"31" березня 2025 р. Справа № 363/1456/25
31 березня 2025 року м. Вишгород
Суддя Вишгородського районного суду Київської області Баличева М.Б., розглянувши матеріали, які надійшли з Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 124 КУпАП,-
встановив:
19.03.2025 року до Вишгородського районного суду Київської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 271610 за ст.124 КУпАП щодо ОСОБА_1 , згідно якого 14.03.2025 року о 20 год. 20 хв. в м. Вишгороді по просп. Шевченка, вул. Поповича водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Ніссан, д.н.з. НОМЕР_1 на перехресті нерівнозначних доріг, рухаючись по другорядній дорозі, не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкоди іншим учасникам дорожнього руху, не надав дорогу автомобілю Мерседес, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався по головній дорозі, внаслідок чого сталося зіткнення, яке призвело до пошкодження транспортних засобів, чим порушив п. 16.11 ПДР України за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП.
В судовому засідання ОСОБА_1 вину у вчиненому правопорушенні не визнав, просив закрити провадження у справі. 28.03.2025 року через канцелярію суду подав заперечення у справі, в яких зазначив, що підставою розгляду даного судового провадження став протокол про адміністративне правопорушення складений працівниками Вишгородської поліції за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння ОСОБА_2 . Так, 14.03.2025 приблизно о 20.17 год. він керував технічно справним автомобілем "Nissan X-TRAIL», державний номерний знак НОМЕР_1 і здійснював рух по проїжджій частині вул. Космонавта Поповича у напрямку пр. Шевченка в м. Вишгород Київської області. Наблизившись до перетину з пр. Шевченка він зупинився, щоб надати дорогу транспортним засобам, що рухались по головній дорозі. При цьому головна дорога мала по дві смузі руху в обох напрямках та розділяється розділовим газоном. Після того як він впевнився, що в полі зору жодних транспортних засобів, які б рухались по головній дорозі в напрямку вул. Набережної не було, то впевнившись в безпеці, поновив прямолінійних рух, щоб виїхати в розрив розділового газону. Коли він поновив рух і перетинав проїжджу частину пр. Шевченка (напрямок руху в сторону вул. Набережної), то помітив, що автомобіль Мерседес Е200, який рухався по вул. Набережної в напрямку пр. І. Мазепи почав виконувати маневр повороту ліворуч, скорочуючи свою траєкторію руху і виїжджаючи на смугу руху керованого ним автомобіля. Помітивши це, він одразу застосував міри екстреного гальмування, подав звуковий сигнал та зупинився, а вказаний автомобіль незважаючи ні на що, продовжив рух і навмисно здійснив удар лівою передньою частиною кузова в ліву бокову частину його автомобіля. Коли він вийшов із автомобіля, то побачив, що за кермом автомобіля Мерседес Е200 перебував водій у стані сильного алкогольного сп'яніння. Крім того, ОСОБА_1 долучив відеодиски даної події.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення у своїй сукупності, з дослідженням протоколу, згідно якого ОСОБА_1 висунуте порушення п. 16.11 Правил дорожнього руху, суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання, поза розумним сумнівом, поставленого у вину працівником поліції в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, у зв'язку з чим справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 245 КУпАП одним з завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
На підставі ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в числі інших визначених законом обставин, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Положеннями ст. 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Стаття 62 Конституції України зазначає, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
На підтвердження вини ОСОБА_1 працівником поліції до справи долучено:
- протокол про адміністративне правопорушення, в якому викладена суть адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП;
- схема місця дорожньо-транспортної пригоди, якою зафіксовано наслідки зіткнення транспортних засобів, зафіксовано орієнтири, місце-розташування транспортних засобів, їх напрямок руху;
- копія протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 271629 складеного відносно ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 130 КУпАП;
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції відносно ОСОБА_2 ;
- акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використання спеціальних технічних засобів;
- письмові пояснення ОСОБА_1 .
Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Однак, на підтвердження викладених у протоколі даних, всупереч вимогам ст.251 КУпАП, у матеріалах справи про адміністративне правопорушення, відсутні будь-які достовірні докази, які поза розумним сумнівом підтверджували б винуватість водія ОСОБА_1 у порушенні ним вимог п.16.11 ПДР за що передбачена відповідальність ст.124 КУпАП.
Жоден з таких доказів не підтверджує винуватість водія ОСОБА_1 порушенні ним вимог п. 16.11 ПДР.
В той же час жоден з вказаних доказів, як окремо так і в своїй сукупності, не доводять факту порушення ОСОБА_1 вимог п.16.11 Правил дорожнього руху України, які перебували б у причинному зв'язку з ДТП.
Крім того, судом переглянуто відеозаписи, які долучені ОСОБА_1 та з яких вбачається, що ОСОБА_1 , керуючи вказаним в протоколі автомобілем, помітивши, що автомобіль Мерседес Е200, почав виконувати маневр повороту ліворуч, скорочуючи свою траєкторію руху і виїжджаючи на смугу руху керованого ним автомобіля застосував міри екстреного гальмування та зупинився, а автомобіль Мерседес Е200 здійснив удар.
Згідно з положеннями ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Частина друга статті 6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, передбачає, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Європейський суд з прав людини зазначає, що рівень певності, якого має досягти суддя за системою «внутрішнього переконання» чи системою «поза межами розумного сумніву», який є важливим для постановлення справедливого рішення, не повинен досягатися шляхом примусу до зізнання. Таким чином, буде дотримано цілковитої поваги до презумпції невинуватості та статусу осіб, що притягується до відповідальності є ключовими поняттями для демократичної концепції судового розгляду.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
Відповідно до статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції України є нормами прямої дії, а згідно з частиною другою статті 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.
Зазначене узгоджується і з прецедентною практикою ЄСПЛ, відповідно до якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (рішення від 14 лютого 2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), пункт 43 (з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).
Згідно з правовою позицією ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Враховуючи вищевикладені обставини суд не вбачає в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого статтею 124 КУпАП, а тому відповідно до п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Оскільки суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження по справі, судовий збір на підставі ст. 401 КУпАП стягненню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 401, 124, п. 1 ч. 1 статті 247, п. 3 статті 284 та статтею 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
постановив:
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Вишгородський районний суд Київської області на протязі десяти днів.
Суддя М.Б. Баличева