"01" квітня 2025 р. Справа № 363/1628/25
01 квітня 2025 року суддя Вишгородського районного суду Київської області Свєтушкіна Д.А. розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Вишгородська міська рада Київської області Хотянівський Старостинський округ, Вишгородська районна державна адміністрація, ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, -
До Вишгородського районного суду Київської області надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Вишгородська міська рада Київської області Хотянівський Старостинський округ, Вишгородська районна державна адміністрація, ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, у якій просить встановити факт, що має юридичне значеня, а саме: встановити факт самостійного виховання ОСОБА_1 доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ознайомившись з матеріалами справи, суддя вважає, що у відкритті провадження в цій справі треба відмовити з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, у порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Окреме провадження - це одностороннє провадження, в якому відсутній спір про право.
Характерною ознакою категорії справ окремого провадження є відсутність у них спору про право і метою яких є встановлення юридичного факту або стану. При цьому в порядку окремого провадження може вирішуватися спір про факт, але не спір про право цивільне.
Встановлення факту, що має юридичне значення в окремому провадженні можливе при умові, що факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають безпосередньо залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичної особи без повторного звернення до суду на підставі цього рішення та встановлення такого факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2024 року у справі № 201/5972/22 (провадження № 14-132цс23) факт одноосібного виховання дитини одним із батьків не підлягає з'ясуванню у порядку окремого провадження та може бути встановлений судом як одна з обставин, що становить предмет доказування у спорі між батьками дитини щодо виконання ними обов'язків з виховання дитини.
Оскільки сімейним законодавством не передбачено підстав припинення батьківських обов'язків щодо виховання дитини, а визначена ч. 1 ст. 15 СК України невідчужуваність сімейних обов'язків свідчить про неможливість відмови від них, зокрема від обов'язків щодо виховання дитини, то факт одноосібного виховання дитини одним із батьків може бути встановлений судом як одна з обставин, що становить предмет доказування у спорі між батьками дитини щодо виконання ними обов'язків з виховання дитини.
З урахуванням закріпленого у сімейному законодавстві принципу невідчужуваності сімейних обов'язків, неможливості відмови від них, у тому числі від обов'язків виховання дитини, питання, заявлене батьком у цій справі, не може з'ясовуватися безвідносно до дій другого з батьків та може вирішуватись у межах спору про право між батьками дитини в позовному провадженні.
Отже, подана заява про встановлення факту самостійного виховання та утримання батьком своєї дитини, не підлягає судовому розгляду в окремому провадженні, оскільки зі змісту заяви вбачається спір про право щодо участі одного з батьків у вихованні й утриманні дитини.
Відповідно до ч. 4 ст.315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право.
На підставі викладеного та керуючись ст. 260-261,315,353,354 ЦПК України,
Відмовити у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Вишгородська міська рада Київської області Хотянівський Старостинський округ, Вишгородська районна державна адміністрація, ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Суддя Д.А.Свєтушкіна