справа № 691/111/25
провадження № 2/691/304/25
21 березня 2025 рокуГородищенський районний суд Черкаської області
В складі :
головуючого судді Савенко О.М.
з участю секретаря судових засідань Шмунь Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Городище Черкаської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,-
встановив :
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 .. Від шлюбу народилася дитина - дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Городищенського районного суду Черкаської області від 26 лютого 2024 року, зареєстрований між ними шлюб 10 лютого 2020 року Городищенським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), актовий запис №2, розірваний. Рішенням суду встановлено, що з січня 2024 року, разом з малолітньою ОСОБА_3 проживає окремо від відповідача. Після розірвання шлюбу ОСОБА_3 продовжує проживати з нею. З моменту припинення спільного проживання, відповідач повністю самоусунувся від виховання, а також матеріального утримання ОСОБА_3 , яке б забезпечувало необхідний фізичний, розумовий, духовний, моральний і соціальний розвиток дитини. ОСОБА_2 є працездатною особою, непрацездатних членів сім'ї, родичів, яких він зобов'язаний утримувати, не має. Після розірвання шлюбу, ОСОБА_2 обіцяв, що буде надавати кошти на утримання дитини у добровільному порядку. Проте протягом року такі дії не вчинив. З врахуванням наведеного, звернулася до суду з позовом про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини.
Ухвалою Городищенського районного суду Черкаської області від 30 січня 2025 року у цивільній справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання з викликом сторін до суду, з наданням відповідачу часу для подачі відзиву та пред'явлення зустрічного позову (а.с.14).
17 лютого 2025 року ухвалою Городищенського районного суду Черкаської області підготовче провадження у цивільній справі закрите та призначено судовий розгляд по суті (а.с.25).
Представник позивача ОСОБА_4 , до початку судового розгляду, 19 лютого 2025 року за вхідним №925/25 подала клопотання про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу з додатками та підтвердженням про направлення таких відповідачу (27-32).
У судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник, адвокат Кучеренко Н.В. не прибули, представник позивача подала заяву від 21 березня 2025 року за вхідним №1698/25 про розгляд цивільної справи у їх відсутність, вказавши на підтримання позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу (а.с.36).
Відповідач ОСОБА_2 , будучи належно повідомленим про розгляд цивільної справи, шляхом надіслання ухвали про відкриття провадження у справі, ухвали про закриття підготовчого провадження та судових повісток, отриманих особисто, що підтверджується поштовими трекінгами від 14 лютого 2025 року №0610227812667, 03 березня 2025 року №0610234829460, 21 березня 2025 року №0610237314797 у судове засідання не з'явився, причину своєї неявки суду не повідомив, як і не надіслав заяв чи то клопотань про розгляд справи у його відсутність або перенесення розгляду, відзиву на позовну заяву не подав. За змістом телефонограми від 14 лютого 2025 року №10, позовні вимоги визнав (а.с.16,17,33,35).
Місце реєстрації відповідача ОСОБА_2 встановлено та підтверджується довідкою виконавчого комітету Мліївської сільської ради від 14 лютого 2025 року №267/02-27 (а.с.19).
Суд, розглянувши позов в межах заявлених позовних вимог, враховуючи належне повідомлення учасників справи, зміст клопотання, телефонограми про слухання без їх участі, дослідивши докази у справі, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Обов"язок утримувати дітей є рівною мірою обов"язком як матері, так і батька, причому обов"язком особистим, індивідуальним, а не солідарним.
Оцінюючи усі докази, що є у справі в їх сукупності, суд вважає встановленим, що між сторонами виникли спірні правовідносини, які полягають в обов'язку матері, батька утримувати дітей.
Згідно зі ст. ст. 1,17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду, як джерело права.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч. 7, ч.8 ст. 7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини.
На підставі положень ст.ст.1-3 Конвенції ООН «Про права дитини» в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.
Статтею 141 Сімейного Кодексу України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
За змістом ст. 180 Сімейного Кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ч.3 ст.181 Сімейного Кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Як вбачається із матеріалів справи і встановлено в судовому засіданні із досліджених доказів, згідно рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 20 лютого 2024 року, сторони у справі перебували у зареєстрованому шлюбі (а.с.3-4). Відповідно до вказаного рішення суду, шлюб між позивачем і відповідачем розірваний 26 лютого 2024 року (а.с.3-4). Від шлюбу мають малолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.10), свідоцтво про народження Серії НОМЕР_1 від 11 лютого 2020 року (а.с.10). Згідно якого, позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 , записані батьками малолітньої ОСОБА_3 (а.с.10). Позивач зареєстрована з малолітньою дитиною за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягами з реєстру Мліївської територіальної громади від 09 квітня 2024 року №2024/003500724, №2024/003500577 (а.с.7-8). Відповідно до довідки Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №25 Кременчуцької міської ради Полтавської області від 09 січня 2025 року №01-28/04, малолітня ОСОБА_3 відвідує зазначений заклад з 09 жовтня 2024 року (а.с.9). Сімейним Кодексом України, а саме ст.182 та Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» №3 від 15.05.2006 року, визначено, що при визначенні розміру аліментів, суд враховує стан здоров»я та матеріальне становище дітей, стан їх здоров»я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у нього інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, і бере до уваги обставини у відношенні малолітньої дитини ОСОБА_3 , про її малолітній вік, потребу в належному харчуванні, забезпеченні одягом, відсутність здатності утримувати себе самостійно, та у відношенні відповідача, який участі у судовому засіданні не взяв, відзиву на позов, заперечень не подав, залишив не підтвердженими обставини щодо можливості сплачувати аліменти, виконувати батьківський обв'язок з утримання дитини.
Аліменти - це кошти, спрямовані на забезпечення дитини всім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків, хто проживає з дитиною та бере більш активну участь у її вихованні. Під час судового розгляду встановлено, що малолітня ОСОБА_3 проживає біля позивача та перебуває на її утриманні.
Як вбачається із прохальної частини позовної заяви, позивач просить стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини з 01 січня 2024 року, з моменту розірвання шлюбу (а.с.1-2), проте суд не погоджується з таким змістом позовної вимоги.
Згідно ст.191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви. Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років.
З врахуванням вище наведеного, позиції позивача, суд стягує аліменти на її користь на утримання малолітньої дитини з дня пряд'явлення позовної заяви, а не з дати, якої просить позивач, тобто у спосіб та час визначений чинним законодавством на час судового розгляду справи.
При прийнятті рішення у цивільній справі, суд вирішує питання стягнення судових витрат, остільки позивач звільнена від сплати судового збору за подання позову про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей.
У відповідності до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Позивачем заявлено до суду позовні вимоги про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , і відповідно судовий збір не сплачувався, остільки згідно ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» закріплені категорії осіб, які звільняються від сплати судового збору при зверненні до суду із позовною заявою позивача у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів. Таким чином, відповідач ОСОБА_2 має сплатити на користь Держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн., у зв'язку з розглядом позовних вимог судом про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, остільки такий у справах вищевказаної категорії стягується з відповідача.
Представником позивача Кучеренко Н.В., 19 лютого 2025 року за вхідним №925/25 подано клопотання про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу з додатками, які просить стягнути з відповідача на користь позивача.
Згідно Витягу з договору «Про надання правничої допомоги» від 16 січня 2025 року, позивачу ОСОБА_1 надана правова допомога адвокатом Кучеренко Н.В. та встановлено фіксований розмір за надання такої допомоги у розмірі 4000 грн. (а.с.28). Зазначений Витяг підписаний позивачем ОСОБА_1 та адвокатом Кучеренко Н.В. і підтверджує, що вказані послуги на суму 4000 грн., адвокатом надані, а позивачем прийняті (а.с.25). Оплата за надання правової допомоги здійснена в повному обсязі, що підтверджується платіжними інструкціями від 16 січня 2025 року №Р24А3795895992D6008, №Р24А3927652035D2665 (а.с.29-30).
При вирішення питання розподілу судових витрат, суд з'ясував склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, які є співмірними із складністю справи та відповідають критерію реальності адвокатських витрат, розумності їх розміру та згідно вимог ст.6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановив особу, яка таку допомогу надавала, ордер на надання правничої допомоги Серії СА №1110319 від 12 січня 2025 року (а.с.11). При визначенні суми відшкодування вказаних витрат суд виходить із встановлення їх дійсності та необхідності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Так, Європейський Суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України, від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначив, що заявник має право на компенсацію судових витрат та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. У рішенні Європейського Суду з прав людини від 28 листопада від 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» вказав, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний характер.
З вище наведенного вбачається, що позивачем та її представником надано докази та документально підтверджено витрати на правничу допомогу, у зв'язку з розглядом цивільної справи в суді, тому понесені витрати позивачем в розмірі 4000 грн., підлягають до задоволення.
Рішення суду, слід піддати до негайного виконання в межах стягнення аліментів за один місяць з відповідача.
Позов підтверджується: копією рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 20 лютого 2024 року; копією свідоцтва про народження Серії НОМЕР_1 від 11 лютого 2020 року; копією Витягів з реєстру Мліївської територіальної громади від 09 квітня 2024 року №2024/003500724, №2024/003500577; копією довідки Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №25 Кременчуцької міської ради Полтавської області від 09 січня 2025 року №01-28/04; копією Витягу з договору «Про надання правничої допомоги» від 16 січня 2025 року; копіями платіжних інструкцій від 16 січня 2025 року №Р24А3795895992D6008, №Р24А3927652035D2665; копією ордеру на надання правничої допомоги Серії СА №1110319 від 12 січня 2025 року.
Керуючись ст.ст. 141, 180, 181, 182 Сімейного Кодексу України, ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства", ст.5 Закону України «Про судовий збір», ст.ст.2, 3, 4, 5, 12, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 83, 141, 263, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -
ухвалив :
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце реєстрації АДРЕСА_2 , аліменти на утримання дитини - дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 29 січня 2025 року, до досягнення дитиною повноліття.
Рішення суду підлягає до негайного виконання в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць з відповідача.
Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп на користь Держави, отримувач коштів Головне Управління Казначейства у м.Києві/м.Київ/22030106, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код отримувача ЄДРПОУ 37993783, рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, у зв'язку з розглядом цивільної справи з позовною вимогою про стягнення аліментів на утримання дитини.
Копію рішення суду направити учасникам справи, для відому.
Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи можуть ознайомитись з текстом судового рішення, в електронній формі, на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень в мережі Інтернет - https://gd. ck. court. gov. ua.
Відомості про сторін:
Позивач: особа 1 - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце реєстрації АДРЕСА_2 .
Представник позивача: особа 2 - адвокат Кучеренко Наталія Вікторівна, свідоцтво про заняття адвокатською діяльністю №381 від 25 жовтня 2010 року, юридична адреса м.Городище вул.Слов'янська, №1 Черкаського району Черкаської області.
Відповідач : особа 3 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації АДРЕСА_1 .
Суддя О. М. Савенко