ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
01.04.2025Справа №910/607/25
за позовом фізичної особи-підприємця Київського Віталія Ігоровича
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авест буд"
про стягнення заборгованості у розмірі 20 800 грн
Суддя Зеленіна Н.І.
Без виклику представників сторін.
Фізична особа-підприємець Київський Віталій Ігорович звернувся до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авест буд" про стягнення заборгованості у розмірі 20 800 грн за надані послуги з перевезення.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за усним договором перевезення нафтопродуктів автомобільним транспортом, в частині повної та своєчасної оплати за надані послуги.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у матеріалах справи документами.
Як вбачається з комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» позивач та відповідач мають зареєстрований «Електронний кабінет» в підсистемі «Електронний суд» в Єдиній судовій інформаційно - телекомунікаційній системі.
Частиною 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
З урахуванням зазначеного, ухвала Господарського суду міста Києва від 27.01.2025 про відкриття провадження у справі №910/607/25 надіслана до Електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» в ЄСІТС.
З наявного в матеріалах справи повідомлення про доставку електронного листа, яка отримана з автоматизованої системи документообігу суду комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» вбачається, що документ в електронному вигляді" ст. 176 Ухвала про відкриття провадження у справі (без виклику сторін) по справі №910/607/25 (суддя Зеленіна Н.І.) було надіслано позивачу та відповідачу до електронного кабінету. Дата отримання судом інформації про доставку документа в кабінет ЕС сторін: 27.01.2025.
Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.
Згідно абзацу 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Таким чином, у відповідності до приписів статті 242 Господарського процесуального кодексу України, позивачу та відповідачу було вручено ухвалу суду про відкриття провадження у справі - 27.01.2025.
Відповідач не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим їм процесуальним правом, передбаченим статтею 178 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авест буд» (замовник, відповідач) та Фізичною особою-підприємцем Київським Віталієм Ігоревичем (перевізник, позивач) було укладено усний договір про перевезення нафтопродуктів автомобільним транспортом.
01.05.2024 Фізичною особою-підприємцем Київським Віталієм Ігоревичем виконано перевезення за маршрутом м. Бровари, Київська обл. - м. Київ, що підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг №1, сума якого становила 5300 грн, на підставі якого виписаний рахунок-фактура №00001 з терміном оплати до 06.10.2024.
15.05.2024 Фізичною особою-підприємцем Київським Віталієм Ігоревичем виконано перевезення за маршрутом м. Вишгород, Київська обл. - м. Київ, що підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг №7, сума якого становила 3500 грн, на підставі якого виписаний рахунок-фактура №00007 з терміном оплати до 20.10.2024.
17.05.2024 Фізичною особою-підприємцем Київським Віталієм Ігоревичем виконано перевезення за маршрутом м. Вишгород, Київська обл. - м. Кагарлик, Київська обл., що підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг №8, сума якого становила 8500 грн, на підставі якого виписаний рахунок-фактура №00008 з терміном оплати до 22.10.2024.
24.05.2024 Фізичною особою-підприємцем Київським Віталієм Ігоревичем виконано перевезення за маршрутом м. Вишгород, Київська обл. - м. Київ, що підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг №11, сума якого становила 3500 грн, на підставі якого виписаний рахунок-фактура №00011 з терміном оплати до 29.10.2024.
Спір виник в зв'язку з тим, що відповідачем в порушення умов договору не було сплачено вартість наданих послуг з перевезення, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 20 800 грн.
Фізичною особою-підприємцем Київським Віталієм Ігоревичем направлено відповідачу претензії від 10.10.2024 та від 20.11.2024, проте вони були залишені без задоволення та без відповіді.
Вказане слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За приписами ч. 1 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем надано відповідачу послуги перевезення на загальну суму 20 800 грн, що підтверджується підписаними між сторонами та скріпленими печатками актами прийому-передачі наданих послуг.
Відповідачем заперечень щодо отримання наданих позивачем послуг та щодо підписання актів прийому-передачі наданих не надано, а навпаки у зазначених актах вказано, що послуги виконані повністю, сторони претензій одна до одної не мають.
З огляду на те, що відповідачем акти наданих послуг підписано без зауважень, суд приходить до висновку, що у відповідача виник обов'язок по сплаті наданих позивачем послуг з перевезення.
Частиною 1 статті 916 Цивільного кодексу України визначено, що за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Матеріали справи свідчать, що відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань за усним договором, вартість наданих послуг перевезення не сплатив, в зв'язку з чим виникла заборгованість перед позивачем, яка не оспорена відповідачем та складає 20 800 грн.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Доказів того, що відповідачем виконано зобов'язання по сплаті наданих послуг з перевезення за договором в повному обсязі не подано.
З урахуванням існування належних доказів надання позивачем послуг з перевезення, суд дійшов висновку про наявність передбачених чинним законодавством правових підстав для стягнення з відповідача їх вартості в розмірі 20800 грн.
Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.
Зважаючи на вищенаведене, позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Київського Віталія Ігоревича є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 126, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Київського Віталія Ігоревича - задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авест буд" (54006, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Благовісного Вадима, будинок, 8/4, код ЄДРПОУ 41530051) на користь Фізичної особи-підприємця Київського Віталія Ігоревича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) заборгованість у розмірі 20 800 (двадцять тисяч вісімсот) грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.
Рішення суду набирає законної сили у порядку і строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Н.І. Зеленіна