Справа № 752/2306/25
Провадження № 3/752/1794/25
24.02.2025 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Первушина О.С., розглянувши матеріали, що надійшли від Головного управління ДПС у м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 164 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення №49667/Ж12/26-15-24-02-08 від 30.12.2024 року ОСОБА_1 19.12.2024 року о 15:23 та 19.12.2024 року о 16:24, перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , здійснила продаж товару через мережу Інтернет (olx.ua) та отримала оплату на особистий рахунок № НОМЕР_1 фізичної особи, при цьому встановлено, що згідно інформаційних баз даних ДПС України фізична особа - платник податків ОСОБА_1 не зареєстрована фізичною особою підприємцем, тобто вчинила адміністративне правопорушення передбачене ст. 164 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
ОСОБА_1 свою вину не визнала, зазначивши про те, що не займається господарською діяльність на постійній основі, а лише здіснила продаж речей, які їй стали не потрібними.
Заслухавши особу відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, вивчивши матеріали справи, надходжу до наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 вказаного Кодексу адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ст. 251 ч. 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення обовязок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Згідно вимог ст. 164 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративна відповідальність наступає за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Відповідно до ст. ст. 3, 42 Господарського кодексу України господарська діяльність будь-яка діяльність особи, спрямована на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярного, постійною та суттєвою. Об'єктивна сторона правопорушень, передбачених даною статтею, полягає у здійсненні діяльності, що містить ознаки підприємницької, без державної реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності, або здійсненні без одержання ліцензії видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону. Підприємницька (комерційна) господарська діяльність має обов'язкові ознаки: безпосередність та систематичність здійснення з метою отримання прибутку. Систематичною вважається діяльність у разі, коли вона здійснюється неодноразово протягом певного періоду часу.
Крім того зі змісту роз'яснень, які містяться в пункті 4 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 25.04.2003 року «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» вбачається, що під здійсненням особою, не зареєстрованою, як суб'єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльноті з числа тих, що підлягають ліцензуванню слід розуміти діяльність фізичної особи, пов'язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо, самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.
Відповідно до ст. 55 ГК України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб'єкти господарювання реалізують свою господарську компетенцію на основі права власності, права господарського відання, права оперативного управління відповідно до визначення цієї компетенції у цьому Кодексі та інших законах.
Відповідно до статті 58 ГК України суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному законом.
Отже, незалежно від наявності/відсутності мети отримання прибутку, господарською діяльністю є виготовлення, реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг, що здійснюється безпосередньо особою, на власний ризик, самостійно (ініціативно) та систематично.
Саме у разі здійснення такої (господарської) діяльності та реалізації господарської компетенції особи визнаються суб'єктами господарювання та підлягають державній реєстрації у встановленому законом порядку як юридична особа чи фізична особа підприємець. За відсутності в діяльності особи ознак самостійності (ініціативності) та систематичності, а також господарської компетенції відсутні підстави для висновку про її господарський характер, а отже, і про обов'язок особи зареєструватись як суб'єкт господарювання.
Разом з тим, у матеріалах справи міститься лише дві платіжна інструкція, з яких вбачається, що ОСОБА_2 19.12.2024 року отримала кошти у розмірі 13 гривень та 123 гривні за товар для посуду та для нігтів, реалізованого через платформу «OLX».
Долучений переліку інших оголошень, що лише ймовірно належать ОСОБА_1 не свідчить про провадження нею господарської діяльності без реєстрації як фізичної особи-підприємця, оскільки не підтверджує саме систематичність такої діяльності.
Інших належних, достатніх, допустимих та достовірних доказів систематичності продажу товарів ОСОБА_2 (не менше ніж три рази протягом одного календарного року), матеріали справи не містять.
На підставі викладеного, суд надходить до висновку про те, що матеріали справи не містять належних і допустимих доказів, які б підтверджували те, що ОСОБА_1 систематично протягом певного періоду (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) здійснювала продаж товарів та регулярно отримувала прибуток від провадження даного виду господарської діяльності, а тому суд надходить до висновку про необхідність у відповідності до вимог ст. 247 ч. 1 п. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення закриття провадження у даній справі, у зв'язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 164 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Керуючись ст. ст. 247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 164 ч 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 - закрити у зв'язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О.С. Первушина