Коростишівський районний суд Житомирської області
Справа № 935/1290/24
Провадження № 1-кп/935/203/24
Іменем України
31 березня 2025 року м.Коростишів
Коростишівський районний суд Житомирської області
в складі головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2
прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6
захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8
розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження стосовно ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.2 ст.28 ч.1 ст.263, ч.1 ст.263, ч.1 ст.309 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 ч.1 ст.263, ч.1 ст.263, ч.1 ст.309 КК України
установив:
У провадженні Коростишівського районного суду Житомирської області перебуває зазначене кримінальне провадження.
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, продовжують існувати і дотепер. Обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, яке є тяжким злочином, стійких соціальних зв'язків не має, оскільки не працює, неодружений, утриманців не має, може чинити протиправний вплив на іншого обвинуваченого, а також свідків, які йому відомі. Вважає, що обвинувачений може переховуватись від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_7 проти клопотання прокурора заперечили, просять змінити запобіжний захід на домашній арешт.
Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_8 щодо клопотання прокурора поклались на розсуд суду.
Заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали клопотання про продовження запобіжного заходу, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України суд першої інстанції зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Цією ж нормою на суд покладено такий самий обов'язок, а саме повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, у разі якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Згідно ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Міра запобіжного заходу ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою обґрунтовано обиралась під час досудового розслідування, надалі продовжувалась під час судового розгляду, останній раз відповідно до ухвали суду від 11.02.2025, строк дії закінчується 11.04.2025.
Суд належно оцінив суспільну небезпечність кримінального правопорушення, вчинення якого інкримінується обвинуваченому ОСОБА_5 , який є тяжким злочином, вчиненим проти громадської безпеки за який, міра покарання за який передбачає позбавлення волі від 3 до 7 років, а також особу обвинуваченого, якому інкримінується також вчинення кримінального проступку (ч.1 ст.309 КК України), стійких соціальних зв'язків не має, неодружений, утриманців не має, не працює, а отже законне джерело доходу відсутнє, раніше не судимий.
У відповідності до вимог п.3 і п.4 ст.5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою.
Доводи прокурора про те, що раніше обраний стосовно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України, знайшли своє підтвердження у судовому засіданні.
Суворість покарання за вчинене кримінальне правопорушення, а також особа обвинуваченого, дають суду обґрунтовані підстави вважати наявність ризику переховування його від суду (п.1 ч.1 ст.177 КПК України), ризик незаконного впливу на свідків (п.3 ч.1 ст.177 КПК України), ризик вчинення інших кримінальних правопорушень (п.5 ч.1 ст.177 КПК України).
Судом також враховується, що судовий розгляд тільки розпочатий, тому учасники судового провадження не допитані. Відповідно до вимог ч.4 ст.95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу та не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, а тому існує висока ймовірність незаконного впливу з боку обвинуваченого ОСОБА_5 на іншого обвинуваченого ОСОБА_6 та свідків (п.3 ч.1 ст.177 КПК України).
Враховуючи зазначене раніше, суд дійшов висновку про необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки на даний час саме такий запобіжний захід забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Вимогами ст.197 КПК України передбачено, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про триманння під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Разом з тим, відповідно до положень п.2 ч.5 ст.182 КПК України, суд визначає альтернативний запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 у вигляді застави.
На підставі викладеного, керуючись ст. 331,177, 178, 197 КПК України, суд
постановив:
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 29 травня 2025 року включно.
Визначити обвинуваченому ОСОБА_5 заставу у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 121120 грн., які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений у порядку, встановленому постановою КМУ.
3 моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 такі обов'язки:
- прибувати до суду за кожною вимогою;
- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- не відлучатись за межі населеного пункту, в якому він проживає;
- заборонити спілкуватися із свідками у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до слідчого свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки обвинуваченого та його явки за викликом.
У разі внесення застави обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Коростишівський районний суд Житомирської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Суддя ОСОБА_1