Справа № 697/766/25
Провадження № 1-кп/697/124/2025
01 квітня 2025 року м. Канів
Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря с/з - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Каневі Черкаської області кримінальне провадження №12025250340000084 від 13.03.2025 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва, Миколаївської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 введено воєнний стан на всій території України, який продовжено Указом Президента України від 14.01.2025 № 26/2025 з 08.02.2025 строком на 90 діб, однак, ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що на всій території України діє правовий режим воєнного стану, 12.03.2025 близько 22 год. 01 хв., перебуваючи в приміщенні торгівельного залу магазину «Продукти-889» ТОВ «АТБ-маркет», який розташований по вул. Героїв Дніпра, 2/1 в м. Каневі Черкаської області, виявивши на столі для приготування кави мобільний телефон марки Apple iPhone Xs Max, вартістю згідно з висновком судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/124-25/4339-ТВ від 21.03.2025 - 9 735,66 грн., в якому знаходилися сім-карта мобільного оператора «лайфселл» вартістю 300 грн., що належать ОСОБА_5 та які там залишив її брат ОСОБА_6 , який користувався даним телефоном, після чого, діючи умисно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету таємного викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, скориставшись відсутністю сторонніх осіб, шляхом вільного доступу, забрав вказаний мобільний телефон із сім-картою та заховав у кишені куртки, після чого з місця події зник, і таким чином таємно викрав майно, що належить ОСОБА_5 на загальну суму 10 035,66 грн., чим завдав потерпілій майнової шкоди на вказану суму.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене в умовах воєнного стану.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України визнав повністю за обставин вказаних у обвинувальному акті, у скоєному щиро розкаюється та просить суворо не карати. Зазначив, що ввечері, 12.03.2025, перебуваючи в приміщенні магазину «АТБ», який розташований по вул. Героїв Дніпра, 2/1 в м. Каневі Черкаської області, побачив на столі для приготування кави мобільний телефон «iPhone» Після чого, зважаючи на те, що за ним ніхто не спостерігає, зазначений телефон він положив до кишені своєї куртки та зник з місця події.
Потерпіла ОСОБА_5 у судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву про розгляд кримінального провадження за її відсутності, матеріальних та моральних претензій до обвинуваченого не має, цивільний позов не заявляє, просить призначити обвинуваченому міру покарання на розсуд суду.
Учасники судового провадження не заперечували щодо проведення судового засідання без участі потерпілої.
За вказаних обставин, враховуючи думку учасників судового провадження, відповідно до положень ст. 325 КПК України, суд вважає можливим за відсутності потерпілої з'ясувати всі обставини під час судового розгляду та провести судовий розгляд у її відсутності.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, які вважають, що вказане кримінальне провадження доцільно розглянути відповідно до частини 3 статті 349 КПК України, суд відповідно до частини 3 статті 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження всіх доказів стосовно обставин справи, що підтверджують вину обвинуваченого та ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням письмових доказів, які характеризують особу обвинуваченого.
При цьому, суд з'ясував, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст таких обставин і не має сумнівів у добровільності їх позиції.
Прийняття судом рішення про проведення скороченого судового розгляду свідчить про те, що обставини, які сторони не оспорюють, будуть вважатися встановленими в судовому засіданні і суд буде це враховувати при постановленні вироку.
Крім того, дане рішення повністю узгоджується з вимогами пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу III Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи "Відносно спрощеного кримінального правосуддя" та практики Європейського суду з прав людини щодо їх застосування, згідно з якими, суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), Series А, заява № 25, від 18 січня 1978 року, пункт 161, та «Коробов проти України», заява № 39598/03, від 21 липня 2011 року, пункт 65, Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Будь-яких вагомих, достовірних доказів, які надають розумні підстави сумніватися у доведеності вини ОСОБА_4 в судовому засіданні не здобуто.
При цьому, суд з'ясував, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст таких обставин і не має сумнівів у добровільності їх позиції.
Також суд роз'яснив, що учасники судового провадження будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Оцінюючи показання обвинуваченого, надані ним у судовому засіданні, суд вважає, що пред'явлене обвинувачення ОСОБА_4 доведено.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод, законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з приписами ст. 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з дотриманням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
За змістом статей 50, 65 КК України, особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості кримінального правопорушення.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до тяжкого злочину, особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікаря-психіатра та у лікаря-нарколога не перебуває.
До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , згідно ст. 66 КК України, суд відносить його щире каяття у скоєному.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Відповідно до вимог КК України, покарання, призначене судом, має бути необхідним і достатнім для виправлення засуджених та попередження вчинення ними нових злочинів.
Суд враховуючи зазначені вище обставини, особу обвинуваченого ОСОБА_4 , вважає за доцільне призначити ОСОБА_4 покарання в межах санкції статті, за якою він обвинувачується, у вигляді позбавлення волі без реального відбування покарання із застосування іспитового строку, так як вказане покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення і попередження вчинення нових злочинів.
Міра запобіжного заходу відносно обвинуваченого не обиралась.
Питання речових доказів у справі підлягає вирішенню в порядку ст. 100 КПК України.
Заходи забезпечення кримінального провадження до обвинуваченого не застосовувалися. Клопотання про їх застосування не надходило.
Процесуальні витрати по кримінальному провадженню за проведення судової експертизи необхідно стягнути з обвинуваченого на користь держави.
Цивільний позов по кримінальному провадженню відсутній.
Керуючись ст.ст. 349, 369-371, 373-374 КПК України, суд, -
Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.
На підставі п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Речові докази у кримінальному провадженні: мобільний телефон Apple iPhone Max Gb 64 номер моделі МТ522RM/А серійний номер НОМЕР_1 у чохлі силіконовому чорного кольору, в якому мається сім-карта мобільного оператора «лайфселл», яка передана на зберігання потерпілій ОСОБА_5 - залишити потерпілій ОСОБА_5 .
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати по кримінальному провадженню за проведення судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/124-25/4339-ТВ від 21.03.2025 в сумі 1 591,80 грн. (одна тисяча п'ятсот дев'яносто одна гривня, 80 копійок).
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Черкаського апеляційного суду через Канівський міськрайонний суд Черкаської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
Головуючий ОСОБА_1