Єдиний унікальний номер: 378/287/25
Провадження № 3/378/106/25
01.04.2025 року селище Ставище
Суддя Ставищенського районного суду Київської області Гуртовенко Р. В., розглянувши матеріали, які надійшли від батальйону №2 полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , військовослужбовця ІНФОРМАЦІЯ_2 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
За протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 893008 від 27.02.2025 року. ОСОБА_1 24.01.2025 року о 01 годині 00 хвилин в селищі Ставище по вул. Промислова, 15, Білоцерківського району Київської області, керував автомобілем марки "Volkswagen Touareg", державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан сп'яніння проводився в медичному закладі КНП «Ставищенська лікарня», чим порушив п. 2.9А Правил дорожнього руху України.
ОСОБА_1 та його захисники до суду не прибули, належним чином повідомлені про місце, час та дату судового розгляду по справі.
Захисник ОСОБА_1 - Поліщук Р.А. подав до суду клопотання про закриття провадження по справі, оскільки відсутні докази того, що ОСОБА_1 керував автомобілем, а також порушено порядок проведення огляду на стан сп'яніння, а саме, відповідно до п. 10 розділу ІІ Інструкції результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. У випадку встановлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. У протоколі не вказані результати огляду показник проміле алкоголю в крові, а також не додано до протоколу результатів тесту роздрукованого на папері. Відповідний показник проміле алкоголю не вказаний також і у висновку закладу охорони здоров'я. Ці відомості необхідні для вирішення справи і мають бути відображені у протоколі.
Захисник ОСОБА_1 - Головатюк В.В. подав до суду клопотання про закриття провадження по справі, оскільки відсутні докази того, що ОСОБА_1 керував автомобілем. Крім того, близько 02 год. 55 хв. черговий лікар-хірург провів рентгенологічне дослідження та встановив діагноз «перелом лівої променевої кістки» та провів до операційної кімнати для накладення гіпсової пов'язки на руку. Протягом даної процедури ОСОБА_1 медсестри застосовували медичні препарати для знеболення. В оперційній кімнаті ОСОБА_1 був до 03 год. 30 хв.. Медичні препарати ОСОБА_1 отримував як внутрішньовенно так і перорально, знеболюючі були спиртовмісні. При подальшому огляді ОСОБА_1 на виявлення стану сп'яніння такі знеболюючі препарати вплинули на показники огляду. Крім того, огляд ОСОБА_1 проведений о 03 год. 40 хв., при тому, що у працівників патрульної поліції при фактичному адміністративному затриманні ОСОБА_1 о 01 год. пропущений двогодинний строк для можливого проведення огляду.
Доводи вказаних захисників підтверджено письмовими поясненнями ОСОБА_1 , поданими останнім до суду 01.04.2025 року.
Розглянувши справу, дослідивши письмові докази, враховуючи доводи ОСОБА_1 та його захисників, вважаю за наступне.
Згідно із ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
За ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена за ч. 1 ст. 130 КУпАП, об'єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Пункт 2.9А ПДР України передбачає, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає виключно за керування транспортними засобами особами, які перебувають в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 1.10 ПДР водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», правопорушення за ст. 130 КУпАП вважають закінченим з того моменту, коли останній почав рухатись.
Крім того, Верховним Судом в постанові від 20 лютого 2019 року в справі № 404/4467/16-а сформульовано правовий висновок, згідно з яким само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.
Отже, однією з умов для притягнення водія до адміністративної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 130 КУпАП є доведення факту керування ним транспортним засобом під час сп'яніння.
Згідно з Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року № 1026, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11 січня 2019 року за № 28/3299, з метою фіксування правопорушення працівниками поліції застосовуються технічні прилади і технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Пунктом 5 розділу ІІ Інструкції передбачено, що включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо).
Відповідно до п. 1 розділу VII Інструкції під час виконання своїх повноважень поліцейським забороняються: 1) самовільне видалення відеозаписів з носіїв відеозапису, заміна цих носіїв, зміна їх системної дати та часу; 2) примусове виключення відеореєстраторів, у тому числі на вимогу сторонніх осіб.
При перегляді відеозапису з нагрудної камери поліцейського, який наданий суду, не зафіксовано керування ОСОБА_1 транспортним засобом. З відео встановлено, що працівники поліції, керуючи службовим транспортним засобом під'їхали до нерухомого автомобіля марки "Volkswagen Touareg", державний номерний знак НОМЕР_1 , який стояв біля будинку, а сам ОСОБА_1 заперечував факт керування. На відео відсутній момент зупинки вказаного транспортного засобу.
Відповідно до п.п. 6, 7 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.
Із наданого працівниками поліції відеозапису, протоколу про адміністративне правопорушення, вбачається, що ОСОБА_1 був затриманий та доставлений до відділення поліції близько 01 год. 00 хв. 24.01.2025 року. Після затримання ОСОБА_1 скаржився на отримання тілесних ушкоджень та після огляду лікарем був доставлений до лікарні, де йому встановили діагноз «перелом лівої променевої кістки».Після чого лікар провів ОСОБА_1 до операційної кімнати для накладення гіпсової пов'язки на руку. В операційній кімнаті ОСОБА_1 був до 03 год. 30 хв..
Із наданої адвокатом Головатюком В.В. медичної документації вбачається, що 24.01.2025 року ОСОБА_1 отримував ряд медичних препаратів, що могли впливати на результати огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Крім того, згідно п. 9 вищевказаної Інструкції, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Проте, із матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 був затриманий та доставлений до відділення поліції близько 01 год. 00 хв., а медичний огляд на стан сп'яніння проведено лише о 03 год. 40 хв., що є порушенням вимог вищевказаної Інструкції.
Разом з цим, суд зазначає, що матеріали справи не містять інших достатніх та належних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 24.01.2025 року, о 01 годині 00 хвилин, в селищі Ставище керував автомобілем марки "Volkswagen Touareg", державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння.
Згідно «критеріїв Енгеля», сформованих Європейським судом з прав людини у справі «Енгель та інші проти Нідерландів» (1976 рік), критеріями для визначення поняття «кримінальне обвинувачення» є: критерій національного права (чи підпадає певне протиправне діяння під ознаки злочину згідно з національними нормами); критерій кола адресатів (якщо відповідальність поширюється на невизначене коло осіб, то правопорушення підлягає кваліфікації як кримінальне); критерій мети та тяжкості наслідків (у випадку, якщо у санкції наявний саме елемент покарання, а передбачені санкції є достатньо суворими, скоєне правопорушення розглядається за природою кримінального злочину).
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23 жовтня 1995 року зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення». Позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності» (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Маліге проти Франції» від 23 вересня 1998р.).
Статтею ст. 130 КУпАП передбачено накладення стягнення у виді штрафу та обмеження у користуванні водійськими правами.
У відповідності до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008р. у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey, п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Усі сумніви щодо доведеності вини особи, відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, мають тлумачитись на її користь, а згідно п. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно закону, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього ж Кодексу.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, дослідивши та оцінивши докази по справі в їх сукупності, вважаю, що належні та допустимі докази, які б свідчили про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП відсутні, відтак провадження по справі слід закрити, в зв'язку з відсутністю складу даного адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 62 Конституції України, ст. ст. 245, 247 п. 1, 251, 252, 266, 280, 283-285, 287 КУпАП, -
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, закрити в зв'язку з відсутністю складу даного адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Ставищенський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Р. В. Гуртовенко