Провадження № 2/537/482/2025
Справа № 537/6670/24
24.03.2025 у м. Кременчуці Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області у складі головуючого судді Фадєєвої С.О. при секретарі судових засідань Супруненко О.О., за участю представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 , відповідача ОСОБА_3 , представника відповідача ОСОБА_3 адвоката Кравченка Я.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 537/6670/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, де просить ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_3 на її користь 43048 грн. 68 коп. шкоди, завданої пошкодженням автомобіля «BMW 520», д.н.з. НОМЕР_1 , внаслідок ДТП, що мала місце 08.02.2024, стягнути 1211 грн. 20 коп. сплаченого судового збору та 3000 грн. судових витрат за проведення експертного автотоварознавчого дослідження.
На обґрунтування позову зазначила, що 08.02.2024 о 17 год. 10 хв. у м. Кременчуці на перехресті вулиць Театральна та Шевченко водій ОСОБА_3 , керуючи автомобілем «Chevrolet Aveo», д.н.з. НОМЕР_2 , рухаючись по другорядній дорозі вул. Театральної не надав дорогу належному їй автомобілю «BMW 520», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався по головній дорозі вул. Шевченка, внаслідок чого відбулося зіткнення та їй завдано матеріальні збитки. Постановою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 04.03.2024 винним у ДТП визнано ОСОБА_3 , цивільно-правова відповідальність якого була на той час застрахована у страховій компанії ПАТ НАС «Оранта». Висновком судового експерта ОСОБА_5 № 14-24 від 26.03.2024 визначено розмір матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля «BMW 520», д.н.з. НОМЕР_1 , у сумі 62356 грн. 52 коп. та вартість відновлювального ремонту 119042 грн. 52 коп. За проведення експертизи нею, позивачкою, було сплачено 3000 грн. Вказала, що нею, позивачем, як власником пошкодженого автомобіля «BMW 520», д.н.з. НОМЕР_1 , від страхової компанії «Оранта» отримане страхове відшкодування у розмірі 28709 грн. 32 коп. та від особи, винної у скоєнні ДТП, отримано 2500 грн. франшизи, загальна сума відшкодування становить 31209 грн. 32 коп., яких недостатньо для відшкодування завданих збитків та проведення відновлювального ремонту. Різниця між виплаченою їй сумою та матеріальним збитком становить 31147 грн. 20 коп., різниця з відновлювальним ремонтом становить 87833 грн. 20 коп. Вказала, що нею не проводився відновлювальний ремонт пошкодженого автомобіля на станції технічного обслуговування автомобілів, однак замовлено його розрахунок і отримано рахунок фактуру на суму 74258 грн. Різниця між відшкодованою грошовою сумою та грошовими коштами, необхідними для відновлювального ремонту автомобіля складає 43048 грн. 68 коп., які вона просить стягнути з відповідача. Також просить стягнути з відповідача судові витрати. З урахуванням викладеного просила позовні вимоги задовольнити.
Представником відповідача ОСОБА_3 адвокатом Кравченком Я.Ю. подано відзив на позовну заяву, в якому він вказав, що важає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими. Зазначив, що сторонами не оспорюється той факт, що винуватим у спричиненні ДТП визнано водія ОСОБА_3 , проте полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 217006096, за яким була застрахована у ПАТ «НАСК «Оранта» цивільна правова відповідальність ОСОБА_3 , страхова сума (ліміт відповідальності) за шкоду майну становить 160000 грн., що більше розміру завданої шкоди у вигляді вартості матеріального збитку та вартості відновлювальних робіт автомобіля «BMW 520», д.н.з. НОМЕР_1 , у сумі 136614 грн. 52 коп. Тобто, завдана шкода не перевищує ліміт відповідальності, а тому вважає, що невідшкодовану позивачу частину цієї шкоди має відшкодувати саме страховик. З урахуванням викладеного просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог та стягнути з позивача на його користь судові витрати.
Представником третьої особи ПАТ «НАСК «Оранта» подано письмові пояснення, в яких він зазначив, що відповідач ОСОБА_3 є особою, відповідальною за шкоду, заподіяну транспортному засобу «BMW 520», д.н.з. НОМЕР_1 . На момент скоєння ДТП транспортний засіб «Chevrolet Aveo», д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_3 , дійсно був забезпечений в ПАТ «НАСК «Оранта» за чинним полісом № 217006096 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вказав, що ОСОБА_1 звернулася до ПАТ «НАСК «Оранта» із заявою про страхове відшкодування шкоди, при цьому не наполягала на проведені оцінки, експертизи пошкодженого майна. У свою чергу ПАТ «НАСК «Оранта» на виконання своїх договірних зобов'язань за страховим полісом № 217006096 з метою визначення матеріального збитку проведено технічний огляд аварійно пошкодженого транспортного засобу«BMW 520», д.н.з. НОМЕР_1 , 1990 року випуску, строк експлуатації якого становить 34 роки. На підставі даних технічного огляду визначено матеріальний збиток у розмірі 31209 грн. 32 коп. Страховою компанією було узгоджено із ОСОБА_6 суму страхового відшкодування шкоди, завданої у результаті ДТП транспортному засобу «BMW 520», д.н.з. НОМЕР_1 , у розмірі 28709 грн. 32 коп. (31209 грн. 32 коп. - 2500 грн. франшизи*, зазначеної у страховому полісі = 28709 грн. 32 коп.). Вказав, що узгоджену суму страхового відшкодування було сплачено на користь ОСОБА_1 за страховим актом № ОЦВ-У-24-16-3361/1 від 25.03.2024 на реквізити, зазначені нею у заяві про страхове відшкодування. Вважає, що ПАТ «НАС «Оранта» виконало свої договірні зобов'язання за страховим полісом № 217006096. Крім цього вказав, що за відсутності факту проведення відновлювального ремонту експертом ОСОБА_5 до висновків, проведеного ним автотоварознавчого дослідження безпідставно прийнято ремонту калькуляцію після ДТП № 14-24 від 26.03.2024, у якій цінові позиції визначені з урахуванням ПДВ 20 %.
Позивачем ОСОБА_1 надана відповідь на письмові пояснення третьої особи ПАТ «НАСК «Оранта», в яких вказала, що страховою компанією «Орната» на підставі технічного огляду визначено матеріальний збиток внаслідок пошкодження належного їй, позивачці, транспортного засобу з урахуванням зносу у розмірі 31209 грн. 32 коп., однак до пояснень не долучено в якості доказів акту технічного огляду транспортного засобу. Зазначила, що нею у позовній заяві враховано висновок автотоварознавчого дослідження пошкодженого транспортного засобу, складеного судовим експертом Корягіним В.В., де визначено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля складає 119042 грн. 52 коп., що значно більше заявлених позовних вимог, тому до розрахунку відшкодування суми матеріального збитку було взято меншу суму, а саме 74258 грн., за яку станція технічного обслуговування готова відновити пошкоджений автомобіль. Окрім цього у позовній заяві зазначено розмір матеріального збитку, визначеного судовим експертом у доданому до позовної заяви висновку, а саме 62356 грн. 52 коп. і суд, на її думку, має можливість при частковому задоволені позовних вимог прийняти до розрахунку саме таку суму. Вказала, що відхиляє пояснення третьої особи як необґрунтоване та складене з порушенням норм ЦПК України.
Представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав та мотивів, викладених у позовній заяві, та просив їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_3 та його представник адвокат Кравченко Я.Ю. заперечували проти заявлених позовних вимог з підстав та мотивів, викладених у відзиві на позов. Вважають, що ОСОБА_3 не є належним відповідачем у справі.
Представник третьої особи ПАТ «НАСК «Оранта» у судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи повідомлявся належним чином, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
Суд, вислухавши представника позивача, відповідача, представника відповідача, вивчивши матеріали справи, дослідивши і оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, приходить до наступних висновків.
Згідно із ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. В силу ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Як встановлено судом постановою судді Крюківського районного суду м. Кременчка Полтавської області від 04.03.2024, яка набрала законної сили, визнано винуватим ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850 грн., стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп. З постанови вбачається, що 08.02.2024 о 17 год. 10 хв. у м. Кременчук перехресті вул. Театральна та вул. Шевченка водій ОСОБА_7 , керуючи транспортним засобом «Chevrolet Aveo», д.н.з. НОМЕР_2 , рухаючись по другорядній дорозі вул. Театральній, не надав дорогу автомобілю «BMW 520», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався по головній дорозі вул. Шевченка, внаслідок чого відбулося зіткнення та завдано матеріальних збитків.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу власником автомобіля «BMW 520», д.н.з. НОМЕР_1 , є ОСОБА_1 .
Письмовими доказами підтверджується, що на час дорожньо-транспортної події діяв поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 217006096 (далі - поліс), відповідно до якого застраховано цивільну відповідальність осіб, які на законних підставах керували забезпеченим транспортним засобом «Chevrolet Aveo», д.н.з. НОМЕР_2 . Згідно полісу № 217006096 страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну становить 160000 грн.
Загальні підстави та особливості відшкодування шкоди передбачені статтями 1166, 1167, 1187 ЦК України, у тому числі завданої джерелом підвищеної небезпеки. Так, статтею 1166 ЦК України визначено, зокрема, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. В силу частини другої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Отже, особа, якій заподіяно шкоду, зокрема внаслідок ДТП, у випадках, визначених законом, має право на її відшкодування. Захист цього права фізичних та юридичних осіб у разі настання страхових випадків, передбачених договором страхування або законом, забезпечує цивільно-правовий інститут страхування.
За договором страхування, згідно з положеннями статті 979 ЦК України, одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. В силу пункту 3 статті 980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності). Статтею 999 ЦК України (ч.1) передбачено, що законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування).
Відносини у сфері обов'язкового страхування відповідальності на час події та на час звернення до суду позивача з позовом регулювалися Законом № 1961-IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України. Відповідно до статті 3 цього Закону обов'язкове страхування відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, та захисту майнових інтересів страхувальників.
Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 988 ЦК України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Згідно абзацу 1 п.22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» 1961-IV, який був чинним на час виникнення правовідносин, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц вказала, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно із цим договором або законом у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності.
Надалі Верховний Суд не відступав від цієї позиції. Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.12.2021 у справі № 147/66/17 вказала, що принцип добросовісності передбачає, що сторони повинні діяти добросовісно під час реалізації своїх прав та передбаченого договором та/або законом виконання своїх зобов'язань. Відповідно до закону страхувальник має вчинити дії для повідомлення страховика про настання ДТП. У свою чергу, страховик після повідомлення страхувальником про ДТП має здійснити всі дії для встановлення та виплати страхового відшкодування. В цій справі Велика Палата вкотре послідовно наголосила, що основний тягар відшкодування шкоди, спричиненої за наслідками ДТП, повинен нести страховик та саме він є належним відповідачем у справах за позовами про відшкодування шкоди в межах страхової суми. Відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом № 1961-IV у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. Покладання обов'язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності. Така ж позиція висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі №147/66/17.
Отже, як встановлено судом у страховика ПАТ НАСК «Орната» відповідно до страхового полісу виник обов'язок з виплати страхового відшкодування ОСОБА_1 , яка добросовісно дотрималася покладених на неї обов'язків, у встановлений законом строк письмово повідомила страховика про ДТП, що не заперечується учасниками судового розгляду та підтверджується матеріалами справи. З копії узгодження суми відшкодування за страховим випадком від 22.03.2024 вбачається, що узгоджений страховою компанією з ОСОБА_1 розмір матеріального збитку, завданого позивачу внаслідок ДТП, складає 31209 грн. 32 коп., з яких 28709 грн. 32 коп. - розмір страхового відшкодування та 2500 грн. - розмір франшизи. З копії страхового акту № ОЦВ-У-24-16-3361/1, складеного 25.03.2024 ПАТ НАСК «Орната» вбачається, що ОСОБА_1 на зазначені нею реквізити була перерахована сума страхового відшкодування у розмірі 28709 грн. 32 коп. Фактично позивач на даний час не погоджується із розміром завданого матеріального збитку, визначеного страховою компанією та узгодженим з нею, та вважає його значно заниженим. При цьому визначений позивачкою, як на її думку, розмір фактичного матеріального збитку у сумі 74258 грн. не перевищує суму страхового ліміту у 160000 грн.
Суд зазначає, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтування позову є обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи (див. Висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц). Судом було роз'яснено представнику позивача право залучити до участі у справі належного відповідача або залучити співвідповідача, проте позивач від залучення ПАТ НАСК «Орната», як відповідача у справі, відмовився. Також судом роз'яснювалися позивачу наслідки незалучення до участі у справі належного відповідача. Зважаючи на викладене суд приходить до висновку, що у задоволенні вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП слід відмовити, оскільки ОСОБА_3 не є належним відповідачем стосовно цих вимог.
Керуючись ст.ст. ст.ст. 2, 13, 15, 16, 19, 76-78, 81, 133, 134, 141, 223,263- 265 ЦПК України, суд,
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: С.О.Фадєєва
Повне рішення складено 28.03.2025