08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, inbox@fs.ko.court.gov.ua
1-кс/381/390/25
381/416/25
Ухвала
про продовження строку тримання під вартою
27 березня 2025 року слідчий суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчої ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , його захисника - адвоката ОСОБА_6 , розглянувши матеріали клопотання старшого слідчого відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи слідчого відділу Фастівського РУП ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погодженого з прокурором ОСОБА_3 в кримінальному провадженні № 12025111310000017, відомості про яке внесено до ЄРДР 07.01.2025, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, про продовження строку тримання під вартою, -
Встановив:
На розгляд слідчого судді Фастівського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_7 надійшло клопотання старшого слідчого відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я слідчого відділу Фастівського РУП ГУ НП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про продовження стоку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для ОСОБА_5 , підозрюваного у кримінальному провадженні № 12025111310000017, відомості про яке внесені до ЄРДР 07.01.2025 року.
За змістом цього клопотання стверджується, що в провадженні слідчого відділу Фастівського районного управління поліції ГУ НП в Київській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025111310000017 від 07.01.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що згідно з вимогами статті 3, 6 та 13 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», протидію незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів здійснюють Національна поліція, Служба безпеки України, Генеральна прокуратура України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах захисту державного кордону, обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, протидії їх незаконному обігу та інші органи виконавчої влади в межах наданих їм законом повноважень.
Встановлюються заходи контролю за обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, що передбачають окрім іншого: визначення основних умов, вимог, правил і системи заходів, пов'язаних з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин в Україні; ліцензування відповідних видів діяльності з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів; запровадження системи дозволів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та контролю за дотриманням дозвільних документів; застосування заборон та обмежень щодо обігу окремих наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та встановлення квот, у межах яких здійснюються виробництво, виготовлення, зберігання, ввезення на територію України, вивезення з території України наркотичних засобів і психотропних речовин; відпуск фізичним особам наркотичних засобів, психотропних речовин лише за рецептом лікаря і відповідно до медичних показань; встановлення обмежень, пов'язаних з виконанням окремих видів діяльності (робіт, професій, служби) у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів; запровадження відповідальності за порушення законодавства про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори; інші заходи, передбачені Законом та міжнародними договорами України.
На території України забороняється обіг аналогів наркотичних засобів і психотропних речовин, за винятком їх використання в цілях, передбачених статтями 19 та 20 цього Закону.
Згідно з «Списком № 1 Особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено» в «Таблиці № 1» «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів», затвердженого Кабінетом Міністрів України від 6 травня 2000 року № 770, метадон є наркотичним засобом обіг якого обмежено.
31.01.2024 у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на незаконний збут наркотичного засобу обіг якого обмежено - метадону (фенадону), з метою особистого збагачення.
З метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на незаконний збут наркотичного засобу обіг якого обмежено - метадону (фенадону), ОСОБА_5 , з метою особистого збагачення, домовився із ОСОБА_8 , що діяв під контролем правоохоронних органів, про незаконний збут останньому наркотичного засобу обіг якого обмежено - метадону (фенадону) в кількості 7 таблеток, вартість яких оцінив в сумі 300 (триста) гривень.
Реалізуючи вказаний злочинний умисел, ОСОБА_5 , 31.01.2025 року, об 10 годині 28 хвилин, з метою збуту наркотичного засобу обіг якого обмежено - метадону (фенадону), зустрівся із ОСОБА_8 , що діяв під контролем правоохоронних органів, у заздалегідь обумовленому місці, за адресою: АДРЕСА_1 .
Під час зустрічі ОСОБА_8 , діючи під контролем правоохоронних органів, згідно із попередньою домовленістю, передав ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 300 (триста) гривень, після цього ОСОБА_5 збув (продав) сім таблеток наркотичного засобу обіг якого обмежено - метадону (фенадону).
Того ж дня під час огляду у ОСОБА_8 , виявлено та вилучено наркотичний засіб обіг якого обмежено - метадон (фенадон) в кількості 7 таблеток.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчинені незаконного збуту наркотичних засобів, вчиненого особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 309 КК України, тобто у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
31.01.2025 року об 11 годині 49 хвилин ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
01.02.2025 слідчим, за погодженням з прокурором, було повідомлено ОСОБА_5 про підозру у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 307 КК України.
Підозра ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, обґрунтовується наступними матеріалами:
-протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 07.01.2025;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 07.01.2025;
-протоколом огляду грошових купюр від 31.01.2025 року, яким оглянуто грошові кошти у сумі 300 гривень, трьома купюрами номіналом по 100 гривень, серії та номера банкнот - ЕЄ 9046283, ЕА 1782096, ЕИ 8181681;
-протоколом огляду ОСОБА_8 , від 31.01.2025, якому видані вказані купюри;
-протоколом затримання ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України від 31.01.2025;
-протоколом обшуку за адресою АДРЕСА_1 від 31.01.2025 року;
-протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 ;
-іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
01.02.2025 слідчим суддею Фастівського міськрайонного суду Київської області відносно підозрюваного ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, до 31.03.2025 року включно.
26.03.2025 керівником Фастівської окружної прокуратури Київської області продовжено строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні до 3-х місяців, тобто до 01.05.2025.
Тому виникла необхідність продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , з метою забезпечення належної процесуальної поведінки останнього та запобігання ризикам передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.
Згідно посилань слідчої, продовжують існувати ризики переховування підозрюваного, в тому числі в районах проведення активних бойових дій, можливого тиску на свідків в кримінальному провадженні, анкетні дані яких відомі підозрюваному, а також вчинення інших злочинів, пов'язаних, в тому числі, з незаконним обігом наркотичних засобів.
Згідно посилань ініціатора клопотання, більш м'які запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного і запобігти ризикам перешкоджання досягненню законних процесуальних інтересів в цьому кримінальному провадженні.
В судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав, стверджував, що ризики, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, продовжують існувати, а їх рівень не зменшується і, з урахуванням місця вчинення кримінального правопорушення, а саме місця проживання підозрюваного, застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не зможе запобігти його можливій протиправній поведінці та ризику вчинення нових кримінальних правопорушень, так само і ризику втечі та переховування від правоохоронних органів.
Окремо прокурор наголосив на тому, що не заперечує обрахування продовженого строку тримання під вартою у календарних днях.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_6 проти клопотання про продовження строку тримання під вартою заперечували частково.
Зокрема, не оспорюючи винуватість підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення за обставин, викладених у повідомлені про підозру, а також не оспорюючи правову кваліфікацію діяння, стверджували, що існування ризиків, зазначених в клопотанні, не доведено, продовження застосування найбільш сурового запобіжного заходу не є виправданим, враховуючи наявність міцних сімейних зв'язків у підозрюваного та наявності хвороб в останнього, лікування яких не можливо в умовах перебування в слідчому ізоляторі.
Підозрюваний наголошував на тому, що має на утриманні малолітнього сина, якого не бачив майже два місяці, син потребує догляду, так як хворіє на цукровий діабет та, зі слів підозрюваного, є інвалідом дитинства.
Також підозрюваний зазначив, що внаслідок різкого припинення замісної терапії, відчуває сильні болі та в нього з'явилися набряки ніг, належне лікування в медичній частині він не отримує, хоча неодноразового звертався за медичною допомогою.
На уточнюючі питання слідчого судді ОСОБА_5 повідомив, що не може на даний момент надати документи, які підтверджують його хворобу, хворобу його малолітнього сина, встановлення останньому групи інвалідності та, як насідок потреби у догляді.
Підозрюваний додатково зазначив, що не має документів, які б підтверджували потребу останнього в лікуванні та обставини щодо попереднього звернення до медичної частини ізолятора для отримання медичної допомоги.
В подальшому підозрюваний акцентував увагу на тому, що повністю усвідомив протравний характер своєї поведінки, цінність сім'ї, і у випадку застосування більш м'якого запобіжного заходу він не вчинятиме кримінальних правопорушень.
Окремо підозрюваний підтвердив викладену в клопотанні інформацію, що він не працює офіційно, при цьому не надав детальної інформації щодо своєї неофіційної праці, хоча наполягав на тому, що працює без оформлення трудових відносин.
Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши клопотання та долучені до нього письмові матеріали, проходжу до висновку про необхідність його задоволення.
Згідно приписів частини 1 статті 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Згідно приписів частини 2 цієї статті, клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду.
Згідно приписів частини 3 цієї статті, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Згідно приписів частини 5 цієї статті, слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначених у частини 3 цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Зміст вказаних правових норм свідчить про те, що під час розгляду вказаного клопотання, слідчий суддя зобов'язаний перевірити існування загальних підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також встановити доцільність продовження цього запобіжного заходу, виходячи з продовження існування попередньо визначеного ризику, який не зменшився, чи виникнення нових ризиків, і перевірити існування обставин, які об'єктивно перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Європейський суд в своїх рішеннях по справам «Клішин проти України», «Авраімов проти України» сформував підхід, згідно якого, існує необхідність додаткового обґрунтування наявності підстав та мотивів для продовження тримання особи під вартою, порівняно з первинним вирішенням питання щодо обрання такого запобіжного заходу, а мотиви і міркування щодо продовження строку тримання під вартою не повинні бути абстрактними і стереотипними.
Згідно висновків, викладених у Рішенні ЄСПЛ у справі «Харченко проти України», при розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
З урахуванням наведених вище правових норм і Рішень ЄСПЛ, слідчий суддя здійснює перевірку доцільності продовження строку тримання під вартою і встановлює, чи продовжують існувати ризики, що стали підставою для обрання запобіжного заходу, чи не зменшився їхній ступінь та чи виправдовують вони подальше тримання особи під вартою.
Встановлені під час розгляду клопотання обставини свідчать про те, що ризики, які стали підставою для застосування запобіжного заходу продовжують існувати, зокрема, продовжує існувати ризик можливої втечі та переховування підозрюваного від органів досудового розслідування, в тому числі, враховуючи тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, яке є тяжким та передбачає можливість призначення покарання у вигляді позбавлення волі строком до 10 років, а також враховуючи дані про особу підозрюваного, який був засудженим за вчинення умисного злочину у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, однак на шлях виправлення не став і підозрюється у вчиненні іншого тяжкого злочину після відбуття покарання згідно вироку суду.
Також, слідчий суддя констатує, що продовжує існувати ризик вчинення інших кримінальних правопорушень підозрюваним з мотивів незаконного збагачення. Висновок щодо існування цього ризику обумовлений, в першу чергу, встановленими обставинами щодо відсутності у підозрюваного легальних та офіційних джерел заробітку та не наведення підозрюваним доводів щодо можливості отримання матеріального забезпечення поза сферою кримінальної діяльності.
Також, за обставин, наведених в клопотанні про продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення, що підозрюваному відомі анкетні дані свідків у кримінальному провадженні, в тому числі й особи, яка придбала за матеріальну винагороду наркотичні засоби в підозрюваного. Тому, існує обґрунтований ризик можливого впливу підозрюваним на свідків у кримінальному провадженні і рівень такого ризику істотно не зменшився від дати первинного обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Далі, аналізую існування фактичних та правових підстав для продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя перевіряє обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_5 підозри.
Зокрема, слідчий суддя виходить з того, поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, тому, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини, яка відображена у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, рішення суду: «Фокс, Кемпбелл і Гарі проти Сполученого Королівства від 30 серпня 1990 року, слід зазначити те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
З урахуванням наведеного, слідчий суддя констатує, що долучені до клопотання документи, а саме, протоколи огляду місця події, протоколи огляду осіб, протокол затримання, протоколи допиту свідків та висновки експертиз в повній мірі підтверджують ймовірну причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого діяння за обставин, зазначених в повідомленні про підозру.
В цьому випадку слідчий суддя також враховує позицію підозрюваного та його захисника щодо визнання факту вчинення ОСОБА_5 інкримінованого діяння і підстав для самообмови, як визнання хибного твердження про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, слідчим суддею не встановлено.
Отже, в даному випадку підозра є обґрунтованою та виправдовує продовження строку тримання під вартою у зв'язку із продовженням строку досудового розслідування.
Тому, беручи до уваги ступінь тяжкості інкримінованого діяння та попередню поведінку підозрюваного, інші відомості про ОСОБА_5 , зокрема, наявність не погашеної судимості за вчинення кримінального правопорушення у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, продовження тримання особи під вартою є виправданим і необхідним, а строк, зазначений в клопотанні повинен бути достатнім для вчинення необхідних слідчий дій в цьому кримінальному провадженні.
Далі, враховуючи дані про особу підозрюваного, тяжкість інкримінованого злочину, доведене існування ризиків, передбачених в статті 177 КПК України, застосування більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Крім того, слідчий суддя приймає, як слушні, доводи прокурора про неможливість застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, так як корисливий злочин у сфері незаконного обігу наркотичних засобів був ймовірно вчиненим за місцем проживання підозрюваного і подальше перебування підозрюваного під домашнім арештом об'єктивно не убезпечить від існування ризиків подальшого вчинення ним кримінальних правопорушень.
Далі, слідчий суддя критично оцінює доводи підозрюваного щодо його хвороби, не отримання ним належної медичної допомоги в слідчому ізоляторі та перебування на його утриманні малолітнього сина-інваліда, так як жодних документальних підтверджень існування цих обставин під час розгляду клопотання надано не було.
Далі, вирішуючи питання щодо продовження строку тримання ОСОБА_5 під вартою, слідчий суддя, керуючись приписами частини 3 статті 183 КПК України, визначає заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідає мінімальному розміру застави, який може бути визначений особі, підозрюваній у вчинені тяжкого злочину згідно з приписами пункту 2 частини 5 статті 182 КПК України.
У випадку внесення підозрюваним або іншою особою застави, у визначеному розмірі, на підозрюваного будуть покладені обов'язки, передбачені частиною 5 статті 194 КПК України.
Далі, вирішуючи питання щодо продовження строку тримання ОСОБА_5 , слідчий суддя вважає, що строк тримання під вартою повинен обраховуватись в календарних днях, в межах максимального строку, визначеного в частині 1 статті 197 КПК України.
Отже, керуючись приписами статті 177, 182, 183, 194, 197, 199 КПК України, -
Постановив:
Клопотання старшого слідчого відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи слідчого відділу Фастівського РУП ГУ НП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погодженого з прокурором ОСОБА_3 в кримінальному провадженні № 12025111310000017, відомості про яке внесено до ЄРДР 07.01.2025, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, про продовження строку тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити для підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, українця, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні малолітнього сина 2016 р. н., з середньою освітою, офіційно не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого 25.09.2024 року Фастівським міськрайонним судом Київської області, засудженого за ч.1 ст.309 КК України до покарання у вигляді пробаційного нагляду строком на 1 рік, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 31 день, в межах строку досудового розслідування, до 01 травня 2025 року включно.
У порядку ч. 3 ст. 183 КПК України визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання ОСОБА_5 обов'язків, передбачених КПК України у межах, встановлених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб що складає (1 прожитковий мінімум 3 028,00 грн.*21) - 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят гривень).
Застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на р/р UA 768201720355259001000018661, Отримувач коштів: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268119, Банк отримувача: Держказначейська служба України, м. Київ та надати прокурору, суду документ, що підтверджує внесення коштів.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У випадку внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- не відлучатися за межі Фастівського району Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- утримуватись від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
У разі невиконання обов'язків підозрюваний будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави.
Строк дії ухвали до 01 травня 2025 року включно.
Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 здійснювати в умовах ДУ «Київський слідчий ізолятор».
Ухвала щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1