Справа № 129/366/25
Провадження по справі № 2/129/679/2025
"26" березня 2025 р. Гайсинський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Швидкого О.В.,
розглянувши без учасників справи за правилами спрощеного позовного провадження в м. Гайсині цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
Установив:
27.01.2025 р. до суду заявлено позов, у якому позивачка просить стягувати з відповідача на її користь для утримання їх сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти щомісячно в твердій грошовій сумі 5000 грн., яка підлягає індексації відповідно до закону, починаючи з дня звернення до суду і до повноліття дитини, та стягнути кошти витрачені на правничу допомогу в розмірі 3000грн. Свої вимоги мотивує тим, що її з відповідачем шлюб укладено 10.09.2019р. Гайсинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, актовий запис №124. В даному шлюбі у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає з нею. Відповідач не бажає добровільного виконувати свій батьківський обов'язок по утриманню сина, будь-якої матеріальної допомоги не надає, хоча має таку можливість, оскільки має дохід, працює по найму.
Представник позивачки в судове засідання не з'явився, письмово позовні вимоги підтримав, справу просив розглянути без нього.
Відповідач в судове засідання не з'явився, письмово просив справу розглядати у його відсутність, позовні вимоги визнав частково, а саме просив стягувати з нього аліменти щомісячно на утримання неповнолітнього сина у розмірі 3000грн.
Представник позивачки в судове засідання не з'явився, письмово позовні вимоги підтримав, справу просив розглянути без нього.
Відповідач в судове засідання не з'явився, письмово просив справу розглядати у його відсутність, позовні вимоги зазначені у відзиві підтримав повністю та просив їх задовільнити.
З урахуванням письмової позиції учасників справи, досліджених доказів та вимог закону суд визнає за необхідне позов задовольнити частково з таких мотивів та підстав.
Доведено, що ОСОБА_2 є рідним батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак не виконує добровільно свого законного обов'язку по утриманню свого неповнолітнього сина, відповідач ОСОБА_2 є працездатним, який офіційно не працює, а тому може і зобов'язаний щомісячно сплачувати позивачу ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі - 4000 грн. щомісячно, яка підлягає індексації відповідно до закону, починаючи з 27.01.2025 р. і до повноліття дитини, розмір яких суд визначив з урахуванням інтересів неповнолітньої дитини та меж заявлених позивачем позовних вимог, а також визначених ст.182 СК України обставин, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів.
Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ч.1 ст.182 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ч.2, ч.3 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини; суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Відповідно до ст.3 Конвенції про права дитини, схваленою резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21.12.1995 року, яку ратифіковано Постановою ВР № 789-XII від 27.02.91, -
1. В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
2. Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Найкращі інтереси дитини - це принцип зі сфери захисту прав дитини, що стосується прийняття рішень. В статті третій Конвенції ООН про права дитини говориться: «В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини». В оцінці найкращих інтересів дитини необхідно дотримуватись балансу «всіх елементів, необхідних для прийняття рішення в конкретній ситуації для конкретної дитини або групи дітей».
Відповідно до постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен враховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Оскільки відповідач ОСОБА_2 ухиляється від добровільного виконання законного обов'язку по утриманню своєї неповнолітньої дитини, - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , чим порушує його права, то з нього, необхідно щомісячно стягувати на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини, - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі 4000 грн., яка підлягає індексації відповідно до закону, починаючи з 27.01.2025 р. і до повноліття дитини, - в примусовому порядку; при цьому суд зауважує, що такий розмір стягуваних аліментів не суперечить чинному законодавству, інтересам позивача, відповідача та неповнолітньої дитини, а також такий розмір стягуваних аліментів визначений із дотриманням принципу найкращих інтересів дитини, аліменти визначено в такому розмірі, щоб вони були достатніми для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Суд, вирішуючи питання про стягнення аліментів керується загальними принципами, за якими стягнення аліментів не повинно погіршувати становище іншого порівняно із становищем одержувача аліментів.
Підстав для звільнення відповідача від обов'язку утримання дитини, передбачених законом, судом не встановлено. Домовленості між батьками щодо способу утримання дитини та порядку сплати аліментів в позасудовому порядку не досягнуто. Аналізуючи вказані вище норми права та встановлені в судовому засіданні фактичні обставини справи, а саме вік дитини, на утримання якого стягуються аліменти, суд вважає, що позивач самостійно не може забезпечити необхідне утримання дитини, її фізичний, інтелектуальний, моральний, культурний, духовний і соціальний розвиток.
Таким чином, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, при визначенні розміру аліментів, суд враховує те, що відповідач має задовільний стан здоров'я, дитина проживає із позивачем, відповідачем не надані документи які б свідчили про його непрацездатність та неможливість отримувати доходи, тому суд приходить до висновку, що з відповідача слід стягувати аліменти на утримання неповнолітньої дитини у розмірі 4000 грн. щомісячно, починаючи з дня подачі заяви до суду i до досягнення дитиною повноліття.
Висновки суду підтверджуються такими доказами:
-копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 10.09.2019р., відповідно до якого одружились ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (а.с.6);
-копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 25.11.2020 р., відповідно до якого ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_3 , батьком записаний ОСОБА_2 (а.с.7);
-довідкою про реєстрацію місяця проживання від 16.11.2021р. №208 відповідно до якої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 (а.с.8);
-довідкою від 27.01.2025р №128 виданою Краснопільською сільською радою ОСОБА_1 , про те, що її син ОСОБА_3 проживає разом з нею в АДРЕСА_1 (а.с.9);
-квитанцією та розрахунком про надання ОСОБА_1 правничої допомоги в розмірі 3000грн. (а.с.10-11);
На підставі ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню пропорційно до задоволених вимог судові витрати на правничу допомогу в сумі 2300 грн., а також з відповідача на користь держави підлягають стягненню судові витрати у виді судового збору 1211 грн. 20 коп.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, ст. ст. 180, 181 п.3, 182, 184 СК України суд,
Вирішив:
Позов задовільнити частково.
Стягувати із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , зареєстрованого АДРЕСА_2 , жителя АДРЕСА_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , жительки АДРЕСА_1 , аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі 4000 грн., яка підлягає індексації відповідно до закону, щомісячно, починаючи з 27.01.2025 року - дня звернення позивачки до суду і до повноліття дитини.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави 1211 грн. 20 коп. судового збору.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 кошти витрачені на правничу допомогу в розмірі 2300 грн.
Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів до Вінницького апеляційного суду, рішення суду набирає чинності після закінчення цього строку, проте в частині стягнення аліментів за один місяць допускається до негайного виконання.
Суддя: