Справа № 754/2418/25
про залишення позовної заяви без руху
"01" квітня 2025 р. м.Київ
Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Коваленко І.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення трьох процентів річних та інфляційних витрат,-
13.02.2025 до Деснянського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення трьох процентів річних та інфляційних витрат за невиконання заочного рішення Деснянського районного суду міста Києва від 12.09.2011 року. Ціна позову - 30 580,19 грн.
17.02.2025 ухвалою Деснянського районного суду міста Києва постановлено передати цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення трьох процентів річних та інфляційних витрат на розгляд Дніпровському районному суду міста Києва.
20.03.2025 року цивільна справа надійшла до Дніпровського районного суду міста Києва та 25.03.2025, у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу передано в провадження судді Коваленко І.В.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд вважає, що вона підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч.2 ст.133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI (зі змінами).
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду: позовної заяви майнового характеру, яка подана: фізичною особою або фізичною особою - підприємцем справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно до положень ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2025 рік» у 2025 році установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2025 у розмірі 3028,00 грн.
Звертаючись з даним позовом до суду, позивач судовий збір не сплатила, подавши заяву про звільнення її від сплати судового збору, до якої додала Довідку №910 від 26.02.2025 Управління соціальної та ветеранської політики Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації про те, що ОСОБА_1 не отримує виплат та соціальної допомоги, а також Відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за період 4 кварталу 2024 року станом на 26.02.2025.
Порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати встановлюєтьсяст.136 ЦПК Українитаст.8 Закону України «Про судовий збір».
Згідно з ч.1, 3 ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до п. 9 ч. 1ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» - від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для звільнення позивача від сплати судового збору, оскільки до позову не надано достатніх доказів, які б підтверджували неможливість позивача сплатити судовий збір.
При цьому, суд бере до уваги, що звільнення від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду.
Вбачається, що позивачем пред'явлено одну позовну вимогу майнового характеру (стягнення трьох процентів річних та інфляційних витрат за невиконання рішення суду) з ціною позову у розмірі 30 580,19 грн., а відтак до сплати позивачем підлягає судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Враховуючи викладене, позивач має надати суду докази сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн, або ж надати суду докази того, що її майновий стан не дозволяє їй сплатити судовий збір у передбаченому розмірі чи з якихось підстав звільнений від сплати судового збору.
Практика ЄСПЛ виходить з того, що реалізовуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення ЄСПЛ від 16.12.1992 у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції).
За таких обставин позов залишається без руху з наданням строку для усунення недоліків.
У рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 Конституційний Суд України встановив, що конституційне право особи на звернення до суду кореспондується з її обов'язком дотримуватися встановлених процесуальним законом механізмів (процедур).
Недотримання обов'язкових вимог до змісту позову є перешкодою до відкриття провадження у справі.
У зв'язку з наведеним, вимога суду про усунення недоліків позову не є порушенням права на справедливий судовий захист.
Недоліки мають бути усунуті шляхом подання документів, що підтверджують повну сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Супровідний лист має містити номер справи і провадження та прізвище і ініціали судді.
Залишення позову без руху з наданням строку для усунення недоліків не є перешкодою у доступі до правосуддя, а є спонуканням до добросовісно користуватися процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки з метою уникнення затягування розгляду справи, а тим більше в умовах війни.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, суд приходить до висновку, про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху та надати строк позивачу для усунення зазначених в ухвалі недоліків, оскільки позовна заява не відповідає вимогам процесуального закону.
На підставі викладеного та керуючись статями 4, 175, 177, 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, -
Відмовити позивачу ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення трьох процентів річних та інфляційних витрат - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати три дні з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя: