Єдиний унікальний номер: 379/557/25
Провадження № 3/379/307/25
01 квітня 2025 рокум.Тараща
Суддя Таращанського районного суду Київської області Зінкін Володимир Іванович, розглянувши матеріали справи, що надійшли від відділення поліції № 2 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП в матеріалах справи відсутній, українки, громадянки України, фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , працюючої вчителем математики у Таращанській гімназії «Освіторія», протягом року до адміністративної відповідальності не притягалася,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП,
01.04.2025 до Таращанського районного суду Київської області від відділення поліції № 2 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 154 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 637837 від 12.02.2025, убачається, що 12.02.2025 близько 12 год 00 хв у м. Тараща Білоцерківського району по вул. Софіївській, 72, неналежно утримувала свого собаку на кличку «Спайк», внаслідок чого останній пошкодив дві курки, що належать ОСОБА_2 .
Вказані дії кваліфіковані особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, за ч. 3 ст. 154 КУпАП.
Перевіривши надані матеріали справи про адміністративне правопорушення у порядку, передбаченому ст. 278 КУпАП, приходжу до висновку про необхідність їх повернення для належного оформлення з наступних підстав.
Відповідно до статті 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
За змістом закону підставою для розгляду справи про адміністративне правопорушення та вирішення питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності є протокол про адміністративне правопорушення.
Статтею 256 КУпАП встановлені вимоги щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення. Зокрема, у протоколі зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є джерелом доказів у справі.
Як убачається з матеріалів справи, протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 637837 від 12.02.2025, стосовно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 154 КУпАП, за своїм змістом не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 154 КУпАП порушенням правил утримання собак і котів є утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, вигулювання собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях, а також неприбирання власником тварини її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці (крім вигулювання у спеціально відведених для цього місцях).
Таким чином, диспозицією частини першої статті 154 КУпАП передбачена відповідальність за:
1) утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами;
2) утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця;
3) вигулювання собак без повідків і намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях;
4) неприбирання власником тварини її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці (крім вигулювання у спеціально відведених для цього місцях).
Частиною третьою статті 154 КУпАП передбачена відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, що спричинили заподіяння шкоди здоров'ю людини або її майну.
Стаття 154 КУпАП є бланкетною нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших нормативно-правових актів, що наповнює норму ст. 154 КУпАП більш конкретним змістом для встановлення тих ознак, які мають значення для правильної правової кваліфікації зазначеного діяння.
Відтак, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, особа, яка складає протокол, повинна викласти суть правопорушення виходячи із частини першої даної статті з посиланням на конкретний пункт правил утримання собак і котів, який вважається порушенням, чи інших нормативно-правових актів, що встановлюють вимоги до утримання та поводження з домашніми тваринами, та виключно після цього зазначити наслідки у виді заподіяння шкоди, як це передбачено частиною третьою ст. 154 КУпАП.
Проте, у протоколі про адміністративне правопорушення відсутні будь-які посилання на нормативно-правові акти, які встановлюють вимоги до утримання домашніх тварин, які були порушені особою, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, а також не зазначено, в чому це порушення полягає.
Тобто, в даному випадку, в протоколі про адміністративне правопорушення не розкрито об'єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого цією статтею.
Відсутність в протоколі про адміністративне правопорушення посилання на порушення положень конкретного нормативно-правового акту фактично унеможливлює притягнення особи до відповідальності.
Та обставина, що собака пошкодила домашню птицю, чим завдала матеріальних збитків потерпілому, не утворює само по собі складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП.
Більше того, санкція ч. 3 ст. 154 КУпАП передбачає накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварин і на посадових осіб - від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварин.
За змістом ст. 265-5 КУпАП за наявності підстав вважати, що власником тварини вчинено порушення, за яке відповідно до цього Кодексу може бути накладено адміністративне стягнення у вигляді конфіскації тварини, особа, уповноважена на складання протоколу про адміністративні правопорушення відповідно до статей 88-1, 89 та 154 цього Кодексу, тимчасово вилучає тварину до набрання законної сили постановою у справі про адміністративне правопорушення. Про тимчасове вилучення тварини складається протокол або робиться запис у протоколі про адміністративне правопорушення. Порядок тимчасового вилучення тварини визначається Кабінетом Міністрів України. До тимчасового вилучення тварини застосовуються положення цього Кодексу щодо тимчасового вилучення речей та документів з урахуванням особливостей, встановлених цією статтею.
Крім того, відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» під час пред'явлення виконавчого документа до виконання подаються: у разі виконання рішення про конфіскацію майна згідно з постановою суду - копія протоколу вилучення майна, що підлягає конфіскації, або довідка про відсутність такого майна.
Конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави за рішенням суду. Конфісковано може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника, якщо інше не передбачено законами України (ст. 29 КУпАП).
Вказані положення КУпАП кореспондуються з основними положеннями Конституції України, а саме ст. 41, згідно якої конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.
Проте, в порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 265-5 КУпАП, в матеріалах справи відсутній протокол про тимчасове вилучення тварин, у протоколі про адміністративне правопорушення та в матеріалах справи відсутні відомості, які дозволяють ідентифікувати тварину, а саме порода, стать, окрас, зріст у холці та інші прикмети, за якими вона має бути ідентифікована при проведенні її обов'язкової конфіскації.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини («Малофеєв проти Росії» та «Карелін проти Росії») у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд немає права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу.
З урахуванням вищенаведеного, суддя позбавлений можливості прийняти законне та обґрунтоване рішення по даній справі, що обумовлює необхідність повернення матеріалів справи про адміністративне правопорушення, на дооформлення.
Невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення вимогам закону унеможливлює прийняття у справі законного й обґрунтованого судового рішення. Тому без усунення зазначених вище недоліків протоколу про адміністративне правопорушення розгляд справи є неможливим.
Відповідно до постанови Пленуму ВСУ від 23 грудня 2005 року № 14 у випадках складення протоколу без додержання вимог статті 256 КУпАП суддя зобов'язаний своєю постановою повернути прокол відповідному правоохоронному органу для належного оформлення (п.24).
Аналогічне роз'яснення міститься у постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення», в п.12 якої вказано, що норми КУпАП не забороняють повернення протоколу про адміністративне правопорушення, складеного не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог статті 256 цього Кодексу, вмотивованою постановою суду для належного оформлення.
Урахувавши вимоги ст. 62 Конституції України, у якій чітко зазначено, що вина особи, яка притягується до відповідальності, повинна бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях, а також ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суддя вважає, що матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 154 КУпАП підлягають поверненню до відділення поліції № 2 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області, для належного оформлення.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 7, 221, 245, 251, 252, 254, 256, 270, 278, 283 КУпАП, суддя,
Матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 154 КУпАП, повернути до відділення поліції № 2 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області, для доопрацювання та належного оформлення.
Постанова є остаточною, оскарженню не підлягає і вступає в силу з моменту її винесення.
Суддя:В. І. Зінкін