Справа №707/289/23
Провадження №1-кп/707/54/25
01 квітня 2025 року м. Черкаси
Черкаський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022250310002880 від 02.12.2022, щодо:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Черкаської області Золотоніського району с. Коврай 1, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
01.02.2023 до Черкаського районного суду Черкаської області надійшли матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022250310002880 від 02.12.2022, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України.
Ухвалою суду від 01.04.2025 кримінальне провадження за № 12022250310002880 від 02.12.2022 в частині обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, за епізодами злочинної діяльності, що мали місце 24.11.2022 близько 16 год. 45 хв (вартість викраденого майна - 1007 грн 29 коп.), 27.11.2022 близько 10 год. 00 хв. (вартість викраденого майна - 838 грн 49 коп.), 06.12.2022 близько 08 год. 55 хв (вартість викраденого майна - 1687 грн 28 коп.), 08.12.2022 близько 10 год. 35 хв. (вартість викраденого майна - 1588 грн 48 коп.), 11.01.2023 о 08 год. 45 хв. (вартість викраденого майна - 394 грн 60 коп.), закрито на підставі п. 4-1 ч.1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність такого діяння.
Разом з тим, суд встановив, що 06.12.2022 близько 12 год 00 хв ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою: м. Черкаси, вул. Чехова, буд. 110, в магазині «Файно Маркет», що входить до складу ТОВ «Вересень Плюс», маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, умисно, в умовах воєнного стану, що запроваджений Указом Президента України від 24.02.2022 за № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та затверджений Верховною Радою України, в подальшому продовжений Указом Президента України за № 757/2022 від 21.11.2022 до 19.02.2023 включно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій та передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, усвідомлюючи, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу із полиці магазину взяв товар ТОВ «Вересень плюс», а саме: пляшку «Віскі Погіс» 40%, об?ємом 0,7 л., вартістю 679 грн. 99 коп. (з ПДВ), пляшку «Віскі Погіс» односолодовий, 40%, об?ємом 0,7 л, вартістю 1007 грн. 29 коп. (з ПДВ), пляшку «Лікер Погіс Хані» 35%, об?ємом 0,7 л, вартістю 922 грн. 29 коп. (з ПДВ), які сховав під свій верхній одяг, після чого не розрахувавшись за вказаний товар, пройшов через касову зону та зник з місця вчинення злочину, чим завдав вказаному товариству матеріальної шкоди на загальну суму 2609 грн. 57 коп. місця вчинення злочину, чим завдав вказаному товариству матеріальної шкоди на загальну суму 2609 грн. 57 коп.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, визнав повністю, визнавши обставини, викладені в обвинувальному акті. Додатково пояснив, що він щиро розкаюється у вчиненому. Вказав, що він з 2023 року не вчиняє крадіжок. З 2023 року він в якості найманого працівника допомагав ремонтувати школу у м. Балаклія Харківської області та копав окопні споруди в Донецькій області.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор і потерпілі також не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений ОСОБА_4 , правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши учасникам судового провадження положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним продовження дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Суд, врахувавши визнання обвинуваченим всіх обставин, які викладені у обвинувальному акті, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану. При цьому суд не вважає за необхідне вказувати про ознаку повторності у діях обвинуваченого, оскільки провадження за іншими епізодами його діянь закрито у зв'язку з декриміналізацією цих діянь.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, особу обвинуваченого, який не судимий, задовільно характеризується за місцем проживання, вину визнав.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, згідно зі ст. 66 КК України суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання, згідно зі ст. 67 КК України судом не встановлюється, оскільки такі обставини не вказані в обвинувальному акті і суд не може з власної ініціативи встановлювати нові обставини, що погіршують становище обвинуваченого.
На підставі викладеного, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєне кримінальне правопорушення призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, а також враховуючи ступень тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його наслідки, особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом'якшують та відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі.
З урахуванням вищевикладених обставин по справі, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливо без реального тримання його в кримінально-виконавчій установі, шляхом звільнення від відбування покарання з іспитовим строком, а також вважає за необхідне покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 обов'язки у відповідності з п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
Таке покарання, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових злочинів, відповідатиме особі обвинуваченого та буде достатнім для досягнення відповідно до ст. 50 КК України мети покарання.
Цивільний позов не заявлено. Судові витрати у справі відсутні. Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.
Стосовно клопотання прокурора про застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, то суд не вбачає підстав для застосування обвинуваченому будь-якого запобіжного заходу до набрання вироком законної сили, оскільки судом визначено покарання з іспитовим строком. Тобто, у задоволенні клопотання прокурора слід відмовити.
Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. 368-370, ст. 373, ст. 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 (два) роки.
Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили - не обирати, а у задоволенні клопотання прокурора про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - відмовити.
Речові докази, а саме: оптичний носій інформації - диск «DVD-R», який являється додатком до протоколу огляду відеозапису від 14.12.2022; оптичний носій інформації - диск «DVD-R», який являється додатком до протоколу огляду відеозапису від 15.12.2022; оптичний носій інформації - диск «DVD-R», який являється додатком до протоколу огляду відеозапису від 14.12.2022; оптичний носій інформації - диск «DVD-R», який являється додатком до протоколу огляду відеозапису від 15.12.2022; оптичний носій інформації - диск «DVD-R», який являється додатком до протоколу огляду відеозапису від 18.01.2023; оптичний носій інформації - диск «DVD-R», який являється додатком до протоколу огляду відеозапису від 20.01.2023 - зберігати в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу зберігання матеріалів кримінального провадження.
На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Черкаський районний суд Черкаської області.
Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору в порядку, визначеному ст. 376 КПК України
Суддя ОСОБА_1