Справа №:755/20466/24
Провадження №: 2/755/240/25
про витребування доказів
"18" березня 2025 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:
головуючого - судді - Хромової О.О.
при секретарі - Бовкун М.В.
розглянувши клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Сеніна Вадима Юрійовича, про витребування доказів, подане в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мединська Наталія Володимирівна, про визнання заповіту недійсним,
В провадженні Дніпровського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мединська Н.В., про визнання заповіту недійсним.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 03 лютого 2025 року заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 18 березня 2025 року на
11-00 год.
18 березня 2025 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Сенін В.Ю., подав до суду клопотання про витребування доказів, а саме: просив витребувати у Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мединської Н.В. оригінал спадкової справи № 09-2024, заведеної щодо майна ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер
ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також витребувати у КНП «Клінічний заклад з надання психіатричної допомоги «Психіатрія» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) оригінал особової справи ОСОБА_3 , який працював у вказаному закладі
з 11 березня 2003 року по 22 червня 2004 року.
На обґрунтування клопотання представник зазначає, що позивач піддає сумніву підписання спірного заповіту ОСОБА_3 , оскільки підпис на заповіті не схожий на той, яким останнім часом зазвичай він підписувався. Визначити чи дійсно покійний підписував оскаржуваний заповіт стане можливо лише після витребування спадкової справи та в ході судової експертизи. Водночас, витребування матеріалів спадкової справи можливе лише за ухвалою суду. Крім того, для проведення відповідної експертизи експерту необхідно надати вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку і підпису певної особи, яка вчинила спірний підпис. Оскільки на час виникнення спірних правовідносин ОСОБА_3 працював у Київській міській клінічній психоневрологічній лікарні № 1 на посаді молодшої медсестри існує необхідність витребування особової справи ОСОБА_3 із вказаного медичного закладу, де мають міститися зразки особистого підпису ОСОБА_3 .
Водночас, позивач позбавлений можливості самостійного отримування зазначених документів.
На підставі викладеного клопотання просили задовольнити.
У підготовче засідання сторони не з'явилися, про день, місце та час проведення підготовчого засідання повідомлялися належним чином.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Сенін В.Ю., подав заяву про проведення підготовчого засідання без його участі, заявлені клопотання підтримав та просив задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Воронко В.В., подала заяву, у якій, серед іншого, зазначила, що не заперечує щодо витребування доказів за клопотанням позивача.
Третя особа - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мединська Н.В., у підготовче засідання не з'явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином.
Вивчивши подане клопотання про витребування доказів, суд приходить до такого висновку.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частини перша, шоста статті 80 ЦПК України).
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).
Статтею 83 ЦПК України встановлено правила подачі доказів.
Відповідно до частини першої статті 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Згідно із пунктом 2 частини другої статті 84 ЦПК України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 84 ЦПК України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті
83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Заявлене представником позивача клопотання про витребування доказів відповідає вимогам частини другої статті 84 ЦПК України.
Обґрунтовуючи необхідність витребування вказаних доказів представник зазначає про необхідність призначення у справі почеркознавчої експертизи.
Відповідно до положень Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року
№ 53/5, основними видами (підвидами) експертизи є, зокрема, криміналістична: почеркознавча; лінгвістична експертиза мовлення; технічна експертиза документів; експертиза зброї та слідів і обставин її використання; трасологічна (крім досліджень слідів пошкодження одягу, пов'язаних з одночасним спричиненням тілесних ушкоджень, які проводяться в бюро судово-медичної експертизи); фототехнічна, портретна; відео-, звукозапису; вибухотехнічна; техногенних вибухів; матеріалів, речовин та виробів (лакофарбових матеріалів і покрить; полімерних матеріалів; волокнистих матеріалів; нафтопродуктів і пально-мастильних матеріалів; скла, кераміки; наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів; спиртовмісних сумішей; ґрунтів; металів і сплавів та виробів з них; наявності шкідливих речовин (пестицидів) у навколишньому середовищі; речовин хімічних виробництв та спеціальних хімічних речовин; харчових продуктів; сильнодіючих і отруйних речовин; вибухових речовин, продуктів вибуху (пострілу)); біологічна.
Основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (літерних та цифрових) і підпису. Такою експертизою вирішуються і деякі неідентифікаційні завдання (установлення факту виконання рукописного тексту під впливом будь-яких факторів, що заважають (природних: хворобливий стан, хронічні захворювання, вікові зміни; тимчасових зовнішніх: незвичне тримання засобу для писання, незвична поза, обмеження зорового контролю тощо; тимчасових внутрішніх: алкогольне сп'яніння, фармакологічні, наркотичні засоби тощо; штучних: викривлення письма зміненими рухами); визначення статі виконавця, а також належності його до певної групи за віком тощо).
Об'єктом почеркознавчої експертизи є почерковий матеріал, в якому відображені ознаки почерку певної особи у тому обсязі, в якому їх можна виявити для вирішення поставлених завдань.
Для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів.
Для проведення досліджень орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), повинен(на) надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації.
У разі неможливості пред'явити зазначені зразки (смерть виконавця, від'їзд тощо) як зразки слід надавати документи або інші папери, на яких рукописні тексти (підписи) достовірно виконані особою, щодо якої ставиться питання з ідентифікації її як виконавця досліджуваного рукопису (наприклад, заяву про отримання паспорта (форма № 1), паспорт, різного роду посвідчення, на яких є власноручний підпис, тощо).
Суд також враховує, що відповідно до статті 8 Закону України «Про нотаріат» нотаріальна таємниця - сукупність відомостей, отриманих під час вчинення нотаріальної дії або звернення до нотаріуса заінтересованої особи, в тому числі про особу, її майно, особисті майнові та немайнові права і обов'язки тощо.
Також статтею 14 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що приватний нотаріус зобов'язаний забезпечити зберігання документів нотаріального діловодства та архіву приватного нотаріуса протягом усього строку здійснення ним нотаріальної діяльності.
Таким чином, оригінали підписаних особисто ОСОБА_3 документів мають значення для подальшого розгляду клопотання про призначення судової почеркознавчої та технічної експертизи, інформація та відомості, які містяться в матеріалах спадкових справ мають значення для встановлення обставин справи, повного та всебічного її розгляду.
Таким чином, враховуючи предмет спору у даній справі, суд приходить до висновку про доцільність витребування у Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мединської Н.В. матеріалів спадкової справи № 09-2024 від 17 квітня 2024 року, заведеної після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Також підлягає задоволенню клопотання про витребування у КНП «Клінічний заклад з надання психіатричної допомоги «Психіатрія» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) оригінал особової справи ОСОБА_3 , який працював у вказаному закладі
з 11 березня 2003 року по 22 червня 2004 року
Відповідно до частин сьомої - десятої статті 84 ЦПК України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов'язку подати витребувані судом докази.
Керуючись статтями 84, 260 ЦПК України, суд,-
Клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Сеніна Вадима Юрійовича, про витребування доказів, подане в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мединська Наталія Володимирівна, про визнання заповіту недійсним, - задовольнити.
Витребувати у Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мединської Наталії Володимирівни ( АДРЕСА_1 ) матеріали спадкової справи від 17 квітня 2024 року № 09-2024, заведеної після смерті ОСОБА_3 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Витребувати у Комунального некомерційного підприємства «Клінічний заклад з надання психіатричної допомоги «Психіатрія» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (вул. Кирилівська, 103, м. Київ, 04080) оригінал особової справи ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який працював у вказаному закладі
з 11 березня 2003 року по 22 червня 2004 року.
Зазначені докази мають бути подані до Дніпровського районного суду міста Києва (02105,
м. Київ, вул. Пластова, 3) протягом десяти днів з дня отримання ухвали.
У разі неможливості подання доказів, в тому числі в строк встановлений судом, повідомити про це суд, із зазначенням причин, протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено та підписано 31 березня 2025 року, після закінчення періоду тимчасової непрацездатності головуючого - судді.
Суддя О.О. Хромова