Справа №752/26856/21
Провадження №2/752/5232/25
31 березня 2025 року м. Київ
Суддя Голосіївського районного суду міста Києва Кордюкова Ж.І., розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа Банк», яке перейменоване в Акціонерне товариство «Сенс банк», треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про припинення кредитних зобов'язань за договором у зв'язку з набуттям банком у власність предмета іпотеки,-
В провадженні Голосіївського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа Банк», яке перейменоване в Акціонерне товариство «Сенс банк», треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про припинення кредитних зобов'язань за договором у зв'язку з набуттям банком у власність предмета іпотеки.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 10.07.2024 передано за підсудністю на розгляд до Ірпінського міського суду Київської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа Банк», яке перейменоване в Акціонерне товариство «Сенс банк», треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про припинення кредитних зобов'язань за договором у зв'язку з набуттям банком у власність предмета іпотеки.
Постановою Київського апеляційного суду від 06.03.2025 скасовано ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 10.07.2024 та направлено справу для продовження розгляду до Голосіївського районного суду міста Києва.
Судом апеляційної інстації встановлено, що позовні вимоги пред'явлені до АТ «Сенс банк» щодо припинення кредитних зобов'язань за договором у зв'язку з набуттям банком у власність предмета іпотеки - квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а тому в даному випадку підлягають застосуванню правила виключної підсудності за ч. 1ст. 30 ЦПК України.
Колегія суддів зазначила, що суд першої інстанції помилково визначив підсудність цієї справи не за місцем знаходженням об'єкта нерухомості, що є предметом позову, а за місцем знаходженням об'єкта нерухомості, який не є предметом цього спору.
В даному випадку позовні вимоги пред'явлені позивачем саме щодо припинення кредитних зобов'язань за договором у зв'язку з набуттям банком у власність предмета іпотеки - квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , тобто саме з приводу конкретного майна.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25.03.2025 цивільну справу передано судді Кордюковій Ж.І.
Дослідивши матеріали цивільної справи, встановлено, що вона підлягає передачі за підсудністю на розгляд до іншого суду, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 23 ЦПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою - четвертою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Відповідно до п. п. 41, 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» № 3 від 01 березня 2013 року, перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність (стаття 114 ЦПК, в чинній редакції - ст. 30 ЦПК України) є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об'єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності.
Виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК, в чинній редакції - ст. 30 ЦПК України).
Як зазначено в п. 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» № 5 від 07 лютого 2014 року до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про визнання права власності на таке майно, про витребування майна із чужого незаконного володіння, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, не пов'язаних із позбавленням володіння, про встановлення сервітуту, виключення майна з-під арешту, визнання правочину недійсним (незалежно від заявлення вимоги про застосування наслідків недійсності правочину) тощо.
Таким чином, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об'єктом якого є нерухоме майно.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07.07.2020 у справі №910/10647/18 (провадження №12-175гс19) у питанні щодо застосування статті 30 ГПК України, яка за своїм змістом є аналогічною статті 30 ЦПК України, у спірних правовідносинах, пов'язаних з визнанням недійсним договору купівлі-продажу майнових прав, дійшла, зокрема, таких висновків: нерухоме майно є особливим об'єктом права власності, оскільки наділене специфічними рисами - сталий зв'язок із землею, особлива цінність, неможливість переміщення без знецінення та зміни її призначення; майнове право на об'єкт нерухомості є складовою частиною такого майна, як об'єкта цивільних прав; виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном; оскільки спір у цій справі виник з приводу об'єкта нерухомого майна, то спір щодо майнових прав на вказане майно відповідно до вимог частини третьої статті 30 ГПК України мав би розглядатись судом за місцезнаходженням майна.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі №911/2390/18 (провадження №12-73гс20), аналізуючи логічну послідовність зміни формулювання положень процесуального законодавства щодо правил розгляду позовів за виключною підсудністю, убачається її спрямованість на визначення виключної підсудності в цілому для всіх спорів, які виникають у межах відповідних правовідносин у зв'язку з нерухомим майном, безвідносно до предмета конкретного спору. Отже, слід дійти висновку, що виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. Велика Палата Верховного Суду вважала, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» у частині третій статті 30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередньо об'єкт спірного матеріального правовідношення. Тому до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов'язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються правила виключної підступності.
Схожа правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №910/6644/18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07. 2020 у справі №910/10647/18.
Таким чином, виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані із нерухомим майном.
Отже, позови що виникають з приводу нерухомого майна - це позови пов'язані з нерухомим майном, нерухомістю, нерухомою річчю, а тому усі позови, у спорах, які є наслідком правовідносин, пов'язаних з обігом нерухомого майна повинні бути пред'явлені до суду за місцем знаходження цього майна.
Як вже було встановлено судом, 25 червня 2008 року між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «Альфа Банк» було укладено рамкову угоду №SMERS01118 про надання траншу в межах строку 180 місяців, загальний розмір кредитного продукту не повинен перевищувати 3 000 000 доларів США.
25 червня 2008 року між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «Альфа Банк» укладено договір №SME0014201 про надання траншу в розмірі 900 000 доларів США на строк користування 180 місяців під 18,38% річних з цільовим призначенням для придбання нерухомості та фінансування витрат на ремонт та реконструкцію цієї нерухомості для її подальшого використання у підприємницькій діяльності.
З метою забезпечення виконання кредитного зобов'язання в іпотеку була передана квартира за адресою: АДРЕСА_1 , АЗС та земельна ділянка площею 0,2145 га, кадастровий номер 3210945900:01:024:0002, яка знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , про що 25 червня 2008 року були укладені договори іпотеки №SMERS01118/1 та №SMERS01118/2.
Позовні вимоги пред'явлені до Акціонерного товариства «Альфа Банк», яке перейменоване в Акціонерне товариство «Сенс банк» щодо припинення кредитних зобов'язань за договором у зв'язку з набуттям банком у власність предмета іпотеки - квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Таким чином, до цього позову застосовуються правила виключної підсудності, оскільки заявлені вимоги, які безпосередньо стосуються нерухомого майна, яке знаходиться в Шевченківському районі міста Києва, а позовна заява була подана до Голосіївського районного суду міста Києва з порушенням територіальної юрисдикції (підсудності).
Разом з тим, суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов'язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо судове рішення ухвалено судом з порушенням правил інстанційної або територіальної юрисдикції;
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються.
Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
За таких обставин цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа Банк», яке перейменоване в Акціонерне товариство «Сенс банк», треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про припинення кредитних зобов'язань за договором у зв'язку з набуттям банком у власність предмета іпотеки підлягає передачі за підсудністю на розгляд до Шевченківського районного суду міста Києва.
Керуючись ст.ст. 27, 30, 31, 184, 258, 260-261, 353-355 ЦПК України, суд,-
Передати за підсудністю на розгляд до Шевченківського районного суду міста Києва цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа Банк», яке перейменоване в Акціонерне товариство «Сенс банк», треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про припинення кредитних зобов'язань за договором у зв'язку з набуттям банком у власність предмета іпотеки.
Передачу цивільної справи здійснити в порядку, встановленому частиною 3 статті 31 ЦПК України.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання суддею.
Ухвалу складено 31.03.2025.
Суддя Ж. І. Кордюкова