Справа №295/10311/18
4-с/295/13/25
26.03.2025 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира в складі:
Головуючого судді Чішман Л.М.
за участю секретаря Рафальської В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на дії державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби у м. Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), -
03.02.2025 представник заявника вернувся до суду із скаргою в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 31.01.2025, винесену державним виконавцем Богунського відділу державної виконавчої служби у м. Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коломієць К.Д. у виконавчому провадженні №59167112 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 згідно виконавчого листа №295/10311/18, виданого Богунським районним судом м. Житомира 24.04.2019; визнати неправомірними дії вказаного державного виконавця по нарахуванню заборгованості по сплаті аліментів та складенню довідки-розрахунку №5754 від 31.01.2025, а також зобов'язати державного виконавця здійснити повторний розрахунок заборгованості з урахуванням висновків суду, викладених в ухвалі за наслідками розгляду скарги.
В обґрунтування скарги представник посилається на те, що державним виконавцем при складанні довідки розрахунку по заборгованості по аліментам, всупереч норм чинного законодавства не враховано норми ч. 14 статті 71 Закону України "Про виконавче провадження", яка передбачає обов"язковою підставою для нарахування штрафу, наявність заборгованості по аліментам. Станом на дату винесення постанови про накладення штрафу та довідки розрахунку, а саме на 31.01.2025 заборгованість зі сплати аліментів була відсутня. Законом не передбачено права на винесення постанови про накладення штрафу у поточному періоді з посиланням на існування підстав у минулому часі.
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 10.02.2025 скарга прийнята до розгляду та призначено судове засідання.
17.02.2024 в.о. начальника Богунського ВДВС у м. Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) направила відзив, в якому остання просила відмовити у задоволенні заявлених вимог скарги від 01.02.2025. В обґрунтування відзиву зазначила, що при здісненні повторного розрахунку заборгованості у зв'язку з наявною заборгованістю ОСОБА_1 у виконавчому провадженні №59167112, сукупний розмір якої перевищував суму відповідних платежів за три роки, а саме станом на 01.06.2024 заборгованість становила 58768,45 грн., яка була погашена 01.07.2024, державним виконавцем 31.01.2025 було винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 50 відсотків від суми заборгованості зі сплати аліментів.
Представник заявника подав до суду заяву, в якій просив розгляд скарги проводити без його участі, скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для розгляду скарги.
Державник виконавець в судовому засіданні зазначила, що у зв'язку з наявною заборгованістю ОСОБА_1 у виконавчому провадженні №59167112, сукупний розмір якої перевищував суму відповідних платежів за три роки, а саме станом на 01.06.2024 заборгованість становила 58768,45 грн., нею було винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 50 відсотків від суми заборгованості зі сплати аліментів.
Вислухавши особу, дії якої оскаржуються дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 04.04.2019 позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини задоволено частково. Ухвалено стягувати з ОСОБА_1 користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 1500,00 грн. щомісячно, до повноліття дитини, починаючи з 09.08.2018. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 768,40 грн.
У Богунському ВДВС м. Житомира ЦМУЮ (м. Київ) на виконанні знаходиться виконавче провадження №59167112 з примусового виконання рішення у даній справі про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 згідно виконавчого листа №295/10311/18, виданого Богунським районним судом м. Житомира 24.04.2019.
Ухвалою Богунського районного суду м.Житомира від 24.09.2024 зобов'язано посадову особу Богунського відділу державної виконавчої служби у м. Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) що здійснює виконавчі дії у виконавчому провадженні №59167112 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 згідно виконавчого листа №295/10311/18, виданого Богунським районним судом м. Житомира 24.04.2019 здійснити повторний розрахунок заборгованості по аліментам та скласти довідку-розрахунок.
31.01.2025 державним виконавцем Богунського відділу державної виконавчої служби у м. Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коломієць К.Д. у виконавчому провадженні №59167112 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 згідно виконавчого листа №295/10311/18, виданого Богунським районним судом м. Житомира 24.04.2019 державним виконавцем 31.01.2025 складенню довідку-розрахунок №5754 та винесено постанову, якою на боржника накладено штраф в розмірі 50 відсотків від суми заборгованості зі сплати аліментів, яка утворилась станом на 01.06.2024 та становила 58768,45 грн.
Зі змісту довідки розрахунку вбачається, що заборгованість була погашена 01.07.2024, та станом на 31.01.2025 заборгованості зі сплати аліментів не існувало.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Статтею 447 ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно ч. 1 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Частина перша ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначає, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Так згідно з положеннями ч.ч. 1-3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судому передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 квітня 2020 року в справі № 641/7824/18 (провадження № 61-10355св19) вказано, що «завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. В порядку судового контролю за виконанням судових рішень такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси сторони виконавчого провадження порушені, а скаржник використовує цивільне судочинство для такого захисту. По своїй суті ініціювання справи щодо судового контролю за виконанням судових рішень не для захисту прав та інтересів є недопустимим».
Відповідно до ч. 14 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» в разі наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 50 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.
З наведеного вбачається, що закон передбачає накладення на боржника штрафу за наявності заборгованості зі сплати аліментів на час винесення постанови.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Враховуючи викладене та відсутність заборгованості зі сплати аліментів станом на 31.01.2025, суд вважає, що довідка- розрахунок № 5754 від 31.01.2025 та постанова державного виконавця від 31.01.2025 є протиправними. Постанова про накладення штрафу підлягає до скасування, з зобов"язанням державного виконавця здійснити повторний розрахунок заборгованості з урахуванням висновків щодо неправомірності нарахування штрафу, які викладені в дані ухвалі суду .
На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 447-452 ЦПК України, суд, -
Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 31.01.2025, винесену державним виконавцем Богунського відділу державної виконавчої служби у м. Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коломієць К.Д. у виконавчому провадженні №59167112 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 згідно виконавчого листа №295/10311/18, виданого Богунським районним судом м. Житомира 24.04.2019.
Визнати протиправними дії державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби у м. Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коломієць К.Д. про включення в довідку-розрахунок №5754 від 31.01.2025 нарахування штрафу.
Зобов'язати посадову особу Богунського відділу державної виконавчої служби у м. Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) що здійснює виконавчі дії у виконавчому провадженні №59167112 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 згідно виконавчого листа №295/10311/18, виданого Богунським районним судом м. Житомира 24.04.2019 здійснити повторний розрахунок заборгованості по аліментам та скласти довідку-розрахунок.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст ухвали виготовлено 26.03.2025.
Суддя Л.М. Чішман