Справа № 752/11221/24
Провадження №: 1-кп/752/1176/25
01.04.2025 року м. Київ
Голосіївський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
провівши в приміщенні суду судове засідання кримінального провадження №12023100010002157 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_5 , який був підключений за допомогою ВКЗ,
встановив:
в судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 заявила клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, посилаючись на те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, жодного разу до суду не з'являвся, перебував у розшуку, що свідчить про те, що останній ухиляється від явки до суду, з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності. Вказує, що ОСОБА_3 вчинив тяжкі корисливі злочини, може незаконно впливати на свідків, а отже існують ризики передбачені ст. 177 КПК України. Крім того, прокурор зазначила, що інші більш м'які запобіжні заходи застосовані бути не можуть, оскільки в обвинуваченого відсутні стійкі соціальні зв'язки, немає постійного місця реєстрації та проживання, офіційного працевлаштування, а тяжкість вчинених злочинів вказує на доцільність продовження найсуворішого виду запобіжного заходу.
Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора, оскільки ризики прокурором не доведені, просив обрати особисте зобов"язання.
Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав думку свого захисника.
З'ясувавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання прокурора, суд приходить до наступних висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі понад п'ять років.
Відповідно до ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінює в сукупності всі обставини, зокрема ті, що перелічені цією статтею. Так, суд враховує, зокрема, тяжкість покарання, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків.
При визначенні питання доцільності тримання обвинуваченого під вартою, суд бере до уваги, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні ряду тяжких злочинів проти власності, вчинені в період воєнного стану, перебував у розшуку в даному кримінальному провадженні, у зв'язку із відсутністю, в тому числі, за наявною у справі адресою проживання. Враховуючи тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання обвинуваченого винуватим в інкримінованих йому злочинах, обставини вчинення злочинів, дані про особу обвинуваченого, зокрема, відсутність даних про наявність стійких соціальних зв'язків, про наявність джерела доходу, постійного місця проживання, суд вважає, що на даний час наявні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають підстави для продовження запобіжного заходу. Інші менш суворі запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, на даному етапі не зможуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду та забезпечать його належну поведінку.
Крім того, на думку суду, існує ризик можливого вчинення нових кримінальних проступків та злочинів, в тому обрання запобіжного заходу є обґрунтованим та співмірним пред'явленому ОСОБА_3 обвинуваченню, а вид запобіжного заходу - тримання під вартою є доцільним та необхідним.
На підставі п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України суд вважає за можливе визначити заставу у вигляді 30 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, яка буде забезпечувати виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК.
Керуючись ст.ст. 177,178, 183, 194, 331 КПК України, суд
постановив:
клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Продовжити строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 (шістдесят) діб до 30.05.2025 року включно.
Строк продовження існуючої міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою обчислювати з 01.04.2025 року.
Визначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу у вигляді 30 (тридцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 90 840 (дев"яносто тисяч вісімсот сорок) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Голосіївського районного суду м. Києва згідно порядку визначеного ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 12.02.2025 року у справі 752/11221/24 відносно ОСОБА_3 .
Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору та направити в СІЗО.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 діб з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1