Справа № 752/17651/24
Провадження №: 2-а/752/50/25
01 квітня 2025 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Митрофанової А.О.,
при секретарі Осадчук А.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (участі) учасників справи адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови № 265 від 07.08.2024 року у справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 КУпАП, закриття справи про адміністративне правопорушення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 07.08.2024 позивач прибув до ІНФОРМАЦІЯ_1 аби замінити військовий квиток, адже своє приписне втратив. Ще у 2003 році при переїзді на постійне місце проживання до Києва став на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_2 . При прибутті до ІНФОРМАЦІЯ_1 подав заяву на відновлення військового квитка (яка має зберігатися у відповідача) та позивачу було повідомлено, що буде готовий 01.11.2024 року. В той же момент було складено протокол № 265 про адміністративне правопорушення, заведено справу про адміністративне правопорушення та за результатами розгляду цієї справи винесено постанову № 265 про адміністративне правопорушення за частиною З статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення на позивача штрафу у сумі 17 000 грн. Того ж дня був направлений на ВЛК, яке позивач пройшов. Зазначає, що постанова № 265 по справі про адміністративне правопорушення за частиною з статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення складена неправомірно, оскільки законодавством було передбачено оновлення військово-облікових даних до 16.07.2024 року, в свою чергу позивач оновив дані значно раніше в застосунку призовників, військовозобов?язаних та резервістів Резерв+, а саме 20.05.2024 року.
Позивач вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 ст. 210 КУпАП є необґрунтованим. Враховуючи вищевикладене, позивач просив позов задовольнити, постанову скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 серпня 2024 року справу передано на розгляд судді Митрофанової А.О.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 28 серпня 2024 року відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідачу суд направляв копію ухвали про відкриття провадження у справі, копію позовної заяви з додатками, відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення 26 вересня 2024 року відповідач отримав поштове відправлення.
Сторона відповідача не скористались процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву.
Клопотань від позивача та відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надійшло.
Оскільки розгляд справи відбувався в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, оскільки розгляд справи відбувався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, оцінивши докази на підтвердження обставин в їх сукупності, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Судом встановлено, що 07.08.2024 року головним спеціалістом командування (юрист) ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 складено протокол № 265 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до якого 07.08.2024р. о 12 год. 05 хв. особа не прибула з метою постановки на військовий облік, не отримала військового облікового документу тим самим порушив вимоги Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» та «Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 р. № 1487.
Також вказано, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 12:15 07.08.2024 року у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 , кабінет № 2.
З протоколу вбачається, що позивач був ознайомлений з його змістом та отримав примірник протоколу, про що у відповідних розділах міститься його підпис.
Постановою № 265 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 КУпАП позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, а саме накладено штраф у сумі 17000,00 грн.
З вказаної постанови вбачається, що начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 установивши, що ОСОБА_1 не прибув з метою постановки на військовий облік у визначений термін та не отримав військового облікового документу, чим порушив вимоги Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» та «Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 р. № 1487.
При цьому, протокол № 265 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не містить жодного посилання на те, якими доказами підтверджується факт порушення позивачем вимог ЗУ «Про військовий обов'язок та військову службу» та «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 р. № 1487, а отже наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 стаття 37 ЗУ «Про військовий обов'язок та військову службу» взяттю на військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України: 1) на військовий облік призовників (крім Служби безпеки України, розвідувальних органів України) віком до 25 років: які за рішенням комісії з питань взяття на військовий облік пройшли медичний огляд; які є призовниками, що прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання; які набули громадянство України; які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань, якщо раніше не перебували на військовому обліку; які припинили альтернативну (невійськову) службу достроково і відповідно до Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу» підлягають взяттю на військовий облік призовників; які відраховані із закладів фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти та не пройшли базову загальновійськову підготовку; 2) на військовий облік військовозобов'язаних: які звільнені з військової служби в запас та не зараховані до військового оперативного резерву; призовники, які пройшли базову загальновійськову підготовку з додержанням умов, передбачених частиною одинадцятою статті 1 цього Закону; які припинили альтернативну (невійськову) службу в разі закінчення строку її проходження або достроково відповідно до Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу» та підлягають взяттю на військовий облік військовозобов'язаних; військовозобов'язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання; які набули громадянство України і згідно з цим Законом підлягають взяттю на облік військовозобов'язаних; зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України; які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від направлення для проходження базової військової служби; які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників; які звільнені із служби у військовому резерві та не досягли граничного віку перебування в запасі; які старші 25 років і раніше не перебували на військовому обліку; які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань; 3) на військовий облік резервістів: які зараховані до військового оперативного резерву; які уклали контракт про проходження служби у військовому резерві Збройних Сил України та інших військових формувань; резервісти, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України на нове місце проживання.
Частиною 1 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» містить 20 різних умов взяття на військовий облік для різних категорій осіб: призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
У оскаржуваній постанові не конкретизовано, яке саме правило з переліку, наведеного у ч. 1 ст. 37 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу", було порушено позивачем. Це робить зміст постанови невизначеним і таким, що не відповідає вимогам законності. Суб'єкт, який розглядав справу, не встановив, чи позивач є призовником, військовозобов'язаним чи резервістом, а тому не визначив, які саме дії чи бездіяльність, передбачені ч. 1 ст. 37 зазначеного Закону, стали підставою для складання протоколу та, як наслідок, притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Позивач надав витяг із мобільного застосунку «Резерв +», який підтверджує, що 20.05.2024 року ОСОБА_1 здійснив уточнення військово-облікових даних та перебуває на військовому обліку.
Оскаржувана постанова № 265 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності від 07 серпня 2024 року суперечить відомостям, зазначеним у мобільному застосунку «Резерв +», які підтверджують уточнення військово-облікових даних позивача та його перебування на військовому обліку.
Водночас постанова не містить доказів, які б підтверджували факт порушення позивачем правил перебування на військовому обліку.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про відкриття провадження у справі, не надав доказів, які б обґрунтовували законність винесеної постанови, і не спростував встановлені обставини.
Більше того, ухвалою суду від 28.08.2024 року зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_4 подати через канцелярію Голосіївського районного суду міста Києва у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали суду належним чином засвідчені копії матеріалів, що стали підставою для прийняття оскаржуваної постанови, у тому числі належним чином засвідчену копію заяви ОСОБА_1 про відновлення військового документу.
Ухвала суду залишилась без виконання.
Стаття 280 КУпАП встановлює обов'язок органу (посадової особи) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до статті 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Згідно із статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до статей 75, 76 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Оскільки доводи позивача спростовані не були, будь-які сумніви з приводу наявності вини позивача трактуються на користь останнього, а наявні у справі докази не дають суду підстав зробити висновок про те, що позивач вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210 КУпАП.
Окрім того суд звертає увагу на те, що Верховний Суд у постановах від 31.03.2021 у справі № 676/752/17, від 21.03.2019 у справі № 489/1004/17, від 30.01.2020 у справах № 308/12552/16-а та № 482/9/17, від 06.02.2020 у справі № 205/7145/16-а зробив такі висновки: «Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.
Обов'язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.
Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення».
Вирішуючи питання наслідків розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яку належним чином не повідомили про дату, Верховний Суд у постановах від 06.03.2018 у справі № 522/20755/16-а, від 30.09.2019 у справі № 591/2794/17, від 06.02.2020 № 05/7145/16-а та від 21.05.2020 у справі № 286/4145/15-а дійшов такого висновку: «факт несвоєчасного повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням установленої процедури. Як наслідок, позивача позбавлено прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу».
З оспорюваної постанови вбачається, що вона винесена за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення від 07.08.2024 № 265. Відповідачем не надано копії протоколу про адміністративне правопорушення та інших документів, які містили б відомості про належне повідомлення позивача про час та дату розгляду справи відносно нього.
Варто зауважити, що процедурні порушення, зокрема, такі як розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яку належним чином не повідомили про дату розгляду, є самостійними, безумовними підставами для скасування постанови про притягнення такої особи до відповідальності.
Отже, за таких обставин, оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення є незаконною, оскільки відповідачем не доведено наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210 КУпАП, у зв'язку з чим зазначена постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.
Крім того, на підставі ст. 139 КАС України слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 605,60 грн. Надмірно сплачена сума судового збору позивачем може бути повернута ухвалою суду за заявою особи.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 19, 25, 90, 168, 246, 258, 293 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 № 265 від 07 серпня 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210 КУпАП, скасувати, а справу щодо ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210 КУпАП закрити.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) за рахунок державних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 605,60 (шістсот п'ять грн. 60 коп.) грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя А.О. Митрофанова