ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
18.03.2025Справа № 910/14962/24
За позовом Південно-Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімбі Плюс"
про стягнення грошових коштів
Суддя Котков О.В.
Секретар судового засідання Данилюк М.Д.
Представники учасників справи:
від позивача: не з'явилися
від відповідача: не з'явилися
В судовому засіданні 18.03.2025 року, відповідно до положень ст. 233, 240 Господарського процесуального кодексу України, було ухвалено вступну та резолютивну частину рішення, повідомлено представника позивача, що повне рішення буде складено 01.04.2025 року.
До Господарського суду міста Києва з позовом звернулось Південно-Східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімбі Плюс" (далі - ТОВ "Сімбі Плюс", відповідач) про стягнення 21 000,0 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем рішення Антимонопольного комітету України про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу № 54/18-р/к від 04.04.2024 року у справі № 54/33-23, у зв'язку з чим позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 21 000,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи № 910/14962/24 здійснювати в порядку загального позовного провадження, було призначене підготовче засідання. Вказана ухвала була відправлена за адресою місцезнаходження відповідача, що визначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 04050, місто Київ, вул. Ю. Іллєнка, 12.
Проте, у визначений законом строк відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, відзиву на позов не надав. Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Ураховуючи, що відповідач не скористався наданим йому правом у межах визначеного законом процесуального строку на подання відзиву, суд дійшов висновку про можливість вирішення спору за відсутності відзиву відповідача.
За ч. 4 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.
Так, в підготовчому засіданні 14.01.2025 року судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження, яка занесена до протоколу судового засідання, та призначено справу № 910/14962/24 до судового розгляду по суті на 18.03.2025 року.
Представники сторін до суду не з'явились, належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи без їх участі до суду не подали.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
Рішенням Антимонопольного комітету України про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу № 54/18-р/к від 04.04.2024 року у справі № 54/33-23 визнано, що ТОВ "Сімбі Плюс" вчинило порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю.
За порушення, визначене у пункті 1 резолютивної частини цього рішення, накладено на ТОВ "Сімбі Плюс" штраф у розмірі 21 000,00 грн.
Відповідно до частини першої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.
Супровідним листом від 12.04.2024 № 54-02/575е позивачем було направлено на адресу відповідача копію рішення № 54/18-р/к від 04.04.2024 року у справі № 54/33-23, проте, вказане рішення було повернуто позивачу з поштовою позначкою «адресат відсутній за вказаною адресою», що підтеврджується поштовим відправленням № 0600909734387.
Відповідно до частини першої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у разі, якщо вручити рішення, розпорядження, немає можливості, зокрема внаслідок: відсутності фізичної особи за останнім відомим місцем проживання (місцем реєстрації); відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб'єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою, - рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур'єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).
Інформація про прийняте Рішення оприлюднене в офіційному друкованому органі центральних органів виконавчої влади України «Урядовий кур'єр» від 29.05.2024 № 109 (7769).
Отже, рішення вважається таким, що вручене відповідачу 08.06.2024.
Відповідно до частини 1 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Комітету повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.
Рішення позивача № 54/18-р/к від 04.04.2024 року у справі № 54/33-23 у судовому порядку не оскаржувалося.
Отже, рішення № 54/18-р/к від 04.04.2024 року у справі № 54/33-23 є законним та відповідно до частини 2 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та статті 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" є обов'язковим до виконання.
Відповідно до частини 3 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
Таким чином, кінцевий строк для добровільної сплати штрафу спливає 09.08.2024 року.
Згідно п. 8 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.
Проте, у матеріалах справи відсутні докази надсилання відповідачем Антимонопольному комітету України документів, що підтверджують сплату штрафу.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем не виконано рішення Антимонопольного комітету України про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу № 54/18-р/к від 04.04.2024 року у справі № 54/33-23 щодо сплати штрафу, з огляду на що позивач просить стягнути з відповідача штраф у сумі 21 000,00 грн.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.
Статтею 239 Господарського кодексу України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції: вилучення прибутку (доходу); адміністративно-господарський штраф; стягнення зборів (обов'язкових платежів); застосування антидемпінгових заходів; припинення експортно-імпортних операцій; застосування індивідуального режиму ліцензування на умовах та в порядку, визначених законом; зупинення дії ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання певних видів господарської діяльності; анулювання ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання окремих видів господарської діяльності; обмеження або зупинення діяльності суб'єкта господарювання; ліквідація суб'єкта господарювання; інші адміністративно-господарські санкції, встановлені цим Кодексом та іншими законами.
Стаття 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" пов'язує початок перебігу строку для добровільної сплати штрафу особою, на яку його накладено, саме з днем одержання відповідного рішення органу АМК України.
Як вже зазначалося судом вище, рішення № 54/18-р/к від 04.04.2024 року у справі № 54/33-23 вважається врученим відповідачу 08.06.2024.
Статтею 62 Закону України "Про захист економічної конкуренції" унормовано, що перебіг строку, який обчислюється роками, місяцями або днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок. Строк, який обчислюється роками, закінчується у відповідний місяць і число останнього року строку. Строк, який обчислюється місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо кінець строку, який обчислюється місяцями, припадає на такий місяць, що не має відповідного числа, строк закінчується в останній день цього місяця.
За приписами частини 1 статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Отже, строк рахується з наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок.
Таким чином, строк для сплати штрафу, накладеного рішенням Антимонопольного комітету України, розпочався 09.06.2024 та закінчився 09.08.2024.
Тому відповідач був зобов'язаний сплатити штраф в розмірі 21 000,00 грн., який був накладений на нього рішенням Антимонопольного комітету України про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу № 54/18-р/к від 04.04.2024 року у справі № 54/33-23 впродовж двох місяців.
У відповідності до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання у Господарського кодексу України визнаються штрафними санкціями.
Відповідно до ч. 1 ст. 231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.
У зв'язку з простроченням відповідачем сплати штрафу, позивач нарахував відповідачу пеню.
Так, з наведеного у позовній заяві розрахунку пені вбачається, що позивач здійснює відповідне нарахування з 09.08.2024 по 03.12.2024 (117 днів).
Разом з тим, оскільки останнім днем сплати суми штрафу є 09.08.2024, то періодом нарахування суми пені є з 10.08.2024 по 03.12.2024, тобто 116 днів.
Кількість днів прострочення сплати штрафу становить 116 днів; сума пені за один день прострочення сплати штрафу складає 315 грн, тому за 116 днів прострочення сплати штрафу з відповідача слід було б стягнути 36 540,00 грн пені (315 грн * 116 днів).
Проте за приписами частини п'ятої статті 56 Закону розмір пені не може перевищувати розміру штрафу (21 000,00 грн), накладеного на відповідача рішенням № 54/18-р/к, а тому з відповідача підлягає стягненню пеня в розмірі 21 000,00 грн.
Доказів на підтвердження сплати пені у розмірі 21 000,00 грн. матеріали справи не містять, відповідачем до суду не надано.
На підставі викладеного, позовні вимоги в частині стягнення 21 000,00 грн. пені підлягають задоволенню.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи викладені вище фактичні обставини, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи в цілому, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімбі Плюс" (ідентифікаційний код 37408070, адреса: 04050, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, 12) пеню у розмірі 21 000 (двадцять одна тисяча) грн. 00 коп., зарахувавши зазначену суму у дохід загального фонду Державного бюджету України, отримувач: ГУК у м.Києві/Шевченк.р-н, код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (IBAN): UA518999980313060106000026011, код класифікації доходів бюджету: 21081100).
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімбі Плюс" (ідентифікаційний код 37408070, адреса: 04050, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, 12) на користь Південно-Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (ідентифікаційний код 20306037, адреса: 49004, м. Дніпро, пр-т Олександра Поля, 2) судовий збір у сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 01.04.2025 року.
Суддя О.В. Котков