Справа 688/911/25
№ 2/688/537/25
Іменем України
31 березня 2025 року м. Шепетівка
Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Стаднічук Н. Л., розглянувши в письмовому провадженні цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
1. Короткий зміст позовних вимог
27.02.2025 ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики № 75669988 в сумі 15965,72 грн. В обґрунтування своїх вимог позивач послався на те, що 18.07.2021 між TOB «ФК «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 75669988 (на умовах повернення позики в кінці строку позики). За умовами договору відповідач отримав грошові кошти в розмірі 2250,00 грн шляхом перерахування на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 строком на 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 1,99% в день. Договір підписано електронним підписом позичальника шляхом використання одноразового ідентифікатора. 02.08.2021 між позикодавцем та відповідачем укладено додаткову угоду №75669988 до договору позики №75669988, за умовами якої позичальник збільшив суму позики на 2 750,00. Таким чином, загальний розмір позики становить 5 000,00. Додатковий договір підписано електронним підписом позичальника шляхом використання одноразового ідентифікатора. Заборгованість останнього за договором позики складає 15965,72 грн, зокрема: 5000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 10965,72 грн - сума заборгованості за відсотками. Позикодавець на виконання умов договору позики № 75669988 від 18.07.2021 та додаткової угоди до договору позики виконав свої зобов'язання, зокрема передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 5 000,00 грн за посередництвом платіжної установи. 21.12.2021 ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» уклали договір факторингу № 2112 від 21.12.2021, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб-боржників, в тому числі, за договором позики № 75669988 від 18.07.2021. 31.03.2023 ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» уклали договір факторингу № 310323-ФК від 31.03.2023, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб-боржників, в тому числі за договором позики № 75669988 від 18.07.2021 до відповідача в сумі 16 376,08 грн, з яких: 5000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 11 376,08 грн - сума заборгованості за відсотками.
2. Рух справи
Ухвалою суду від 5 березня 2025 року відкрито провадження у справі, витребувано у АТ «Державний ощадний банк України» відомості щодо належності ОСОБА_1 карткового рахунку № НОМЕР_1 ; а також виписку по картковому рахунку за період з 18.07.2021 по 21.07.2021 та з 02.08.2021 по 05.08.2021.
3. Аргументи учасників справи
26.03.2025 відповідач ОСОБА_1 подав відзив на позовну заяву, в якому просив застосувати позовну давність та відмовити позивачу у позовних вимогах у зв'язку з відсутністю правових підстав. Вказав, що він не отримував кредит, про що свідчить відсутність відповідної інформації у його кредитній історії, а також його не повідомляли про відступлення права вимоги новому кредиторові.
Представник позивача ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, просив розглядати справу без участі представника позивача.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
4. Фактичні обставини, встановлені судом
18.07.2021 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 75669988 (на умовах повернення позики в кінці строку позики), відповідно до якого товариство зобов'язалося надати позичальнику позику в сумі 2250,00 грн шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, строком на 30 днів з фіксованою процентною ставкою (базова) 1,99% в день.
Договір підписано ОСОБА_1 електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора.
02.08.2021 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №75669988 до договору позики № 75669988 від 18.07.2021, відповідно до якої на підставі звернення позичальника збільшено суму на 2750,00 грн до 5000,00 грн.
Угоду підписано ОСОБА_1 електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора.
Згідно з довідками ТОВ «ФК «ФІНЕКСПРЕС» № КД-000009533/ТНПП від 11.02.2025, № КД-000009535/ТНПП від 11.02.2025 платіжною інструкцією a1681b3e-6ed4-4704-a57f-cd61595c640bвід 18.07.2021, платіжною інструкцією 55b29744-0f92-4843-8188-5100464cc35c від 02.08.2021 ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» перерахувало на платіжну карту НОМЕР_1 18.07.2021 - 2250,00 грн, 02.08.2021 - 2750,00 грн.
За договором факторингу № 2112 від 21.12.2021, укладеного між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ», останнє отримало право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 75669988 на суму заборгованості 16376,08 грн.
За договором факторингу № 310323-ФМ від 31.03.2023, укладеного між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», останнє набуло право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 75669988 на суму заборгованості 16376,08 грн.
Згідно з розрахунком ТОВ «Фінпром маркет» заборгованість ОСОБА_1 за договором позики № 75669988 від 18.07.2021 за період з 18.07.2021 по 24.02.2025 становить 15965,72 грн та складається з: 5000 грн - тіло позики, 10965,72 грн - проценти за період з 19.07.2021 по 15.11.2021.
5. Норми права, які застосував суд
За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або ж таку кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Особливості укладення електронного договору визначаються Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею. У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно статті 12 Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Частиною першою статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
В силу положень статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною першою статті 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові від 28 березня 2018 року Велика Палата Верховного Суду сформулювала правовий висновок про те, що відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до частини третьої статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Згідно з пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 року в Україні запроваджено карантин, який продовжено на всій території України згідно з Постановами КМ № 392 від 20.05.2020, № 500 від 17.06.2020, № 641 від 22.07.2020, № 760 від 26.08.2020, № 956 від 13.10.2020, № 1236 від 09.12.2020, № 104 від 17.02.2021, № 405 від 21.04.2021, № 611 від 16.06.2021, № 855 від 11.08.2021, № 981 від 22.09.2021, № 1336 від 15.12.2021, № 229 від 23.02.2022, № 630 від 27.05.2022, № 928 від 19.08.2022, № 1428 від 23.12.2022 року до 30.04.2023 року, № 383 від 25.04.2023 до 30.06.2023.
Згідно з пунктом 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
24.02.2022 на території України введено воєнний стан Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та затверджений Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022, строк дії якого продовжено Указом Президента від 14.03.2022 № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом від 15.03.2022 № 2119-IX «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні"»
Указом Президента від 18.04.2022 № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом від 21.04.2022 № 2212-IX «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні"»
Указом Президента від 17.05.2022 № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом від 22.05.2022 № 2263-IX «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні"»
Указом Президента від 07.11.2022 № 757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затверджений Законом від 16.11.2022 № 2738-IX «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні"»
Указом Президента від 06.02.2023 № 58/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом від 07.02.2023№ 2915-IX «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні"»
Указом Президента від 01.05.2023 № 254/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом від 02.05.2023 № 3057-IX «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні"»
Указом Президента від 26.07.2023 № 451/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом від 27.07.2023 № 3275-ІХ «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні"»
Указом Президента від 06.11.2023 № 734/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом від 08.11.2023 № 3429-ІХ «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні"»
Указом Президента від 05.02.2024 № 49/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затверджений Законом від 06.02.2024 № 3564-ІХ «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні"»
Указом Президента від 06.05.2024 № 271/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом від 08.05.2024 № 3684-ІХ «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні"»
Указом Президента від 23.07.2024 № 469/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом від 23.07.2024 № 3891-ІХ «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні"»
Закон від 29.10.2024 № 4024-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» та Закон від 29.10.2024 № 4025-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації», Указом Президента від 28.11.2024 № 740/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом від 15.01.2025 № 4220-IX «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні"», до 09.05.2025.
Згідно з частиною першою статті 5 Закону України «Про організацію формування та обігу кредитних історій» джерелами формування кредитних історій є: відомості, що надаються користувачем до Бюро за письмовою згодою суб'єкта кредитної історії відповідно до цього Закону; відомості державних реєстрів, інформація з інших баз даних публічного користування, відкритих для загального користування джерел за винятком відомостей (інформації), що становлять державну таємницю.
У статті 7 Закону визначено, що кредитна історія серед іншого містить такі відомості про грошове зобов'язання суб'єкта кредитної історії: а) відомості про кредитний правочин та зміни до нього (номер і дата укладання правочину, сторони, вид правочину); б) сума зобов'язання за укладеним кредитним правочином; в) вид валюти зобов'язання; г) строк і порядок виконання кредитного правочину; ґ) відомості про розмір погашеної суми та остаточну суму зобов'язання за кредитним правочином; д) дата виникнення прострочення зобов'язання за кредитним правочином, його розмір і стадія погашення; е) відомості про припинення кредитного правочину та спосіб його припинення (у тому числі за згодою сторін, у судовому порядку, гарантом тощо); є) відомості про визнання кредитного правочину недійсним і підстави такого визнання. Кредитна історія також містить інформацію про суб'єкта кредитної історії, яка складається із сукупності документованої інформації про особу з державних реєстрів, інших баз даних публічного користування, відкритих для загального користування джерел: а) наявність заборгованості за податками та обов'язковими платежами; б) рішення судів, що стосуються виникнення, виконання та припинення зобов'язань за укладеним кредитним правочином; в) рішення судів та органів виконавчої влади, що стосуються майнового стану суб'єкта кредитної історії; г) інші відомості, що впливають на спроможність виконання суб'єктом кредитної історії власних зобов'язань.
6. Висновки суду
З огляду на те, що відповідач не виконав умови договору позики та не повернув вчасно кредит і нараховані відсотки, суд дійшов висновку про те, з відповідача на користь позивача як правонаступника кредитодавця підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором в сумі 7164,13 грн, яка складається з: 5000,00 грн - тіло кредиту, 2164,13 грн - відсотки, в тому числі: 1342 грн - за період з 18.07.2021 по 16.08.2021 (2250 грн х 1,99% х 30 днів), 820,88 грн - за період з 02.08.2021 по 16.08.2021 (2750 грн х 1,99% х 15 днів).
Відсотки в сумі 8801,59 грн (10965,72 -2164,13) нараховані після закінчення строку дії договору безпідставно, а тому стягненню з відповідача не підлягають.
Суд відхиляє заперечення відповідача щодо отримання ним кредиту, оскільки такі спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи, зокрема, платіжними інструкціями ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНЕКСПЕРЕС» від 18.07.2021 та від 02.08.2021 про переказ коштів на платіжну картку, вказану відповідачем у договорі позики.
Наданий відповідачем Кредитний звіт в Українському бюро кредитних історій не спростовує висновків суду, оскільки такий звіт не має офіційного характеру, містить інформацію, яка надається лише за письмовою згодою суб'єкта кредитної історії, відтак може містити не повноу інформацію щодо укладених кредитних договорів.
Посилання відповідача ОСОБА_1 на застосування строку позовної давності до спірних правовідносин не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до пунктів 12 та 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України перебіг позовної давності зупинений в зв'язку в введенням карантину та воєнного стану з 11.03.2020 по теперішній час.
7. Розподіл судових витрат
Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
В зв'язку з частковим задоволенням позову з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1085,24 грн (2422,40 грн х 44,8%).
Статтею 133 ЦПК України визначено види судових витрат. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснення відповідних витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом для справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно положень статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справи публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі N 927/237/20).
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Згідно з договором договору № 01-11/2024 про надання правничої допомоги від 01.11.2024 правову допомогу позивачу у справі надавала адвокат Ткаченко Ю. О.
Згідно з витягом з Акту №7-П приймання-передачі наданої правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги № 01-11/24 від 01.11.2024 від 30.01.2025 вартість послуг становить 3500,00 грн.
Відтак, з зв'язку з частковим задоволенням позову з відповідача підлягають стягненню витрати на правову допомогу в сумі 1568,00 грн (3500 грн х 44,87%).
Керуючись статтями 139, 141, 270, 280-282 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (08200, м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, 9А, оф. 204, код ЄДРПОУ 43311346) заборгованість за договором позики № 75669988 від 18.07.2021 в сумі 7164 (сім тисяч сто шістдесят чотири) грн 13 коп, в тому числі: 5000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 2164,13 грн - відсотки.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (08200, м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, 9А, оф. 204, код ЄДРПОУ 43311346) судовий збір в сумі 1085,24 грн та витрати на правову допомогу в сумі 1568,00 грн.
Рішення може бути оскаржене до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 31 березня 2025 року.
Суддя Н. Л. Стаднічук