Справа №570/5961/24
Провадження №2/567/186/25
24 березня 2025 року м.Острог
Острозький районний суд Рівненської області у складі :
головуючий суддя - Василевич О.В.
секретар - Остроголова О.М.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ТОВ "Бізнес позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ТОВ "Бізнес позика" звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 242 993,40 грн.
В обґрунтування позову вказує, що 24.05.2023 р. між ТОВ "Бізнес позика" та ОСОБА_1 було укладено договір № 457705-КС-002 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, та підписано у порядку, визначеному статтею 12 Законом України "Про електронну комерцію". ТОВ "Бізнес позика" 24.05.2023 направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір № 457705-КС-002 про надання кредиту. 24.05.2023 ОСОБА_1 прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору № 457705-КС-002 про надання кредиту на умовах визначених офертою. Таким чином, 24.05.2023 між ТОВ "Бізнес позика" та ОСОБА_1 було укладено договір № 457705-КС-002 про надання кредиту у розмірі 41 000 грн., на умовах строковості, поворотності, платності, зі строком кредитування - 24 тижні, та зі сплатою відсотків у розмірі, визначеному кредитним договором.
ТОВ "Бізнес позика" свої зобов'язання за договором кредиту виконало та надало відповідачці грошові кошти у розмірі, передбаченому умовами договору.
В порушення умов договору відповідачка зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконала та допустила виникнення заборгованості, розмір якої станом на 03.11.2024 року становить 242 993,40 грн., яка складається з: 41 000 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 197 654,20 грн. - заборгованість за відсотками, 4 339,20 грн. - заборгованість за комісією.
Зазначає, що відповідно до ст.ст.526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та закону.
За наведених обставин позивач просить стягнути з відповідачки заборгованість за кредитом у розмірі 242 993,40 грн., а також судовий збір у розмірі 2 915,92 грн.
Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 30.12.2024р. справа була направлена для розгляду за підсудністю до Острозького районного суду Рівненської області.
Ухвалою Острозького районного суду Рівненської області від 03.02.2025р. справу було прийнято до провадження судді Василевича О.В. та призначено до розгляду по суті в порядку спрощеного позовного провадженняз викликом сторін. Відповідачці встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву. Задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів та витребувано з АТ КБ "ПриватБанк": інформацію про те, чи емітувалася банківська картка № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ); інформацію про рух коштів (виписку) по банківській картці ОСОБА_1 за період з 24.05.2023 року по 20.09.2024 року включно, у разі якщо зазначена банківська картка була емітована на ім'я ОСОБА_1 . Інших процесуальних дій не вчинялося.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, в поданому до суду клопотанні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив розгляд справи здійснювати у його відсутності, не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, про місце, дату та час розгляду справи була повідомлена належним чином у відповідності до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України, а також шляхом розміщення оголошення на сайті Острозького районного суду веб-портал судова влади України http://ost.rv.court.gov.ua/sud1713/, правом подати до суду відзив на позовну заяву не скористалася, заперечень щодо позову до суду не подала, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило. Згідно абз.2 ч.1 ст.131 ЦПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. Згідно адресної довідки Острозької міської ради Рівненської області від 30.01.2025 р. зареєстроване місце проживання відповідачки: АДРЕСА_1 , та саме за вказаною адресою направлялися судові повістки.
У зв'язку з неявкою у судове засідання учасників справи, в силу положень ч.2 ст.247 ЦПК України розгляд справи здійснювався за відсутності учасників справи, та фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
За клопотанням представника позивача з урахуванням положень ст.ст.280-282 ЦПК України, з метою уникнення безпідставного затягування розгляду справи, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
З матеріалів справи судом встановлено, що 24.05.2023 р. між ТОВ "Бізнес позика" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 457705-КС-002 від 24.05.2023 року шляхом обміну електронними повідомленнями, який був підписаний відповідачкою у порядку, визначеному статтею 12 Законом України "Про електронну комерцію" (а.с.18-32).
24.05.2023 р. ТОВ "Бізнес позика" направлено Киричук О.В. пропозицію (оферту) укласти договір №457705-КС-002 про надання кредиту (а.с.23-27).
24.05.2023 р. ОСОБА_1 прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору № 457705-КС-002 про надання кредиту на умовах визначених офертою (а.с.28-32).
Таким чином, 24.05.2023 між ТОВ "Бізнес позика" та ОСОБА_1 було укладено договір про надання кредиту №457705-КС-002, підписаний останньою електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора у порядку, визначеному статтею 12 Законом України "Про електронну комерцію".
Відповідно до п.2.1 кредитного договору кредиту, ТОВ "Бізнес позика" надає позичальнику грошові кошти у розмірі 41 000 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором та Правилами надання споживчих кредитів.
Пунктами 2.3-2.8 кредитного договору визначено строк кредитування - 24 тижні; процентна ставка: фіксована (стандартна) становить 2 % в день, фіксована (знижена) процентна ставка - 1,14945122 % в день; комісія за надання кредиту становить 6 150 грн; загальний розмір наданого кредиту 41 000, 00 грн; строк дії договору до 08.11.2023, орієнтовна загальна вартість наданого кредиту 106 560 грн. (а.с.18).
Пунктом 3.2 договору визначено, що протягом строку кредитування проценти за кредитом нараховуються за ставкою, вказаною у п.2.4 договору на залишок заборгованості по кредиту, наявної на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно графіку платежів.
Зі змісту договору вбачається, що між сторонами узгоджений графік повернення кредиту, відповідно до якого визначено розмір та дату внесення позичальником коштів (а.с.18 на звороті)
До вказаного договору додані пропозиція (оферта) щодо укладання договору, прийняття (акцепт) пропозиції (оферти), візуальна форма послідовності дій клієнта та анкета клієнта (а.с.47-49).
Умови кредитування, що відповідають умовам викладеним в кредитному договорі, відображені також в паспорті споживчого кредиту (а.с.16-17).
27.06.2023 року між ТОВ "Бізнес позика" та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №1 до договору № 457705-КС-002 від 24.05.2023, відповідно до якої відповідачка підтвердила наявність у неї заборгованості за вказаним кредитним договором станом на 27.06.2023 року у розмірі 54764,80 грн., що включає: суму кредиту - 41 000 грн., проценти за користування кредитом - 9425,60 грн. та комісію - 4 339,20 грн.
Вказана додаткова угода підписана відповідачкою електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора.
Згідно пунктів 3, 4 додаткової угоди заборгованість позичальника за цим договором станом на 27.06.2023 року становить 54 764,80 грн. та враховуючи умови додаткової угоди орієнтовну загальну вартість наданого кредиту (у частині заборгованості, що вказаної у п.1 додаткової угоди) визначено у розмірі 160 027,72 грн.
Даною додатковою угодою викладно в новій редакції п.2.4 кредитного договору, а саме : з 27.06.2023 до 22.08.2023 (включно) діє пільгова ставка 0,8620884 % в день, якщо позичальник протягом вказаного періоду здійснює платежі згідно графіку платежів вчасно або з максимальною затримкою до трьох днів. У разі якщо строк прострочення чергового платежу у вказаний вище період становитиме більше трьох днів, то з четвертого дня прострочення платежу і до 22.08.2023 року (включно) процентна ставка становитиме 1,14945122% в день, та з 23.08.2023 року - 1,14945122% в день, фіксована.
Також згідно додаткової угоди, викладено у новій редакції п.2.3, 2.7 та 2.11 кредитного договору та визначено, що строк на який надається кредит становить - 45 тижнів, термін дії договору - до 02.04.2024 р. та дата повернення кредиту - 02.04.2024 р. (а.с.33-38).
25.08.2023 року між ТОВ "Бізнес позика" та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №2 до договору №457705-КС-002 від 24.05.2023, відповідно до якої позичальниця підтвердила наявність у неї заборгованості за вказаним кредитним договором станом на 25.08.2023 у розмірі 62 592,40 грн., що включає: суму кредиту - 41 000 грн., проценти за користування кредитом - 17 253,20 грн. та комісію - 4 339,20 грн.
Вказана додаткова угода підписана відповідачкою електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора.
Згідно пунктів 3, 4 додаткової угоди заборгованість позичальника за цим договором станом на 25.08.2023 року становить 62 592,40 грн. та враховуючи умови додаткової угоди орієнтовну загальну вартість наданого кредиту (у частині заборгованості, що вказаної у п.1 додаткової угоди) визначено у розмірі 216 254,86 грн.
Даною угодою викладно в новій редакції п.2.4 кредитного договору, а саме : з 25.08.2023 р. до 20.10.2023 р. (включно) діє пільгова ставка 0,8620884 % в день, якщо позичальник протягом вказаного періоду здійснює платежі по графіку платежів вчасно або з максимальною затримкою до трьох днів. У разі якщо строк прострочення чергового платежу у вказаний вище період становитиме більше трьох днів, то з четвертого дня прострочення платежу і до 20.10.2023 р. (включно) процентна ставка становитиме 1,14945122 % в день, та з 21.10.2023 р. - 1,14945122 % в день, фіксована.
Також згідно додаткової угоди, викладено у новій редакції п.2.3, 2.7 та 2.11 кредитного договору та визначено, що строк на який надається кредит становить 70 тижнів, термін дії договору - до 20.09.2024р. та нова дата повернення кредиту - 20.09.2024р. (а.с.39-44).
ТОВ "Бізнес позика" свої зобов'язання за договором кредиту виконало та надало відповідачці грошові кошти в розмірі 41 000 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_3 (номер якої був вказаний позичальником при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті), що підтверджується довідкою ТОВ "ФК "Елаєнс" від 31.10.2024, випискою по рахунку відповідачки за період з 24.05.2023 р. по 20.09.2024 р. (а.с.50, 108 на звороті-121).
Банківська картка № НОМЕР_3 була емітована на ім'я ОСОБА_1 , що підтверджуються повідомленням АТ КБ "ПриватБанк" від 03.02.2025 р. (а.с.108).
Відповідно до ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
З огляду на викладене суд приходить до висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму.
Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовій формі (ст.ст.205, 207 ЦК України).
Згідно п.5 ч.1 ст.3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію". Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч.12 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію").
Вищенаведене узгоджується з правовими позиціями, які викладені у постановах Верховного Суду від 23.03.2020 р. у справі №404/502/18, від 09.09.2020 р. у справі №732/670/19, від 07.10.2020 р. у справі № 127/33824/19, від 16.12.2020 р. у справі №561/77/19.
Відповідно до ч.13 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно ЦПК України.
Згідно ст.12 Закону України "Про електронну комерцію" якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні заявки-анкети для отримання кредиту, зробленої під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту позивача) вказується особа, яка створила таку заявку-анкету.
Отже, підписання договору (електронного правочину) за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора є належним та допустимим доказом на підтвердження укладення сторонами такого договору.
Судом встановлено, що вищевказаний кредитний договір підписаний відповідачкою електронним підписом, відтвореним шляхом використання одноразового пароля-ідентифікатора. Укладення між сторонами вищевказаного договору відповідачкою не оспорюється та підтверджується належними та допустимими доказами.
Тобто, підписавши договір одноразовим ідентифікатором, відповідачка підтвердила, що вона погоджується виконувати його умови та розуміє його зміст.
Враховуючи, що згідно вищевказаних положень кредитного договору, з його укладенням сторони домовились, що укладення такого договору з позичальником у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню первісним кредитором ідентичного за змістом договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, а відтак сторонами дотримано вимоги щодо укладення правочину, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про виникнення договірних відносин між сторонами з приводу отримання відповідачкою кредиту у ТОВ "Бізнес позика".
Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ст.638 ЦК України).
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк та інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно із ч.1 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Відповідно до ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Водночас, при вирішенні спору судом взято до уваги, що відповідачка здійснювала погашення заборгованості за отриманим кредитом, однак здійснювані нею платежі були не регулярними та в недостатньому розмірі.
Отже, відповідачка не лише користувалася кредитними коштами, а й фактично визнала укладення договору, вчинивши дії, спрямовані на його виконання та часткове погашення заборгованості.
Таким чином, судом встановлено, що відповідачкою було порушено обов'язок з повернення кредитних коштів, що підтверджується випискою по рахунку боржника та розрахунком заборгованості, а відтак у позивача виникло право вимагати повернення частини позики, що залишилася в розмірі 41 000 грн. та сплати відсотків.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Отримавши кредитні кошти, відповідачка погодилася сплатити проценти за користування ними у розмірі визначеному договором (з урахуванням додаткових угод), що обумовлено кредитним договором та відповідає вимогам ст. 1054, 1056-1 ЦК України.
ТОВ "Бізнес позика" згідно умов договору нараховано відсотки за користування кредитом до 20.09.2024 року, тобто у строки передбачені договором, що є платою за право користування наданими кредитними коштами на визначених сторонами умовах.
Згідно розрахунку заборгованості, визначеної позивачем та не спростованої відповідачкою, борг ОСОБА_1 зі сплати відсотків за користування кредитом становить 197 654,20 грн. та на даний час не сплачений, а відтак вказана сума також підлягає стягненню з відповідачки.
Закон про споживче кредитування безумовно та однозначно передбачає право позивача на встановлення комісії за надання кредиту за кредитним договором.
Комісія за надання кредиту була також відображена і в тексті кредитного договору, який був підписаний відповідачкою, що свідчить про обізнаність останньої щодо включення комісії до загальних витрат за договором.
Так, умовами кредитного договору № 457705-КС-002від 24.05.2023 року передбачено сплату комісії за надання кредиту в розмірі 6 150 грн., розмір якої було уточнено додатковими угодами до договору, за якими відповідачка підтвердила, що заборгованість за комісією за надання кредиту становить 4 339,20 грн., а відтак вказана сума також підлягає стягненню з відповідачки.
При вирішенні спору судом взято до уваги, що відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, та при цьому суд враховує, що відповідачка належних доказів повернення грошових коштів за кредитними договорами суду не надала.
Контррозрахунку, який би спростовував неправильність розрахунку, поданого позивачем, відповідачкою також не надано.
Окрім того, загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України. Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Статтею 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує змінює або припиняє цивільні права та обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
Аналогічна позиція закріплена у постанові Верховного Суду України від 30 травня 2018 року по справі № 191/5077/16-ц (провадження 61-17422св18).
Судом встановлено, що між сторонами було належним чином укладено кредитний договір, згідно якого сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов договору. Відповідачка повністю погодилася з умовами кредитного договору (з урахуванням додаткових угод), в яких, зокрема, чітко вказано розмір відсотків за користування кредитом та комісії, що підтверджується наявністю її електронного підпису.
У разі не спростування презумпції правомірності договорів всі права, набуті сторонами правочинів за ними, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
При вирішенні даного спору судом взято до уваги, що відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, та при цьому суд враховує, що фактично отримані та використані позичальником грошові кошти у добровільному порядку банку не повернуті, та згідно ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення прав позивача, а відтак суд приходить до висновку, що банк вправі вимагати захисту своїх прав у судовому порядку шляхом зобов'язання боржника виконати обов'язок з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів, відсотків за їх користування та комісії.
З врахуванням наведеного, сума заборгованості за кредитним договором, що підлягає стягненню з відповідача становить 242 993,40 грн., з яких: 41 000 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 197 654,20 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами, 4339,20 грн. - заборгованість за комісією.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені останнім витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 915,92 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12, 76, 81, 83, 89, 141, 247, 263, 264, 265, 280-282, 354 ЦПК України, -
Позов ТОВ «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ТОВ «Бізнес позика» (юридична адреса: м.Київ, б.Лесі Українки, будинок 26, офіс 411, індекс 011334, код ЄДРПОУ 41084239) заборгованість за договором про надання кредиту № 457705-КС-002 від 24.05.2023 року в розмірі 242 993 (двісті сорок дві тисячі дев'ятсот дев'яносто три) грн. 40 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес позика» судовий збір у розмірі 2 915 (дві тисячі дев'ятсот п'ятнадцять) грн. 92 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач може оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку у загальному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 01.04.2025 року.
Суддя Острозького районного судуВасилевич О.В.