ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
01.04.2025Справа № 910/3960/25
Суддя Господарського суду міста Києва Літвінова М.Є., розглянувши матеріали
заяви ОСОБА_1
до ОСОБА_2
про видачу судового наказу.
ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду міста Києва із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на користь малолітньої дитини.
Дослідивши матеріали заяви про видачу судового наказу про стягнення, суд зазначає таке:
Частиною 1 статті 12 ГПК України встановлено, що господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного).
У п. 16 ч. 1 ст. 20 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи за заявами про видачу судового наказу, якщо заявником та боржником є юридична особа або фізична особа - підприємець.
Відповідно до ст.147 Господарського процесуального кодексу України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи-підприємці. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень.
Згідно з ч.1 ст.148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ці приписи законодавства є спеціальними, які підлягають безумовному врахуванню як учасниками справи, так і судом, для цілей визначення порядку правового регулювання при здійсненні стягнення на підставі судового наказу.
Поряд з тим, як вбачається з матеріалів заяви, сторонами в даному наказному провадженні є фізичні особи. При цьому вимога заявника виникла із шлюбно-сімейних відносин.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо наявні обставини, зазначені у частині першій статті 175 цього Кодексу.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу (ч. 2 ст. 152 ГПК України).
За наведених обставин, суд доходить висновку про відмову у видачі судового наказу з підстави, визначеної п.4 ч.1 ст.152 ГПК України - вказані вимоги не підлягають розгляду за правилами господарського судочинства.
Суд звертає увагу, що відповідно до ч.2 ст.153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3 - 6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою.
Згідно ч.1 ст.19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку наказного провадження
Таким чином, заявнику слід звернутися із заявою про видачу судового наказу до суду загальної юрисдикції в порядку, передбаченому цивільним процесуальним законодавством.
Керуючись ст.ст. 147, 148, 152, 153, 175, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. В задоволенні заяви ОСОБА_1 у видачі судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на користь малолітньої дитини відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку у строки, встановлені статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Літвінова М.Є.