Справа № 564/578/24
31 березня 2025 року
м.Костопіль
Костопільський районний суд Рівненської області в складі головуючої судді
Грипіч Л.А.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділення поліції №2 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення
ОСОБА_1 звернулась до Костопільського районного суду Рівненської області з адміністративним позовом до Відділення поліції №2 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Мотивуючи свої позовні вимоги, позивач вказує, що відповідно до Постанови БАД №470137 в справі про адміністративне правопорушення від 01 грудня 2023 року, останню притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20400 грн за порушення пункту 2.1.а Правил Дорожнього Руху.
Вказує, що про зазначену Постанову до моменту її отримання позивачу нічого не було відомо, так як під час її складення їй взагалі нічого не було роз'яснено і доведено до відома.
Копію постанови позивач отримала поштовим відправленням 02.02.2024, після чого їй стало відомо про наявність такої Постанови.
Також вказує, що згідно Постанови, позивач, 01 грудня 2023 року, о 03 год 57 хв, в м.Костопіль по вул.Рівненська 109, здійснювала рух на транспортному засобі «Volkswagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_1 , будучи позбавленою права керування транспортними засобами.
З такою Постановою позивач не згідна, вважає, що її притягнуто до відповідальності з порушенням вимог чинного законодавства, не роз'яснено передбачених ст.268 Кодексу України про адміністративні правопорушення прав, працівниками поліції порушено вимоги ст.245 вказаного Кодексу щодо повного, об'єктивного з'ясування обставин справи, мови про керування позивачем транспортним засобом без посвідчення водія взагалі не йшло, порушено саму процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення, а тому Постанова підлягає скасуванню.
Просить Постанову БАД №470137 в справі про адміністративне правопорушення від 01 грудня 2023 року скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Ухвалою Костопільського районного суду Рівненської області від 01.08.2024 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі, вирішено проводити розгляд без повідомлення сторін та роз'яснено відповідачу право подати відзив на позов відповідно до вимог ст.162, 175 Кодексу адміністративного судочинства України.
Правом на подання відзиву на позов відповідач не скористався.
Клопотань від жодної із сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, тому відповідно до ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в справі матеріалами.
Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, оцінивши подані докази, дослідивши наявні матеріали справи, суд встановив наступне.
Згідно з ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, встановив наступне.
Так згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №470137 від 01 грудня 2023 року, ОСОБА_1 , 01 грудня 2023 року, о 03 год 57 хв, в м.Костопіль по вул.Рівненська 109, здійснювала рух на транспортному засобі «Volkswagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_1 , будучи позбавленою права керування транспортними засобами, чим порушила вимоги п.2.1.а ПДР України.
Відповідальність за ч.4 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення настає за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Тобто, умовою кваліфікації дій особи за ч.4 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення є наявність доказу позбавлення особи права керування транспортними засобами, яким, у даному випадку, може бути лише постанова у справі про адміністративне правопорушення, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності за відповідною статтею Кодексу України про адміністративні правопорушення та якою, зокрема, таку особу позбавлено права керування транспортними засобами і яка набрала законної сили.
У свою чергу, відповідно до ч.2, 4 ст.291 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або під час її виконання у випадках, передбачених частиною першою статті 300-1 цього Кодексу.
Постанова про позбавлення права керування транспортним засобом набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, визначеного цим Кодексом, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено за наслідками розгляду справи по суті.
При цьому, у абзаці першому та четвертому пункту 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» звертається увага судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягують до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.
Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Разом з тим, як вбачається зі змісту постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №470137 від 01 грудня 2023 року, остання не містить посилання на жоден доказ, а саме на жодну постанову уповноваженого органу, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та позбавлено права керування транспортними засобами, а саме відсутні посилання на: дату та номер такої постанови; орган, що її виніс; відомості щодо дати набрання такою постановою законної сили.
Приписами ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно вимог ч.1 ст.245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.
Відповідно до ст.252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Склад адміністративного правопорушення - це сукупність встановлених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак, що характеризують діяння як адміністративне правопорушення (проступок). До складу адміністративного правопорушення входять ознаки, які характеризують об'єкт, об'єктивну і суб'єктивну сторони та суб'єкта правопорушення.
Наявність усіх чотирьох складових адміністративного правопорушення має бути підтверджено відповідними доказами, які, за змістом ст.255 Кодексу України про адміністративні правопорушення, має надати особа, яка у даному конкретному випадку проводить розгляд справи про адміністративне правопорушення - поліцейський.
Дотримання цих вимог має виключне значення для встановлення об'єктивної істини при оскарженні такої постанови в судовому порядку. Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.05.2020 у справі № 513/899/16-а.
Так оскаржувана позивачем Постанова серії БАД №470137 від 01 грудня 2023 року не містить посилання на будь-який доказ, на підставі якого інспектор СРПП ВП №2 Рівненського районного УПП ГУНП в Рівненській області дійшов висновку, що 01.12.2023 о 03 год 57 хв у АДРЕСА_1 , в діях ОСОБА_1 був наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У відповідності до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Дослідивши надані сторонами докази, суд констатує, що відповідачем не доведено належними, достатніми та допустимими доказами, законність оскарженої постанови.
При цьому, суд не може самостійно допускати факти, які підлягають доведенню оскільки в такому випадку вдасться до припущень, що неприпустимо при доведеності вини особи поза розумним сумнівом.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Таким чином, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Наведені обставини в їх сукупності підтверджують відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ч.3 ст.286 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Таким чином, адміністративний позов ОСОБА_1 до Відділення поліції №2 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст.2, 12, 72-77, 139, 241-246, 250, 255, 257-263, 286, 293 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Позов ОСОБА_1 до Відділення поліції №2 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №470137 від 01 грудня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення - скасував.
Провадження у справі закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Костопільський районний суд Рівненської області шляхом подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів (ст.286 Кодексу адміністративного судочинства України) з дня його проголошення.
Повне рішення складено 31 березня 2025 року.
СуддяЛ. А. Грипіч