Справа № 539/1583/25
Провадження № 1-кс/539/216/2025
01 квітня 2025 року місто Лубни
Слідчий суддя Лубенського міськрайонного суду Полтавської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лубнах Полтавської області клопотання слідчого Слідчого відділу Лубенського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Полтавської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_4 , про арешт майна, -
у кримінальному провадженні № 12025170570000196, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30 березня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 Кримінального кодексу України (далі - КК України), -
Старчий слідчий Слідчого відділу Лубенського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області (далі - Лубенський РВП ГУНП в Полтавській області) ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором Полтавської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_4 , звернулася до слідчого судді з клопотанням, в якому просила:
- накласти арешт на вилучені предмети під час проведення особистого обшуку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: спортивну кепку чорного кольору «ADIDAS», жилетку чорну «ADIDAS», кросівки «CANSBOO» 43 розміру, що належать ОСОБА_5 , та мобільний телефон «Tecno POVA 6» IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 з прозорим чохлом, грошові кошти в сумі 800 доларів США (8 купюр по 100 доларів з номерами купюр: QK73542468A, QK73542416A, QK73542407A, QK73542446A, QK73542446A, QK73542406A, QK73542467A, QD09148358A), куртку «The North Face» темно-сірого кольору, що належать ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , із позбавленням права володіння, користування, розпорядження;
- визначити місцем зберігання речових доказів, а саме: спортивної кепки чорного кольору «ADIDAS», жилетки чорної «ADIDAS», кросівок «CANSBOO» 43 розміру, мобільного телефону «Tecno POVA 6» IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 з прозорим чохлом, у камері зберігання речових доказів у Лубенському районному відділі поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській областіза адресою: Полтавська область, місто Лубни, вулиця Монастирська, 4, до скасування арешту майна в установленому законом порядку;
- грошові кошти в сумі 800 доларів США (8 купюр по 100 доларів з номерами купюр: QK73542468A, QK73542416A, QK73542407A, QK73542446A, QK73542446A, QK73542406A, QK73542467A, QD09148358A) зберігати при матеріалах кримінального провадження.
Клопотання мотивоване тим, що у провадженні слідчого відділення Лубенського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області перебувають матеріали кримінального провадження за № 12025170570000196 від 30 березня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 КК України, за фактом таємного викрадення чужого майна, вчиненому повторно, в умовах воєнного стану.
Так, 29 березня 2025 року, у період часу з 14.00 год до 20.00 год, ОСОБА_5 , перебуваючи у Центральному парку міста Лубен Полтавської області, таємно викрав чоловічу куртку «North Fece» сірого кольору, мобільний телефон «Tecno POVA 6», грошові кошти 3 100 грн, 1 500 доларів США, ID-картку та військово-обліковий документ на ім'я ОСОБА_6 , тим самим завдав останньому майнової шкоди на суму, що встановлюється.
За результатами особистого обшуку 30 березня 2025 року у затриманого ОСОБА_5 вилучено: спортивну кепку чорного кольору «ADIDAS», жилетку чорну «ADIDAS», кросівки «CANSBOO» 43 розміру, мобільний телефон «Tecno POVA 6» IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 з прозорим чохлом, грошові кошти в сумі 800 доларів США (8 купюр по 100 доларів з номерами купюр: QK73542468A, QK73542416A, QK73542407A, QK73542446A, QK73542446A, QK73542406A, QK73542467A, QD09148358A), куртку «The North Face» темно-сірого кольору.
30 березня 2025 року вилучені предмети визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки вони є предметом вчинення кримінального правопорушення та зберегли на собі сліди скоєння злочину та мають значення для з'ясування обставин кримінального провадження.
На підставі викладеного старчий слідчий Слідчого відділу Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 вказувала, що для досягнення повноти, всебічності та неупередженості розслідування вищезазначеного кримінального правопорушення, а також для забезпечення збереження речових доказів та слідової інформації, у зв'язку з необхідністю проведення судових експертиз та встановлення всіх обставин вчиненого злочину є потреба накладення арешту на вищезазначені предмети.
Старший слідчий ОСОБА_3 та прокурор Полтавської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилися, подали до суду заяви, в яких просили провести розгляд клопотання без їхньої участі, зазначили, що клопотання підтримують, просили його задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_5 та захисник ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилися, подали до суду клопотання, в яких просили розглянути клопотання про арешт майна без їхньої участі, при вирішенні вказаного питання покладалися на розсуд суду. Вказували, що заперечень щодо задоволення клопотання не мають.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали кримінального провадження та проаналізувавши в системному зв'язку усі наявні на час розгляду клопотання про арешт майна відомості, які мають значення при вирішення питання застосування заходу забезпечення кримінального провадження, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, дійшов наступних висновків.
Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (частина друга статті 1 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України)).
Згідно частини першої статті 98 КК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до вимог частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
За змістом частини другої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до частини третьої статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до постанови слідчого 30 березня 2025 року зазначені вилучені речі, а саме: спортивна кепка чорного кольору «ADIDAS», жилетка чорна «ADIDAS», кросівки «CANSBOO» 43 розміру, мобільний телефон «Tecno POVA 6» IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 з прозорим чохлом, грошові кошти в сумі 800 доларів США (8 купюр по 100 доларів з номерами купюр: QK73542468A, QK73542416A, QK73542407A, QK73542446A, QK73542446A, QK73542406A, QK73542467A, QD09148358A), куртка «The North Face» темно-сірого кольору, на підставі статей 84, 98 КПК України визнані у цьому кримінальному провадженні речовими доказами.
Для цілей арешту з метою забезпечення збереження речових доказів КПК України передбачено дотримання стандарту «достатніх підстав» вважати, що майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Стандарт «достатніх підстав (доказів)» для цілей арешту з метою забезпечення збереження речових доказів передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують певну річ з кримінальним правопорушенням (демонструють можливу причетність до його вчинення в якості знаряддя або матеріального об'єкту, що містить певне відображення або інформацію про злочин), тобто наділяють її саму можливістю виконувати функцію доказу у кримінальному провадженні, і вони є достатніми, щоб виправдати її тимчасове обтяження у вигляді арешту для можливого використання в процесі доказування стороною обвинувачення у подальшому.
Враховуючи обставини можливого вчинення злочину, які розслідуються у цьому кримінальному провадженні, існує сукупність розумних підозр вважати, що зазначене майно може бути використане як доказ у кримінальному провадженні.
Така позиція цілком узгоджується і з позицією Європейського суду з прав людини, відповідно до якої володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції про захист прав людини вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції» та «Кушоглу проти Болгарії»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Таким чином, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовують, та метою, яку прагнуть досягти.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Смирнов проти України» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою майна у кримінальному провадженні належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимагати охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей (майна) державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
З урахуванням того, що слідчим у клопотанні, а також матеріалами, поданими в його обґрунтування, доведено, що майно, вилучене під час затримання підозрюваного, є речовими доказами у кримінальному провадженні № 12025170570000196, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30 березня 2025 року, з метою забезпечення збереження речових доказів, слідчий суддя, враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання про арешт майна та вважає, що слідчий, виходячи з фактичних обставин кримінального правопорушення, обґрунтовано звернулася з клопотанням про арешт такого майна.
Щодо вимоги слідчого у клопотанні про визначення місця зберігання арештованого майна, слідчий суддя зазначає наступне.
За змістом статті 26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України, при цьому сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, що визначені КПК України.
Вирішення питання в частині визначення місця зберігання арештованого майна, визнаного речовим доказом у кримінальному провадженні, є виключною компетенцією слідчого у кримінальному провадженні, отже слідчий суддя при вирішенні питання про накладення арешту на це майно не має компетенції визначати місце зберігання таких речових доказів.
На підставі викладеного, керуючись статтями 131, 132, 170, 174, 370, 535 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старчого слідчого Слідчого відділу Лубенського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Полтавської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_4 , про арешт майна задовольнити.
Накласти арешт на вилучені 30 березня 2025 року предмети під час проведення особистого обшуку ОСОБА_5 , а саме: спортивна кепка чорного кольору «ADIDAS», жилетка чорна «ADIDAS», кросівки «CANSBOO» 43 розміру, мобільний телефон «Tecno POVA 6» IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 з прозорим чохлом, грошові кошти в сумі 800 доларів США (8 купюр по 100 доларів з номерами купюр: QK73542468A, QK73542416A, QK73542407A, QK73542446A, QK73542446A, QK73542406A, QK73542467A, QD09148358A), куртка «The North Face» темно-сірого кольору, шляхом накладення заборони володіти, користуватися та розпоряджатися вказаним майном.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Контроль за виконанням ухвали слідчого судді покласти на прокурора у кримінальному провадженні.
Роз'яснити, що відповідно до частини першої статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1