Справа №:755/4808/25
Провадження №: 1-кс/755/1100/25
"26" березня 2025 р. Дніпровський районний суд міста Києва (далі Суд) у складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП у місті Києві ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24 березня 2025 року за №12025100040001005, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 Кримінального кодексу (далі КК) України, установив :
до слідчого судді даного місцевого суду надійшло зазначене клопотання, котре погоджене з прокурором групи прокурорів - прокурором Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 .
Надалі, 26 березня 20245 року до суду надійшла заява слідчого ОСОБА_3 про залишення клопотання без розгляду.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали провадження в частині, що стосується порушеного питання, приходить до наступного.
Згідно ч. 6 ст. 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу, до яких, зокрема, відноситься диспозитивність.
А саме, відповідно до ч. 1 ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Тобто, проголошується принцип вільного використання сторонами кримінального провадження своїх прав. Це означає, що вони можуть використовувати їх на власний розсуд, обираючи ту стратегію та тактику ведення справи, які вважають за доцільне. Обмеження прав допускаються лише у випадках, передбачених КПК України (обмеження мають бути чітко визначені та ґрунтуватися на принципах верховенства права, законності та справедливості).
Тому, враховуючи вказане, Суд вважає за можливе, виходячи з положень ст. 7, 9, 26 КПК України, наведене клопотання залишити без розгляду.
З цих підстав Суд, керуючись статями 7, 9, 26, 369-372, 376 Кримінального процесуального кодексу України, постановив:
клопотання залишити без розгляду.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції, з урахуванням того, що відповідно до позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові № 5-16кс16 від 24.03.2016, на особу, яка оспорює рішення слідчого судді, ухвалене з її викликом, але без її участі, приписи норми ч. 3 ст. 395 КПК України не поширюються, й така особа має дотримуватись загального правила апеляційного оскарження ухвали слідчого судді, передбаченого п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України.
Слідчий суддя ОСОБА_6