Справа №572/4829/24
28 березня 2025 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:
головуючого - судді Отупор К.М.,
при секретарі судового засідання Катюха К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубровиця в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профіт Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профіт Капітал" звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позову посилається, що 03 липня 2019 року між ПАТ "Ідея Банк" та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір кредиту та страхування №Z06.22378.005443646. На виконання умов договору, банк надав позичальнику грошові кошти у розмірі 43680 грн., строком до 03 липня 2023 року. Позичальник своїх зобов'язань за кредитним договором належним чином не виконує. 19 грудня 2023 року АТ "Ідея Банк" та ТОВ "Оптіма Факторинг" укладено договір факторингу №19/12-2023, за умовами якого АТ "Ідея Банк" відступає ТОВ "Оптіма Факторинг", а ТОВ "Оптіма Факторинг" приймає права вимоги та в їх оплату зобов'язується надати грошові кошти в розпорядження АТ "Ідея Банк" за плату та на умовах, визначених договором факторингу. Права вимоги, які клієнт відступає фактору за цим договором, відступаються (передаються) в розмірі заборгованості боржників перед АТ "Ідея Банк", та визначені в реєстрі боржників. 22 грудня 2023 року ТОВ "Оптіма Факторинг" та ТОВ "ФК "Профіт Капітал" укладено договір факторингу №22/12-2023, за умовами якого ТОВ "Оптіма Факторинг" передав (відступив), а ТОВ "ФК "Профіт Капітал" прийняв права вимоги згідно з реєстром боржників, зокрема за кредитним договором №Z06.22378.005443646 від 03 липня 2019 року. За таких обставин, до ТОВ "ФК "Профіт Капітал" починаючи з 22 грудня 2023 року відповідно до договору факторингу №22/12-2023 перейшло право за кредитним договором №Z06.22378.005443646 від 03 липня 2019 року до ОСОБА_1 . Оскільки відповідач належним чином не виконує свої зобов'язання за вказаним кредитним договором, станом на 19 грудня 2023 року виникла заборгованість за договором загальному розмірі 125324,10 грн., яка складається із: 43410,38 грн. - заборгованість за основним боргом, 33362,14 грн. - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками, 48551,58 грн. - заборгованість за нарахованими та несплаченими комісіями.
Представник позивача в судове засідання не з'явився.
25 березня 2025 року від представник позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якому останній просить суд проводити розгляд справи без його участі, а заявлені позовні вимоги задоволити в повному обсязі.
13 березня 2025 року на адресу суду від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній позовні вимоги визнає частково, а саме лише в частині основого боргу в сумі 43410,38 грн., у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з нього 33362,14 грн. - заборгованісті за нарахованими та несплаченими відсотками та 48551,58 грн. - заборгованісті за нарахованими та несплаченими комісіями, просить суд відмовити. Крім того, просить суд зменшити розмір витрат на правову допомогу, а також просить суд розстрочити виконання судового рішення на строк 12 місяців.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
03 липня 2019 року АТ "Ідея Банк" та ОСОБА_1 уклали договір кредиту та страхування №Z06.22378.005443646, на виконання умов якого банк надав позичальнику грошові кошти у розмірі 43680 грн., строком до 03 липня 2023 року. Банк свої зобов'язання за Договором кредиту виконав в повному обсязі надавши позичальнику кредитні кошти в розмірі 43680 грн. в строки визначені умовами договору. Позичальник своїх зобов'язань за кредитним договором належним чином не виконує.
19 грудня 2023 року АТ "Ідея Банк" та ТОВ "Оптіма Факторинг" уклали договір факторингу №19/12-2023, за умовами пункту 2.1 якого АТ "Ідея Банк" відступає ТОВ "Оптіма Факторинг", а ТОВ "Оптіма Факторинг" приймає права вимоги в розмірі заборгованості боржників перед АТ "Ідея Банк", та визначені в друкованому реєстрі боржників, що підписується сторонами в день укладення цього договору, та в реєстрі боржників в електронному вигляді, що надсилається разом з актом приймання-передачі реєстру боржників в електронному вигляді клієнтом фактору. Згідно з друкованим реєстром боржників, ТОВ "Оптіма Факторинг", зокрема набув права вимоги за кредитним договором №Z06.22378.005443646 від 03 липня 2019 року до ОСОБА_1
22 грудня 2023 року ТОВ "Оптіма Факторинг" та ТОВ "ФК "Профіт Капітал" уклали договір факторингу №22/12-2023, відповідно до пунктів 2.1, 2.2 якого ТОВ "Оптіма Факторинг" відступає ТОВ "ФК "Профіт Капітал", а ТОВ "ФК "Профіт Капітал" приймає права вимоги в розмірі заборгованості боржників перед ТОВ "Оптіма Факторинг" та визначені в реєстрі боржників, що підписується сторонами в день укладення цього договору, та в реєстрі боржників в електронному вигляді, що надсилається разом з актом приймання-передачі реєстру боржників в електронному вигляді клієнтом фактору. Згідно з друкованим реєстром боржників, ТОВ "ФК "Профіт Капітал", зокрема набув права вимоги за кредитним договором №Z06.22378.005443646 від 03 липня 2019 року до ОСОБА_1 .
За таких обставин, до ТОВ "ФК "Профіт Капітал" починаючи з 22 грудня 2023 року відповідно до договору факторингу №22/12-2023 перейшли права вимоги за кредитним договором №Z06.22378.005443646 від 03 липня 2019 року до ОСОБА_1 .
Своїх зобов'язань за договором кредиту відповідач не виконує, в зв'язку з чим станом на 19 грудня 2023 року заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем становить 125324,10 грн., яка складається із: 43410,38 грн. - заборгованість за основним боргом, 33362,14 грн. - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками, 48551,58 грн. - заборгованість за нарахованими та несплаченими комісіями.
Згідно зі статтею 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Статтею 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.
Відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
За змістом частини 1 статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Доказів того, що відповідач виконав належним чином зобов'язання за кредитним договором №Z06.22378.005443646 від 03 липня 2019 року, своєчасно надавав банку грошові кошти для погашення заборгованості відповідно до умов договорів, суду не надано, а також не надано спростування наданого позивачем розрахунку стосовно суми боргу за тілом кредиту.
Щодо вимог про стягнення комісії, суд зазначає наступне.
Згідно з абзацом 3 частини 4 статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" (у редакції станом на 01 січня 2017 року - остання редакція до набуття чинності Законом України "Про споживче кредитування") кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.
10 червня 2017 року набрав чинності Закон України "Про споживче кредитування" від 15 листопада 2016 року №1734-VІІІ. Цей Закон визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері.
У зв'язку з чим у Законі України "Про захист прав споживачів" текст статті 11 викладено в такій редакції: "Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України "Про споживче кредитування".
Відповідно до частин 1, 2 статті 11 Закону України "Про споживче кредитування", після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не більше одного разу на місяць, а також у разі зміни істотних умов договору про споживчий кредит, включаючи випадки, коли така зміна відбувається внаслідок настання умов, визначених таким договором, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє споживачу інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства та договором про споживчий кредит. У разі якщо розмір майбутніх платежів і строки їх сплати не можуть бути встановлені у договорі про споживчий кредит (кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії тощо), споживачу також у строк, визначений цим договором, надається виписка з рахунку/рахунків (за їх наявності), у якій зазначаються: стан рахунку на певну дату, оборот коштів на рахунку за період часу, за який зроблена виписка з рахунку (з описом проведених операцій), баланс рахунку на початок періоду, за який зроблена виписка, баланс рахунку на кінець періоду, за який зроблена виписка, дати і суми здійснення операцій за рахунком споживача, застосована до проведених споживачем операцій процентна ставка, будь-які інші платежі, застосовані до проведених споживачем операцій за рахунком, та/або будь-яка інша інформація, передбачена договором про споживчий кредит.
Відповідно до частини 5 статті 12 Закону України "Про споживче кредитування" умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредиту може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України "Про споживче кредитування" (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин 1, 2 статті 11, частини 5 статті 12 Закону України "Про споживче кредитування".
Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у пункті 31.29 постанови від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19 (провадження №14-44цс21).
З графіку платежів, який відображений у пункті 5 додатку №1 до договору кредиту та страхування №Z06.22378.005443646 вбачається, що окрім сум погашення кредиту та відсотків за користування кредитом містяться суми плати за обслуговування кредиту.
Тобто з вказаних умов договору вбачається, що банком встановлено комісію за обслуговування кредиту, тобто фактично встановлено плату позичальника за надання інформації щодо його кредиту, безоплатність надання якої прямо передбачена частиною 1 статті 11 Закону України "Про споживче кредитування".
Згідно з частиною 2 статті 215 Цивільного кодексу України, недійсним є правочини, якщо його недійсність встановлена законом. У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
З урахуванням вимог статей 549 - 552, 1046, 1048, 1050 Цивільного кодексу України, можна зробити висновок, що наслідками укладення кредитного договору є: зобов'язання позичальника повернути позикодавцеві суму грошових коштів (суму позики); одержання позикодавцем від позичальника процентів від суми позики; сплата позичальником позикодавцю інфляційних втрат за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми; сплату позичальником позикодавцю неустойки (штрафу, пені) у разі порушення боржником зобов'язання.
Враховуючи те, що відповідачу встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, суд дійшов висновку, що положення договору щодо обов'язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними.
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №496/3134/19.
Враховуючи вищезазначене, вимога позивача про стягнення заборгованості за нарахованими та несплаченими комісіями у розмірі 48551,58 грн. є безпідставною, а тому задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладене, позовна заява підлягає частковому задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат між сторонами.
Відповідно до частини 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку з частковим задоволенням позову, відповідачем підлягає відшкодуванню сума судового збору пропорційна до розміру задоволених вимог, а саме 1854,93 грн. (76772,52 грн. х 3028 грн. / 125324,10 грн).
Що стосується стягнення витрат на правничу допомогу, то слід зазначити наступне.
Згідно пункту 1 частини 3 статті 133 Цивільного процесуального кодексу України, витрати на професійну правничу допомогу відносяться до витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивачем до суду надані докази понесених стороною позивача витрат, пов'язаних з правничою допомогою наданою адвокатським об'єднанням "Правовий Діалог" у сумі 7000 гривень. Зокрема, суду надано: Договір №28092021-1 про надання правової допомоги від 28 вересня 2021 року, Додаткова угода №11 до Договору №28092021-1 про надання правової допомоги від 23 травня 2024 року, акт №19 прийому-передачі реєстру боржників за Договором №28092021-1 про надання правової допомоги від 28 вересня 2021 року, акт №1 прийому-передачі наданої правової допомоги від 12 червня 2024 року, платіжна інструкція №760 від 13 червня 2024 року.
Проаналізувавши зроблений адвокатом розрахунок, враховуючи критерій обґрунтованості та доцільності понесених позивачем витрат, враховуючи обсяг складених адвокатом в рамках даної справи документів, час, витрачений адвокатом на надання таких послуг, виходячи з предмету спору, ціни позову, значення справи для сторін, її складності, усталеної судової практики з розгляду справ цієї категорії, а також критеріїв реальності адвокатських послуг, суд вважає, що наявні підстави для відшкодування відповідачем витрат на правничу допомогу в розмірі 7000 грн.
Відповідно до частини 1 статті 435 Цивільного процесуального кодексу України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
На підставі викладеного, враховуючи майновий стан ОСОБА_1 , наявність на його утриманні сімох неповнолітніх дітей, суд приходить до висновку, що він дійсно не має можливості одноразово сплатити всю суму заборгованості, а тому вважає за можливе розстрочити виконання рішення суду строком на дванадцять місяців зі сплатою обов'язкового платежу (рівномірного кожен місяць).
Керуючись статтями 10, 12, 81, 141, 259, 263, 265, 267, 268, 273, 274, 279, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позов задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профіт Капітал" заборгованість за кредитним договором №Z06.22378.005443646 від 03 липня 2019 року в розмірі 76772,52 грн. (сімдесят шість тисяч сімсот сімдесят дві гривні 52 коп.)
Розстрочити ОСОБА_1 виконання судового рішення шляхом сплати заборгованості рівними частинами протягом 12 (дванадцяти) місяців, тобто по 6397,71 грн. (шість тисяч триста дев'яносто сім гривень 71 коп.) щомісяця, починаючи з наступного дня після набрання рішенням законної сили, до повного погашення, з правом дострокового погашення вказаної заборгованості.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профіт Капітал" понесені судові витрати з оплати судового збору в розмірі 1854,93 грн. (одна тисяча вісімсот п'ятдесят чотири гривні 93 коп.) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн. (сім тисяч гривень), а всього 8854,93 грн. (вісім тисяч вісімсот п'ятдесят чотири гривні 93 коп.).
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.
Відомості про учасників справи згідно пункту 4 частини 5 статті 265 Цивільного процесуального кодексу України:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профіт Капітал", (р/р № НОМЕР_1 в АТ "Універсал Банк", адреса: 04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 8, код ЄДРПОУ 39992082).
Відповідач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя: підпис.
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.
Суддя Дубровицького
районного суду К.М. Отупор