Справа №:755/4696/25
Провадження №: 1-кс/755/1028/25
"26" березня 2025 р. Дніпровський районний суд міста Києва (далі - Суд) у складі слідчого судді ОСОБА_75, за участю секретаря судових засідань ОСОБА_76, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого СУ ІНФОРМАЦІЯ_2, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, установив :
І. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається
ОСОБА_1 звернувся з даною скаргою, в порядку ст. 303 Кримінального процесуального кодексу (далі КПК) України, на бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання від нього повідомлення про вчинення кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 111-1 КК, поданого в строки визначені ст. 214 КПК України.
Зокрема, у повідомленні описувалось, що постановою виборчої комісії Республіки Крим від 10.09.2024 року № 25/227-3 «Про результати виборів депутатів Державної Ради Республіки Крим третього скликання» визнано вибори депутатів Державної Ради Республіки Крим третього скликання по республіканському виборчому округу і по одномандатним виборчим округам № 1-25 такими що відбулися і результати виборів дійсними. Встановлено, що в Державну Раду Республіки Крим третього скликання обрані 75 депутатів: 50 по республіканському виборчому округу і 25 по одномандатним виборчим округам (список обраних депутатів доданий). Зазначена постанова опублікована в газеті «Крымские известия» та розміщена на офіційному сайті Виборчої комісії Республіки Крим: http://crimea.izbirkom.ru.
Згідно даних офіційного сайту Державної Ради Республіки Крим http://crimea.gov.ru вже з 12.09.2024 року Державна Рада Республіки Крим третього скликання почала роботу та провела перше засідання.
В списку обраних депутатів Державної Ради Республіки Крим третього скликання значиться ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З біографічної довідки, опублікованої на офіційному сайті Державної Ради Республіки Крим http://crimea.gov.ru, вбачається, що він має Українське громадянство, бо на момент анексії Криму тривалий час проживав і працював, а також навчався в Україні.
Згідно з ч. 5 ст. 111-1 Кримінального кодексу України «Добровільне зайняття громадянином України посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора, або добровільне обрання до таких органів, а також участь в організації та проведенні незаконних виборів та/або референдумів на тимчасово окупованій території або публічні заклики до проведення таких незаконних виборів та/або референдумів на тимчасово окупованій території, є кримінально-караним.
ІІ. Позиція сторін
У скарзі ОСОБА_1 прохав розглядати її без його участі.
Представник СУ ІНФОРМАЦІЯ_2 - слідчий ОСОБА_77 в заяві від 26 березня 2025 року вказав, що вбачає слушним відмовити у задоволенні скарги, оскільки заявнику було надано відповідь, що СУ ІНФОРМАЦІЯ_2 від 19 березня 2025 року №76/14-97-1265, з якої вбачається, що розглянуті його 57 повідомлень про злочини, передбачені ч. 5 ст. 111-1 КК України, проти основ національної безпеки України представниками окупаційної влади російської федерації на тимчасово окупований території Автономної Республіки Крим: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_2 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , ОСОБА_72 , ОСОБА_73 та ОСОБА_74 . Зазначені повідомлення у т.ч. те, невнесення якого оскаржується, долучені до матеріалів кримінального провадження №22023011000000122 від 23.05.2023 за ознаками злочинів, передбачених ч. 5 ст. 111-1 КК України. В межах досудового розслідування вказаного кримінального провадження, досліджуються обставини проведення 08.09.2024 чергових виборів т.зв. «депутатів державної ради Республіки Крим та представницьких муніципальних утворень третіх скликань», за результатами яких особи з числа громадян України були обрані до незаконних органів влади, створених на тимчасово окупованій території АР Крим.
Тому, слідчий суддя беручи до уваги положення ст. 22, 26 КПК в частині того, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом та норми його ч. 3 ст. 306, яка регламентує, що неявка суб'єкта оскарження не перешкоджає розгляду провадження, з урахуванням строків розгляду скарг даного типу, вважає за можливе, у даному конкретному випадку, перейти до розгляду скарги по суті.
ІІІ. Стислий виклад з'ясованих обставин
Суб'єктом оскарження було отримано від особи, яка подала скаргу заяву/повідомлення про вчинення кримінального правопорушення від 09 березня 2024 року.
Першочергово, повідомення подано 09 березня 2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_4 на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_3. Потім, 17 березня 2025 року його скеровано, у порядку ч. 1 ст. 218 КПК, до СУ ІНФОРМАЦІЯ_2, котре листом від 19 березня 2025 року поінформувало заявника про обставини долучення повідомлення до кримінального провадження №22023011000000122, без внесення даних в ЄРДР.
IV. Правове регулювання питання
Кримінальний процесуальний кодекс України
Стаття 214. Початок досудового розслідування
1. Слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення […], зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування […].
5. До Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про: […] 4) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, […]; 5) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність
Стаття 303. […] бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та право на оскарження
1. […] : 1) бездіяльність […], яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, […], - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, […]
Стаття 307. Рішення слідчого судді за результатами розгляду скарг на […] бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора під час досудового розслідування
2. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги […] може бути про: […] 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
V. Оцінка слідчого судді
Після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, слідчий, прокурор, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР (див. постанову Верховного суду від 30 вересня 2021 року в справі № 556/450/18).
Водночас, положеннями ч. 1 ст. 303 КПК України встановлено, що на досудовому провадженні, серед іншого, може бути оскаржено бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно, у межах процедури за правилами п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України слідчий суддя, враховуючи позицію Великої Палати Верховного Суду у постановах від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 та від 24 квітня 2019 року у справі № 818/15/18, з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
З урахуванням того, що, як зауважив Верховний Суд у постанові від 20 квітня 2023 року у справі № 373/18/23, законодавцем розмежовано поняття внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР у відповідності до положень ч. 1 ст. 214 КПК України та прийняття і реєстрації відповідних заяв, про що йдеться у ч. 4 ст. 214 КПК України, а тому системний аналіз положень кримінального процесуального закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Нормами кримінального процесуального законодавства передбачено, які саме діяння є правопорушеннями (злочинами), в чому полягає об'єктивна та суб'єктивна сторона того чи іншого злочину, кваліфікуючі ознаки та інше.
Разом з цим, дійсною є і необхідність попередньої оцінки слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.
Позаяк, у випадках, якщо в заяві чи повідомленні є ті чи інші об'єктивні дані, що свідчать про ознаки певного кримінального правопорушення, то є підстави вважати таку заяву чи повідомлення саме заявою чи повідомленням про кримінальне правопорушення, і тільки такі заяви і повідомлення повинні вноситись до ЄРДР за відповідною правовою кваліфікацією. Якщо ж у повідомленнях чи заявах таких ознак немає, то вони не можуть вважатись такими, які підлягають обов'язковому внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Зокрема, якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин (див. постанову ВС від 16 травня 2019 року у справі № 761/20985/18).
Таким чином, Суд, виходячи з вказаного, констатує, що закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.
Тому, забезпечуючи попередню оцінку вказаного характеру слідчий суддя вбачає слушним відповісти на наступні питанні:
(і) щодо наявності або ж відсутності підстав для внесення до ЄРДР відомостей заяви про вчинене кримінальне правопорушення за зверненням автора даної скарги
Згідно ч. 1 ст. 11 КК України кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
В цій ситуації під час оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР слідчим суддею здійснено попередню оцінку (аналізу) змісту заяви/повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації про кримінальне правопорушення установив, що наведені у зверненні обставини (1) свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення; (2) в силу його характеру можливо встановити попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником.
Для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення зазначив конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони можливого кримінального правопорушення наведеного у заяві/повідомленні;
(іі) щодо дотримання суб'єктом оскарження вимог ст. 214 КПК
Нормами кримінального процесуального законодавства України встановлюється обов'язок після отримання заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення унесення за нею відомостей до ЄРДР у разі їх відповідності критеріям наведеної статті указаного Кодексу в т.ч. п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК.
У цьому випадку встановлено, що суб'єкт оскарження відомості за зверненням заявника, попри їх відповідність указаним критеріям, до ЄРДР не вніс протягом строку визначеного ст. 214 КПК, хоча згідно ч. 1 ст. 25 КПК України, саме прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Тобто, строки визначені ст. 214 КПК України, суб'єктом оскарження не дотримані.
Покликання на долучення до кримінального провадження №22023011000000122 не може вважається дією, котра вказує про виконання вимог ст. 214 КПК. Більш того, за таких умов, автор повідомлення (у разі лише долучення без внесення) не набуває прав визначених ст. 60 КПК.
Тим паче, що згідно витягу з цього провадження розслідується три епізоди, а саме: внесений 23.05.2023 - планування організації та проведення відповідних виборів та 01.01.2024 - про призначення дати виборів, здійснення заходів з організації, 10.07.2024 - проведення виборів. У повідомленні ж заявника йдеться про обрання та набування повноважень конкретною особою у вересні 2024 року. Тобто, про інші обставини, котрі підлягають оцінці у порядку ст. 217 КПК після виконання дій визначених ст. 214 КПК.
Тим самим є дійсним факт бездіяльності визначеної п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України;
VІ. Висновок
За таких умов, з урахуванням наведеного, слідчий суддя розглянувши скаргу, у межах наявних та поданих до суду доказів, на час її розгляду, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язкувважає її обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню шляхом зобов'язання суб'єкта оскарженнявчинити дії передбачені ст. 214 КПК України.
Тому, керуючись статтями 214, 303-307, 369-372, 376, 534 Кримінального процесуального кодексу України, Суд постановив :
скаргу - задовольнити.
Зобов'язати уповноважену особу (слідчого) СУ ІНФОРМАЦІЯ_2 вчинити дію передбачену ст. 214 КПК України (після подання заяви/повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування) за повідомленням ОСОБА_1 від 09 березня 2025 року про вчинення кримінального правопорушення (отримано СУ ІНФОРМАЦІЯ_2, у порядку ст. 218 КПК, від СБ України щодо можливого вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 5 ст. 111-1 КК України) в строки визначені ст. 214 вказаного Кодексу та з урахуванням положень ст. 28 КПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає та є обов'язковою до виконання на всій території України, оскільки Верховний Суд в постанові від 05 листопада 2020 року в справі № 757/2094/20-к вказав, що зі змісту рішення Конституційного Суду України від 17 червня 2020 року № 4-р(ІІ)/2020 у справі № 3-180/2018(1644/18) вбачається, що воно ухвалене з метою забезпечення конституційного права на судовий захист особи, яка звертається до уповноважених державних органів із заявою, повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, а тому виходячи з аналізу положень цього рішення апеляційному оскарженню підлягає саме ухвала слідчого судді, якою відмовлено у задоволенні скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, повідомлення особи про кримінальне правопорушення, а не ухвала слідчого судді про задоволення такої скарги.
Слідчий суддя ОСОБА_78