ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
25.03.2025Справа № 910/13371/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНКАСТ"
до Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК"
про визнання права власності на транспортний засіб
Суддя: Людмила ШКУРДОВА.
Секретар с/з: Станіслав ЖАЛОБА.
Представники сторін: згідно з протоколом судового засідання.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІНКАСТ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" про визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІНКАСТ» права власності на автомобіль марки "BMW X6 xDrive30d G06" VIN НОМЕР_1 , 2021 року випуску.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушенням відповідачем його права на володіння, користування та розпорядження транспортним засобом "BMW X6 xDrive30d G06" VIN НОМЕР_1 , 2021 року випуску, оскільки реєстраційне посвідчення на вказаний автомобіль зареєстроване на відповідача і в ньому зазначено, що власником автомобіля є АТ КБ «ПРИВАТБАНК».
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2024 р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/13371/24 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Рух справи відображено у процесуальних документах суду та заявах по суті спору.
Заперечуючи проти позову, відповідач зазначає, що:
- банком не заперечується право власності позивача на транспортний засіб, всі документи, які були необхідні для перереєстрації автомобіля з боку банку було підписано і передано позивачу.;
- судова практика стосовно моменту переходу права власності на автомобіль сформована в тій частині, що право власності на транспортний засіб виникає з моменту передачі майна від відчужувача до набувача, що в даній справі мало місце 07.02.2024 р. і не заперечується сторонами по справі;
- обраний позивачем спосіб захисту шляхом визнання права власності на спірне майно є неефективним, а АТ КБ «ПРИВАТБАНК» є неналежним відповідачем у справі;
- станом на сьогодні відсутні будь-які обтяження у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна стосовно транспортного засобу, який потрібно перереєструвати, а інформація, надана позивачем, стосується лише перебування АТ КБ "ПРИВАТБАНК" в Єдиному державному реєстрі боржників.
Також відповідач просив суд залишити позовну заяву без розгляду на підставі п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з підписанням позову особою, якою не підтверджено наявність повноважень із представництва інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНКАСТ" належними доказами, оскільки ордер не містить повного найменування адвокатського бюро.
Заперечуючи проти доводів відповідача, позивач зазначає, що:
- у зв'язку з неможливістю перереєстрації транспортного засобу на позивача процедура відчуження майна від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ТОВ «ВІНКАСТ» за результатами виконання договору фінансового лізингу та договору купівлі-продажу є незавершеною;
- відмовляючи у перереєстрації транспортного засобу Регіональний сервісний центр МВС діяв обґрунтовано та відповідно до приписів чинного законодавства України - Закону України «Про дорожній рух» та Порядку № 1388, оскільки АТ КБ «ПРИВАТБАНК» внесено до Єдиного державного реєстру боржників.
У підготовчому засіданні 28.01.2025 р. суд, розглянувши клопотання відповідача про залишення позову без розгляду на підставі п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України, відмовив у його задоволенні через необґрунтованість, оскільки у долученому до позову ордері серії АЕ № 1254391 вказано, що його видано саме адвокатським бюро, тобто, зазначено його організаційно-правову форму та назву.
28.01.2025 р. суд закрив підготовче провадження та призначив справу № 910/13371/24 до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні 25.03.2025 р. проголошено скорочене рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,
25.06.2021 р. між Акціонерним товариством Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІНКАСТ" (лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу № DNLOFLOWWSDЗЕ-1, відповідно до п. 1.1 якого банк зобов'язався набути у власність у ПрАТ АВТ «БАВАРІЯ-ДНІПРОПЕТРОВСЬК» (продавець) предмет лізингу (майно) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій (додаток № 1) та передати його в користування лізингоодержувачу на строк, що зазначений у цьому договорі, а лізингоодержувач зобов'язався сплатити банку лізингові платежі в розмірі та порядку, визначеними цим договором.
Строк лізингу - 36 місяців, що обчислюється з дати підписання сторонами акту прийому-передачі майна, та який не може бути меншим одного року з моменту передачі майна лізингоодержувачу (п. 1.2 договору).
Відповідно до п. 2.1 оговору загальна вартість майна за цим договором становить 2 250 413,04 грн., ПДВ - 450 082,61 грн., усього до сплати - 2 700 495,65 грн., у т.ч. вартість пристрою GPS зі встановленням у розмірі 3 341,82 грн.
Протягом усього строку цього договору майно є власністю банку. Майно переходить у власність лізингоодержувача після сплати банку всієї суми лізингових та інших платежів за цим договором, але не раніше одного року з моменту передачі майна лізингоодержувачу (п. 4.1 договору).
За змістом п. 4.3 договору останній є належною і достатньою підставою для переходу майна у власність лізингоодержувача після сплати банку всієї суми лізингових та інших платежів за цим договором. Укладення додаткових договорів тощо для переходу майна у власність лізингоодержувача не вимагається.
Пунктом 6.2.1. договору встановлено обов'язок банку із придбання у зазначеного лізингоодержувачем у заявці продавця у власність майно, передання його в платне користування лізингоодержувачу на умовах цього договору відповідно до додатку № 1, в обумовлені цим договором строки, а також після сплати всієї суми лізингових та інших платежів, передбачених цим договором, передання майна у власність лізингоодержувача з урахуванням умов, передбачених п. 4.1. цього договору.
Відповідно до п. 11.1 договору останній набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами всіх зобов'язань за ним.
Додатком № 1 (специфікація майна) до договору визначено характеристику майна, а саме: найменування - автомобіль марки "BMW X6 xDrive30d G06" VIN НОМЕР_1 , 2021 р. випуску, вартість майна - 2 697 153,83 грн.
Вказаний автомобіль зареєстрований на праві власності за АТ КБ «ПРИВАТБАНК», що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , виданим ТСЦ 1242.
Додатком № 2 до договору сторони погодили графік платежів.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав взяті на себе зобов'язання за договором і здійснив на користь відповідача передбачені договором платежі, що підтверджується долученими до матеріалів справи платіжними інструкціями та актом звірки взаєморозрахунків та переходу права власності по фінансовому лізингу від 07.02.2024 р.
07.02.2024 р. сторонами підписано акт приймання-передачі транспортного засобу, відповідно до якого здійснено приймання-передачу транспортного засобу марки (моделі) BMW X6, номер кузова НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію (технічний паспорт) НОМЕР_2 , видане ТСЦ 1242.
07.02.2024 р. АТ КБ «ПРИВАТБАНК» видано наказ № DNLOFLOWWSDЗЕ-1 «Про перереєстрацію транспортного засобу BMW X6 VIN НОМЕР_1 », яким наказано головному бухгалтеру банку зняти вказаний автомобіль з балансу банку для подальшої перереєстрації на ТОВ «ВІНКАСТ», доручено перереєстрацію вказаного транспортного засобу в сервісному центрі МВС - директору ТОВ «ВІНКАСТ» Горяному О.С.
Для виконання зазначеного наказу банк видав довіреність від 07.02.2024 р., якою уповноважив директора ТОВ «ВІНКАСТ» Горяного О.С. представляти інтереси АТ КБ «ПРИВАТБАНК» у територіальних сервісних центрах МВС з метою перереєстрації автомобіля марки BMW X6 VIN НОМЕР_1 , та довіреність від 07.02.2024 р., якою АТ КБ «ПРИВАТБАНК» уповноважив директора ТОВ «ВІНКАСТ» Горяного О.С. отримати від сервісного центру МВС документи про перереєстрацію транспортного засобу BMW X6 VIN НОМЕР_1 та транзитні номери.
20.02.2024 р. між Акціонерним товариством Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІНКАСТ" (покупець) укладено договір купівлі-продажу предмету лізингу № DNL0FLOWWSD3E-1, відповідно до п. 1.1 якого у зв'язку з повним розрахунком між покупцем і продавцем за предмет лізингу до дати укладенння цього договору шляхом виплати покупцем вартості предмету лізингу за договором лізингу, продавець зобов'язався передати у власність покупця товар, що вказаний в таблиці 1, а покупець зобов'язався прийняти товар на умовах, визначених цим договором - автомобіль марки BMW X6 VIN НОМЕР_1 , 2021 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 .
З позову слідує, що при зверненні позивача в територіальний сервісний центр МВС № 1242 ТОВ «ВІНКАСТ» було відмовлено у перереєстрації транспортного засобу BMW X6 VIN НОМЕР_1 , 2021 року випуску, який зареєстрований за АТ КБ «ПРИВАТБАНК» за договором фінансового лізингу, у зв'язку з чим ТОВ «ВІНКАСТ» на адресу ТСЦ МВС № 1242 подало заяву щодо надання письмового роз'яснення стосовно перереєстрації транспортного засобу.
09.10.2024 р. РСЦ ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій області направило директору ТОВ «ВІНКАСТ» лист № 321/29/1242/18/Г-3030-2785-2024, в якому зазначило, що станом на 09.10.2024 р. АТ КБ «ПРИВАТБАНК» значиться в Єдиному реєстрі боржників, у зв'язку з чим перереєстрація транспортних засобів, які належать АТ КБ «ПРИВАТБАНК», зокрема, за договором фінансового лізингу, неможлива.
У зв'язку з відмовою Регіонального сервісного центру у перереєстрації транспортного засобу, ТОВ «ВІНКАСТ» звернулося до суду з даним позовом про визнання за останнім права власності на автомобіль марки "BMW X6 xDrive30d G06" VIN НОМЕР_1 , 2021 року випуску.
Одним з передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів, відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України, є визнання права, в тому числі права власності на майно. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала правову позицію щодо застосування ст. 392 ЦК України і звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Таке право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Позивачем у позові про визнання права власності може бути будь-який учасник цивільних відносин, який вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб. Відповідачем у позові про визнання права власності виступає будь-яка особа, яка сумнівається в належності майна позивачеві, або не визнає за ним права здійснювати правомочності володіння, користування і розпорядження таким майном, або має власний інтерес у межах існуючих правовідносин.
Наведений правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 р. у справі № 344/16879/15-ц та від 13.07.2022 р. у справі № 645/6151/15-ц.
Вирішуючи спір про визнання права власності на підставі ст. 392 Цивільного кодексу України слід враховувати, що за змістом вказаної статті судове рішення не породжує право власності, а лише підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює його.
Отже, передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності у судовому порядку, зокрема у визначений спосіб, є наявність підтвердженого належними доказами права власності особи щодо майна, право власності на яке оспорюється або не визнається іншою особою, а також підтверджене належними доказами порушення (невизнання або оспорювання) цього права на спірне майно.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач набув у власність транспортний засіб марки BMW X6 VIN НОМЕР_1 внаслідок належного виконання ним умов договору фінансового лізингу, укладеного з банком, а також у зв'язку із підписанням сторонами 07.02.2024 р. акту приймання-передачі вказаного транспортного засобу.
АТ КБ «ПРИВАТБАНК» у відзиві на позовну заяву зазначило, що ним визнається та не заперечується право власності ТОВ «ВІНКАСТ» на вказаний транспортний засіб.
Згідно з ч. 1 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Крім цього, як вбачається з листа Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях (філія ГСЦ МВС) ТСЦ МВС № 1242 № 321/29/1242/18/Г-3030-2785-2024 від 09.10.2024 р. відмова у здійсненні перереєстрації пов'язана не у зв'язку з наявністю у ТСЦ МВС № 1242 сумнівів або претензій щодо права власності позивача на транспортний засіб, а виходячи з наявності в Єдиному реєстрі боржників відомостей про АТ КБ «ПРИВАТБАНК», як боржника та попереднього власника.
Так, відповідно до п. 8 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 р. № 1388 державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто або уповноваженим представником, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують повноваження представника (для фізичних осіб - нотаріально посвідчена довіреність, для юридичних осіб - організаційно-розпорядчий документ про проведення державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортних засобів та видана юридичною особою довіреність), а також правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.
Вказаним пунктом Порядку визначено перелік документів, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери.
Відповідно до ст. 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.
Згідно з ч. 1 ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 р. у справі № 911/1278/20 викладено висновок про те, що положеннями ч. 1 ст. 334 ЦК України щодо переходу права власності на рухоме майно, так і спеціальним законодавством, що регулює порядок обліку та реєстрації транспортних засобів, не передбачено в імперативному порядку, що право власності на таке рухоме майно переходить до набувача транспортного засобу з моменту здійснення його державної реєстрації. Право власності на рухоме майно переходить до набувача відповідно до умов укладеного договору, що узгоджується з принципом свободи договору відповідно до ст.ст. 6, 627, 628 ЦК України. Якщо договором не передбачено особливостей переходу права власності у конкретному випадку шляхом вчинення певних дій, воно переходить з моменту передання транспортного засобу.
Судом встановлено, що транспортний засіб BMW X6 VIN НОМЕР_1 було передано позивачу, втім така передача не призвела до реєстрації автомобіля за позивачем у зв'язку з перебуванням відповідача в Єдиному реєстрі боржників.
Відповідно до п. 15 Порядку державна реєстрація (перереєстрація), зняття з обліку транспортних засобів здійснюються після проведення уповноваженими особами сервісного центру МВС перевірки відповідних документів та/або відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів, Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, державному Реєстрі атестованих судових експертів, автоматизованій базі даних про розшукувані транспортні засоби, банку даних Генерального секретаріату Інтерполу, перевірки відомостей про обмеження відчуження з Державного реєстру обтяжень рухомого майна та відомостей про документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також відомостей про задеклароване/зареєстроване місце проживання (перебування), що містяться в Єдиному державному демографічному реєстрі (крім внутрішньо переміщених осіб, інформація щодо яких підтверджується даними Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб), відомостей про особу, що містяться в Єдиному реєстрі боржників, відповідних базах даних та державних реєстрах щодо осіб, які перебувають у розшуку, перевірки дійсності довіреності за Єдиним реєстром довіреностей, дійсності сертифіката відповідності за Державним реєстром сертифікатів відповідності транспортних засобів, виданих уповноваженими органами або органами із сертифікації, та реєстром виданих сертифікатів типу транспортних засобів та обладнання, що формується за повідомленнями уповноважених органів, і сертифікатів відповідності нових транспортних засобів, виданих виробником, документів, що підтверджують правомірність придбання, отримання відомостей щодо митного оформлення транспортних засобів, а також установлення відповідності конструкції вимогам правил та нормативів шляхом отримання відповідних відомостей із таких баз даних і реєстрів. За результатами таких перевірок на заяві власника транспортного засобу робиться відповідний напис про їх проведення, що засвідчується підписом уповноваженої особи сервісного центру МВС із зазначенням прізвища, власного імені, по батькові (за наявності) і дати (крім випадків подання заяви в електронній формі через електронний кабінет водія або засобами Порталу Дія). У разі наявності відомостей про розшук транспортного засобу його реєстрація, перереєстрація (крім випадків, визначених абз. 11 п. 40 цього Порядку), зняття з обліку не здійснюються. Реєстрація транспортного засобу, щодо якого в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна є відомості про обмеження відчуження, здійснюється за наявності письмової згоди обтяжувача (заставодержателя), крім випадків переходу права власності на транспортний засіб у порядку спадкування, правонаступництва або виділення частки у спільному майні.
Абзацом 8 п. 15 Порядку передбачено, що у разі надходження до сервісного центру МВС звернення щодо транспортного засобу, відомості про власника якого містяться в Єдиному реєстрі боржників, перереєстрація транспортного засобу не здійснюється, крім випадків, коли:
- перереєстрація транспортного засобу не пов'язана з його відчуженням;
- транспортний засіб придбано на електронному аукціоні в порядку, установленому статтею 61 Закону України «Про виконавче провадження»;
- транспортний засіб отримано в рахунок погашення боргу в порядку, установленому статтею 61 Закону України «Про виконавче провадження»;
- транспортний засіб придбано в порядку, установленому статтею 30 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»;
- транспортний засіб безоплатно отримано відповідно до п. 14 Порядку розпорядження майном, конфіскованим за рішенням суду і переданим органам державної виконавчої служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 р. № .
Отже, центр МВС, відмовляючи у перереєстрації транспортного засобу на позивача, діяв відповідно до приписів п. 15 Порядку.
Враховуючи наведені положення Порядку, сервісні центри МВС наділені дискреційними повноваженнями у вирішенні питань реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортних засобів.
При цьому, суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
У даному випадку позивач не оскаржує прийняте РСЦ ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях (філія ГСЦ МВС) ТСЦ МВС № 1242 рішення щодо відмови у здійсненні перереєстрації транспортного засобу, а просить визнати за собою право власності, яке, як встановлено судом, не заперечується відповідачем.
Слід зазначити, що розглядаючи справу, суд має з'ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (аналогічний висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 р. у справі № 916/1415/19, від 02.02.2021 р. у справі № 925/642/19).
Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тому ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про відсутність підстав для звернення позивача за захистом права власності в судовому порядку відповідно до ст.ст. 16, 392 Цивільного кодексу України, оскільки відповідачем не оспорюється право позивача на автомобіль марки "BMW X6 xDrive30d G06" VIN НОМЕР_1 , 2021 року випуску, як і не ставиться під сумнів дійсність документів, відповідно до яких позивачу передано у власність вказаний автомобіль.
Суд зазначає, що саме по собі встановлення судом факту, що має юридичне значення (підтвердження права позивача на транспортний засіб) не стосується захисту права цивільного та не спроможне відновити порушені права позивача за даних обставин, а відтак задоволення позовних вимог про визнання права власності на транспортний засіб не є ефективним способом захисту прав Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНКАСТ".
Таким чином, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Обрання Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІНКАСТ" неефективного способу захисту своїх прав виключає необхідність надання судом оцінки будь-яким іншим доводам учасників судового процесу.
Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.03.2024 р. у справі № 904/192/22.
На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позовних вимог - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили через 20 днів з моменту виготовлення повного рішення в разі не оскарження його в установленому порядку. Рішення може бути оскаржене в 20-денний строк до Північного апеляційного господарського суду.
Суддя Людмила ШКУРДОВА
Повне рішення складено та підписано 01.04.2025 р.