Постанова від 17.03.2025 по справі 755/3631/25

Справа № 755/3631/25

Провадження №: 3/755/1960/25

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" березня 2025 р.місто Київ

Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Вовк О.І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з СЮП ВП Дніпровського УП ГУНП у м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Києва, українки, громадянки України, працюючої бухгалтером в ТОВ «КліманПро», зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за частиною третьою статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП),

ВСТАНОВИВ:

10 лютого 2025 року о 13-00 год., за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 ухилялася від передбачених статтею 150 Сімейного Кодексу України батьківських обов'язків по вихованню своєї малолітньої дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме остання нанесла тілесні ушкодження учню 5-Д класу ОСОБА_3 , які виявились у подряпинах, синцях, саднах, та тягнула його за футболку до директора, чим порушила людську гідність та громадську мораль, однак не досягла віку адміністративної відповідальності.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за частиною третьою статті 184 КУпАП.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , та її захисник - адвокат Петренко І.Л. в судовому засіданні просили закрити справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за відсутністю складу адміністративно правопорушення та пояснили суду, що ОСОБА_1 належним чином виховує свою доньку, приділяє їй достатньо уваги та повною мірою виконує свої батьківські обов'язки. На підтвердження надали суду характеристику зі школи стосовно доньки ОСОБА_2 та характеристику з роботи ОСОБА_1 .

До того ж, пояснили, що конфлікт у неповнолітньої доньки ОСОБА_1 - ОСОБА_2 винник через те, що ОСОБА_4 розбив її телефон та хотів втекти. ОСОБА_2 намагалася спокійно вирішити конфлікт, тому й хотіла відвести ОСОБА_5 до директора.

Також захисник Петренко І.Л. додала, що у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, яке саме правопорушення, відповідальність за яке передбачено КУпАП, вчинила неповнолітня ОСОБА_2 . Суть порушення викладена у протоколі стосовно ОСОБА_1 не відповідає диспозиції частини третьої статті 184 КУпАП, оскільки не зазначено склад вчиненого нею адміністративного правопорушення.

До того ж, в протоколі є посилання на статтю 150 СКУ, зазначено про ухилення ОСОБА_1 від виконання батьківських обов'язків, без конкретизації, яких саме, що за жодних обставин не є об'єктивною стороною адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 184 КУпАП. Водночас, відповідальність батьків за неналежне виконання, ухилення від передбачених законодавством обов'язків щодо виховання неповнолітніх дітей настає за системні порушення батьками цих обов'язків. В матеріалах адміністративної справи відсутні будь-які дані, які б свідчили про неналежне виконання ОСОБА_1 передбачених законодавством обов'язків щодо виховання своєї неповнолітньої доньки. Жодної вказівки на вищевказані обставини, які б свідчили про ухилення ОСОБА_1 від виконання батьківських обов'язків, протокол серії ВАБ № 225868 від 11 лютого 2025 року, на переконання захисту, не містить.

На підставі частиною другою статті 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно зі статті 245 КУпАП одним з завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Як вбачається з частини першої статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Положеннями статті 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно частини другої статті 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення. Перекладення такого обов'язку на суд не передбачено.

Згідно положень статті 280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення - передбаченої нормами права сукупності об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких те чи те діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він включає в себе: об'єкт, об'єктивну сторону, суб'єкт, суб'єктивну сторону.

За приписами до статті 9 КУпАП адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Частиною третьою статті 184 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу.

Отже, об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого частини третьої статті 184 КУпАП, виражається у вчиненні неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено КУпАП.

Відтак для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за чатиною третьою статті 184 КУпАП необхідно встановити наявність у діях неповнолітньої ОСОБА_2 ознак конкретного адміністративного правопорушення.

Однак, у протоколі про адміністративне правопорушення не вказано, яке правопорушення, відповідальність за яке передбачено КУпАП, вчинила неповнолітня ОСОБА_2 , а саме стаття, частина статті КУпАП.

Відповідно до протоколу неповнолітня ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , нанесла тілесні ушкодження учню 5-Д класу ОСОБА_3 , які виявились у подряпинах, синцях, саднах, та тягнула його за футболку до директора, чим порушила людську гідність та громадську мораль, однак не досягла віку адміністративної відповідальності.

Таким чином, аналіз чинного законодавства та зібраних і досліджених по справі доказів приводить до висновку, що в діях матері неповнолітньої ОСОБА_2 - ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, що ставиться їй у провину.

Відповідно до вимог діючого адміністративного законодавства, а саме статей 9, 33, 245, 252 КпАП України, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.

Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених статтею 255 Кодексу України про адміністративних правопорушень.

За частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, зокрема у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011року, заява № 16347/02, «Малофєєва проти Росії» (заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» (заява № 926/08, рішення від 20.09.2016року), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу, оскільки особа має захищатися виключно від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично самим судом.

Діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішенні ЄСПЛ у справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30 травня 2013 року, заява №36673/04), суд встановив, серед іншого, порушення ч.3 ст.6 Конвенції у зв'язку з тим, що в протоколі фабула була сформульована лише в загальних рисах без конкретизації обставин вчинення правопорушення.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Відповідний правовий висновок викладено у пункті 39 постанови Верховного Суду від 08.07.2020 по справі №463/1352/16-а (реєстраційний номер судового рішення у ЄДРСР 90264746).

Стандарт доведення вини поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що правопорушення було вчинено і особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, є винною у вчиненні адміністративного правопорушення.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб'єктивну сторону.

Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Враховуючи сукупність наведених обставин, а також, що протокол про адміністративне правопорушення та долучені матеріали не містять беззаперечних доказів, які поза розумним сумнівом підтверджують наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 184 КУпАП, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 1 статті 247 КУпАП.

Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо відсутня подія або склад адміністративного правопорушення.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП, судовий збір стягується у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення. Враховуючи, що провадження у даній справі слід закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, відповідно, судовий збір стягненню не підлягає.

Керуючись статтями 1, 7, 9, 245, 247, 251-252, 280, 283-285 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

провадження по справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною третьою статті 184 КУпАП закрити за відсутністю в діях особи, що притягується до адміністративної відповідальності, події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Києва, протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Дніпровського районного суду

міста Києва О.І. Вовк

Попередній документ
126250228
Наступний документ
126250230
Інформація про рішення:
№ рішення: 126250229
№ справи: 755/3631/25
Дата рішення: 17.03.2025
Дата публікації: 03.04.2025
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адмінправопорушення
Суд: Дніпровський районний суд міста Києва
Категорія справи: Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку; Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (17.03.2025)
Дата надходження: 05.03.2025
Предмет позову: Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей
Розклад засідань:
17.03.2025 09:30 Дніпровський районний суд міста Києва
Учасники справи:
головуючий суддя:
ВОВК ОКСАНА ІВАНІВНА
суддя-доповідач:
ВОВК ОКСАНА ІВАНІВНА
особа, яка притягається до адмін. відповідальності:
Синєбок Ліана В"ячеславівна