Справа № 359/1468/25
Провадження № 1-кс/359/723/2025
31 березня 2025 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні без технічної фіксації заяву захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_3 про відвід головуючого судді ОСОБА_4 від розгляду кримінального провадження №12024116100000144 від 07 травня 2024 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ст. 390-1 Кримінального кодексу України, -
встановив:
В провадженні Бориспільського міськрайонного суду Київської області знаходиться кримінальне провадження №12024116100000144 від 07 травня 2024 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ст. 390-1 Кримінального кодексу України.
28 березня 2025 року захисником обвинуваченого адвокатом ОСОБА_3 подано клопотання про відвід головуючого судді ОСОБА_4 від розгляду вказаного кримінального провадження.
Заяву обґрунтовано тим, що в судовому засіданні від 28 березня 2025 року крім інших учасників провадження були присутні обвинувачений ОСОБА_5 та потерпіла ОСОБА_6 . Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 09 грудня 2024 року у цивільній справі №359/12150/24 продовжено обмежувальний припис виданий за рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 травня 2024 року у цивільній справі № 359/4678/24, яким серед іншого заборонено ОСОБА_5 особисто та через третіх осіб в будь-який спосіб спілкуватися з ОСОБА_6 , заборонено також контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто та через третіх осіб. При цьому по причині участі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в одному судовому засіданні під час розгляду кримінального провадження відбувається їх фактичне спілкування та контактування, а в подальшому, як учасники кримінального провадження, зможуть допитувати один іншого. Такі дії призвели до порушення обмежувального припису. В подальшому ОСОБА_5 буде вимушений виконувати обмежувальний припис і не зможе реалізувати своє право на захист, або буде захищати себе і спілкуватися з потерпілою, ставити їй питання і тим самим кожного разу вчиняти кримінальне правопорушення.
У зв'язку з цим в судовому засіданні захисником було заявлено клопотання про перерву в судовому засіданні до 10 червня 2025 року (до закінчення строку дії обмежувального припису), однак головуючий суддя ОСОБА_4 відмовив в задоволенні клопотання і продовжив судове засідання. Такі дії головуючого призводять до порушення обмежуваль-ного припису, а в подальшому до порушення права на захист ОСОБА_5 . Вказані вище обставини викликають у захисника обґрунтований сумнів у неупередженості судді ОСОБА_4 , а тому просив відвести суддю ОСОБА_4 від участі в цьому кримінальному провадженні.
Дане клопотання про відвід судді передано на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями на розгляд судді ОСОБА_1 28 березня 2025 року.
В судове засідання учасники справи не з'явились, про дату, час та місце розгляду заяви про відвід судді повідомлені належним чином. Натомість прокурор ОСОБА_7 подав до суду заяву, якою просив розгляд вказаної заяви розглянути у його відсутність, проти задоволення заяви заперечував, оскільки в ній не зазначено підстав, передбачених ст. 75 КПК України.
Від представника потерпілої адвоката ОСОБА_8 надійшла заява, якою просила розгляд заяви здійснити без її участі.
Обвинувачений та його захисник, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце судового засідання до суду не з'явились, про причини неявки не повідомили, заяв чи клопотань на адресу суду не направили.
Суддя ОСОБА_4 про дату, час і місце розгляду заяви про відвід повідомлений у встановленому законом порядку. На розгляд заяви про відвід не з'явився, заяв чи письмових пояснень не надав.
Дослідивши заяву захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_3 , матеріали кримінального провадження за № 1кп/359/389/2025, суд прийшов наступного висновку.
При вирішенні цієї заяви, суд керується положеннями Кримінального процесуального законодавства України, а також враховує практику Європейського суду з прав людини.
У справі за заявою Мироненка і Мартиненка проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що згідно з усталеною практикою Суду наявність безсторонності суду має визначатися для цілей п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка судді, тобто чи виявляв суддя уперед-женість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначає-ться серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див. у справі Фей проти Австрії, Ветштайн проти Швейцарії). У кожній окремій справі слід визначити чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та сутність, що свідчать про те, що суд є безстороннім (справа Пуллар проти Сполученого королівства).
Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (справа Ветштайн проти Швейцарії).
За змістом ст. 2, ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону. У п.п. 1, 2, 4 ч. 7 ст. 56 цього Закону зазначено, що суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів; виявляти повагу до учасників процесу.
Відповідно ч. 81 ст. КПК України, у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу. У разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду.
Надаючи оцінку доводам захисникаОСОБА_3 , суддею враховується передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним та безстороннім судом, встановленим законом.
У справі «П'єрсак проти Бельгії» Європейський суд з прав людини зазначив, що безсторонність суду, зазвичай, означає відсутність упередженості й включає в себе суб'активний та об'єктивний критерії. Визначаючи суб'єктивну складову вказаного поняття, ЄСПЛ у справі «Гаусшильдт проти Королівства Данії» вказав, що в процесі об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі, при цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об'єктивної перевірки. Таким чином, критерієм суб'єктивної безсторонності є відсутність з боку судді умисних або необережних висловлювань, які б свідчили про пряму чи опосередковану особисту зацікавленість у вирішенні справи або іншим чином давали б підстави сумніватися в його об'єктивності.
Об'єктивну складову категорії «безсторонній суд» Європейський суд з прав людини визначив у справі «Фей проти Австрії», зазначивши, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів у тому, що її забезпечено й гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, що можуть бути встановлені та змусити сумніватися в неупередженості судді. В рішенні у справі «Мироненко і Мартиненко проти України» ЄСПЛ констатував необхідність визначення в кожній окремій справі, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, яка свідчить про небезсторонність суду.
Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
Наведені у клопотанні захисника ОСОБА_3 обставини фактично вказують на його незгоду щодо рішення судді за наслідком розгляду клопотання захисника про відкладення розгляду справи, а саме захиснику відмовлено у відкладенні судового засідання до 10 червня 2025 року, тобто до закінчення строку дії обмежувального припису. Інших доводів заява про відвід судді не містить.
На думку суду, участь обвинуваченого та потерпілої у судових засіданнях при розгляді кримінального провадження №12024116100000144 від 07 травня 2024 року за обвинува-ченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ст. 390-1 КК України, не є порушенням обмежувального припису.
Відповідно ч. 1 ст. 318 КПК України судовий розгляд має бути завершений протягом розумного строку.
Враховуючи викладене, дані обставини не дають підстав стверджувати про упередженість та необ'єктивність судді при розгляді справи.
Згідно ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого ч. 3 ст. 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.
Наведений перелік підстав для заявлення відводу чи самовідводу судді є вичерпним.
Для відводу судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними.
Відвід повинен бути вмотивованим, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо відвід не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.
Разом з тим, захисником ОСОБА_3 не надано суду жодних доказів в обґрунтування тверджень щодо судді ОСОБА_4 про те, що відсутні підстави вважати суддю таким, що виявлятиме та підтримуватиме високі стандарти поведінки під час розгляду криміналь-ного провадження та буде розглядати її неупереджено, об'єктивно, законно та справедливо.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що обставини, зазначені в клопотанні адвоката ОСОБА_3 , як підстави для відводу судді, не можуть викликати сумнів в не уперед-женості, безсторонності судді, чи свідчити про його певну особисту заінтересованість в розгляді справи, а також враховуючи презумпцію неупередженості судді. Зважаючи на це суд приходить висновку, що заява про відвід судді є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
За таких обставин, керуючись ст. 75, 81, 94, 242-244 КПК України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст. 9 Конституції України, ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст. 2, 7 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», суддя -
постановив:
У задоволенні заяви захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_3 про відвід головуючого судді ОСОБА_4 від розгляду криміналь-ного провадження №12024116100000144 від 07.05.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаче-ного ст. 390-1 Кримінального кодексу України, - відмовити.
Ухвала судді окремому апеляційному оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1