Справа №949/587/24
21 березня 2025 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:
головуючого - судді Отупор К.М.,
при секретарі судового засідання Катюха К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубровиця в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" звернулося в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги обгрунтовує тим, що 22 жовтня 2019 року між ТОВ "Інфінанс" та відповідачем ОСОБА_1 укладено Договір позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0989195543 та отримання кредиту згідно Заявки - анкети на умовах Пропозиції (оферти) на укладення електронного Договору позики №2628697790 від 27.07.2020 р., що акцептована відповідачем 27.07.2020 р., шляхом підписання електронним підписом Відповідача (вчиненим одноразовим ідентифікатором). Відповідно до умов Договору позики Кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з максимальним лімітом 20000,00 грн., в межах строку дії Договору - 36 календарних місяців з дня підписання Договору з остаточним терміном повернення кожного траншу кредиту не пізніше строку користування траншем, визначеного Сторонами. Строк та умови користування кожним траншем є окремим та визначається Сторонами відповідно до умов Договору. Генерація і надсилання одноразового ідентифікатора, використаного для підписання Заявки і, відповідно, укладення Договору здійснюється наступним чином: клієнт на веб-сайті натискає відповідну кнопку для підписання заявки/договору, силами програмного забезпечення генерується одноразовий ідентифікатор ключа для підписання, доступу до якого працівники товариства не мають. Вказаний ключ автоматично через API-сервіс надсилається на телефонний номер Клієнта, верифікований в його Особистому кабінеті на сайті. Для цього використовуються послуги оператора CMC-відправлень. Після введення Клієнтом згенерованого ключа у відповідне поле для підписання, програма звіряє згенерований та введений ключі, і у випадку їх співпадіння заявка/договір вважаються підписаними. Пропозиція (Оферта) на отримання 10 траншу згідно Заявки-анкети №2628697790 від 27.07.2020 р. в рамках Договору про надання позики № 0989195543 від 22.10.2019 р. підписано Позичальником 27.07.2020, електронним цифровим підписом (одноразовий ідентифікатор в якості особистого підпису), який було надіслано за допомогою CMC-повідомлення на телефонний номер зазначений Позичальником в особистому кабінеті на сайті Кредитодавця.
Відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання Договору позики шляхом заповнення заявки на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, Кредитодавцем (ТОВ «Інфінанс») було перераховано грошові кошти в розмірі 6130 грн. Підписанням Договору позики Відповідач, також підтвердив, що він повністю ознайомився з усіма його умовами, в тому числі з Правилами та йому було надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.
Товариство належним чином виконало свої зобов'язання за Договором кредиту, надавши Позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами Договору кредиту, що підтверджується відповідними доказами, які додані до позовної заяви.
18 жовтня 2021 року між ТОВ «Інфінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу № 18.10.2021, відповідно до якого ТОВ «Інфінанс» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до Боржників за Договорами позики, у т.ч. за Договором позики № 0989195543 від 22.10.2019 р., що укладений між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 .
У свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до Боржників Товариству з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відповідно до Договору відступлення права вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023 року, в тому числі за Договором позики № 0989195543 від 22.10.2019 р., що укладений між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 .
Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом грошової вимоги до відповідача.
Станом на сьогоднішній день заборгованість за Договором відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв'язку з чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість.
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом, що підлягає стягненню з Позичальника станом на 08.03.2024 р., відповідно до розрахунку заборгованості, становить 64356,69 грн., з яких: заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) - 4356,47 грн.; заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги - 60000,22 грн. Проте, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності, позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 52421,64 грн., з яких: заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) - 4356,47 грн., заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги від ТОВ «ІнФінанс» - 48065,17 грн.
Товариство належним чином виконало свої зобов'язання за Договором кредиту, надавши Позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами Договору кредиту, що підтверджується відповідними доказами, які додані до позовної заяви.
Представник позивача ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" у судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримує.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, проте подала відзив на позов у якому його не визнає та вважає безпідставним стверджуючи при цьому, що із змісту самої позовної заяви можна зробити висновок, що позивач про порушення своїх прав із боку Відповідача, дізнався ще у серпні 2020 року, і до моменту пред'явлення даного позову ніяких претензій до Відповідача не висловлював, як сам Позивач, так і первісний кредитор. Вважає, що у даному випадку, стягнення заборгованості із неї проводиться поза межами строків давності, які на її думку закінчилися у серпні 2023 року, а позовна заява позивачем подана 26.03.2024 року, тобто поза визначеними строками позовної давності, оскільки, строк для стягнення не може становити більше трьох років. Також наголошує на тому, що позивачем безпідставно пропущенні строки позовної давності, до певного періоду, що визначенні чинним законодавством України, та заявляє, що позивачем безпідставно пропущено строки для звернення із даним позовом, що є наслідком у відмові позову по даній справі. Крім того, в порушення вимог Закону України "Про електронну комерцію" та "Про електронний цифровий підпис", позивач не надав суду документ, що посвідчує особу боржника, інформацію щодо процедури та хронології дій під час укладення кредитного договору, а також роздруківку ідентифікатора електронного цифрового підпису, яким підписаний договір від імені відповідача. Окрім цього, надана позивачем інформація про перерахування коштів на карткові рахунки, не дає можливості однозначно ідентифікувати відповідача як отримувача коштів. Інших первинних бухгалтерських документів позивач не надав. А тому, просить суд відмовити в задоволенні позову.
09 липня 2024 року від представника позивача на адресу суду надійшли письмові пояснення в яких останній зазначає, що відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України). Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України). Відповідно до пропозиції укласти договір, строк дії кредитного договору - 3 роки. Таким чином, дата повернення кредиту - 22.10.2022 року. Також звертає увагу суду, що відповідно до п. 12 Перехідних та прикінцевих положень до ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Крім того, відповідно до п. 19 Перехідних та прикінцевих положень до ЦК України, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Отже, строки позовної давності не були пропущені Позивачем, а підстави для застосування наслідків спливу строку позовної давності відсутні.
22.10.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНФІНАНС» та позичальником, яким є ОСОБА_1 було укладено Договір позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0989195543 та отримання кредиту згідно Заявки - анкети на умовах Пропозиції (оферти) на укладення електронного Договору позики № 2628697790 від 27.07.2020 р., що акцептована Відповідачем 27.07.2020 р., шляхом підписання електронним підписом Відповідача (вчиненим одноразовим ідентифікатором з урахуванням положень Закону України «Про електронну комерцію», Цивільного Кодексу України). Пропозиція (Оферта) на отримання 10 траншу згідно Заявки-анкети № 2628697790 від 27.07.2020 р. в рамках Договору про надання позики № 0989195543 від 22.10.2019 р. підписано Позичальником 27.07.2020, електронним цифровим підписом (одноразовий ідентифікатор в якості особистого підпису), який було надіслано за допомогою СМС-повідомлення на телефонний номер зазначений Позичальником в особистому кабінеті на сайті Кредитодавця. Відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання Договору позики шляхом заповнення заявки на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому було перераховано грошові кошти в розмірі 6 130,00 грн. Враховуючи, що ТОВ «Інфінанс» не є банком або відповідною фінансовою установою, яка має право здійснювати грошові перекази, відповідна операція була здійснена ТОВ «Універсальні платіжні рішення» на підставі укладеного між сторонами договору. При цьому, перерахування коштів здійснювалось на картковий рахунок Відповідача, зазначений ним у Заяві-Анкеті (для отримання кредиту). Факт ідентифікація Відповідача підтверджується Довідкою про ідентифікацію, наявною в матеріалах справи. Номер договору, зазначений в даній довідці співпадає з ID договору, зазначеного у заявці-анкеті на отримання кредиту. Крім того, Відповідач не заперечує, що всі відомості, вказані в Заявці-Анкеті є коректними, зокрема: ПІБ, РНОКПП, паспортні дані, телефон, реквізити банківської картки, тощо. Враховуючи вищенаведене, правове регулювання та наявні в матеріалах справи докази вбачається, що між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 22.10.2019 року укладено електронний кредитний договір, адже без отримання відповідачем листа на адресу електронної пошти та смс- повідомлення, без здійснення входу на сайт Товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Оскільки даний договір укладено на сайті позикодавця та відповідач підписав його одноразовим ідентифікатором, отриманим у SMS- повідомленні, тому без отримання SMS-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства договір між відповідачем та товариством не був би укладений. Відповідач вказує лише на не укладення Кредитного договору та недоведеність факту перерахування йому кредитних грошових коштів, але будь-яких доказів цьому не надає. При цьому Позивач зазначає, що відповідач має вільний доступ до своїх рахунків у банківських установах і мав безперешкодну можливість надати суду докази про те, що вказані в договорі кредитні грошові кошти на його банківську картку, вказану в договорі чи іншу картку, якою він користується, не надходили. Зокрема, вона мала можливість здійснити запит до банку про наявність у неї карткового рахунку, вказаного в заяві на отримання кредиту, та отримати виписку по вказаному рахунку за період кредитування. Таким чином відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження своїх заперечень Виходячи з викладеного, вбачається, що Відповідачем не надано жодного доказу того, що ним оспорювався зазначений вище кредитний договір раніше. Крім того, отримавши позовну заяву відповідач зустрічного позову щодо оспорення зазначеного кредитного договору щодо його не укладення, не подав. Таким чином вбачається, що укладений між сторонами кредитний договір не оспорювався та не визнавався судом недійсним, тому є чинним, оскільки відповідає формі, передбаченій ст. 207, 208, 1047, 1055 ЦК України. Більш того, Відповідач тривалий час користувався кредитом, неодноразово здійснював часткове погашення суми кредиту та нарахованих процентів, укладав додаткові угоди до основного договору, що свідчить про визнання кредитних правовідносин. Тому, просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 22 жовтня 2019 року між ТОВ "Інфінанс" та відповідачем ОСОБА_1 укладено Договір позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0989195543 та отримання кредиту згідно Заявки - анкети на умовах Пропозиції (оферти) на укладення електронного Договору позики №2628697790 від 27.07.2020 р., що акцептована відповідачем 27.07.2020 р., шляхом підписання електронним підписом Відповідача (вчиненим одноразовим ідентифікатором) (а.с.4-6, 8).
Відповідно до умов Договору позики Кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з максимальним лімітом 20000,00 грн., в межах строку дії Договору - 36 календарних місяців з дня підписання Договору з остаточним терміном повернення кожного траншу кредиту не пізніше строку користування траншем, визначеного Сторонами. Строк та умови користування кожним траншем є окремим та визначається Сторонами відповідно до умов Договору. Генерація і надсилання одноразового ідентифікатора, використаного для підписання Заявки і, відповідно, укладення Договору здійснюється наступним чином: клієнт на веб-сайті натискає відповідну кнопку для підписання заявки/договору, силами програмного забезпечення генерується одноразовий ідентифікатор ключа для підписання, доступу до якого працівники товариства не мають. Вказаний ключ автоматично через API-сервіс надсилається на телефонний номер Клієнта, верифікований в його Особистому кабінеті на сайті. Для цього використовуються послуги оператора CMC-відправлень. Після введення Клієнтом згенерованого ключа у відповідне поле для підписання, програма звіряє згенерований та введений ключі, і у випадку їх співпадіння заявка/договір вважаються підписаними.
Пропозиція (Оферта) на отримання 10 траншу згідно Заявки-анкети №2628697790 від 27.07.2020 р. в рамках Договору про надання позики № 0989195543 від 22.10.2019 р. підписано Позичальником 27.07.2020, електронним цифровим підписом (одноразовий ідентифікатор в якості особистого підпису), який було надіслано за допомогою CMC-повідомлення на телефонний номер зазначений Позичальником в особистому кабінеті на сайті Кредитодавця (а.с.7)
Відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання Договору позики шляхом заповнення заявки на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, Кредитодавцем (ТОВ «Інфінанс») було перераховано грошові кошти в розмірі 6130 грн. Підписанням Договору позики Відповідач, також підтвердив, що він повністю ознайомився з усіма його умовами, в тому числі з Правилами та йому було надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.
Товариство належним чином виконало свої зобов'язання за Договором кредиту, надавши Позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами Договору кредиту, що підтверджується відповідними доказами, які додані до позовної заяви.
18 жовтня 2021 року між ТОВ «Інфінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу № 18.10.2021, відповідно до якого ТОВ «Інфінанс» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до Боржників за Договорами позики, у т.ч. за Договором позики № 0989195543 від 22.10.2019 р., що укладений між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 (а.с.25-30).
У свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до Боржників Товариству з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відповідно до Договору відступлення права вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023 року, в тому числі за Договором позики № 0989195543 від 22.10.2019 р., що укладений між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 (а.с.31-36).
Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом грошової вимоги до відповідача.
Станом на сьогоднішній день заборгованість за Договором відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв'язку з чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість.
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом, що підлягає стягненню з Позичальника станом на 08.03.2024 р., відповідно до розрахунку заборгованості, становить 64356,69 грн., з яких: заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) - 4356,47 грн.; заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги - 60000,22 грн.
Проте, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності, позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 52421,64 грн., з яких: заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) - 4356,47 грн., заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги від ТОВ «ІнФінанс» - 48065,17 грн.
На виконання вимог ухвали суду від 19 грудня 2024 року про витребування доказів, судом було досліджено витребовувану інформацію та встановлено, що відповідач ОСОБА_1 дійсно є власником банківської картки № НОМЕР_1 на яку 27 липня 2020 року були перераховані кошти в сумі 6130 грн. в рамках пропозиції надання 10 траншу кредиту здійдно заявки - анкети від 27 липня 2020 року (а.с.130).
Ухвалюючи рішення у даній справі, суд виходить з такого.
Щодо заявлено відповідачкою застосуваорння строків позовної давності, суд зазначає наступне.
Згідно ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).
Відповідно до умов укладеного з відповідачкою договору, строк дії кредитного договору - 3 роки. Таким чином, дата повернення кредиту - 22.10.2022 року.
Відповідно до п. 12 Перехідних та прикінцевих положень до ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Відповідно до п. 19 Перехідних та прикінцевих положень до ЦК України, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Отже, суд вважає, що строки позовної давності не були пропущені позивачем, а підстави для застосування наслідків спливу строку позовної давності, дл які заявляє відповідач, відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір ). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Закон України Про електронну комерцію визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону України Про електронну комерцію електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 вказаного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України Про електронну комерцію є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису ( факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису ) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Відповідно до п. 12, ч. 1 ст. З Закону України "Про електронну комерцію" одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Таким ідентифікатором є СМС повідомлення з кодом 4v3g4f, який зазначений у Договорі надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0989195543 та код 7s5z2v Заяві-Анкети на видачу кредиту від 27 липня 2020 р., а також Пропозиції надання 10 траншу кредиту і Акцепту оферти від 27 липня 2020 р., а отже, відповідач прийняв пропозицію позивача на укладення кредитного договору та погодився з умовами, які викладені у ньому. Доказів протилежного суду не надано.
З наданого суду розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач свої зобов'язання за Договором надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0989195543 не виконав.
Відповідно до ст. 1054-1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно з ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже відповідно до вищевказаних договорів до позивача перейшло право вимоги до відповідача за Договором надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0989195543 боржником в якому виступає ОСОБА_1 .
Враховуючи викладені обставини у їх сукупності, суд вважає, що заявлені позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту в сумі 4356,47 грн. знайшли своє повне підтвердження, є обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами.
Щодо нарахованих відсотків за користування кредитом, то суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Частинами 1-3 ст. 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Аналіз указаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов'язки відповідно до цього договору.
Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.
При цьому право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та від 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.
У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду, уточняючи свій правовий висновок, який викладений у постанові від 18 січня 2022 року (справа 910/17048/17), щодо нарахування процентів до дня фактичного повернення кредиту відповідно до умов кредитного договору, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, вказала на те, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).
Отже з врахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що за вказаним договором позики, проценти за користування кредитними коштами можуть бути нараховані лише протягом 30 днів, тобто строку, на який були надані кредитні кошти і, враховуючи визначену фіксовану процентну ставку за кредитами, нарахування процентів має проводитися на рівні фіксованої процентної ставки.
Відповідно до умов оферти на отримання 10 траншу кредиту за договором №0989195543 від 22.10.2019 року, сума кредиту (траншу) становила 6130 грн. Строк кредитування 30 днів.
Строк користування кожним траншем є окремим та визначається відповідно до умов Договору: Додатку №1 та Додатку №2 до Договору - при наданні (отриманні) першого траншу кредиту, та Додатку №3 та Додатку №4 до Договору - при наданні (отриманні) другого та наступних траншів кредиту (пункт 1.2. Договору 0989195543 від 22.10.2019).
У пункті 1.6 розділу 1 Договору сторони також узгодили, що максимальний строк користування кредитом (траншем) становить 30 календарних днів, а максимальна відсоткова ставка, яка нараховується за один календарний день на суму фактичного залишку заборгованості становить 1,75%.
За результатами перевірки долученого до матеріалів позовної заяви розрахунку заборгованості вбачається, що починаючи з дати видачі десятого траншу кредитних коштів в сумі 6130 грн. (з 27 липня 2020 р.) та протягом наступних 30 календарних днів, позивачем нараховувалися відсотки за користування кредитним коштами в розмірі відсоткової ставки 1,75% за день користування, що дорівнює 107,27 грн. за день користування та відповідає умовам узгодженого сторонами договору.
Однак, з названого розрахунку також вбачається, що всупереч п. 1.6. Договору, а також Акцепту оферти від 27 липня 2020 р., позивач продовжив нарахування відсотків за користування кредитними коштами в розмірі відсоткової ставки 1,75% за один день користування кредитом після спливу 30 календарних днів з дати отримання відповідачем кредиту (10 траншу), що в свою чергу суперечить названим положенням Договору надання позики №0989195543 від 22.10.2019 р.
Як вже було встановлено судом, у розділі 5, зокрема пункті 5.3., Договору надання позики №0989195543 від 22.10.2019 р., сторони узгодили умови відповідальності сторін в разі невиконання або неналежного виконання умов договору щодо надання позики. Зокрема вказаним пунктом було передбачено право позивача нараховувати пеню у разі прострочення сплати поточного кредиту та відсотків за його користування.
Так, статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюєтьсяу відсоткахвід суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Проте, у позовній заяві позивач не ставить питання про стягнення з відповідача пені за прострочення сплати поточного кредиту та відсотків за його користування, а тому, з урахуванням принципу диспозитивності цивільного судочинства, у суду відсутні підстави для стягнення з відповідача заборгованості за прострочення виконання грошового зобов'язання.
Беручи до уваги узгоджені між сторонами умови договору щодо порядку та розміру нарахування відсотків за користування кредитом (траншем), суд доходить висновку, що з відповідача належить стягнути відсотки за користування кредитними коштами в розмірі 3218 грн. (6130,00*1,75%*30).
Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України). Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Аналізуючи викладені обставини, з урахуванням вимог чинного законодавства, суд доходить висновку, що позов належить задовольнити частково.
Суд вважає за належне зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з пунктом 36 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 №10, вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову (частина перша статті 141 ЦПК України) застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір.
Отже, з урахуванням положень статті 141 ЦПК України, з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» необхідно стягнути витрати зі сплати судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 437,52 грн.
Водночас відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано копію договору № 02-01/2023 про надання правової допомоги від 02 січня 2023 року, копію прайс-листа АО "Лігал Ассістанс"; заявку на надання юридичної допомоги № 836 від 07 лютого 2024 року, витяг з акту № 2 про надання юридичної допомоги від 08 лютого 2024 року та платіжну інструкцію № 413000008 від 09 лютого 2024 року на суму 51000 грн з призначенням платежу: надання правової допомоги згідно договору № 02-01/2023 від 02 січня 2023 року про надання правової допомоги.
При вирішенніпитання пророзподіл судовихвитрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Враховуючи складність цієї справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, керуючись принципом співмірності та розумності судових витрат, долучених доказів щодо цих витрат, а також те, що позовні вимоги позивача задоволено частково, суд дійшов висновку про зменшення витрат на правничу допомогу адвоката.
Водночас, суд, зваживши на необхідність дотримання критерію розумності розміру понесених стороною витрат, вважає за належне стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4000 грн.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 23, 76-78, 81, 89, 141, 265, 352, 354, 355 ЦПК України суд -,
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" заборгованість за Договором позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0989195543 від 22 жовтня 2019 року в розмірі 7574,47 грн. (сім тисяч п'ятсот сімдесят чотири гривні 47 коп. коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" 437,52 грн. (чотириста тридцять сім гривень 52 коп.) сплаченого судового збору та 4000 грн. (чотири тисячі гривень) витрат на професійну правничу допомогу.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР", код ЄДРПОУ: 44276926, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителька АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя: підпис.
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.
Суддя Дубровицького
районного суду К.М. Отупор