Справа №712/3051/25
Провадження № 3/712/1152/25
01 квітня 2025 року суддя Соснівського районного суду м. Черкаси Кончина О.І., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Державної служби з питань праці Центрального міжрегіонального управління відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючої начальником управління Державної служби якості освіти у Черкаській області, зареєстрованої: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 41 КУпАП, -
ОСОБА_1 , будучи начальником управління Державної служби якості освіти у Черкаській області допустила порушення вимог законодавства про працю, а саме: згідно наказу №16-к/тр від 17.02.2025р. ОСОБА_2 звільнено 17.02.2025року з посади головного спеціаліста відділу моніторингу, сертифікації та контролю у зв'язку з виходом на пенсію на підставі п.7 ч.1 ст. 83 Закону України «Про державну службу». Відповідно до відомості розподілу виплат Державної служби якості освіти у Черкаській області від 25.02.2025 року №250225РВ000046423879 остаточний розрахунок при звільненні та компенсація за невикористану відпустку ОСОБА_2 виплачено 26.02.2025 не в день звільнення.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнала та пояснила що виявлені в результаті перевірки недоліки були усунені шляхом повного розрахування виплат звільненому працівнику. При цьому зазначила, що головною причиною затримання виплати розрахунку було наявність незалежних від управління обставин, а саме відсутністю затвердженого в установленому порядку паспорта бюджетних програм. В подальшому після надходження наказу № 353 від 24.02.2025 про затвердження бюджетної програми КПКВК 2203010 «Керівництво та управління у сфері забезпечення якості освіти», одразу 25.02.2025 було проведено реєстрацію зобов'язання та платіжної інструкції. 26.02.2025 здійснено розрахунок з ОСОБА_2 . Просила приєднати до матеріалів справи письмові пояснення.
Вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та з'ясувавши повно, всебічно, об'єктивно усі обставини справи, приходжу до наступного висновку.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Частина 1 ст. 41 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність зокрема за порушення встановлених термінів виплати заробітної плати.
Частиною 1 ст. 116 КЗпП України визначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення.
Так, наказом Управління Державної служби якості освіти у Черкаській області № 16-к/тр від 17.02.2025 ОСОБА_2 був звільнений з роботи у зв'язку із виходом на пенсію на підставі п. 7 ч. 1 ст. 83 Закону України «Про державну службу» з 17.02.2025.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Отже, крім визнання вини, наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП підтверджується її поясненнями наданими в судовому засіданні та матеріалами справи, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення №Ц/ЧК/3711/442/П/ПТ від 04.03.2025; даними акту перевірки № Ц/ЧК/3711/442 від 04.03.2025.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 41 КУпАП, тобто порушення вимог законодавства про працю.
Згідно ч. 2 ст. 7 та ст. 245, ст. 280 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин кожної справи, правильного і справедливого її вирішення. Суддя зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші, що мають значення для правильного вирішення справи.
Постанова суду, згідно ст. 283 КУпАП, має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, на достатніх і незаперечних доказах.
Враховуючи наведене, суддя вважає, що по справі зібрано достатньо доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, та які підтверджують що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП, а її вина у вчиненому правопорушенні доведена повністю.
Вирішуючи питання щодо накладення стягнення на ОСОБА_1 , за вчинення даного адміністративного правопорушення, суд приймає до уваги положення ст. 22 КУпАП, які вказують, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
За правилами ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Статтею 22 КУпАП передбачено, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
При цьому, у кожному конкретному випадку суд має вирішувати питання про визнання діяння малозначним, виходячи з того, що його наслідки не представляють суспільної небезпеки, не завдали або не здатні завдати значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб.
Будь-яких застережень щодо неможливості застосування до даного складу адміністративного правопорушення положень ст. 22 КУпАП закон не містить.
Вирішуючи питання про звільнення особи від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення на підставі ст. 22 КУпАП, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого правопорушення, особу порушника:, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, його майновий стан, визнання вини у вчиненому.
Так, обставиною, що пом'якшує відповідальність ОСОБА_1 суд визнає визнання вини, щире каяття. Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.
У контексті забезпечення дотримання принципів Конституції та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, задля утвердження верховенства права та європейських підходів до розуміння прав людини, 23 лютого 2006 року Верховною Радою України було прийнято Закон України №3477-ІV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини". Основними цілями даного Закону є застосування практики Європейського суду з прав людини з метою забезпечення виконання рішення Європейського суду з прав людини у справах проти України та впровадження в українське судочинство та адміністративну практику європейських стандартів прав людини.
Рішення Європейського суду є офіційною формою роз'яснення основних (невідчужуваних) прав кожної людини, закріплених і гарантованих Конвенцією, яка є частиною національного законодавства, та у зв'язку з цим джерелом законодавчого правового регулювання і правозастосування в Україні.
Принцип верховенства права - одна з підвалин демократичного суспільства, яка закріплена в усіх статтях Конвенції.
Питання чи було досягнуто справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогам захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу пропорційності. Суд повинен проаналізувати чи дотримали органи влади розумний баланс між заходами вжитими для забезпечення загальних інтересів суспільства та потребою захищати право особи на мирне володіння своїм майном, тобто чи не стануть вжиті заходи особистим і надмірним тягарем для правопорушника.
При розгляді даної справи про адміністративне правопорушення суддя також враховує, що одним з проявів верховенства права є положення про те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Суд вважає за необхідне зазначити, що ця позиція ґрунтується, в тому числі, на рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 року № 15-рп/2004усправі № 1-33/2004.
Отже, враховуючи характер вчиненого правопорушення, обставини, при яких було вчинене адміністративне правопорушення, дані про особу, беручи до уваги, що правопорушення вчинено від незалежних від неї обставин, правопорушення усунено, а саме повністю здійснено розрахунок з ОСОБА_2 , що в сукупності на переконання суду, свідчить про малозначність вчиненого нею правопорушення, суддя дійшла висновку, що можливо, відповідно до ст. 22 КУпАП, звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 41 КУпАП, оголосивши усне зауваження.
Відповідно до ст. 284 КУпАП, при оголошенні усного зауваження, органом (посадовою особою), який уповноважений розглядати справу, виноситься постанова про закриття справи.
Керуючись ст.ст.22, 283, 284, 294 КУпАП, суддя
Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП, оголосивши їй усне зауваження.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Соснівський районний суд м. Черкаси протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Соснівського
районного суду м. Черкаси О.І.Кончина