Справа № 687/1418/24
Провадження № 2/686/2323/25
Заочне
01 квітня 2025 рік м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
в складі: головуючого - судді Колієва С.А.,
при секретарі - Кучерук Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хмельницького цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту, -
встановив:
У грудні 2024 року ТОВ «Свеа Фінанс» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 19.02.2021 року АТ «Ідея Банк» (далі банк) і ОСОБА_2 було укладено угоду про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки та страхування № С-212-013954-21-980 за умовами якого банк відкрив останньому рахунок та видав платіжну картку із встановленим кредитним лімітом 20 000,00 гривень та платою відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 48% річних.
25.07.2023 року між АТ «Ідея Банк» і ТОВ «Свеа Фінанс» (до зміни назви ТОВ «Росвен Інвест Україна») був укладений договір факторингу №01.02-31/23 відповідно до якого ТОВ «Свеа Фінанс» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за договором № С-212-013954-21-980.
ОСОБА_3 не виконав свої зобов'язання за договором та його заборгованість становить 42 585,01 гривень і складається із: 20 000,00 грн. - основний борг та 22 585,01 грн. - заборгованість за відсотками.
За таких обставин ТОВ «Свеа Фінанс» просило суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованості за договором № С-212-013954-21-980 у сумі 42 585,01 гривень.
В судове засідання представник позивача не з'явився. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Подав письмову заяву, в якій просив справу розглянути за його відсутності. Позов підтримав, наполягав на його задоволенні.
Відповідач та його представник в судове засідання не з'явилися. Про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Причини своєї неявки суду не повідомили. Відзив на позов відповідачем не поданий.
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін та ухвалити у справі заочне рішення на підставі наявних матеріалів.
Фактичні обставини встановлені судом.
19 лютого 2021 року АТ «Ідея Банк» і ОСОБА_3 уклали договір про відкриття Кредитної лінії, обслуговування Кредитної картки та страхування № С-212-013954-21-980 за умовами якого банк відкрив останньому рахунок, видав кредитну картку із встановленим кредитним лімітом. Умовами договору визначено, що максимальний кредитний ліміт становить 200 000,00 гривень, плата за користування кредитними коштами - 48% річних.
25 липня 2023 року між АТ «Ідея Банк» і ТОВ «Росвен інцест Україна», яке 25.03.2024 року змінило свою назву на ТОВ «Свеа Фінанс», укладено договір факторингу №01.02-31/23 на підставі якого ТОВ «Свеа Фінанс» набуло право вимог за рядом кредитних договорів, в тому числі і до ОСОБА_1 за договором № С-212-013954-21-980.
Факт передачі ТОВ «Свеа Фінанс» права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № С-212-013954-21-980 підтверджується витягом з Реєстру боржників №1 до договору факторингу №01.02-31/23, а факт оплати позивачем плати за відступлення права вимоги - платіжною інструкцією №9217 від 26.07.2023 року.
Згідно Довідки-розрахунку заборгованість ОСОБА_1 за договором № С-212-013954-21-980 від 19.02.2021 року станом на 25.07.2023 рік становить 42 585,01 гривень яка складається з: заборгованості за основним боргом - 20 000,00 грн., заборгованість за процентами - 22 585,01 гривень.
Застосовані норми права та мотиви з яких виходить суд.
а) щодо правовідносин сторін
Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
В силу пункту 6 частини першої статті 3 Закону України від 3 вересня 2015року №675-VIII «Про електронну комерцію» (далі Закон №675-VIII) електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 626 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Із положень частини першої статті 638 ЦК України слідує, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання частини другої статті 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до частини 2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
За змістом пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).
В силу частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Частиною першою статті 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як передбачено частиною першою статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.
За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов'язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов'язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.
Кредитний договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами, в тому числі із застосуванням електронного підпису.
Предметом виконання грошового зобов'язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.
Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов'язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.
Відступлення права вимоги означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором і новим кредитором. Одним із різновидів відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).
Зобов'язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.
Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов'язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов'язання, в строки, встановлені договором.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв'язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов'язаний надати належну оцінку цим доказам.
Зібрані докази вказують на те, що 19.02.2021 року ОСОБА_3 уклав з АТ «Ідея Банк» договір, за умовами якого банк надав останньому кредит, у вигляді встановленого кредитного ліміту на відкритий у банку рахунок, а той зобов'язався повернути отримані у кредит кошти та сплатити проценти за користування ними в порядку, визначеному договором.
Умови укладеного договору ОСОБА_3 належним чином не виконував, своєчасно та у визначеному договором порядку кредит не погашав та не сплачував відсотки за його користування. Станом на 25.07.2023 рік заборгованість відповідача за кредитним договором становить 42 585,01 гривень яка складається з: заборгованості за основним боргом - 20 000,00 грн., заборгованість за процентами - 22 585,01 гривень.
Вказаний розрахунок заборгованості відповідає умовам укладеного кредитного договору, підтверджений представленою випискою по рахунку відповідача та доказів на його спростування матеріали справи не містять.
У подальшому банк відступив ТОВ «Свеа Фінанс» право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором.
З огляду на викладене слід дійти висновку, що ОСОБА_3 не виконав обов'язки за кредитним договором, а тому з нього на користь ТОВ «Свеа Фінанс» слід стягнути заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 42 585,01 гривень.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у сумі 2422,40 гривень.
Керуючись ст.ст.2, 12, 13, 76, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 280-289 ЦПК України, ст.ст. 207, 526, 546, 626, 628, 634, 638, 1048, 1050, 1054, 1055 ЦК України, суд, -
ухвалив:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» заборгованість за договором кредиту № С-212-013954-21-980 від 19.02.2021 року у сумі 42 585 гривень 01 коп., а також судовий збір у сумі 2422 гривень 40 коп., а усього 45007 гривень 41 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», ЄДРПОУ 37616221, місце знаходження: м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд.6.
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , остання відома адреса місця проживання: АДРЕСА_1
Повний текст судового рішення складено 01.04.2025 року.
Суддя: