ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
17.03.2025Справа № 910/16162/21
За позовом: фізичної особи-підприємця ХЛИСТУН АНДРІЯ МИХАЙЛОВИЧА;
до: житлово-будівельного кооперативу "АРСЕНАЛЕЦЬ-16";
про: стягнення 824 258,40 грн.
За зустрічним позовом: житлово-будівельного кооперативу "АРСЕНАЛЕЦЬ-16";
до: фізичної особи-підприємця ХЛИСТУН АНДРІЯ МИХАЙЛОВИЧА;
про: визнання договору недійсним.
Суддя Сергій Балац
Секретар судового засідання Вознюк К.Р.
Представники:
позивача (відповідача за зустрічним позовом): Правдивий В.І;
відповідача (позивача за зустрічним позовом): Грушко О.О.
Фізична особа-підприємець ХЛИСТУН АНДРІЙ МИХАЙЛОВИЧ звернувся до господарського суду міста Києва із позовом до житлово-будівельного кооперативу «АРСЕНАЛЕЦЬ-16» про стягнення 824 258,40 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено грошове зобов'язання за укладеним між сторонами спору договором підряду від 20.05.2020 № 21, що призвело до звернення позивача до господарського суду з вимогою про стягнення з відповідача 824 258,40 грн., з яких: 239 610,00 грн. - основна заборгованість та 584 648,40 грн. - пеня.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.10.2021 позовну заяву залишено без руху на підставі п. 8 ч. 3 ст. 162, п. 1 ч. 1 ст. 164, ч. 1 ст. 172, ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України та встановлено позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви - 7 (сім) днів з дня вручення даної ухвали.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.10.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/16162/21 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, оскільки вказана справа є справою незначної складності та визнана судом малозначною. Вказаною ухвалою судом встановлено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження - п'ять днів з дня отримання даної ухвали.
До господарського суду (в межах строку) надійшла заява відповідача про розгляд справи в порядку (за правилами) загального позовного провадження.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 03.11.2021 подальший розгляд справи № 910/16162/21 вирішено здійснювати в порядку (за правилами) загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 22.11.2021.
10.11.2021 від житлово-будівельного кооперативу «АРСЕНАЛЕЦЬ-16» до господарського суду надійшов відзив, згідно якого відповідач зазначив наступне:
- ФОП Хлистун А. М. не міг та не мав права проводити ремонтно-будівельні покрівельні роботи за договором підряду;
- будь-які ремонтно-будівельні роботи покрівлі даху ФОП Хлистуном згідно договору підряду не проводилися;
- позивачем було нараховано до стягнення пеню із порушенням вимог чинного законодавства України (ст. 3 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».
Разом із тим, 10.11.2021 до господарського суду надійшла зустрічна позовна заява житлово-будівельного кооперативу "«АРСЕНАЛЕЦЬ-16» (далі - відповідач/позивач за зустрічним позовом) до фізичної особи-підприємця ХЛИСТУН АНДРІЯ МИХАЙЛОВИЧА (далі - позивач/відповідач за зустрічним позовом) про визнання договору недійсним.
Позовні вимоги мотивовані тим, що укладений між сторонами спору договір підряду від 20.05.2020 № 21 підписаний від імені відповідача (позивача за зустрічним позовом) особою, яка не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності, що враховуючи приписи ч. 2 ст. 203 та ст. 215 Цивільного кодексу України є підставою для визнання такого правочину недійсним.
Також, 10.11.2021 до господарського суду надійшло клопотання відповідача (позивача за зустрічним позовом) про призначення у справі № 910/16162/21 судової технічної експертизи документів з переліком необхідних питань.
Ухвалою від 15.11.2021 № 910/16162/21 зустрічну позовну заяву прийнято до спільного розгляду з первісним позовом та об'єднано вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом у справі № 910/16162/21.
17.11.2021 до господарського суду міста Києва від позивача (відповідача за зустрічним позовом) надійшла відповідь на відзив на позовну заяву згідно, якої зазначено наступне:
- договором підряду не передбачено складання будь-яких інших актів чи протоколів, в тому числі і акту допуску до об'єкту, окрім акту приймання - передачі виконаних робіт;
- згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивач має право виконувати покрівельні роботи, що передбачені класифікатором видів економічної діяльності (КВЕД - 43.91);
Крім того, ФОП Хлистун А.М. заперечив, щодо призначення судової технічної експертизи документів, оскільки запропоновані питання є, зокрема, некоректними, недоцільними та такими що не впливають на вирішення питання по суті спору.
Також, ФОП Хлистун А.М. подано до господарського суду клопотання про допит свідків (ОСОБА_2 та ОСОБА_3) та відзив на зустрічну позовну заяву згідно якої заперечив проти зустрічного позову в повному обсязі з наступних підстав:
- договір підряду, кошторис до нього та акт здачі-приймання робіт складені та підписані уповноваженими представниками сторін, тобто ФОП Хлистун А.М. та ОСОБА_1, яка на той час була головою правління кооперативу;
- підписання акту приймання-передачі виконаних робіт здійснювалось саме в день укладення цього документу, тобто 05.06.2020;
- з наданого дефектного акту вбачається, що 08.10.2021 він затверджений підписом голови правління Клець В.М. та печаткою ЖБК «АРСЕНАЛЕЦЬ-16». Отже вбачається, що у ЖБК «АРСЕНАЛЕЦЬ» є в наявності печатка і вона не була викрадена так само як і інші документи;
- ЖБК «АРСЕНАЛЕЦЬ-16» звернувся до правоохоронних органів з відповідною заявою лише після подання позовної заяви ФОП Хлистун А.М;
В підготовчому засіданні 22.11.2021 суд на місці відхилив клопотання про допит свідків, клопотання не відповідає ст.86 ГПК України та клопотання про проведення експертизи, оскільки поставлені питання в клопотанні, не стосуються предмету доказування. Оголошено перерву до 19.01.2022.
Від позивача за зустрічним позовом до суду надійшла відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву та заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву.
14.01.2022 до господарського суду надійшло клопотання від відповідача (позивача за зустрічним позовом) про призначення у справі № 910/16162/21 судової технічної експертизи документів з переліком необхідних питань.
17.01.2022 від позивача (відповідача за зустрічним позовом) надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи № 910/16162/21.
18.01.2022 відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) подано клопотання про відкладення підготовчого засідання у справі № 910/16162/21.
В підготовчому засіданні 19.01.2022 оголошено перерву до 26.01.2022.
22.01.2022 позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) подані додаткові пояснення.
25.01.2022 відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) подане клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
26.01.2022 позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) подане клопотання про приєднання доказів (показань свідків) до матеріалів справи.
В підготовчому засіданні 26.01.2022 оголошено перерву до 09.02.2022.
28.01.2022 від позивача (відповідача за зустрічним позовом) надійшло клопотання про приєднання доказів (показань свідків) до матеріалів справи.
04.02.2022 до господарського суду надійшли додаткові пояснення від відповідача (позивача за зустрічним позовом).
В підготовчому засіданні 09.02.2022 оголошено перерву до 23.02.2022.
До господарського суду надійшло клопотання відповідача (позивача за зустрічним позовом) про призначення у справі № 910/16162/21 судової технічної експертизи документів з переліком необхідних питань.
Перелік необхідних питань для призначення судової технічної експертизи документів також поданий до суду позивачем (відповідачем за зустрічним позовом).
Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.02.2022 для роз'яснення питань, що виникли під час розгляду справи № 910/16162/21 призначено судову технічну експертизу документів, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. Провадження у справі зупинено до проведення судової технічної експертизи документів.
14.04.2022 на виконання ухвали від 23.02.2022 позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) подано до господарського суду заяву з оригіналами документів для проведення експертизи.
02.05.2022 господарський суд міста Києва направив матеріали справ експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення експертизи.
До господарського суду міста Києва 09.06.2022 разом із матеріалами справи № 910/16162/21 надійшло клопотання експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.06.2022 провадження у справі № 910/16162/21 поновлено. Підготовче засідання у справі призначено на 13.07.2022. Клопотання експерта від 09.06.2022 задоволено та витребувано порівняльні зразки документів.
11.07.2022 на виконання ухвали від 20.06.2022 відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) подано до господарського суду клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
12.07.2022 від ЖБК «АРСЕНАЛЕЦЬ-16» надійшло клопотання про продовження процесуального строку на подачу додаткових матеріалів у справі до 12.02.2022.
В підготовчому засіданні 13.07.2022 продовжено строк на подання до суду документів на виконання вимог ухвали суду. Суд проголосив вступну та резолютивну частину ухвали.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.07.2022 провадження у справі зупинено до проведення судової технічної експертизи документів. Матеріали справи направлено до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.
До господарського суду міста Києва 14.09.2022 разом із справою № 910/16162/21 надійшло клопотання експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.10.2023 провадження у справі №910/16162/21 поновлено. Підготовче засідання у справі призначено на 16.10.2023. Клопотання експертів задоволено. Також вказаною ухвалою судом:
- витребувано у сторін спору: додатково порівняльні зразки документів: оригінали достовірно датованих документів, в яких містяться рукописні записи та підписи, виконані (не обов'язково фігурантами досліджуваних документів) пастами кулькових ручок, такими ж за кольором та відтінком, як і в підписах на досліджуваних документах за період часу, починаючи з місяця датування першого за датою з досліджуваних документів (травень 2020 року) та завершуючи датою, яка визначається із обставин справи, наприклад датою фактичної появи досліджуваних документів або їх копій в суді (жовтень 2021 року), у кількості не менше 20 (двадцяти) зразків з різними датами складання за кожен місяць досліджуваного періоду.
12.10.2023 від позивача (відповідача за зустрічним позовом) надійшла заява про відсутність інших документів, окрім вже наданих останнім 14.04.2022.
В підготовчому засіданні 16.10.2023 оголошено перерву до 30.10.2023.
30.10.2023 до господарського суду м. Києва надійшло клопотання житлово-будівельного кооперативу «АРСЕНАЛЕЦЬ-16» про долучення документів на виконання ухвали суду від 03.10.2023 № 910/16162/21.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.10.2023 зупинено провадження у справі № 910/16162/21 до проведення судової технічної експертизи призначеної ухвалою господарського суду м. Києва від 23.02.2022 у справі № 910/16162/21. Матеріали справи № 910/16162/21 направлено до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для подальшого проведення судової технічної експертизи документів.
За результатом проведення Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз судової технічної експертизи документів, до господарського суду м. Києва надійшли, зокрема, матеріали справи №910/16162/21 та висновок експертів від 01.10.2024 №10405/11756/25056/22-34.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.11.2024 поновлено провадження у справі № 910/16162/21. Підготовче засідання призначено на 09.12.2024.
05.12.2024 від відповідача (позивача за зустрічним позовом) до господарського суду міста Києва надійшло клопотання про поновлення строку на подачу доказів та долучення документів до матеріалів справи.
В підготовчому засіданні 09.12.2024 суд оголосив вступну та резолютивну частини ухвали. Представник позивача (відповідача за зустрічним позовом) зазначив, що вбачає можливість мирного врегулювання спору. В підготовчому засіданні оголошено перерву до 06.01.2025.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.12.2024 відмовлено у задоволенні клопотання ЖБК «АРСЕНАЛЕЦЬ-16» про поновлення строку на подання доказів.
16.12.2024 від позивача (відповідача за зустрічним позовом) до господарського суду надійшла пропозиція про укладення мирової угоди.
06.01.2025 від відповідача (позивача за зустрічним позовом) надійшла відповідь на пропозицію про укладення мирової угоди.
В підготовчому засіданні 06.01.2025 суд на місці ухвалив закрити підготовче засідання та призначити справу до судового розгляду по суті на 27.01.2025.
16.01.2025 від позивача (відповідача за зустрічним позовом) до суду надійшла заява про долучення до матеріалів справи документів, що підтверджують судові витрати.
20.01.2025 відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) подано клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій.
В судовому засіданні 27.01.2025 оголошено перерву до 03.02.2025.
03.02.2025 від позивача (відповідача за зустрічним позовом) до суду надійшла заява про долучення до матеріалів справи документів, що підтверджують судові витрати.
В судовому засіданні 03.02.2025 представник ЖБК «АРСЕНАЛЕЦЬ-16» просив суд відкласти судове засідання. Оголошено перерву в судовому засіданні до 03.03.2025.
27.02.2025 від позивача (відповідача за зустрічним позовом) до суду надійшла заява про долучення до матеріалів справи документів, що підтверджують судові витрати.
В судовому засіданні 03.03.2025 оголошено перерву до 17.03.2025.
07.03.2025 від позивача (відповідача за зустрічним позовом) до суду надійшла заява про долучення до матеріалів справи документів, що підтверджують судові витрати.
В судовому засіданні 17.03.2025 суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши уповноважених представників сторін по суті спору та дослідивши наявні докази у матеріалах даної справи, господарський суд міста Києва,
Між позивачем за первісним позовом, як підрядником, та відповідачем за первісним позовом, як замовником, укладено договір підряду від 20.05.2020 № 21 (далі - Договір), відповідно до предмету якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується своїми силами та зі своїх матеріалів виконати ремонтно-будівельні роботи покрівлі даху будинку за адресою: м. Київ, вул. Курнатовського, будинок 6 (далі - об'єкт), згідно із затвердженою сторонами кошторисною документацією та передати результати таких робіт замовнику у встановлений Договором термін. Замовник зобов'язується надати підряднику вільний доступ до об'єкту, на якому будуть виконуватись ремонтно-будівельні роботи, прийняти виконані роботи і повністю сплатити їх вартість у порядку і в розмірах, передбачених цим Договором та Додатками до нього (п. п. 1.1, 1.2 Договору).
Детальний перелік робіт, що виконуються підрядником за даним Договором, погоджуються сторонами в кошторисі до цього Договору (Додаток №1), який є невід'ємною частиною Договору. Основні параметри Об'єкта: загальна площа - 286 кв.м. (п. п. 1.3, 1.4 Договору).
Підрядник зобов'язаний розпочати виконання робіт протягом 3 (трьох) робочих днів з дня виконання замовником зобов'язань щодо: надання доступу до об'єкту і завершити виконання ремонтно-будівельних робіт протягом 21 робочого дня, з моменту надання доступу до Об'єкту (п. 2.1 Договору).
Договірна ціна за цим Договором визначається на основі кошторису, (Додаток №1) що є невід'ємною частиною Договору, і складає 239 610, 00 грн. (п. 3.1 Договору).
Враховуючи складне фінансове становище замовника, Сторони погодили кінцевий строк оплати замовником підряднику виконаних останнім ремонтно-будівельних робіт об'єкта, що становить 31 травня 2021 року. Тобто, на підставі Акту приймання-передачі виконаних робіт узгоджений Сторонами, Замовник зобов'язаний до 31 травня 2021 року оплатити підряднику виконані останнім ремонтно-будівельні роботи об'єкта (п. 3.2 Договору).
Пунктом 5.3 Договору визначено, що за порушення терміну оплати виконаних робіт, встановленого пунктом 3.2. цього Договору, замовник сплачує підряднику пеню у розмірі два відсотки від вартості виконаних робіт, що узгоджені Сторонами Актом приймання-передачі виконаних робіт, за кожен день.
Розділом 6 Договору сторонами визначений порядок здачі-приймання робіт, а саме, зокрема:
- здавання-приймання виконаних робіт оформляється Актами приймання-передачі виконаних робіт, підписаними сторонами у двох примірниках, по одному для кожної із сторін, які надаються підрядником замовнику (п. 6.1 Договору);
- у разі незгоди замовника зі змістом Акту приймання-передачі виконаних робіт за цим Договором, він зобов'язаний протягом 2 (двох) робочих днів з дати його отримання надіслати Виконавцю протокол розбіжностей чи письмово оформлену мотивовану відмову від підписання цього Акту. У протоколі розбіжностей або вмотивованій відмові від підписання цього Акту, за попередньою домовленістю з підрядником, замовник вказує бажані терміни усунення недоліків у виконаних роботах (п. 6.3 Договору);
- роботи за цим Договором вважаються виконаними належним чином та прийнятими замовником у повному обсязі і без жодних претензій до їх змісту та якості з моменту підписання і скріплення печатками сторін Акту приймання-передачі виконаних робіт за цим Договором або з моменту настання обставин викладених у пункті 6.4. даного Договору. (п. 6.5 Договору).
Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діятиме до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за Договором (п. 10.1 Договору).
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором підряду.
Положеннями частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Між сторонами Договору підписаний та скріплений відбитками їх печаток акт приймання-передачі виконаних робіт від 05.06.2020 на суму 239 610, 00 грн, згідно якого, найменування та площа виконаних робіт відповідають затвердженому сторонами кошторису №1 (додаток 1 до Договору).
Враховуючи відсутність оплати відповідачем за первісним позовом заборгованості за виконані ремонтно-будівельні роботи в сумі 239 610 грн., позивач за первісним позовом звернувся до господарського суду з вимогою про стягнення з відповідача за первісним позовом заборгованості за Договором підряду в сумі 239 610,00 грн.
Оскільки у правовідносинах сторін даного спору має місце допущене з боку відповідача за первісним позовом порушення грошового зобов'язання за Договором, позивачем за первісним позовом заявлена вимога про застосування до відповідача за первісним позовом господарської санкції у вигляді пені (п.5.3 Договору) в сумі 584 648,40 грн.
Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що первісний позов підлягає задоволенню частково з урахуванням наступного.
Положеннями частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Позивачем за первісним позовом надіслано на адресу місцезнаходження відповідача за первісним позовом претензію від 08.06.2021 № 46/21-П про сплату суми боргу в розмірі 239 610,00 грн.
Проте листом від 15.06.2021 №34/15-06 відповідач за первісним позовом повідомив позивача за первісним позовом про відмову.
Підтвердження факту сплати відповідачем за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом заборгованості за Договором підряду в сумі 239 610,00 грн. сторонами спору до суду не подано.
Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача за первісним позовом перед позивачем за первісним позовом належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем за первісним позовом не спростований, відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача за первісним позовом основної заборгованості є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю в сумі 239 610,00 грн.
Вирішуючи спір в частині стягнення з відповідача за первісним позовом господарської санкції у вигляді пені за порушення строків виконання грошового зобов'язання суд зазначає наступне.
Приписами частини 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Положеннями частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Приписом статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.
При цьому, в пункті 5.3 Договору визначений сторонами розмір пені (2 %) перевищує розмір подвійної облікової ставки НБУ в заявлений період.
Дослідивши поданий позивачем за первісним позовом розрахунок пені, суд визнав його арифметично невірним.
Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача за первісним позовом господарської санкції у вигляді пені за період підлягає задоволенню в сумі 12 610,70 грн., за наступним розрахунком суду, який здійснений в заявлений позивачем період, враховуючи приписи статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частини другої статті 343 ГК України, а саме:
Період простроченняСума боргуКількість днів простроченняПодвійна ставка НБУСума пені за період прострочення (грн.)
01.06.2021-22.07.202123961052155120,43
23.07.2021-09.09.202123961049165146,69
10.09.2021-30.09.202123961021172343,58
Загальна сума пені 12 610,70
Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судом відхиляються твердження відповідача за первісним позовом про те, що ФОП Хлистуном А.М. роботи не виконувалися, оскільки зазначене спростовано поданими позивачем доказами, а саме: актом приймання-передачі виконаних робіт від 05.06.2020, показаннями свідків ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що також підтверджується і самим ЖБК "АРСЕНАЛЕЦЬ-16", яким спочатку зазначалося про невиконання таких робіт, тоді як в процесі розгляду судової справи останній змінив свою позицію зазначивши, що роботи позивачем за первісним позовом було виконано проте неякісно та не в повному обсязі.
Крім того, суд також відхиляє твердження відповідача за первісним позовом щодо відсутності права у позивача за первісним позовом на проведення ремонтно-будівельних робіт за Договором у зв'язку з відсутністю у останнього спеціального дозволу, оскільки не дотримання позивачем за первісним позовом нормативно-правових актів, які регулюють господарську діяльність не є підставою для відмови в стягненні коштів з відповідача за первісним позовом за вже виконані роботи.
Крім того, висновок експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 01.10.2024 №10405/11756/25056/22-34, за результатами проведення судово-технічної експертизи документів у справі №910/16162/21 не містить відповідей з наступних питань, поставлених на вирішення експертизи, а саме:
- «Чи були виконані підписи Хлистун Андрія Михайловича та ОСОБА_1 у графі "Від Підрядника_________", у графі "Від Замовника_________" на сторінках 1-5 договору підряду від 20.05.2020 № 21, у графі "_________А.М. Хлистун", у графі " ОСОБА_1 " на кошторисі від 20.05.2020 № 1 (додаток № 1 до договору підряду від 20.05.2020 № 21), у графі " _______А.М. Хлистун " та у графі " ОСОБА_1 " на акті приймання-передачі виконаних робіт від 05.06.2020 № 1 у один і той же час чи у різний час ?»;
- «Чи були виконані підписи Хлистун Андрія Михайловича та ОСОБА_1 у графі "Від Підрядника____________", у графі "Від Замовника___________" на сторінках 1-5 договору підряду від 20.05.2020 № 21, у графі " _________А.М. Хлистун ", у графі " ОСОБА_1 " на кошторисі від 20.05.2020 № 1 (додаток № 1 до договору підряду від 20.05.2020 № 21), у графі " _______А.М. Хлистун " та у графі " ОСОБА_1 " на акті приймання-передачі виконаних робіт від 05.06.2020 № 1 у той час, яким датовані вказані документи ?»;
- «У який період часу були виконані підписи Хлистун Андрія Михайловича та ОСОБА_1 у графі "Від Підрядника_________", у графі "Від Замовника__________" на сторінках 1-5 договору підряду від 20.05.2020 № 21, у графі " _________А.М. Хлистун ", у графі " ОСОБА_1 " на кошторисі від 20.05.2020 № 1 (додаток № 1 до договору підряду від 20.05.2020 № 21), у графі " ________А.М. Хлистун " та у графі " ОСОБА_1 " на акті приймання-передачі виконаних робіт від 05.06.2020 № 1 ?»;
- «Який проміжок часу (кількість днів) між датою виконання підписів Хлистун Андрія Михайловича та ОСОБА_1 у графі "Від Підрядника_________", у графі "Від Замовника_________" на сторінках 1-5 договору підряду від 20.05.2020 № 21, у графі " _________А.М. Хлистун ", у графі " ОСОБА_1 " на кошторисі від 20.05.2020 № 1 (додаток № 1 до договору підряду від 20.05.2020 № 21) та датою виконання підписів у графі " _________А.М. Хлистун " та у графі " ОСОБА_1 " на акті приймання-передачі виконаних робіт від 05.06.2020 № 1 ?»;
- «Чи можливо встановити точну дату підпису кожної із сторін договору підряду від 20.05.2020 № 21 на наступних документах: договорі підряду від 20.05.2020 № 21; кошторисі від 20.05.2020 № 1 (додаток № 1 до договору підряду від 20.05.2020 № 21); акті приймання-передачі виконаних робіт від 05.06.2020 № 1?»;
- «Якщо можливо встановити точну дату підпису документів (договору підряду від 20.05.2020 № 21, кошторису від 20.05.2020 № 1 (додаток № 1 до договору підряду від 20.05.2020 № 21) та акту приймання-передачі виконаних робіт від 05.06.2020 № 1) вказати точну дату підпису, який здійснено сторонами на таких документах».
Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що зустрічний позов задоволенню не підлягає з урахуванням наступного.
Так, позовні вимоги за зустрічним позовом мотивовані тим, що укладений між сторонами спору договір підряду від 20.05.2020 № 21 підписаний від імені відповідача (позивача за зустрічним позовом) особою, яка не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності, що враховуючи приписи ч. 2 ст. 203 та ст. 215 Цивільного кодексу України є підставою для визнання такого правочину недійсним.
Приписами частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 названого Кодексу.
Положеннями частини 2 статті 203 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Приписами частини 1 статті 92 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою (ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України).
Як встановлено вище судом, Договір зі сторони позивача за зустрічним позовом (відповідача за первісним позовом) підписано - ОСОБА_1, яка на той час була головою правління кооперативу.
Положеннями пункту 11.6 Договору передбачено, що сторони підтверджують, що підписанти цього Договору наділені всіма необхідними для цього правами, визначеними чинним законодавством України, установчими та іншими локальними актами сторін. Надалі сторони не мають права посилатися на відсутність необхідних повноважень у свого представника, що підписав цей Договір, як на підставу для визнання будь-якої частини Договору або всього Договору недійсним.
Підсумовуючи викладене вище суд дійшов висновку, що при укладенні та підписанні оспорюваного правочину голова правління житлово-будівельного кооперативу «АРСЕНАЛЕЦЬ-16» був наділений всіма необхідними для цього правами, визначеними чинним законодавством України, установчими та іншими локальними актами сторін та надалі ЖБК «АРСЕНАЛЕЦЬ-16» не має права посилатися на відсутність необхідних повноважень у свого представника, що підписав цей Договір, як на підставу для визнання будь-якої частини Договору або всього Договору недійсним в розумінні пункту 11.6 Договору.
Враховуючи викладені обставини, зустрічний позов задоволенню не підлягає.
Суд зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
З приводу висвітлення всіх доводів позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) та відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.
А отже решта доводів та доказів наданих сторонами спору на обґрунтування своїх вимог і заперечень судом відхиляються, як такі, що не мають значення для правильного вирішення спору.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Пунктом 2 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
В матеріалах справи наявний договір про надання правничої допомоги від 03.06.2021 №29/21, укладений між позивачем за первісним позовом та адвокатом Правдивим Віталієм Івановичем, додаткова угода №1 від 03.06.2021, довіреність на право представництва від 14.09.2021 посвідчена приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Семенченком В.І., свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №4168/10 від 20.05.2010.
Позивачем за первісним позовом за вказаним договором подано до суду наступні акти виконання робіт (надання послуг): акт 1 від 22.11.2021 на суму 14 000,00 грн.; акт 2 від 19.01.2022 на суму 4 000 грн.; акт 3 від 26.01.2022 на суму 4 000 грн.; акт 4 від 09.02.2022 на суму 4 000 грн.; акт 5 від 23.02.2022 на суму 4 000 грн.; акт 6 від 16.10.2023 на суму 4 000 грн.; акт 7 від 30.10.2023 на суму 4 000 грн.; акт 8 від 09.12.2024 на суму 4 000 грн.; акт 9 від 06.01.2025 на суму 4 000 грн.; акт 10 від 27.01.2025 на суму 4 000 грн.; акт 11 від 03.02.2025 на суму 4 000 грн.; акт 12 від 03.03.2025 на суму 4 000 грн.
Приписами частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Положеннями частин 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Проте, відповідачем за первісним позовом не подано до суду клопотання про зменшення витрат на оплату правової допомоги позивача.
Приймаючи до уваги часткове задоволення первісного позову та приписи пункту 3 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, інші судові витрати у вигляді витрат позивача за первісним позовом на правову допомогу підлягають стягненню з відповідача за первісним позовом в сумі 17 748, 00 грн.
Враховуючи приписи пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає витрати по сплаті судового збору за первісним та зустрічним позовами на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,
1. Первісний позов задовольнити частково.
2. Стягнути з житлово-будівельного кооперативу "АРСЕНАЛЕЦЬ-16" (Україна, 02139, місто Київ, вул. Дашкевича Остафія, будинок 6; ідентифікаційний код 22895227) на користь фізичної особи-підприємця ХЛИСТУН АНДРІЯ МИХАЙЛОВИЧА ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) основну заборгованість в сумі 239 610 (двісті тридцять дев'ять тисяч шістсот десять) грн. 00 коп., пеню в сумі 12 610 (дванадцять тисяч шістсот десять) грн. 70 коп., витрати на правову допомогу в сумі 17 748 (сімнадцять тисяч сімсот сорок вісім) грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 3 783 (три тисячі сімсот вісімдесят три) грн. 35 коп.
3. У задоволенні решти вимог за первісним позовом відмовити повністю.
4. У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.
5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили та може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 241, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 31 березня 2025 року.
Cуддя Сергій Балац