712/4583/24
2/712/284/25
31 березня 2025 року Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:
судді Борєйко О.М.
за участю секретаря судового засідання Чорнуцької І.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулось до Соснівського районного суду м. Черкаси з вказаною позовною заявою.
В обґрунтування заявлених вимог позивач в своїй позовній заяві зазначає, що 28 червня 2023 року між АТ «ОТП Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №28/06/23, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором № 2016387854 від 15 вересня 2017 року, укладеним між ОСОБА_1 та АТ «ОТП Банк», перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів».
Згідно п. 1.1 умов договору факторингу від 28 червня 2023 року №28/06/23 АТ «ОТП Банк» передає, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає право грошової вимоги, що належить АТ «ОТП Банк», і стає кредитором за кредитними договорами, укладеними між АТ «ОТП Банк» і боржником, в розмірі портфеля заборгованостей.
Пунктом 1.3 вказаного договору факторингу №28/06/23 від 28 червня 2023 року передбачено, що ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» одержує право вимагати від боржників належного виконання всіх зобов'язань за кредитними договорами.
Відповідно до реєстру боржників № 2 до договору факторингу №28/06/23 від 28 червня 2023 року, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 2016387854 від 15 вересня 2017 року в сумі 58 338 гривень 78 копійок в том числі: 39 398 гривень 15 копійок - заборгованість за тілом кредиту; 18 940 гривень 63 копійки - заборгованість за відсотками.
Заборгованість за кредитним договором № 2016387854 від 15 вересня 2017 року, укладеним між АТ «ОТП «Банк» та ОСОБА_1 , до цього часу відповідачем не погашена.
Враховуючи викладене, позивач звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси з вказаною позовною заявою.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 16 травня 2024 року відкрито провадження в цивільній справі та призначено судове засідання.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, звернувся до суду з заявою про розгляд справи без участі представника позивача, заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, відповідно до вимог ст.128 ЦПК України, шляхом направлення судових повісток на останню відому адресу її реєстрації, а також відповідно до вимог ч.10 ст.187 ЦПК України, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб - порталі «Судова влада».
Згідно ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів (ухвалює заочне рішення).
Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідач належним чином повідомлена про дату, час та місце проведення судового засідання, в судове засідання без поважних причин двічі не з'явилась, відзиву чи заперечень щодо позовної заяви суду не надала. Приймаючи до уваги, що позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній даних та доказів і ухвалити за результатами її розгляду заочне рішення.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.
Оскільки розгляд справи відбувався за відсутності учасників судового процесу, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, надані учасниками справи докази, дослідивши їх всебічно, повно, об'єктивно, безпосередньо в судовому засданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши всі обставини справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією з сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
15 вересня 2017 року між ОСОБА_1 та АТ «ОТП Банк» укладений договір про надання споживчого кредиту № 2016387854, згідно п.1 якого банк надає позичальнику споживчий кредит на придбання товару, загальна сума кредиту 3 549 гривень, в тому числі: 3299 гривень на придбання товару /послуг у продавця; 250 гривень - на сплату комісії за видачу кредиту. Строк кредиту cтановить 9 (дев'ять) місяців, сума первого внеску - 200 гривень.
Умови кредитного договору виконані АТ «ОТП Банк» належним чином і вповному обсязі, що підтверджується копією рахунку - фактури ТОВ «Комфі Трейд» № СФСНD-0000005200 від 15 вересня 0217 року, копією видаткової накладної ТОВ «Комфі Трейд» № ЧСНD1-0020 від 15 вересня 2017 року, копією чека ТОВ «Комфі Трейд» від 15 вересня 2017 року на суму 3 499 гривень.
Крім того, згідно п.2 договору про надання споживчого кредиту № 2016387854 від 15 вересня 2017 року, розмір кредитного ліміту складає 1 000 гривень; строк дії кредитної лінії становить 3 три) роки з моменту підписання сторонами цього договору.
28 червня 2023 року між АТ «ОТП Банк» (Клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (Фактор) укладено договір факторингу №28/06/23.
Згідно п. 1.1 умов договору факторингу від 28 червня 2023 року №28/06/23 АТ «ОТП Банк» передає, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає право грошової вимоги, що належить АТ «ОТП Банк», і стає кредитором за кредитними договорами, укладеними між АТ «ОТП Банк» і боржником, в розмірі портфеля заборгованостей.
Відповідно п. 1.2 умов договору факторингу №28/06/23 від 28 червня 2023 року фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта за плату відповідно умов цього договору.
Пунктом 1.3 вказаного договору факторингу передбачено, що ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» одержує право вимагати від боржників належного виконання всіх зобов'язань за кредитними договорами.
Відповідно п. 6.1 договору факторингу№28/06/23 від 28 червня 2023 року, фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає фактору право грошової вимоги до боржників в розмірі портфеля заборгованості, яке виникло у клієнта внаслідок укладення з боржниками кредитних договорів та надання клієнтом боржникам кредитних коштів.
Згідно п.п.6.2.2 договору факторингу №28/06/23 від 28 червня 2023 року, для підтвердження дійсності права вимоги, що відступається, клієнт надає фактору документацію в порядку, передбаченому цим договором.
Відповідно до реєстру боржників № 2 до договору факторингу №28/06/23 від 28 червня 2023 року, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 2016387854 від 15 вересня 2017 року в сумі 58 338 гривень 78 копійок в тому числі: 39 398 гривень 15 копійок - заборгованість за тілом кредиту; 18 940 гривень 63 копійки - заборгованість за відсотками.
Згідно ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.ч. 1,5 ст. 263 Цивільного процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені безпосередньо в судовому засіданні.
Згідно ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ч.2 ст. 77 ЦПК України).
Згідно ч.1 та ч.2 ст.95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідчених копіях, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Відповідно до ч.1 ст. 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. (ч.2 ст. 83 ЦПК України).
В обґрунтування заявлених вимог позивач в своїй позовній заяві зазначає, що 28 червня 2023 року між АТ «ОТП Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладений договір факторингу №28/06/23, відповідно до умов якого фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта за плату відповідно умов цього договору.
Згідно ч.1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Разом з тим, позивачем до позовної заяви останнього надано лише частину договору факторингу, а саме: п.п.1-6 та п.15 договору, в якому відсутні, зокрема, такі істотні умови договору факторингу, як умови набрання чинності цим договором, розмір плати, строк дії договору, умови передачі документів, що засвідчують права, які передаються, та інформації, яка є важливою для їх здійснення.
Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України). Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Отже, обсяг і зміст прав, що переходять до нового кредитора, залежать від зобов'язання, в якому здійснюється відступлення права вимоги. Цивільне законодавство передбачає заміну кредитора в будь-якому зобов'язанні, за винятком зобов'язань, нерозривно пов'язаних з особою кредитора (ст. 515 ЦК України). При цьому заборона на відступлення права вимоги має встановлюватися законом або договором. Таким чином відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов'язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (ч. 3 ст. 656 ЦК України); (б) дарування (ч. 2 ст. 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України). При цьому договір відступлення права вимоги та договір факторингу можуть мати схожі умови, проте їх правова природа, предмет та мета укладення суттєво відрізняються (п. 49 Постанови ВП ВС від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18), а правова природа відповідного договору незалежно від його назви 2 визначається, виходячи зі змісту прав та обов'язків сторін договору (п. 9.5 Постанови ВП ВС від 07 вересня 2022 року у справі № 910/16579/20).
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2018 року у справі № 909/968/16 зазначено, що метою укладення договору відступлення права вимоги є безпосередньо передання такого права. Метою договору факторингу є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника. Щодо суб'єктного складу правочинів (п.п. 51-55 Постанови).
У постанові від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18 ВП ВС визначено ознаки правочинів про відступлення права вимоги та договору факторингу та зазначено наступне: договір факторингу має такі ознаки: 1) предметом договору є надання фінансової послуги за плату; 2) зобов'язання, в якому клієнтом відступається право вимоги, може бути тільки грошовим; 3) договір факторингу має передбачати не тільки повернення фінансування фактору, а й оплату клієнтом наданої фактором фінансової послуги; 4) договір факторингу укладається тільки в письмовій формі та має містити визначені Законом № 2664-ІІІ умови; 5) мета договору полягає у наданні фактором та отриманні клієнтом фінансової послуги. Вирішуючи у цій справі виключну правову проблему щодо розмежування правочину відступлення права вимоги та договору факторингу, ВП ВС дійшла висновку, що слід виходити з наведених вище суттєвих ознак указаних договорів, які відрізняють договір відступлення права вимоги від договору факторингу. Так, якщо предметом та метою укладеного договору є відступлення права вимоги, а інші суттєві умови договору притаманні як договорам відступлення права вимоги, так і договорам факторингу, то за відсутності доказів, що підтверджують надання новим кредитором фінансової послуги (надання грошових коштів за плату) попередньому кредитору, у суду немає підстав вважати такий договір відступлення права вимоги договором факторингу. Якщо укладений договір відступлення права вимоги містить умови, які притаманні виключно договору факторингу, або навпаки, то суд має з'ясувати, який саме договір укладений сторонами, з урахування всієї сукупності його суттєвих ознак. Також ВП ВС зазначила, що відступлення права вимоги може відбуватись, зокрема, на підставі договору купівлі-продажу, дарування, міни. Якщо право вимоги відступається за плату (так званий продаж боргів), то сторони у відповідному договорі мають визначити ціну продажу цього майнового права. Можлива різниця між вартістю права вимоги та ціною його продажу може бути обумовлена ліквідністю цього майнового права та сама по собі (за відсутності інших ознак) не свідчить про наявність фінансової послуги, яка надається новим кредитором попередньому (п. 57 Постанови). Постанова ВП ВС від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18 (№ 12-1гс21).
Разом з тим, позивачем до позовної заяви не надано доказів, що підтверджують надання позивачем, як новим кредитором, фінансової послуги (надання грошових коштів за плату) попередньому кредитору - АТ «ОТП Банк, тобто не доведено факту укладення саме договору факторингу.
Крім того, позивач в своїй позовній заяві зазначає, що 15 вересня 2017 року між ОСОБА_1 та АТ «ОТП Банк» укладений договір про надання споживчого кредиту № 2016387854, згідно п.1 якого банк надає позичальнику споживчий кредит на придбання товару, загальна сума кредиту 3 549 гривень, в тому числі: 3299 гривень на придбання товару /послуг у продавця; 250 гривень - на сплату комісії за видачу кредиту. Строк кредиту cтановить 9 (дев'ять) місяців, сума первого внеску - 200 гривень.
Умови кредитного договору виконані АТ «ОТП Банк» належним чином і вповному обсязі, що підтверджується копією рахунку - фактури ТОВ «Комфі Трейд» № СФСНD-0000005200 від 15 вересня 0217 року, копією видаткової накладної ТОВ «Комфі Трейд» № ЧСНD1-0020 від 15 вересня 2017 року, копією чека ТОВ «Комфі Трейд» від 15 вересня 2017 року на суму 3 499 гривень.
Крім того, згідно п.2 договору про надання споживчого кредиту № 2016387854 від 15 вересня 2017 року, розмір кредитного ліміту складає 1 000 гривень; строк дії кредитної лінії становить 3 три) роки з моменту підписання сторонами цього договору.
Позивачем суду не надано і матеріали справи не містять доказів збільшення кредитного ліміту за договором про надання споживчого кредиту № 2016387854, укладеного 15 вересня 2017 року між первісним кредитором - АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 , а також доказів наявності у ОСОБА_1 заборгованості перед АТ «ОТП Банк».
Таким чином, максимально можливий розмір заборгованості відповідача за договором про надання споживчого кредиту № 2016387854 від 15 вересня 2017 року, може становити 4 549 гривень (1000 гривень - розмір кредитного ліміту, передбачений умовами п.2 договору + 3549 гривень - загальна сума споживчого кредиту згідно п.1 договору).
Враховуючи викладене, позивачем на доведено належними, достатніми, достовірними, допустимими доказами підстав виникнення та наявності у позивача заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 2016387854 від 15 вересня 2017 року в розмірі 39 398 гривень 15 копійок за тілом кредиту станом на 28 червня 2023 року.
Відповідно до п.1) ч.1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ч.1 ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні. (ч.2 ст. 517 ЦК України).
Позивач в своїй позовні заяві зазначає, що згідно реєстру боржників № 2 до договору факторингу №28/06/23 від 28 червня 2023 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту № 2016387854 від 15 вересня 2017 року в сумі 58 338 гривень 78 копійок.
Але, надана позивачем до позовної заяви останнього копія витягу з реєстру боржників № 2 до договору факторингу № 28/06/23 від 28 червня 2023 року не підписана сторонами договору, не містить підпису первісного кредитора - АТ «ОТП Банк».
Крім того, матеріали позовної заяви не містять і суду не надано доказів внесення позивачем плати за договором факторингу №28/06/23 від 28 червня 2023 року на користь АТ «ОТП Банк».
Враховуючи викладене, позивачем не доведено належними, достатніми, достовірними доказами передачі позивачу первісним кредитором - АТ «ОТП «Банк» права вимоги з відповідача за договором про надання споживчого кредиту № 2016387854 від 15 вересня 2017 року.
Позивачем не доведено наявність у нього права вимоги до відповідача, оскільки, долучені до позовної заяви докази, не підтверджують факту переходу права вимоги за договором про надання споживчого кредиту № 2016387854, укладеним 15 вересня 2017 року між первісним кредитором - АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 ; не доведено належними, достатніми, достовірним доказами підстав виникнення заборгованості за тілом кредиту у вказаному в позовній заяві розмірі, який перевищує загальний розмір кредиту - 4 549 гривень, передбачений умовами договору про надання споживчого кредиту № 2016387854, укладеного 15 вересня 2017 року мі відповідачем та АТ « ОТП Банк».
Відповідно до ч.4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч.1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Згідно ч.1 ст.95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору
Відповідно до ч.5 ст. 81 ЦПК України,докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно ч.6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч.1 ст. 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. (ч.2 ст. 83 ЦПК України).
Враховуючи викладене, позивачем не доведено належними, достатніми, достовірними, допустимим доказами виникнення у відповідача зобов'язань перед позивачем за договором про надання споживчого кредиту № 2016387854 укладеного 15 вересня 2017, укладеним між ОСОБА_1 та АТ «ОТП Банк».
На підставі вищевикладеного, відповідно до ст.ст. 207, 509, 525, 526, 530, 625, 626, 628, 629, 634, 638, 1054, 1055 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 13, 76 - 81, 83, 89, 95, 141, 263, 280 - 283, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України,
В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
В разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 35625014, юридична адреса: 01032, м. Київ вул. Симона Петлюри, буд. 30, рахунок IBAN № НОМЕР_1 в АТ «ТАСкомбанк;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Суддя О.М. Борєйко