараховано до сплати податкових зобов'язань на суму 9 157 792,88 грн; 2) службові особи ПАТ «ЧЕЗАРА» не сплачували земельний податок за землі, які знаходяться в їх постійному користуванні, у результаті чого наявна заборгованість зі сплати земельного податку станом на 01.01.2021 року в сумі 9 332 910,64 грн (основний платіж 8 872 709,91 грн, пеня 460200,73 грн), яка виникла у період 2016-2020 років; 3) по даним виписки банку «Південний» ПАТ «ЧЕЗАРА» на протязі 2018 року надавало поворотну фінансову допомогу на суму 8004989,90 грн; 4) по даним виписки банку «ПУМБ» ПАТ «ЧЕЗАРА» з 16.05.2019 р. по 05.05.2021 р. надавало поворотну фінансову допомогу на суму 2664650 грн. Спеціаліст дійшла висновку про те, що службові особи ПАТ «ЧЕЗАРА» протягом 2016-2020 років здійснювали активну господарську діяльність та у підприємства були наявні грошові кошти для погашення податкових зобов'язань по платі за землю;
2) висновок №1687/1688/3163-3165/22-24 від 23.12.2022 р. судової економічної експертизи, наданого експертом Чернігівського відділення КНДІСЕ ОСОБА_9 , на виконання постанови слідчого від 30.08.2022 року, з якого виходить, що: - у межах обсягу наданих документів зазначена в висновку аналітичного дослідження фінансово-господарської діяльності від 30.08.2021 року №45/25-01-08-13/14307392 сума несплати земельного податку ПАТ «ЧЕЗАРА» за період з 31.12.2019 року по 31.12.2020 року підтверджується в сумі 9332910,64 грн (основний платіж 8872709,91 грн, пеня 460200,73 грн). За період з 01.01.2016 р. по 31.12.2019 р. підтвердити не видається за можливе; - у межах обсягу наданих документів підтвердити висновки щодо фінансової можливості сплати земельного податку в повному обсязі у період з 01.01.2016 року по 31.12.2020 року, що зазначено у висновку аналітичного дослідження фінансово-господарської діяльності від 30.08.2021 року №45/25-01-08-13/14307392 не видається за можливе. Проте, відповідно до норм діючого законодавства, наявність у ПАТ «ЧЕЗАРА» грошових коштів, направлених на здійснення погашення господарських зобов'язань, здійснення інших платежів в тому числі надання/повернення поворотної фінансової допомоги при наявності податкового боргу за 2018-2020 роки, свідчить про можливість у даному періоді сплачувати земельний податок;
3) витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань по кримінальному провадженню №32021270000000015 від 04.03.2021 року за ч.3 ст.212 КК України; підозрюваний ОСОБА_6 ; орган досудового розслідування - П'ятий слідчий відділ (з дислокацією у м. Чернігові) Територіального управління ДБР, розташованого у місті Києві;
4) постанову начальника відділу другого відділу СУ ГУ ДФС у Чернігівській області ОСОБА_10 від 04.03.2021 р. про визначення групи слідчих у кримінальному провадженні внесеному у ЄРДР за №32021270000000015 від 04.03.2021 року за ч.3 ст.212 КК України;
5) рапорт від 26.02.21 р. старшого о/у другого оперативного відділу УПЕП ГУ ДФС у Чернігівській області про виявлення ознак злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України в діях службових осіб ПАТ «ЧЕЗАРА»;
6) податкову декларацію з плати за землю за 2020 рік ПАТ «ЧЕЗАРА», де підприємство задекларувало податкове зобов'язання по земельному податку в розмірі 2 313 047,34 грн на рік, з щомісячною сплатою 192 753,93 грн податку;
7) інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 16.02.2021 р. про перебування у ПАТ «ЧЕЗАРА» на праві постійного користування земельних ділянок з кадастровим номером 7410100000:02:016:0126, площею 30,0249 га; з кадастровим номером 7425585700:03:000:9943, -площею 10,238 га; на праві власності 3 споруд за адресою: АДРЕСА_2 , площами 18276,4 кв.м, 1008 кв.м та 1037 кв. м відповідно;
8) лист від 20.04.2021 р. за №1472/25-01-12-03-13 ГУ ДПС у Чернігівській області з інформацією про задекларовані ПАТ «ЧЕЗАРА» податкові зобов'язання з плати за землю за 2017-2021 роки та сплачені суми податку по роках: 2017 - 157 002,30 грн, 2018 - 28113,86 грн, 2019 - 0 грн, 2020 - 880 517,46 грн;
9) протокол огляду від 22.06.2021 року руху коштів по банківському рахунку ПАТ «ЧЕЗАРА» у АТ «ПУМБ» за період з 16.05.2019 року по 05.05.2021 року; з 24.02.2020 року по 05.05.2021 року;
10) протокол огляду від 23.06.2021 року руху коштів по банківському рахунку у АБ «Південний» за період з 06.11.2018 року по 03.01.2019 року; з 15.05.2018 року по 31.10.2018 року; з 15.01.2019 року по 05.05.2021 року; з 11.05.2018 року по 31.10.2018 року; з 06.11.2018 року по 03.01.2019 року;
11) протокол огляду від 24.06.2021 року руху коштів по банківському рахунку ПАТ «ЧЕЗАРА» у ПАТ КБ «Приватбанк» за період з 01.01.2014 року по 05.05.2021 року;
12) постанову Новозаводського районного суду міста Чернігова від 13.05.2021 року про надання тимчасового дозволу на доступ та вилучення копій документів ПАТ «ЧЕЗАРА» в АТ «ПУМБ», з протоколом від 07.06.2021 року тимчасового доступу до речей і документів, а саме: юридичної справи ПАТ «ЧЕЗАРА», руху коштів по банківським рахункам, та документів про зняття готівкових коштів;
Під час тимчасового доступу до речей і документів були вилучені інкасові доручення: №642 від 17.03.21 р. про перерахування 1 900 681,88 грн боргу по земельному податку; №592 від 15.03.21 р. про перерахування 9673,71 грн боргу по податку на нерухомість; №585 від 15.03.21 р. про перерахування 984 665,50 грн боргу по земельному податку; №55446692/б від 15.04.2021 року про перерахування 25 724 566,76 грн боргу згідно рішення Чернігівського окружного адміністративного суду №620/3278/19 від 14.01.2020 року; №55446692 від 29.05.2019 року про перерахування 25 333 436,47 грн боргу згідно рішень Деснянського районного суду м. Чернігова про стягнення заборгованості по зарплаті;
13) постанову Новозаводського районного суду міста Чернігова від 12.05.2021 року про надання тимчасового дозволу на доступ та вилучення копій документів ПАТ «ЧЕЗАРА» в АТ «Південний», з протоколом від 11.06.2021 року тимчасового доступу до речей і документів, а саме: юридичної справи ПАТ «ЧЕЗАРА», руху коштів по банківським рахункам, та документів про зарахування та зняття коштів;
14) протокол огляду від 27.04.2023 року грошових чеків ПАТ «ЧЕЗАРА», вилучений в АТ «Південний» за період з 28.01.2018 року по 28.01.2019 року;
15) постанову Новозаводського районного суду міста Чернігова від 12.05.2021 року про надання тимчасового дозволу на доступ та вилучення копій документів ПАТ «ЧЕЗАРА» в ПАТ КБ «Приватбанк», з протоколом від 10.06.2021 року тимчасового доступу до речей і документів, а саме: юридичної справи ПАТ «ЧЕЗАРА», руху коштів по банківським рахункам, та документів про зарахування та зняття коштів;
16) лист від 24.11.21 р. за №11-05-17347/21 ТУ ДБР, розташоване у місті Києві до ГУ ДПС у Чернігівській області з проханням включити ПАТ «ЧЕЗАРА» до плану-графіку перевірок на перший квартал 2022 року, з метою підтвердження умисного ухилення від сплати податків службовими особами підприємства;
17) лист ГУ ДПС у Чернігівській області від 05.01.2023 року про заборгованість ПАТ «ЧЕЗАРА» по земельному податку за період з 01.01.2015 року по 31.12.2020 року;
18) лист ГУ ДПС у Чернігівській області від 10.05.2023 року про заборгованість ПАТ «ЧЕЗАРА» по земельному податку за період з 01.01.2015 року по 31.12.2021 року.
Разом з тим, факти, які викладені у документах перелічених у пунктах 3-18 зазначеного вище абзацу, як власне і процесуальні рішення сторони обвинувачення, самі по собі, а також у своїй сукупності та взаємозв'язку не доводять того, що ОСОБА_6 умисно ухилився від сплати земельного податку, зокрема у розмірі 8 8672 709, 91 грн, як указано в обвинувальному акті, за період діяльності, який йому інкримінується - 31.12.2019 р. по 31.12.2020 р., тобто за 2020 рік.
В аспекті висновків судової економічної експертизи, слід констатувати, що дійсно ПАТ «ЧЕЗАРА» щорічно звітувало про наявність у постійному користуванні трьох земельних ділянок, правильно визначало відповідні ставки плати за землю та податкові зобов'язання по платі за землю, сплачувало цей податок починаючи з 2016 року, але не завжди у повному обсязі, і станом на 2020 рік зростаючий борг склав 9 332 910,64 грн (основний платіж 8872709,91 грн, пеня 460200,73 грн). При цьому, за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2019 р. неможливо підтвердити фінансову можливість підприємства сплатити земельний податок у повному обсязі.
У відповідності до вимог частини 4 статті 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу.
Разом з тим, прокурори під час судового розгляду не скористались своїм правом, передбаченим пунктом 4 частини 2 статті 315 КПК України, про здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту.
Отже свідки сторони обвинувачення судом не допитувались.
Сторона захисту наполягала на тому, що суду під час судового розгляду не надано допустимих та переконливих доказів винуватості ОСОБА_6 у вчиненні поставленого йому у провину діяння та взагалі наявності у його діях складу злочину. Вважає пред'явлене обвинувачення безпідставним і таким, що ґрунтується виключно на припущеннях та неправильній оцінці фактів. Більш того, у періоді, який інкримінується ОСОБА_6 , як умисне ухилення від сплати плати за землю (31.12.2019 - 31.12.2020) за 2020 рік, згідно поданої ним 11.03.2020 року декларації за указаний рік, сума податкового зобов'язання становила 2 313 047,34 грн, у цьому ж році було сплачено земельного податку 880517,46 грн, залишок несплаченого податку склав 1 432 529,88 грн. Отже, це свідчить, що у діях ОСОБА_6 за період з 31.12.2019 р. по 31.12.2020 р. відсутній склад злочину, передбаченого ст.212 КК України - умисне ухилення від сплати земельного податку за 2020 рік, оскільки настання кримінальної відповідальності за умисне ухилення від сплати податку на той час починалось з суми ухилення у розмірі 3153000 грн. Враховуючи викладене, сторона захисту просила ухвалити виправдувальний вирок.
У свою чергу сторона захисту заявила клопотання про допит в судовому засіданні, як свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_7 , та як експерта ОСОБА_9 .
Допитана в суді свідок ОСОБА_11 показала, що ОСОБА_6 , працював на посаді генерального директора ПАТ «Чернігівський завод радіоприладів» та був її безпосереднім керівником. Вона працювала на ПАТ «Чернігівський завод радіоприладів» з червня 2015 року. Стосовно заборгованості пояснила що, цей борг почав утворюватись з 2008 року. Погашати почали за рахунок кредитних коштів з 2012 року, були розстрочки податкового боргу. ПАТ «Чернігівський завод радіоприладів» вузько специфічне підприємство. До 2014 року займалося космічними технологіями. Після 2014 року багато договорів було розірвано, оскільки вони були укладені з росією. Заборгованість по земельному податку з 2017 по 2019 рік погашалась наступним чином: було багато судових рішень з 2016 року, було накладено арешт виконавчою служби у зв'язку з невиплатою зарплати. Була велика заборгованість по зарплаті та податкам. З грудня 2017 року було укладено контракт з Міністерством оборони України. На той час це було єдина підприємницька діяльність підприємства. Фінансування цеху робіт проходило поетапно, в залежності від безпосередньо виконаних робіт. Коли приходили кошти, вони витрачались виключно на виконання цих робіт. Була особа з Міністерством оборони України, яка контролювала виконанням робіт підприємством. З Міністерством оборони України було три судових справи в закритому режимі, перша за продовження строку виконання, другий позов подало Міністерство оборони України про стягнення штрафних санкцій за несвоєчасне виконання робіт, третя про продовження строку виконання робіт. Тому кошти яки виділялись на державне оборонне замовлення не витрачались на податки бо там були великі санкції. Кошти які виділялися Міністерством оборони України направлялись на виконання робіт та заробітну плату. Крім того, кошти не завжди надходили своєчасно, в зв'язку з чим залучалась зворотно-фінансова допомога. Навесні 2023 року свідок звільнилась з підприємства. На той час договори ще існували і виконувалися. Показала, також що на її думку, підприємство сплачувати податки за землю за 2019 рік можливості не мало, бо була заборгованість по заробітній платі, яка виплачується в першу чергу. Підприємством використовувалась одна земельна ділянка в м.Чернігові та одна в с.Сновянка. На території ПрАТ «ЧЕЗАРА» здійснювали роботу інші підприємства, але які саме їй не відомо. Виробничі цехи ПрАТ «ЧЕЗАРА» не використовувало
Допитаний свідок ОСОБА_12 показав, що він працює начальником групи 1285 військового представництва Міністерства оборони України (далі МОУ). ОСОБА_6 знає, він був генеральним директором ПАТ «ЧЕЗАРА». А свідок безпосередньо здійснював контроль за виконанням контракту з МОУ, бо на той час працював начальником 635 військового представництва МОУ. Зміст контракту від 16.12.2017 року був укладений на розробку шифр «Сокіл». На той час це було єдине підприємство, яке могло виготовляти даний продукт. Сума контракту складала 141 млн. грн (договірна). Після підписання контракту підприємство ПАТ «ЧЕЗАРА» отримало аванс: 26.12.2017 року 32 547 940 грн., 31.05.2018 року в сумі 85 572 586 грн. За 2019 рік - авансу підприємство не отримало. Остаточний розрахунок був 20.07.2021 року - 16 528 180 грн. 92 коп. та 30.12.2021 року - 6 548 891 грн.74 коп. Коли відбувся остаточний розрахунок ОСОБА_6 вже не працював на посаді генерального директора ПАТ «ЧЕЗАРА». Згідно умов державного замовлення кошти не могли використовуватися не за контрактом. МОУ здійснювало контроль за виконанням контракту. Кожний місяць підприємство давало звіт про використання коштів. Під час виконання контракту з сторони МОУ були претензії до ПАТ «ЧЕЗАРА» за несвоєчасне виконання робіт, згідно вимог контракту.
Також ОСОБА_12 показав, що йому було відомо про заборгованість по земельному податку, про це надавалися довідки про заборгованість, але це не вплинуло на укладання контракту, який був укладений до 31.12.2024 року. Дохідну частину та залишок по рахункам підприємства МОУ не перевіряло.
Допитаний свідок ОСОБА_13 показав, що він працює директором в ТОВ з обмеженою відповідальністю приватного акціонерного товариства «Чернігівський завод радіоприладів» Телеметрія. До 2018 року він 10 років працював комерційним директором, а ОСОБА_6 був генеральним директором. Він особисто займався укладанням контрактів, закупівлею та збутом про борг на земельний податок йому не відомо.
Показав, що станом на 2017 рік підприємство здійснювало підприємницьку діяльність. Були укладені контракти, найбільший контракт був укладений з МОУ. Контракт на час його роботи виконувався. ТОВ з обмеженою відповідальністю приватного акціонерного товариства «Чернігівський завод радіоприладів» Телеметрія надавало тимчасову поворотно-фінансову допомогу, бо у ПАТ «ЧЕЗАРА» виник фінансовий (касовий) розрив. Ці кошти спрямовувалися на виконання контракту з МОУ, бо він був Державного значення. Сума допомоги складала 100 000 грн.
ТОВ з обмеженою відповідальністю приватного акціонерного товариства «Чернігівський завод радіоприладів» Телеметрія на якому він працє директором знаходиться на території ПАТ «ЧЕЗАРА», підприємство орендує будівлю і проблеми податків на землю його не стосується.
Допитаний свідок ОСОБА_14 пояснив, що працює на посаді першого заступника генерального директора ПАТ «ЧЕЗАРА». Стосовно заборгованості зі сплати земельного податку пояснила, що вона виникла з 2014 року, коли підприємство розірвало договори з росією. Дохідна частина підприємства впала на 86-90%, також були зняті преференції по сплаті земельного податку. Скільки було можливо стільки податку на землю підприємство сплачували.
В кінці 2017 року було укладено Державний оборонний контракт на шифр «Сокіл», за яким було отримано аванс на закупівлю обладнання та матеріалів. Кошти отримані за контрактом підприємство нікуди використовувати не могло, тому, що вони мали цільове призначення та йшли на виконання контракту.
В 2017 році виникли проблеми по сплаті ЄСВ. Після сплати 9 мл. грн, податкова нарахувала штраф ще 9 млн. грн, що фактично призвело до розвалу ПАТ «ЧЕЗАРА». Тобто, підприємство знищіла податкова, були накладені арешти на майно підприємства та за безцінь продані деякі корпуси підприємства. За отримані від продажу кошти було погашено ПДВ. У підприємства було більше 1000 виконавчих проваджень по невиплаті заробітної плати.
В 2018 році виникла затримка з виплатою коштів по державному оборонному замовленню, тому підприємство було вимушене брати кошти поворотно-фінансової допомоги на виплату заробітної плати, сплату комунальних послуг. Обіцяні, за контрактом, кошти в січні були отримані підприємством лише 31 травня 2018 року. Також, свідок повідомила, що підприємство з 2019-2020 рік було вимушене брати в борг у фінансових компаній та юридичних осіб, щоб виконувати державне замовлення.
Підприємство отримувало кошти за оренду, але їх сума була незначна. ПАТ «ЧЕЗАРА» мало 2 ділянки, одна в місті Чернігові, інша в селі Снов'янка. Кошти за оренду стоянки, йшли на оплату заробітної плати, оскільки там в основному стояли машини підприємства. Заборгованість по заробітній платі та податкам виникла у зв'язку з тим, що МОУ несвоєчасно сплачувало кошти і якщо б підприємство не брало кошти поворотно-фінансової допомоги робота підприємства була б заблокована.
Допитаний свідок ОСОБА_15 суду показав, що він працює в.о. головного бухгалтера ПАТ «ЧЕЗАРА». Обвинуваченого ОСОБА_6 знає з 2018 року, як керівника. Заборгованість по сплаті земельного податку виникла після 2014 року, коли були розірвані договори та контракти з росією. Ще в 2015 році підприємство намагалось сплачувати податки, а вже в 2016 році стало зовсім тяжко, в першу чергу сплачувалась заробітна плата, комунальні послуги. Стосовно несплаченого податку на землю, кожного року подавалася декларацію в податкову. В 2019 році МОУ не своєчасно сплачувало кошти і підприємство було вимушене брати поворотно-фінансову допомогу, щоб не зірвати державне замовлення, оскільки несвоєчасне виконання державного замовлення тягнуло за собою тяжкі санкції, аж до кримінальної відповідальності. Як в.о. головного бухгалтера ПАТ «ЧЕЗАРА» вважає підприємство збитковим. В 2020 році було сплачено 908 000 грн земельного податку за рік, і це не дивлячись на те що податкова наклала арешти. Якщо б підприємство не брало поворотно-фінансову допомогу то воно не змогло б працювати та виконати державно-оборонне замовлення, і робота підприємства зупинилась би.
Допитана ОСОБА_7 суду показала, що на підставі постанови слідчого ОСОБА_8 її було залучено, як спеціаліста у даному кримінальному провадженні, однак про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку її слідчий не попереджав та права і обов'язки, визначені у статті 71 КПК України, не роз'яснював. При проведенні аналітичного дослідження вона використовувала рух грошових коштів по банківським рахункам ПАТ «ЧЕЗАРА», інформаційні ресурси ДПС, дані наявних у її розпорядженні баз, Єдиний державний реєстр та матеріали кримінального провадження, зокрема, протоколи огляду вилучених слідчим документів з банківських установ. Дослідження проводилось на підставі п.п.19-1.1.35 п.19-1 ст.191 ПК України, згідно яких до функцій податкових органів входить вжиття заходів до виявлення, аналізу та перевірки фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, щодо відповідності законодавству, але слідчим у постанові про залучення спеціаліста ставилось питання встановлення фактів можливого ухилення від сплати земельного податку ПАТ «ЧЕЗАРА» за період 2015-2020 років, і з цього приводу за даними податкового обліку була лише наявна податкова заборгованість зі сплати податку за землю. Ця заборгованість почала виникати з 2016 року. При цьому при дослідженні фінансово-господарської діяльності ПАТ «ЧЕЗАРА» щодо наявності ознак правопорушень, пов'язаних з легалізацією (відмиванням) доходів одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму або фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, та/або інших правопорушень за період з 01.01.2015 року по 31.12.2020 року, то таких фактів встановлено не було. Оскільки підприємство на протязі 2018-2020 років перераховувало поворотну фінансову допомогу, то вона вважає, що воно мало фінансову можливість погашати заборгованість по сплаті податку за землю.
Даючи оцінку показам ОСОБА_7 , суд дійшов висновку про те, що вони, у контексті пред'явленого обвинувачення ОСОБА_6 - умисному ухиленні від сплати земельного податку у період часу з 31.12.2019 року по 31.12.2020 року, не мають доказового значення: вони є неналежними, оскільки ані прямо, ані непрямо не підтверджують обставину, що підлягає доказуванню в цьому кримінальному проваджені, а саме обставину умисного ухилення від сплати земельному податку за вказаний період на суму 8 872 709, 91 грн, яка є не сумою ухилення від сплати названого податку, а є загальною податковою заборгованістю - податковим боргом ПАТ «ЧЕЗАРА», що виник починаючи з 2016 року. Надані нею фактичні дані, які містяться у її показаннях взагалі ставлять під сумнів пред'явлене ОСОБА_6 обвинувачення.
Допитана у суді експерт ОСОБА_9 дала показання, які зводяться до того, що фактично її експертиза проводилась для перевірки висновків аналітичного дослідження спеціаліста ОСОБА_7 , адже слідчим, у постанові про призначення економічної експертизи, були поставлені такі питання, а інші економічні дослідження фінансово-господарської діяльності ПАТ «ЧЕЗАРА» не проводились.
Крім того, стороною захисту в підтвердження своєї позиції та показань обвинуваченого ОСОБА_6 було долучено до матеріалів кримінального провадження документи щодо обставин виникнення заборгованості по платі за землю; про фінансове становище на ПАТ «ЧЕЗАРА» у період роботи ОСОБА_6 ; про умови укладання та виконання контракту із МОУ на Державне оборонне замовлення та залучення підприємством для цього сторонньої грошової допомоги у виді поворотно-фінансової допомоги; про фіскальне навантаження на підприємство з боку податкових органів та вжиті з цього приводу примусові заходи державною виконавчою службою; про судові рішення щодо стягнення з ПАТ «ЧЕЗАРА» заборгованості по різних видах податків та заробітній платі працівникам підприємства, зокрема, це: звернення ПАТ «ЧЕЗАРА» від 19.06.2020 р. №210 до начальника Генерального штабу України; відповідь Керівника Офісу Президента України від 05.10.2020 р. за №02-01/2266; звернення ПАТ «ЧЕЗАРА» від 07.09.2020 р. №229 до Президента України; рішення Чернігівського окружного адміністративного суду №620/1534/19 від 11.06.2019 р.; звернення ПАТ «ЧЕЗАРА» від 11.03.2020 р. №400/78 до МОУ; звернення ПАТ «ЧЕЗАРА» від 17.02.2021 р. №36 до Департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки МОУ; лист Департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки МОУ від 11.10.2017 р.; відповідь Голови комітету Верховної Ради України від 05.03.2021 р. №04-22/14-2021/81063; лист Голови підкомітету з державної безпеки та оборони Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Верховної ради України до МОУ за №106дз-25/05/2021; звернення ПАТ «ЧЕЗАРА» від 19.08.2020 р. №210 до начальника Генерального штабу Збройних Сил України; звернення ПАТ «ЧЕЗАРА» від 11.01.2019 р. №5 до заступника Міністра оборони України; відповідь ПАТ «ЧЕЗАРА» від Ради Національної безпеки та оборони України від 11.09.2018 року за №1365/13-06/2-18; лист Першого заступника Секретаря Ради Національної безпеки та оборони України від 11.09.2018 року за №1359/13-03/2-18; претензія Міністерства оборони України до ПАТ «ЧЕЗАРА» за №403/2/2/6406 від 14.08.2018 р.; лист представника замовника №635 МОУ за №1660 від 15.12.2017 р.; звернення ПАТ «ЧЕЗАРА» від 13.01.2021 р. №400/05 до заступника Міністра оборони України; довідка ПАТ «ЧЕЗАРА» №400/84 від 10.11.2023 р.; довідка Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області від 26.06.2019 року; калькуляція визначення договірної ціни виготовлення дослідного зразка дослідно-конструкторської роботи, шифр «Сокіл»; акт звірки від 01.04.2021 р. між ПАТ «ЧЕЗАРА» та військовим представництвом №1285 МОУ; довідка про надходження та витрати грошових коштів згідно контракту від 16.12.2017 року №403/2/17-6; акт матеріально-технічного приймання дослідного зразка виробу, шифр «Сокіл» від 21.11.2019 р.; претензія Міністерства оборони України до ПАТ «ЧЕЗАРА» за №403/2/2/3920 від 22.05.2019 р.; претензія Міністерства оборони України до ПАТ «ЧЕЗАРА» за №403/2/2/7109 від 11.09.2018 р.; договори за 2018-2020 роки про надання поворотної фінансової допомоги ПАТ «ЧЕЗАРА» та бухгалтерська довідка про розрахунки за цими договорами; контракт №403/2/17-6 від 16.12.2017 р. на виконання державного оборонного замовлення; рішення Чернігівського окружного адміністративного суду про стягнення з ПАТ «ЧЕЗАРА» податкового боргу по земельному податку: 1) №825/765/16 на суму 33355,10 грн; 2) №825/994/16 на суму 482675,50 грн; 3) №825/1521/16 на суму 696421,02 грн; 4) №825/513/17 на суму 402 419,56 грн; 5) №825/797/17 на суму 512355,11 грн; 6) №825/1910/17 на суму 1157556,40 грн; довідка Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області№08-31/5-у від 11.07.2019 року про збирання інформації в ПАТ «ЧЕЗАРА» в рамках проведення державного фінансового аудиту виконання МОУ бюджетних програм за період з 01.01.2017 р. по 31.12.2018 р.; фінансова довідка про направлення коштів від отриманої поворотної фінансової допомоги, яка була повернута ПАТ «ЧЕЗАРА» у 2015-2019 роках.
Дослідивши надані стороною захисту документи та даючи їм оцінку, в аспекті приписів статті 99 КПК України, як доказів факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, суд констатує факт їх належності та допустимості, адже: вони зібрані стороною захисту у відповідності до положень частини 3 статті 93 КПК України; вони відкриті стороні обвинувачення на виконання вимог статті 290 КПК України; вони доказують обставини, передбачені ст.91 КПК України та мають значення для цього кримінального провадження.
Зокрема, фактичні обставини, що викладені у даних документах підтверджують показання обвинуваченого ОСОБА_6 у частині обставин виникнення заборгованості у ПАТ «ЧЕЗАРА» по оплаті за землю, починаючи з 2016 року; про складне фінансове становище на ПАТ «ЧЕЗАРА» у період 2016 - 2020 років; про умови укладання та виконання контракту із Міністерством оборони України на Державне оборонне замовлення та залучення підприємством для виконання даного контракту сторонніх коштів, отриманих як поворотну фінансову допомогу із-за недофінансування Держави; про судові рішення щодо стягнення з ПАТ «ЧЕЗАРА» заборгованості по податкових зобов'язаннях, в тому числі і зі сплати податку за землю, а також стягнення заборгованості по заробітній платі на користь працівників ПАТ «ЧЕЗАРА», і намагання ОСОБА_6 поліпшити фінансове становище підприємства.
Прокурор, як на доказ винуватості ОСОБА_6 в умисному ухиленні від сплати земельного податку посилається на висновок аналітичного дослідження від 30.08.2021 року за №45/25-01-08-13/14307392 «Про результати дослідження фінансово-господарської діяльності ПАТ «ЧЕЗАРА» щодо наявності ознак правопорушень, пов'язаних з легалізацією (відмиванням) доходів одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму або фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, та/або інших правопорушень за період з 01.01.2015 року по 31.12.2020 року», який в послідуючому став предметом і судової економічної експертизи.
Стороною захисту було подане суду письмове клопотання про визнання вказаного висновку аналітичного дослідження неналежним та недопустимим доказом.
Суд з підстав, визначених ст.86 КПК України, та у порядку ч.1 ст.89 КПК України визнає вказаний висновок аналітичного дослідження недопустимим доказом, вважаючи клопотання сторони захисту з цього приводу обґрунтованим, виходячи з наступного.
Згідно вимог ч.2 ст.84 КПК України процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
У свою чергу висновок аналітичного дослідження складений спеціалістом ОСОБА_7 - начальником відділу ГУ ДПС в Чернігівській області, на виконання постанови заступника начальника відділу СУ ГУ ДФС у Чернігівській області ОСОБА_8 від 19.08.2021 р. неможливо рахувати, як документ, у аспекті положень ч.2 ст.98 КПК України, адже він не є речовим доказом: матеріальним об'єктом, який був знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберіг на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Згідно вимог статті 71 КПК України, у редакції статті на час вчинення процесуальної дії, спеціалістом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками і може надавати консультації, пояснення, довідки та висновки під час досудового розслідування і судового розгляду з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок. Спеціаліст може бути залучений для надання безпосередньої технічної допомоги (фотографування, складення схем, планів, креслень, відбір зразків для проведення експертизи тощо) сторонами кримінального провадження під час досудового розслідування і судом під час судового розгляду, а також для надання висновків у випадках, передбачених пунктом 7 частини четвертої цієї статті, згідно якого спеціаліст має право надавати висновки з питань, що належать до сфери його знань, під час досудового розслідування кримінальних проступків, у тому числі у випадках, передбачених частиною третьою статті 214 цього Кодексу.
В цьому випадку згідно ч.2 ст.72 КПК України за завідомо неправдивий висновок спеціаліст несе відповідальність, встановлену законом, а саме за статтею 384 КК України.
Однак у цьому кримінальному провадженні, де проводилось досудове розслідування злочину, а не дізнання кримінального проступку, спеціаліст міг бути залучений слідчими органами виключно для технічної допомоги (фотографування, складення схем, планів, креслень, відбір зразків для проведення експертизи тощо), а надання спеціалістом висновків можливе виключно при розслідуванні кримінальних проступків у формі дізнання, а це на думку суду є істотним порушенням вимог Кримінального процесуального кодексу України.
При цьому суд бере до уваги, що спеціаліст ОСОБА_7 при наданні аналітичного висновку не попереджалась його ініціатором про кримінальну відповідальність за ст.384 КК України.
Зазначений висновок ОСОБА_7 не може бути підґрунтям для визнання ОСОБА_6 винуватим в інкримінованому йому злочині, оскільки він містить лише загальну інформацію зі службових реєстрів ДПС про триваючу заборгованість ПАТ «ЧЕЗАРА» зі сплати податку за землю, починаючи з 2016 року наростаючим підсумком у розрізі років, однак не підтверджує обставин щодо наявності або відсутності у обвинуваченого умислу на ухилення від сплати податків, а головне, ухиленні від сплати земельного податку за 2020 рік в розмірі 8 872 709,91 грн, виходячи з пред'явленого обсягу обвинувачення.
Так, згідно частини 1 статті 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому КПК України.
Пунктом 2 частини 3 статті 87 КПК України встановлено, що недопустимими є докази, що були отримані після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених КПК України для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень.
Згідно частини 2 статті 86 КПК України недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень.
Згідно частини 1 статті 110 КПК України, процесуальними рішеннями є всі рішення, в тому числі, суду.
Отже, згідно положення статті 94 КПК України, суд, зокрема, зобов'язаний надати оцінку кожному доказу з точки зору його допустимості.
Враховуючи наведене у сукупності, слід дійти висновку, що фактичні дані як докази (ч.1 ст.84 КПК України), закріплені у висновку аналітичного дослідження, як його процесуальному джерелі (ч.2 ст.84, ст.99 КПК України) є очевидно недопустимими на підставі п.2 ч.3 ст.87, ч.2 ст.89 КПК України, в силу реалізації слідчим повноважень, не передбачених КПК України, що виключає можливість його подальшого дослідження та врахування як доказу.
Податковим кодексом України передбачено, що податкове зобов'язання платника податків встановлюється податковим рішенням-повідомленням, яке визначається контролюючим органом у межах встановленої правової процедури з правом платника податків на оскарження такого рішення, як в адміністративному, так і в судовому порядку.
Разом із тим, у матеріалах наявних у розпорядженні суду відсутнє відповідне рішення органу податкового контролю, яким би було встановлено порушення вимог податкового законодавства України ПАТ «ЧЕЗАРА» за обставин, зазначених в обвинувальному акті.
Зважаючи на наведене слід дійти висновку про відсутність доказів наявності у діях ОСОБА_6 об'єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 212 КК України, яка характеризується ухиленням від сплати податків, що є обов'язковою ознакою злочину передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України та доказуванню не підлягає.
При цьому, висновок аналітичного дослідження не є рішенням податкового органу, у зв'язку із чим, не може підтверджувати можливий факт порушення податкового законодавства ПАТ «ЧЕЗАРА» в особі його тодішнього керівника ОСОБА_6 при здійсненні господарської діяльності, а отже, такий висновок не є належним доказом, яким могло б бути підтверджено можливе порушення вимог податкового законодавства.
Крім того, слушними є доводи сторони захисту про те, що висновки спеціаліста наведені у висновку аналітичного досліджень є умовними, про що свідчить їх зміст, де спеціаліст зазначає про те, що у разі встановлення в ході подальшого відпрацювання інших обставин та/або отримання додаткових документів, пояснень посадових осіб та/або інших матеріалів, що стосуються обставин фінансово-господарської діяльності ПАТ «ЧЕЗАРА» висновки даного аналітичного дослідження можуть бути переглянуті з урахуванням нових обставин та/або документів
Таким чином, відповіді спеціаліста на поставлені питання не є остаточними та є умовними припущеннями, а отже, не можуть свідчити на порушення податкового законодавства генеральним директором ПАТ «ЧЕЗАРА» ОСОБА_6 , в зв'язку із чим не можуть бути використаними у доказуванні, адже таке не є фактичними даними у відповідності до частини 1 статті 84 КПК України.
Даючи правову оцінку, як доказу сторони обвинувачення, висновку №1687/1688/3163-3165/22-24 від 23.12.2022 р. судової економічної експертизи, наданого експертом Чернігівського відділення КНДІСЕ ОСОБА_9 , на виконання постанови слідчого від 30.08.2022 року, суд зазначає наступне.
Сторона захисту під час судового розгляду подала письмове клопотання про визнання даного доказу обвинувачення недопустимим.
З вказаного висновку експерта вбачається, що об'єктом експертного дослідження №1687/1688/3163-3165/22-24 від 23.12.2022 р. є висновок аналітичного дослідження №45/25-01-08-13/14307392 від 30.08.2021 р.
Так, відповідно до частини 1 статті 87 КПК України недопустимими є докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
Зважаючи на те, що висновок експерта отримано внаслідок дослідження висновку аналітичного дослідження, який визнаний судом недопустимим доказом на підставі пункту 2 частини 3 статті 87 КПК України як такий, що отриманий внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, то він, так само є недопустимим доказом на підставі частини 1 статті 87 КПК України, оскільки є похідним від очевидно недопустимого доказу, за принципом доктрини «плодів отруєного дерева».
У рішеннях у справах «Балицький проти України», «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Шабельник проти України» та інших, Європейський суд з прав людини застосував різновид доктрини «плодів отруйного дерева», яка полягає в тому, що визнаються недопустимими не лише докази, безпосередньо отримані з порушеннями, а також докази, яких не були б отримано, якби не було отримано перших. Таким чином, допустимі самі по собі докази, отримані за допомогою відомостей, джерелом яких є недопустимі докази, стають недопустимими.
Отже, висновок експерта є недопустимим доказом на підставі частини 1 статті 87 КПК України, що виключає можливість використання його на обґрунтування пред'явленого ОСОБА_6 обвинувачення.
Як убачається з заключної частини висновку судового експерта №1687/1688/3163-3165/22-24 від 23.12.2022 р.: 1) у межах обсягу наданих документів зазначена в висновку аналітичного дослідження фінансово-господарської діяльності від 30.08.2021 року №45/25-01-08-13/14307392 сума несплати земельного податку ПАТ «ЧЕЗАРА» за період з 31.12.2019 року по 31.12.2020 року підтверджується в сумі 9332910,64 грн (основний платіж 8872709,91 грн, пеня 460200,73 грн). За період з 01.01.2016 р. по 31.12.2019 р. підтвердити не видається за можливе; 2) у межах обсягу наданих документів підтвердити висновки щодо фінансової можливості сплати земельного податку у повному обсязі у період з 01.01.2016 року по 31.12.2020 року, що зазначено у висновку аналітичного дослідження фінансово-господарської діяльності від 30.08.2021 року №45/25-01-08-13/14307392, не видається за можливе. Проте, відповідно до норм діючого законодавства, наявність у ПАТ «ЧЕЗАРА» грошових коштів, направлених на здійснення погашення господарських зобов'язань, здійснення інших платежів, в тому числі надання/повернення поворотної фінансової допомоги, при наявності податкового боргу за 2018-2020 роки, свідчить про можливість у даному періоді сплачувати земельний податок.
Враховуючи, що висновок експерта самостійно не підтверджує розмір і періоди несплати земельного податку ПАТ «ЧЕЗАРА», суд приходить до висновку, що він не відповідає критерію належного доказу з точки зору доказування саме розміру та періоду ненадходження коштів до місцевого бюджету.
Верховний суд у постанові Касаційного кримінального суду від 20.09.2018 року у справі №718/287/13 зробив правовий висновок про те, що у справах про злочини, передбачені ч.3 ст.212 КК України час вчинення злочину та розмір заподіяних збитків за відповідні періоди мають суттєве значення при визначенні об'єктивної сторони злочину, а саме розміру заподіяних збитків, та може впливати на розмір призначеного покарання.
Крім того, при аналізі змісту висновку експерта судом встановлено, що експерт не здійснювала самостійного докладного дослідження обставин з порушеного слідчим питання, з використанням перелічених у вступній частині висновку методик, а фактично переписала зміст аналітичного дослідження.
Суд звертає увагу і на те, що слідчим перед експертом поставлено питання у взаємозв'язку з висновком аналітичного дослідження, зміст якого прямо суперечить висновку спеціаліста, закріпленому у такому висновку дослідження.
Так, згідно постанови слідчого на вирішення експерту були поставлені наступні питання:- чи підтверджується зазначена у висновку аналітичного дослідження фінансово-господарської діяльності від 30.08.2021 року №45/25-01-08-13/14307392 сума несплати земельного податку службовими особами ПАТ «ЧЕЗАРА» за період з 01.01.2016 року по 31.12.2020 року в сумі 9332910,64 грн (основний платіж 8872709,91 грн, пеня 460200,73 грн); - чи підтверджується документально зазначене в висновку аналітичного дослідження фінансово-господарської діяльності від 30.08.2021 року №45/25-01-08-13/14307392 щодо ПАТ «ЧЕЗАРА» фінансова можливість сплатити земельний податок в повному обсязі у період з 01.01.2016 р. по 31.12.2020 р.
Тобто, слідчий поставив експерту питання про підтвердження висновку аналітичного дослідження, однак ймовірність не передбачає існування чи настання певних обставин, як достеменно встановлених фактів, а й передбачає їх не існування чи ненастання.
Висновком аналітичного дослідження не встановлено факту ухилення від сплати земельного податку, його способу ухилення та відповідні фінансово-господарські операції, а отже, слідчим поставлене питання про підтвердження судовим експертом, як встановлених невстановлені обставини.
Крім того, поставлене слідчим перед судовим експертом питання для проведення судової економічної експертизи не передбачене Науково-методичними рекомендаціями з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року №53/5, в останньому абзаці підпункту 1.1. пункту 1 яких, зазначено, що вирішення питань, що належать до компетенції органів державного фінансового та податкового контролю (здійснення експертами-економістами перевірки певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності установ, організацій, підприємств з метою виявлення наявних фактів порушення законодавства, фактів порушення податкового законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб), не належить до завдань економічної експертизи.
Отже, порушення вимог податкового законодавства із визначенням відповідних негативних наслідків не може бути доведене висновком економічної експертизи.
Далі, при складені висновку, в порушення вимог п.1.5 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України №53/3 від 08 січня 1998 року, експертом не надано оцінки розрахункам, викладеним у аналітичному висновку спеціаліста від 30.08.2021 року, а також не піддано аналізу методологію його висновків, і відповідності показників, викладених у ньому та до яких експерт дійшов самостійно за результатом проведеного експертного дослідження.
Спеціаліст ОСОБА_7 у висновку аналітичного дослідження зазначає, що службові особи ПАТ «ЧЕЗАРА» не сплачували земельний податок за землі, які знаходяться у їх постійному користуванні, у результаті чого наявна заборгованість зі сплати земельного податку станом на 01.01.2021 року в сумі 9 332 910,64 грн (основний платіж 8 872 709,91 грн, пеня 460 200,73 грн), яка виникла у період 2016-2020 років, а експерт ОСОБА_9 у висновку вказує, що ця сума виникла у період з 31.12.2019 року по 31.12.2020 року, а за період з 01.01.2016 року по 31.12.2019 року, підтвердити її не можливо. Отже, сума заборгованості не змінилася, а періоди коли вона виникла, різняться. Однак аналіз методологією цієї обставини експертом не висвітлюється; - земельний податок декларується щорічно, а сплачується щомісячно рівними частинами, але з висновку експерта взагалі не зрозуміло скільки ПАТ «ЧЕЗАРА» заборгувало податку на землю за період з 31.12.2019 року по 31.12.2020 року, а саме за 2020 рік, який інкримінується ОСОБА_6 .
Таким чином висновок №1687/1688/3163-3165/22-24 від 23.12.2022 р. судової економічної експертизи не відповідає вимогам ст.ст.101, 102 КПК України, є неповним та не обґрунтованим, а тому не може бути визнаний судом допустимим і достовірним доказом.
Наданий суду висновок судової економічної експертизи за своїм змістом є виключно частковим документальним підтвердженням висновків аналітичного дослідження фінансово-господарської діяльності від 30.08.2021 року №45/25-01-08-13/14307392.
Відповідно до приписів статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
На підставі ч.3 ст.62 Конституції України, положень ст.17 КПК України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Як зазначено у статті 17 КПК України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи.
За статтею 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Статтею 91 КПК України передбачено обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, зокрема, це подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.
Водночас зазначені обставини встановлюються на підставі доказів, які повинні відповідати критеріям належності, допустимості та у своїй сукупності - достатності для постановлення обвинувального вироку.
Відповідно до вимог ст.92 КПК України обов'язок доказування покладається на сторону обвинувачення. Саме сторона обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів винуватість особи поза розумним сумнівом, чого в цьому кримінальному провадженні зроблено не було.
Статтею 212 КК України передбачена кримінальна відповідальність за умисне ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів, яка настає в разі, коли ці діяння призвели до ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних, великих чи особливо великих розмірах. Тобто наслідок у вигляді ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів є обов'язковим елементом об'єктивної сторони вказаного кримінального правопорушення.
Крім того варто зауважити, що відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів, що входять у систему оподаткування, введені в установленому законом порядку і зараховуються до бюджетів чи державних цільових фондів, настає лише в разі, коли це діяння вчинено умисно. Зазначеною статтею передбачено кримінальну відповідальність не за сам факт несплати в установлений строк податків, зборів, інших обов'язкових платежів, а за умисне ухилення від їх сплати.
У зв'язку із цим суд має встановити, що особа мала намір не сплачувати належні до сплати податки, збори, інші обов'язкові платежі в повному обсязі чи певну їх частину.
Несплата податку або сплата його в меншій сумі, ніж передбачено відповідними законодавчими положеннями, сама по собі не є достатньою підставою для визнання особи винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України. Для кваліфікації дій особи як ухилення від сплати податку сторона обвинувачення має довести прямий умисел особи, тобто що вона розуміла наявність у неї обов'язку сплатити податок у певному розмірі, який вона свідомо не виконала шляхом вчинення дій, спрямованих на ухилення від виконання такого обов'язку.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.91 КПК України доказуванню в кримінальному провадженні підлягає, зокрема, форма вини.
Суд звертає увагу на те, що ухилення від сплати обов'язкових платежів необхідно розмежовувати від несвоєчасної їх сплати за відсутності умислу на несплату. Особа, яка не мала наміру ухилитися від сплати зазначених платежів, а не сплатила їх з інших причин, може бути притягнута лише до встановленої законом відповідальності за порушення податкового законодавства, пов'язаних з обчисленням і сплатою цих платежів.
Як зазначав суд вище, сторона захисту наполягала на тому, що у періоді, який інкримінується ОСОБА_6 , як умисне ухилення від сплати плати за землю (31.12.2019 - 31.12.2020) за 2020 рік, згідно поданої ним 11.03.2020 року декларації за указаний рік, сума податкового зобов'язання становила 2 313 047, 34 грн. У цьому ж році ПАТ «ЧЕЗАРА» було сплачено земельного податку 880 517, 46 грн, залишок несплаченого податку склав 1 432 529,88 грн.
Наведені фактичні обставини встановлені судом при дослідженні податкової декларації зі сплати податку за землю за 2020 рік, де ПАТ «ЧЕЗАРА» задекларувало податкове зобов'язання по земельному податку в розмірі 2 313 047, 34 грн на рік, з щомісячною сплатою 192 753,93 грн податку; листа від 20.04.2021 р. за №1472/25-01-12-03-13 ГУ ДПС у Чернігівській області з інформацією про задекларовані ПАТ «ЧЕЗАРА» податкові зобов'язання зі сплати податку за землю за 2017-2021 роки та сплачені суми податку по цих роках; листа ГУ ДПС у Чернігівській області від 05.01.2023 року про заборгованість ПАТ «ЧЕЗАРА» по земельному податку за період з 01.01.2015 року по 31.12.2020 року;листа ГУ ДПС у Чернігівській області від 10.05.2023 року про заборгованість ПАТ «ЧЕЗАРА» по земельному податку за період з 01.01.2015 року по 31.12.2021 року.
Згідно до пунктів 285.1 та 285.2 статті 285 Податкового кодексу встановлено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року.
Пунктом 286.2 статті 286 ПК України визначено, що платники плати за землю самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
Пунктом 287.3 ст.287 ПК України визначено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Окрім цього, відповідно до пункту 87.9 статті 87 ПКУкраїни у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Частиною 1 статті 337 КПК України передбачено, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.
Таким чином, оскільки згідно обвинувального акту у періоді, який інкримінується ОСОБА_6 , як умисне ухилення від сплати плати за землю (31.12.2019 - 31.12.2020) за 2020 рік, згідно поданої ним 11.03.2020 року декларації за указаний рік, сума податкового зобов'язання становила 2 313 047, 34 грн, і у цьому ж році ПАТ «ЧЕЗАРА» було сплачено земельного податку 880 517,46 грн, то залишок несплаченого земельного податку склав 1 432 529,88 грн, а це свідчить, що у діях ОСОБА_6 за період з 31.12.2019 р. по 31.12.2020 р. відсутній склад злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України - умисне ухилення від сплати земельного податку за 2020 рік, оскільки настання кримінальної відповідальності за умисне ухилення від сплати податку на той час починалось з суми ухилення у розмірі 3 153 000 грн.
Суд вважає помилковою позицію сторони обвинувачення про те, що ОСОБА_6 в указаний період умисно ухилився від сплати земельного податку на суму 8 872 709, 91 грн, адже указана сума є загальною заборгованістю ПАТ «ЧЕЗАРА», яка почала існувати починаючи з 2016 року, що підтверджується досліджених судом висновків аналітичного дослідження та економічної експертизи; показаннями допитаних у суді свідка ОСОБА_7 та експерта ОСОБА_9 .
Таким чином, на цей час не встановлено, чи існує в цьому провадженні обов'язковий елемент складу злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, а саме чи призвело діяння, що інкримінується ОСОБА_6 , до фактичного ненадходження до місцевого бюджету коштів у великих або особливо великих розмірах.
Отже, на думку суду, сторона обвинувачення в судовому засіданні поза розумним сумнівом не довела, що дії ОСОБА_6 11.03.2020 року, під час подання податкової декларації з плати за землю за 2020 рік та його часткової слати протягом вказаного року були умисними і направлені на ухилення від сплати податків, і головне, що його дії призвели до фактичного ненадходження до місцевого бюджету коштів у великих або особливо великих розмірах.
Також суд звертає увагу і на те, що пунктом 87.9 статті 87 ПК України передбачено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
У свою чергу сторона обвинувачення наполягає на тому, що ОСОБА_6 усвідомлюючи обов'язок і строки сплати земельного податку з юридичних осіб, всупереч черговості погашення заборгованостей, маючи достатньо грошових коштів на рахунках для погашення заборгованості по сплаті земельного податку спрямував наявні грошові кошти на інші поточні потреби підприємства та таким чином ухилився від сплати земельного податку на загальну суму 9 332 910, 64 грн, з яких основний платіж становить 8 872 709, 91 грн та пеня 460 200 грн.
Як встановлено під час судового розгляду ідеться мова про отримання коштів ПАТ «ЧЕЗАРА» у вигляді договірної поворотної фінансової допомоги від різних суб'єктів, як фізичних так і юридичних осіб, і її повернення.
Обвинувачений під час судового розгляду пояснив, що кошти, які підприємство брало у борг, як поворотну фінансову допомогу використовувались виключного на виплату зарплати працівникам та придбання комплектуючих для експериментального зразку за Державним оборонним замовленням. При цьому він фактично не розпоряджався коштами підприємства, адже усе майно перебувало під арештом та у віддані державного виконавця. У підтвердження своїх слів ним була надана суду відповідна бухгалтерська довідка про направлення коштів від отриманої поворотної фінансової допомоги, яка була повернута ПАТ «ЧЕЗАРА» у 2015-2019 роках, а саме: кошти, які було отримано від ТОВ «Інноваційна фінансова компанія» у 2016-2017 роках у розмірі 931 500 грн були витрачені на заробітну плату та в зв'язку з цим сплату податків; кошти, які було отримано від ОСОБА_16 протягом 2018 року у розмірі 1 400 000 грн були витрачені на оплату за митне оформлення на поставку в Україну покупних комплектуючих виробів по контракту на Державне оборонне замовлення, а також на сплату послуг за поставку електроенергії; кошти, які було отримано від ОСОБА_14 у 2019 р. у розмірі 202 150 грн були витрачені на заробітну плату та в зв'язку з цим сплату податків; кошти, які було отримано від ТОВ «ЧЕЗАРА ДЕТАЛЬ» у 2018-2019 роках у розмірі 9 815 789 грн були витрачені на заробітну плату та в зв'язку з цим сплату податків в розмірі 2 304 718 грн, плату за поставлені газ в розмірі 1 242 717 грн, електроенергію в розмірі 3 403 393 грн, водопостачання в розмірі 15 000 грн, покупні комплектуючі вироби по контракту на Державне оборонне замовлення в розмірі 5 847 961 грн; кошти, які було отримано від ОСОБА_17 у 2015 р. у розмірі 920 000 грн були витрачені на сплату податку на додану вартість; кошти, які було отримано від ОСОБА_13 у 2016-2017 р.р. у розмірі 170 000 грн були витрачені на заробітну плату та в зв'язку з цим сплату податків; кошти, які було отримано від ОСОБА_18 у 2016-2017 р.р. у розмірі 11 210 618 грн були витрачені на заробітну плату та в зв'язку з цим сплату податків.
Прокурор вважала неналежним та недопустимим надані докази, оскільки у договорах про надання поворотної фінансової допомоги не було вказано цільове призначення отриманих коштів.
У судовому засіданні судом встановлено, що під час досудового розслідування сторона обвинувачення по суті це питання не досліджувала, відповідні документи не вивчались, документальні та зустрічні перевірки між суб'єктами виниклих правовідносин не проводились, а під час аналітичного дослідження та судової економічної експертизи їх виконавиці обмежились лише суто фактом надходження коштів, як поворотної фінансової допомоги.
Разом із тим, суд дослідивши бухгалтерську довідку від 29.04.2024 р. за №400/35 про направлення коштів від отриманої поворотної фінансової допомоги, яка була повернута ПАТ «ЧЕЗАРА» у 2015-2019 роках, вважає її належним та допустимим доказом, у підтвердження показань обвинуваченого на свій захист, і його позиція прокурором будь-якими доказами не спростована.
Пленум Верховного Суду України у пункті 4 постанови №15 від 8 жовтня 2004 року « Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів» вказав, що необхідно розмежовувати ухилення від сплати обов'язкових платежів і несвоєчасну їх сплату за відсутності умислу на несплату. Особа, яка не мала наміру ухилитися від сплати зазначених платежів, а не сплатила їх з інших причин, може бути притягнута лише до встановленої законом відповідальності за порушення податкового законодавства, пов'язані з обчисленням і сплатою цих платежів. Відповідно до законодавства з питань оподаткування зазначене діяння є фінансовим (податковим) правопорушенням.
Ураховуючи викладене, суд вважає, що сторона обвинувачення не спростувала версії сторони захисту, що ОСОБА_6 діяв добросовісно у податкових взаємовідносинах і не вчиняв жодних дій, спрямованих на навмисне ухилення від сплати земельного податку.
За таких обставин не можна вважати, що стороною обвинувачення був доведений поза розумним сумнівом умисел ОСОБА_6 на ухилення від сплати податків.
Підсумовуючи, суд, провівши судовий розгляд даного кримінального провадження у відповідності до положень ч.1 ст.337 КПК України, згідно з якими, судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, дотримуючись принципів змагальності сторін та свободи у поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності, а сам, діючи в межах своїх повноважень та компетенції, вирішуючи лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, у зв'язку з чим не наділений повноваженнями за власною ініціативою ініціювати проведення певних слідчих (розшукових) дій, оскільки функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган, безпосередньо дослідивши, надані докази стороною обвинувачення та захисту, давши їм належну оцінку, відповідно до вимог ст.94 КПК України, приходить до висновку про необхідність виправдання ОСОБА_6 на підставі п.3 ч.1 ст.373 КПК України, оскільки сторона обвинувачення не довела, що в діянні останнього є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України.
Цивільний позов, заявлений прокурором в інтересах держави в особі Чернігівської міської ради в сумі 8 472 882,72 грн, на підставі ч.3 ст.129 КПК України, підлягає залишенню без розгляду.
Долю судових витрат слід вирішити у відповідності до норм КПК України.
Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись ст.62 Конституції України, ст.ст.368, 370, 373, 374 КПК України, суд
Визнати невинуватим ОСОБА_6 в пред'явленому обвинуваченні та виправдати в зв'язку з недоведеністю в його діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України.
Цивільний позов прокурора, поданий в інтересах Чернігівської міської ради до ОСОБА_6 про відшкодування шкоди завданої кримінальним правопорушенням - залишити без розгляду.
Витрати, пов'язані із проведенням судової економічної експертизи в розмірі 29 448 грн 12 коп., віднести на рахунок держави.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а в разі подання апеляційної скарги після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо вирок суду не скасований.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Чернігова протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з дня отримання його копії.
Суддя ОСОБА_1