справа № 752/9790/23
провадження №: 1-кс/752/1664/24
10.04.2024 року слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №42022100000000505, відомості щодо якого внесені 05.10.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч.3 ст. 368, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 368-3, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368-3, ч.ч. 2,3 ст. 369-2 КК України, про скасування арешту майна,-
До слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва надійшло вказане клопотання, в якому адвокат просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 22.09.2023 у справі № 752/9790/23 (провадження №: 1-кс/752/4742/23), з грошових коштів, а саме: 300 купюр номіналом 100 євро (30000 євро); 100 купюр номіналом 50 євро (5000 євро); 92 купюр номіналом 50 євро (4600 євро); 19 купюр номіналом 500 євро (9500 євро); 5 купюр номіналом 100 євро (500 євро); 9 купюр номіналом 20 євро (180 євро); 1 купюра номіналом 5 євро (5 євро) - загальна кількість 49785 євро (сорок дев'ять тисяч сімсот вісімдесят п'ять) євро; Грошові кошти: 1000 купюр номіналом 100 доларів США (100 000 доларів США); 16 купюр номіналом 100 доларів (1600 доларів США); 7 купюр номіналом 50 доларів СИТА (350 доларів США); 51 купюра номіналом 5 доларів США (255 доларів США); 1 купюра номіналом 10 доларів СЩА (10 доларів США); 5 купюр номіналом 2 долара США (10 доларів США); 57 купюр номіналом 1 долар США (57 доларів США) - загальна сума складає 102282 доларів США (сто дві тисячі двісті вісімдесят два долари США).
В обґрунтування поданого клопотання зазначив, що необхідність скасування арешту обґрунтовує тим, що при накладені арешту слідчим суддею не в повній мірі з'ясовано обставини щодо правового режиму майна, правових підстав накладення арешту, а тому було допущено істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, крім того, арештоване майно не відповідає поняттю речового доказу, передбаченого ст. 98 КПК України, у зв'язку з цим вважає, що арешт майна підлягає скасуванню.
В судовому засіданні адвокати та підозрюваний підтримали викладені вимоги у клопотанні та просили скасувати арешт із вказаних грошових коштів, зазначивши, що арешт накладено необґрунтовано. При цьому, прокурор заперечував щодо задоволення клопотання, оскільки відсутні підстави для скасування арешту майна.
Слідчий суддя, заслухавши обґрунтування сторін кримінального провадження, дослідивши вказане клопотання та копії доданих до нього матеріалів, вважає необхідним відмовити у задоволенні клопотання, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ч. 2 ст. 1 КПК України).
Зокрема, арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження (п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України), який застосовуються на підставі ухвали слідчого судді місцевого суду в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування (ст. 132 КПК України).
Зі змісту положень п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема: конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42022100000000505, відомості щодо якого внесені 05.10.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч.3 ст. 368, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 368-3, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368-3, ч.ч. 2,3 ст. 369-2 КК України.
Із матеріалів клопотання вбачається, що 14.06.2023 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369-2, ч. 4 ст. 368-3 КК України.
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 22.09.2023 у справі №752/9790/23 (провадження №: 1-кс/752/4742/23), накладено арешт, зокрема на вищевказані грошові кошти, які належать ОСОБА_6 , з метою збереження речових доказів та конфіскації майна як виду покарання.
При цьому, санкції ч. 4 ст. 368-3 та ч. 3 ст. 369-2 КК України передбачають покарання, серед іншого у виді конфіскації майна.
Крім того, ухвалою Київського апеляційного суду від 24.01.2024 апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_4 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 залишено без задоволення, а ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 22.09.2023 у справі № 752/9790/23 (провадження №: 1-кс/752/4742/23) залишено без змін.
Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Положеннями частини 1 стаття 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.
Таким чином, особа, що заявила клопотання про скасування арешту, повинна довести, що в подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчим суддею встановлено, що досудове розслідування триває, а тому висновки адвокатів щодо необґрунтованості накладення арешту майна, є безпідставними з огляду вище зазначене.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання про скасування арешту.
Керуючись ст.ст. 170, 174, 372 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №42022100000000505, відомості щодо якого внесені 05.10.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч.3 ст. 368, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 368-3, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368-3, ч.ч. 2,3 ст. 369-2 КК України, про скасування арешту майна - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1