Справа № 296/3359/25
1-кп/296/556/25
Вирок
Іменем України
01 квітня 2025 року м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025065400000105 від 04.02.2025 по обвинуваченню:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Білики, Кобеляцького району, Полтавської області, громадянина України, перебуваючого в цивільному шлюбі, з вищою освітою, працюючого неофіційно, учасника бойових дій, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого вироком Корольовського районного суду м. Житомира від 17.03.2025,
у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України,-
встановив:
03 лютого 2025, близько 12 годин 45 хвилин, ОСОБА_3 перебував у приміщенні клініки «Медібор», що розташована за адресою: вул. Велика Бердичівська, 59/19, м. Житомир, де у нього виник умисел на вчинення хуліганства.
Реалізуючи свій умисел, в цей же день, час, місці та за вказаних обставин, ОСОБА_3 демонструючи зневажливе ставлення до громадського порядку та існуючих норм поведінки та моральності в суспільному житті, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, діючи з особливою зухвалістю, перебуваючи у приміщенні клініки «Медібор», що за адресою: вул. Велика Бердичівська, 59/19, м. Житомир, почав висловлюватися нецензурною лайкою в адресу працівників вищевказаної клініки та вчиняти з ними словесний конфлікт, а саме з лікарем ревматологом ОСОБА_4 , гардеробником ОСОБА_5 та старшою медичною сестрою ОСОБА_6 . У подальшому, не припиняючи хуліганські дії, ОСОБА_3 дістав із внутрішньої кишені своєї куртки стартовий пістолет та почав демонструвати його працівникам клініки.
Своїми хуліганськими діями ОСОБА_3 тимчасово призупинив роботу клініки «Медібор».
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 1 ст. 296 КК України як грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю.
Обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 в порядку ст. 302 КПК України надійшов до суду з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, письмовою заявою підозрюваного, складеною в присутності захисника, та матеріалами досудового розслідування.
Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.
Зі змісту заяви підозрюваного ОСОБА_3 , яка була складена в присутності захисника - адвоката ОСОБА_7 , слідує, що останній беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, а саме в грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України, надав свою згоду на розгляд обвинувального акта без його участі у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Відповідно до частин 2, 3 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Суд має право призначити розгляд у судовому засіданні обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку та викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження, якщо визнає це за необхідне.
Враховуючи, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згідний з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку, суд дійшов висновку щодо відсутності сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого та можливістю розгляду обвинувального акта в порядку, визначеному статтями 381, 382 КПК України.
При цьому, у відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України, в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали в їх сукупності, перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються сторонами кримінального провадження, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні ним кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 296 КК України, як грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд визнає його щире каяття та визнання вини.
Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого є рецидив кримінальних правопорушень.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , судом враховано ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України відносяться до кримінального проступку; ставлення обвинуваченого до скоєного, що полягає у визнанні винуватості та щирому каятті; дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, характеризується посередньо, раніше судимий, тяжкі наслідки від його неправомірних дій не настали.
Санкція ч. 1 ст. 296 КК України передбачає застосування до винних осіб ряду покарань, зокрема штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційного нагляду на строк до п'яти років, або обмеження волі на той самий строк.
Приймаючи до уваги, що згідно з ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню інших кримінальних правопорушень, суд вважає доцільним застосувати до ОСОБА_3 покарання, не пов'язане з ізоляцією від суспільства.
Враховуючи, що ОСОБА_3 офіційно не працює та не має стабільних доходів, покарання у виді штрафу не зможе досягнути своєї мети, тому суд призначає більш суворе покарання у виді пробаційного нагляду на строк, що наближається до мінімального, визначеного в санкції ч. 1 ст. 296 КК України. На думку суду, саме таке покарання є необхідним й достатнім для виправлення ОСОБА_3 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Запобіжний захід у кримінальному провадженні не обирався, підстави для його застосування відсутні. Арешт на майно не накладався.
Процесуальні витрати, речові докази відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 373, 374, 381-382 КПК України, суд,-
ухвалив:
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду строком на один рік шість місяців.
На підставі ст. 59-1 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 такі обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з моменту постановки засудженого на облік органом з питань пробації.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо обвинуваченого ОСОБА_3 не застосовувати.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира протягом 30 днів з дня отримання його копії, з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 394 КПК України, вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України, копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Головуючий суддя ОСОБА_1