Справа № 161/20687/24
Провадження № 3/161/427/25
м.Луцьк 01 квітня 2025 року
Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Антіпова Т.А., за участі прокурора Бурка О.М., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , захисника ОСОБА_1 - адвоката Красуна В.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення щодо:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Луцька, начальника сектору житлового забезпечення Головного управління ДСНС у Волинській області (до 09.12.2024 року), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
за ч. 2 ст.172-7 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі КУпАП), -
06.11.2024 року від Волинського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України до суду надійшов протокол відносно ОСОБА_1 про вчинення ним адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією: № 28 за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 28 від 30.10.2024 року ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді начальника сектору житлового забезпечення Головного управління ДСНС України у Волинській області, будучи суб'єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» (далі за текстом - Закон), відповідно до п.п. «д» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону, а також суб'єктом правопорушення, відповідно до примітки ст. 172-7 КУпАП, в порушення п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону вчинив дії та прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів, а саме: проголосував «ЗА» на засіданні комісії з житлової роботи Головного управління ДСНС України у Волинській області про зарахування на квартирний облік у загальну та першочергову чергу першого заступника начальника Головного управління ДСНС України у Волинській області підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_2 , згідно протоколу № 3 від 28.10.2022 року та 31.10.2022 року, будучи в складі комісії, підписав Акт перевірки житлових умов ОСОБА_2 , згідно якого зроблено висновок про те, що вищевказана особа потребує покращення житлових умов та зарахування на квартирний облік ГУ ДСНС України у Волинській області. Також, в подальшому проголосував «ЗА» на засіданні комісії з житлової роботи ГУ ДСНС України у Волинській області про надання двокімнатної службової квартири АДРЕСА_3 першому заступнику начальника ГУ ДСНС України у Волинській області, підполковнику служби цивільного захисту ОСОБА_2 , відповідно до протоколу № 8 від 11.12.2023 року, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.
Прокурор в судовому засіданні зазначив, що проголосувавши «ЗА» на засіданні комісії з житлової роботи ГУ ДСНС України у Волинській області від 28.10.2022 року про зарахування на квартирний облік ГУ ДСНС України у Волинській області першого заступника начальника ГУ ДСНС України у Волинській області підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_2 , та 31 жовтня 2022 року, будучи в складі комісії, підписавши акт перевірки житлових умов ОСОБА_2 , згідно якого зроблено висновок про те, що вищевказана особа потребує покращення житлових умов та зарахування на квартирний облік ГУ ДСНС України у Волинській області, а також, в подальшому проголосувавши «ЗА» на засіданні комісії з житлової роботи ГУ ДСНС України у Волинській області про надання двокімнатної службової квартири АДРЕСА_3 першому заступнику начальника ГУ ДСНС України у Волинській області підполковнику служби цивільного захисту ОСОБА_2 , відповідно до протоколу № 8 від 11.12.2023 року, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-7КУпАП, якою передбачена адміністративна відповідальність за порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, а саме: за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП - за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів. Наполягав на прийнятті вищезазначених рішень в умовах реального конфлікту інтересів, оскільки, на його думку, у ОСОБА_1 був наявний приватний інтерес, який полягав в тому, що він перебував у прямому підпорядкуванні ОСОБА_2 , та при складанні акту перевірки житлових умов від 28.10.2022 року приховав факт належності йому на праві приватної власності квартири. В подальшому, ОСОБА_1 , при прийнятті рішень комісією з житлової роботи ГУ ДСНС України у Волинській області від 28.10.2022 року та 11.12.2023 року приховав даний факт від інших членів, тобто, ОСОБА_1 діяв в інтересах ОСОБА_2 , приймав рішення на його користь, чим міг розраховувати на його лояльне ставлення, додаткове матеріальне заохочення або на уникнення негативної реакції керівника, застосування дисциплінарного стягнення/ініціювання дисциплінарного стягнення щодо підпорядкованого працівника тощо. Своєю чергою, керівник прагнутиме віддячити підлеглому працівнику, який задовольнив приватний інтерес керівника. По друге, посилався на те, що службові повноваження ОСОБА_1 передбачені Положенням про сектор житлового забезпечення ГУ ДСНС України у Волинській області, що затверджено Наказом ГУ ДСНС України у Волинській області від 18.09.2023 року № НС-223/48. Окрім цього, наполягав на тому, що ОСОБА_1 , при прийнятті рішень на засіданнях комісії з житлової роботи ГУ ДСНС України у Волинській області від 28.10.2022 року та від 11.12.2023 року володів дискреційними повноваженнями, оскільки міг відмовитися від голосування по питаннях голосування про зарахування на квартирний облік та про надання двокімнатної службової квартири першому заступнику начальника ГУ ДСНС України у Волинській області підполковнику служби цивільного захисту ОСОБА_2 . Окрім цього, посилався на те, що засідання комісії, на якій було вирішено зарахувати ОСОБА_2 на квартирний облік, відбулось 28.10.2022 року (протокол № 3), хоча сам акт перевірки житлових умов ОСОБА_2 датований 31.10.2022 року, тобто комісія 28.10.2022 року зарахувала на квартирний облік ОСОБА_2 без будь-якого підтверджуючого документа, що, на думку прокурора, є маніпуляцією зі сторони ОСОБА_1 на користь свого безпосереднього керівника - ОСОБА_2 . Отже, просив визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, та накласти на нього стягнення у вигляді штрафу в межах санкції даної статті, а саме: в розмірі 6800,00 грн..
У судовому засіданні ОСОБА_1 винним себе у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.172-7 КУпАП не визнав, подав до суду письмові пояснення з викладенням мотивів невизнання ним вини та обставин на підтвердження відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, в зв'язку із чим просив суд закрити провадження у справі в зв'язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Зокрема, ОСОБА_1 зазначив, що прийняття ним участі в засіданнях комісії 28.10.2022 року під час розгляду питання про зарахування на квартирний облік першого заступника начальника ГУ ДСНС України у Волинській області ОСОБА_2 та 11.12.2023 року про надання йому двокімнатної службової квартири, він, як і інші члени комісії на засіданнях, проголосував «ЗА» по даних питаннях, проте, його голос не був вирішальним у даному питанні, і, взагалі, рішення комісії не є остаточним та вирішальним у питанні про надання службового житла. Так, підполковник служби цивільного захисту перший заступник начальника ГУ ДСНС України у Волинській області ОСОБА_2 , як особа начальницького складу органів МНС, вважається таким, що мав право на взяття його на квартирний облік, відповідно до приписів Положення про порядок забезпечення житловими приміщеннями осіб рядового і начальницького складу та працівників органів і підрозділів цивільного захисту МНС України, затвердженим Наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 05.02.1999 № 38. А тому, самі по собі обставини підпорядкування ОСОБА_1 . ОСОБА_2 без наявності будь-яких ознак та/або доказів прямого чи опосередкованого спонукання не можуть свідчити про наявність реального конфлікту інтересів. Окрім цього, відповідно до ч. 2 ст. 121 ЖК України, п. 16 Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в УРСР, затвердженим Постановою Ради Міністрів УРСР від 4 лютого 1988 р. № 37 «Про службові жилі приміщення» (в чинній редакції), службові жилі приміщення надаються за рішенням адміністрації підприємства, установи, організації, правління колгоспу, органу управління іншої кооперативної та іншої громадської організації, у віданні якої ці приміщення знаходяться, затвердженим виконавчим комітетом районної, міської, районної у місті Ради народних депутатів, на території якої знаходиться відповідне підприємство, установа, організація. Крім того, згідно п. 8 р. ІІ Положення № 37, службові приміщення надаються незалежно від перебування працівників на квартирному обліку, без додержання черговості та пільг, установлених для забезпечення громадян житлом. Відтак, начальник ГУ ДСНС України у Волинській області наділений повноваженнями самостійно прийняти рішення про надання службового житла, тобто, рішення комісії, як консультативного органу, може мати для керівника виключно рекомендаційний характер, а безпосередньо рішення про надання тієї чи іншої квартири він приймає самостійно, видаючи відповідний наказ, який і є юридичною підставою для отримання службового житла. Отже, голосування «ЗА» на засіданні житлової комісії про надання службової квартири ОСОБА_2 відповідно до протоколу № 8 від 11.12.2023 року фактично не мало жодних юридичних наслідків та будь-якого визначального значення. Окрім цього, зазначив, що прокурором взагалі не наведено та не аргументовано, в чому ж саме полягало прийняття ним рішень в умовах реального конфлікту інтересів, та в чому полягав його приватний інтерес, з огляду на відсутність отримання ним після цих засідань, будь-яких пільг, переваг, матеріальних благ, премій тощо. Вважає, що один лише факт перебування його в безпосередньому підпорядкуванні першого заступника начальника Головного управління підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_2 є недостатнім для визначення наявності у нього конфлікту інтересів. Для встановлення факту реального конфлікту інтересів недостатньо констатувати існування приватного інтересу, який потенційно може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а слід безпосередньо встановити, що по-перше, приватний інтерес наявний, по-друге, він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, а по-третє така суперечність не може вплинути, а реально впливає на об'єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій. Окрім цього, на підтвердження своєї позиції послався на своє звернення до Національного агентства з питань запобігання корупції про надання роз'яснення від 21.10.2024 та копію листа №203-01/82915-24 від 04.11.2024 Управління формування правових позицій з питань декларування та конфлікту інтересів Національного агентства з питань запобігання корупції.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Красун В.В., підтримав позицію ОСОБА_1 та наполягав на закритті провадження у справі про вищезазначене адміністративне правопорушення в зв'язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Додатково зазначив, що в даному випадку була відсутня наявність реального конфлікту інтересів, оскільки реальний конфлікт інтересів має три елементи: перший елемент - це наявність у особи дискреційних повноважень, які можуть бути використані для задоволення приватного інтересу; другий елемент - це наявність у особи приватного інтересу в тій сфері, в якій вона виконує зазначені вище повноваження; і третій елемент - це ризик впливу приватного інтересу особи на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених обов'язків та повноважень в майбутньому. При цьому, всі три елементи повинні бути доведені, а не ґрунтуватися на припущеннях. Приватний інтерес - це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, зокрема зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях. Отже, в даному випадку, стороною обвинувачення не надано належних та допустимих доказів наявності у ОСОБА_1 ознак приватного інтересу майнового чи немайнового характеру у спірних правовідносинах. Окрім цього, зазначив, що навіть якщо б ОСОБА_2 не перебував на квартирному обліку, він мав гарантоване законом право отримати службове приміщення. Отже, в даному випадку, у членів комісії з житлової роботи відсутня можливість діяти на власний розсуд, що свідчить про відсутність, зокрема, у ОСОБА_1 , як і в інших членів комісії, повноважень дискреційного характеру. Щодо посилання прокурора на здійснення членами комісії перевірки житлових умов ОСОБА_2 31.10.2022 року, вже після проведення засідання комісії з житлової роботи про зарахування ОСОБА_2 на квартирний облік, яке відбулось 28.10.2022 року (протокол № 3), зазначив про те, що проведення обстеження комісією умов проживання ОСОБА_2 могло відбуватись як до прийняття комісією рішення про зарахування його на квартирний облік, так і пізніше, якщо в цьому виникла необхідність. Тому ніякого введення з боку ОСОБА_1 членів комісії в оману, не відбувалось. Просив суд закрити провадження на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Допитані під час судового розгляду справи свідки пояснили наступне.
Так, свідок ОСОБА_3 зазначила, що вона працює на посаді начальника юридичного сектору ГУ ДСНС України у Волинській області з 2021 року, входить до складу комісії з житлової роботи ГУ ДСНС України у Волинській області. Вона приймала участь у роботі комісії з житлової роботи ГУ ДСНС України у Волинській області 11.12.2023 року та, як і всі інші члени комісії, проголосувала «ЗА» по питанню надання ОСОБА_2 службового житла. Зазначила про те, що документи, які були подані та вивчені нею, як підстава для виділення ОСОБА_2 службового житла, відповідали вимогам та нормам чинного законодавства, та підстав голосувати «Проти» як у неї, так і у всіх інших членів комісії не було. Окрім цього, пояснила, що, на її думку, у ОСОБА_1 приватного інтересу при голосуванні на засіданні 11.12.2023 року «ЗА» - не було, і в подальшому, їй не відомо, що ОСОБА_1 отримував будь-які пільги, переваги, матеріальні заохочення, премії тощо. Окремо пояснила, що само по собі рішення комісії - ще не остаточним та підлягає подальшому затвердженню Начальником ГУ ДСНС України у Волинській області, Після такого затвердження, рішення надається виконавчому комітету Луцької міської ради, який вивчає документи і ухвалює позитивне або ж негативне рішення. Отже, само по собі рішення комісії з житлової роботи ГУ ДСНС України у Волинській області не має юридичних наслідків у вигляді отримання службового житла. Щодо порядку преміювання працівників ГУ ДСНС України у Волинській області пояснила, що преміювання всіх працівників відбувається в однаковому розмірі, про випадки отримання ОСОБА_1 додаткових чи збільшених матеріальних виплат, їй не відомо.
Аналогічні пояснення надали під час судового розгляду справи й свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Зокрема, ОСОБА_7 пояснив, що він займає посаду начальника відділу ресурсного забезпечення ГУ ДСНС України у Волинській області з осені 2019 року, та по літо 2024 року перебував в безпосередньому підпорядкуванні у першого заступникаГУ ДСНС України у Волинській області підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_2 . Проте, він, як і ОСОБА_1 , на засіданні комісії з житлової роботи ГУ ДСНС України у Волинській області 11.12.2023 року проголосував «ЗА» щодо питання надання ОСОБА_2 службового житла, та зазначив, що не вбачає в цьому жодного конфлікту інтересів, оскільки жодного приватного інтересу при даному голосуванні у нього не було і бути не могло, як і не було жодного приватного інтересу у ОСОБА_1 . Додатково зазначив, що жодного протоколу щодо нього за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, не складалось.
Окрім цього, всі допитані свідки повідомили про те, що підстав голосувати «ПРОТИ» на засіданні житлової комісії ГУ ДСНС України у Волинській області щодо надання першому заступнику ГУ ДСНС України у Волинській області підполковнику служби цивільного захисту ОСОБА_2 службового житла, не було, оскільки ця особа мала всі законні підстави для отримання такого житла, як особа, яка переїхала з іншої місцевості на роботу до Волинської області, жодного житла на праві власності в даній місцевості не має, є учасником бойових дій. Тому, для вирішення питання щодо виділення йому службового житла, не мало жодного значення, чи перебуває він на квартирному обліку чи ні. Також, всі свідки підтвердили, що якби ОСОБА_1 утримався б від голосування, позитивне рішення на користь ОСОБА_2 , все одно було б прийнято.
Заслухавши прокурора, особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, його захисника - адвоката Красуна В.В., допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновками експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до положень ст. 280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, у числі інших, визначених законом обставин, зобов'язаний з'ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягується до відповідальності, чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
В судовому засіданні встановлено, що з 01.09.1996 по теперішній час ОСОБА_1 проходить службу в органах та підрозділах служби цивільного захисту України, що підтверджується копією біографічної довідки підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 (а.с. 111-113).
19.10.1996 року ОСОБА_1 склав присягу працівника органів внутрішніх справ України (а.с. 114).
07.11.2017 року підполковник служби цивільного захисту ОСОБА_1 попереджений про недопущення корупційних та пов'язаних з корупцією правопорушень, передбачених Законом України «Про запобігання корупції» (а.с. 115).
Наказом ГУ ДСНС України у Волинській області №18 від 05.05.2021 ОСОБА_1 призначено начальником сектору житлового забезпечення Головного управління ДСНС України у Волинській області (а.с. 109-110).
Відповідно до Положення «Про сектор житлового забезпечення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області», затвердженого наказом Головного управління ДСНС України у Волинській області від 11.05.2021 року № 28 (у редакції наказу Головного управління від 18.09.2023 року №223/48), наказу Головного управління ГУ ДСНС України у Волинській області від 04.08.2022 року № 160 «Про розподіл обов'язків між начальником, першим заступником та заступниками начальника Головного управління» ОСОБА_1 призначається та звільняється з посади начальником ГУ ДСНС України у Волинській області, та є безпосередньо підпорядкований першому заступнику начальника ГУ ДСНС України у Волинські області ОСОБА_2 , є йому підзвітним та підконтрольним (а.с. 65-70, 84-99).
Згідно з розділом 2 наказу Головного управління ГУ ДСНС України у Волинській області від 04.08.2022 року № 160 «Про розподіл обов'язків між начальником, першим заступником та заступниками начальника Головного управління», перший заступник начальника Головного управління ДСНС України у Волинській області спрямовує та координує діяльність сектору, а також є відповідальним за організацію роботи Комісії з житлової роботи в ГУ ДСНС України у Волинській області (а.с. 87-89) та відповідно до п. 3 Наказу ГУ ДСНС України у Волинській області від 05.01.2023 року № НС-7 є відповідальним за здійснення контролю за виконанням наказу, який визначає порядок надання службових жилих приміщень та діяльність Комісії (а.с. 101-104).
Відповідно до п.п. 1.5., 3.8-3.9 Положення «Про сектор житлового забезпечення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області», затвердженого наказом Головного управління ДСНС України у Волинській області від 11.05.2021 року № 28 (у редакції наказу Головного управління від 18.09.2023 року №223/48), сектор у межах своїх повноважень організовує заходи, спрямовані на покращення житлових умов, а також забезпечення житлом співробітників підрозділів ГУ ДСНС України у Волинській області, здійснює контроль за належним поданням та оформленням документів для постановки співробітників ГУ ДСНС України у Волинській області на квартирний облік, проводить щорічну перереєстрацію осіб, які перебувають на квартирному обліку. Одним із основних завдань сектору є здійснення постановки на квартирний облік осіб рядового і начальницького складу, працівників та службовців підрозділів ГУ ДСНС України у Волинській області, а також зняття з такого обліку на підставах і в порядку, визначеному чинним законодавством (п. 2.5 Положення).
Положенням «Про комісію з житлової роботи ГУ ДСНС України у Волинській області», затвердженим Наказом ГУ ДСНС України у Волинській області від 05.01.2023 року № 7 визначено, що з метою забезпечення дотримання вимог законодавства під час ведення обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов, розподілу жилої площі, призначеної для постійного проживання, контролю за використанням жилих приміщень в органах та підрозділах ДСНС, які ведуть контрольних облік або контрольні списки осіб, які перебувають на обліку у виконавчих комітетах місцевих рад відповідних населених пунктів, у ГУ ДСНС України у Волинській області створений колегіальний орган - Комісія з житлової роботи (а.с. 101-104).
Так, 28.10.2022 року перший заступник начальника ГУ ДСНС України у Волинській області підполковник служби цивільного захисту Сергій Демидюк звернувся із рапортом на ім'я начальника ГУ ДСНС України у Волинській області генерал-майора служби цивільного захисту Володимира Грушовінчука про зарахування його на квартирний облік в ГУ ДСНС України у Волинській області на підставі того, що він проживає в квартирі (в якій здійснює піднайом) за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 21).
31.10.2022 року комісія у складі: начальника сектору житлового забезпечення ГУ ДСНС України у Волинській області підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 , фахівці сектору житлового забезпечення ГУ ДСНС України у Волинській області майора служби цивільного захисту ОСОБА_8 перевірила житлові умови підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_2 , що проживає у АДРЕСА_1 , про що було складено відповідний акт (а.с. 20). В графі 4 даного Акту перевірки житлових умов від 31.10.2022 року зазначено, що особовий рахунок відкритий на ОСОБА_9 ..
Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 390414225 від 09.08.2024 року право власності на об'єкт, а саме: квартира АДРЕСА_4 , належить ОСОБА_1 (а.с. 34-35).
Відповідно до інформації з Державного реєстру актів цивільного стану громадян (актовий запис про шлюб № 1284 від 08 вересня 2006 року) вбачається, що ОСОБА_1 уклав шлюб з ОСОБА_10 (дівоче прізвище - ОСОБА_11 ).
Даним Актом перевірки житлових умов від 31.10.2022 року, який підписаний безпосередньо начальником сектору житлового забезпечення ГУ ДСНС України у Волинській області підполковником служби цивільного захисту ОСОБА_1 , комісією прийнятий висновок про те, що підполковник служби цивільного захисту ОСОБА_2 потребує покращення житлових умов та зарахування на квартирних облік ГУ ДСНС України у Волинській області.
Відповідно до Витягу з Протоколу № 3 від 28.10.2022 року засідання комісії з житлової роботи ГУ ДСНС України у Волинській області прийнято рішення про зарахування на квартирний облік ГУ ДСНС України у Волинській області підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_2 , першого заступника начальника ГУ ДСНС України у Волинській області, що здійснює піднайом житла, являється учасником бойових дій (а.с. 32).
Згідно із рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради № 590-1 від 23.11.2022 року «Про квартирний облік громадян», затверджено рішення комісії з житлової роботи управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області (протокол № 3 від 28.10.2022 року) про взяття на квартирний облік військовослужбовця управління, як учасника бойових дій, ОСОБА_2 з 28.10.2022 року (а.с. 33).
Відповідно до рішення виконавчого комітету Луцької міської ради № 652-1 від 15.11.2023 року «Про включення квартир в число службового житла» двокімнатну квартиру АДРЕСА_3 , загальною площею 62,3 кв.м., житловою 33,9 кв.м. включено в число службового житла ГУ ДСНС України у Волинській області (а.с. 43-44).
11.12.2023 року згідно Протоколу № 8 засідання комісії з житлової роботи ГУ ДСНС України у Волинській області комісія вирішила надати першому заступнику начальника ГУ ДСНС України у Волинській області підполковнику служби цивільного захисту ОСОБА_2 вільну двокімнатну службову квартиру АДРЕСА_3 (а.с. 14-19).
Відповідно до п.п. «д» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» № 1700-VІІ від 14.10.2014 р. суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є особи рядового і начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, особи начальницького складу служби цивільного захисту, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, особи, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини 1 статті 3 цього Закону зобов'язані: не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
Відповідно до ч. 2 ст. 35 Закону України «Про запобігання корупції», у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом. Про конфлікт інтересів такої особи може заявити будь-який інший член відповідного колегіального органу або учасник засідання, якого безпосередньо стосується питання, що розглядається. Заява про конфлікт інтересів члена колегіального органу заноситься в протокол засідання колегіального органу.
Диспозицією частини 2 ст. 172-7 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
Згідно з приміткою до цієї статті під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень.
Аналіз термінів «потенційний інтерес» та «реальний інтерес», які містяться у ч. 1 ст. 1 Закону, з урахуванням висновку науково-правової експертизи Ради науково-правових експертиз при Інституті держави і права ім. В. М. Корецького НАН України від 29 квітня 2016 року № 126/50-е, виконаного на замовлення адвоката Ульянова Р.А., щодо законодавства про боротьбу з корупцією дає можливість констатувати, що потенційний конфлікт інтересів відрізняється від реального тим, що при потенційному конфлікті встановлюється лише наявність, існування приватного інтересу особи, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, тоді як при реальному конфлікті інтересів існуюча суперечність між наявним приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями безпосередньо впливає (вплинула) на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень.
Крім того, це також визначає ступінь впливу цієї суперечності на прийняття рішення чи вчинення дії, який повинен мати об'єктивний вираз, а також часовий взаємозв'язок між прийняттям рішення та наявністю певних ознак, що мають місце при цьому. Тобто відмінність між цими поняттями полягає в тому, що для встановлення факту реального конфлікту інтересів недостатньо констатувати існування приватного інтересу, який потенційно може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а слід безпосередньо встановити, що,
по-перше, приватний інтерес наявний,
по-друге, він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, а
по-третє, така суперечність не може вплинути, а реально впливає на об'єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій.
Таким чином, для встановлення наявності факту прийняття рішення, вчинення чи невчинення дії в умовах реального конфлікту інтересів та розмежування реального і потенційного конфлікту інтересів особа, яка здійснює правозастосовну діяльність, для кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, має встановити наявність обов'язкової сукупності таких юридичних фактів, як: 1) наявність у правопорушника факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований (артикульований) та визначений; 2) наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення. 3) наявність повноважень на прийняття рішення 4) наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об'єктивність або неупередженість рішення.
Беручи до уваги визначення поняття «реальний конфлікт інтересів», згідно з яким він можливий при прийнятті рішення, а також роль окремої особи при прийнятті рішення колегіальним органом, можемо констатувати, що голосування окремою особою само по собі не може створювати безпосередній причинно-наслідковий зв'язок між її діями та юридичними наслідками у формі прийнятого рішення колегіальним органом.
Без наявності хоча б одного з фактів із цієї сукупності реальний конфлікт інтересів не виникає. Встановлення цих фактів має бути відображено в протоколі про адміністративне правопорушення, що пов'язане з корупцією, та, відповідно, в постанові суду.
В судовому засіданні надати чітке пояснення, що саме прокурор вважає діянням в реальному конфлікті інтересів, в чому полягає приватний інтерес та суперечність між приватним інтересом правопорушника і його службовими чи представницькими повноваженнями, останній не зміг.
Так, в судовому засіданні було встановлено та не заперечувалось ОСОБА_1 факт голосування ним на засіданнях Комісій 28.10.2022 під час розгляду питання про зарахування на квартирний облік першого заступника начальника Головного управління ДСНС України у Волинській області підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_2 та 11.12.2023 про надання йому двокімнатної службової квартири, в числі інших присутніх на засіданнях членів Комісії, «ЗА» по вказаних питаннях.
Не заперечувався ОСОБА_1 також факт того, що 31.10.2022, будучи в складі комісії, він підписав акт перевірки житлових умов ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві приватної власності належить йому - ОСОБА_1 .
При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що сам по собі факт перебування житла, в якому ОСОБА_2 здійснював піднайом, у власності ОСОБА_1 , жодним чином не впливав на законність підстав для зарахування ОСОБА_2 на квартирний облік як особи, яка потребує поліпшення житлових умов, та в подальшому прийняття рішення про надання йому двокімнатної службової квартири.
При цьому, факт того, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 перебуває у власності ОСОБА_1 не був прихованим, навпаки, дана квартира декларувалась ОСОБА_1 у щорічних майнових деклараціях, зокрема, за 2022 та 2023 роки (а.с. 175-186).
Так, у відповідності до п. 7.2 Положення про сектор житлового забезпечення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області, затвердженого наказом Головного управління ДСНС України у Волинській області від 18.09.2023 №223 (надалі - Положення про Сектор) начальник Сектору безпосередньо підпорядковується заступнику начальника Головного управління і є йому підзвітним та підконтрольним (а.с. 69).
Відповідно до Наказів Головного управління ДСНС України у Волинській області №165 від 09.08.2022 та від 06.12.2023 року № НС-292/48 «Про затвердження персонального складу комісії з житлової роботи ГУ ДСНС України у Волинській області» затверджено та оголошено персональний склад комісії з житлової роботи ГУ ДСНС України у Волинській області, до якого входить 9 осіб, серед яких: перший заступник начальника ГУ ДСНС України у Волинській області, начальник сектору житлового забезпечення ГУ ДСНС України у Волинській області, провідний фахівець сектору житлового забезпечення ГУ ДСНС України у Волинській області, начальник сектору з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДСНС України у Волинській області, начальник відділу ресурсного забезпечення ГУ ДСНС України у Волинській області, начальник юридичного сектору ГУ ДСНС України у Волинській області, начальник управління реагування на надзвичайні ситуації ГУ ДСНС України у Волинській області, начальник відділу персоналу ГУ ДСНС України у Волинській області, начальник управління запобігання надзвичайним ситуаціям ГУ ДСНС України у Волинській області (а.с. 171-174).
З протоколів засідання житлової комісії № 3 від 28.10.2022 року вбачається, що на її засіданні були присутніми 8 осіб, зокрема, й ОСОБА_1 , а згідно протоколу засідання житлової комісії № 8 від 11.12.2023 року на засіданні житлової комісії були присутні 7 осіб, зокрема, й ОСОБА_1 (а.с. 14-19, 32, 105-106).
Як вбачається, з даних протоколів, присутні на них членів комісії голосували «ЗА».
Окрім цього, суд вважає за необхідне зазначити про те, що відповідно до Положення про комісію з житлової роботи ГУ ДСНС України у Волинській області , затвердженого Наказом ГУ ДСНС України у Волинській області від 05.01.2023 року № 7, основними завданнями комісії є: прийняття рішень про надання жилих приміщень (службових, в гуртожитках тощо) співробітникам; розгляд питань щодо включення/виключення жилих приміщень до/з числа службових.
Розділом 3 Положення передбачено, що рішення комісії приймається відкритим голосуванням простою більшістю голосів від присутніх на засіданні та оформлюються протоколом, який підписується головою або у разі його відсутності - заступником голови комісії та секретарем комісії. У разі рівного розподілу голосів, вирішальним є голос Голови Комісії.
У разі незгоди з рішенням Комісії окрема думка члена Комісії зазначається в протоколі засідання.
Рішення комісії про надання службового житлового приміщення затверджується Начальником ГУ ДСНС України у Волинській області.
Рішення Комісії може бути оскаржене в судовому порядку.
Враховуючи вищевикладене, слід дійти висновку про те, що начальник ГУ ДСНС України у Волинській області наділений повноваженнями самостійно прийняти рішення про надання службового житла, отже, рішення комісії, як консультативного органу, може мати для керівника виключно рекомендаційний характер. Отже, голосування ОСОБА_1 «ЗА» на засіданнях житлової комісії фактично не мало жодних юридичних наслідків та будь-якого визначального значення.
Суд погоджується з доводами сторони захисту відносно того, що один лише факт перебування ОСОБА_1 в безпосередньому підпорядкуванні першого заступника начальника Головного управління підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_2 є недостатнім для визначення наявності у позивача конфлікту інтересів.
Суд враховує, що в матеріалах провадження міститься заява ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції від 21.10.2024, в якій останній просив надати роз'яснення відносно того чи наявним конфлікт інтересів у його голосуванні щодо надання службового житла першому начальнику ГУ ДСНС України у Волинській області (а.с. 191-192).
У відповідь на вказане звернення ОСОБА_1 . Управління формування правових позицій з питань декларування та конфлікту інтересів Національного агентства з питань запобігання корупції листом за вих. №203-01/82915-24 від 04.11.2024 повідомило, що конфлікт інтересів існує у особи в ситуації, коли у неї при реалізації службових/представницьких повноважень дискреційного характеру наявний приватний інтерес, який може вплинути на її об'єктивність та неупередженість під час вчинення дії, прийняття рішення з питання, у якому у неї наявний приватний інтерес. За відсутності принаймні однієї із складових конфлікту інтересів службових/представницьких повноважень дискреційного характеру та/або приватного інтересу конфлікт інтересів не виникає (а.с. 193-194).
З огляду на обставини даної справи суд зазначає, що прокурором не надано належних та допустимих доказів наявності у ОСОБА_1 ознак приватного інтересу майнового чи немайнового характеру у даному випадку.
Відсутність же приватного інтересу, в свою чергу, виключає наявність реального конфлікту інтересів у особи, а відтак і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.
Заслуговує уваги й те, що протокол про вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, взагалі не містить жодних посилань на мотиви чи мету вчинення правопорушення.
Крім того, матеріали справи не містять і в судовому засіданні прокурором не надано будь-яких даних, які б з достовірністю свідчили про об'єктивні та суб'єктивні ознаки реального конфлікту інтересів, наявність суперечностей між особистими інтересами ОСОБА_1 та його службовими повноваженнями, в момент проведення голосування та прийняття рішення на засіданнях житлової комісії.
Також, з матеріалів справи не вбачається в чому конкретно полягає конфлікт інтересів і в чому це виразилось в розумінні ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції».
Відповідно до положень ст. 1 цього Закону, корупційне правопорушення це діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною в частині першій ст. 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність; корупція це використання особою, зазначеною в частині першій ст.3 цього Закону наданих їй службових повноважень чи пов'язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній в частині першій ст. 3 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов'язаних з ними можливостей.
З матеріалів справи не вбачається в чому конкретно полягають дії ОСОБА_1 в умовах реального конфлікту інтересів, в розумінні ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції».
Неоднозначність підходів при вирішенні питань врегулювання конфлікту інтересів у окремих категорій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування свідчить про відсутність на законодавчому рівні однозначних правил розв'язання конфлікту інтересів, що унеможливлює притягнення особи у чинній справі до відповідальності за ст. 172-7 КУпАП.
Згідно із ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Одним з елементів верховенства права є принцип правової визначеності (рішення Європейського суду з прав людини по справі «Христов проти України» від 19.02.2009, заява №4465/04). Правова визначеність вимагає, щоб норми актів були зрозумілими, точними й гарантували, що ситуації та правовідносини будуть передбачуваними. Адже інакше не можна забезпечити однакового застосування положень законів, що уможливлює необмежене їх трактування в правозастосовній практиці й неминуче призводить до сваволі.
Європейський суд неодноразово звертав увагу на необхідність дотримання принципу правової визначеності як одного з елементів верховенства права. Адже це є гарантією визнання правомірності чи неправомірності дій як державних службовців, так і окремих громадян (рішення у справах «Рябих проти Росії», заява від 2003 р., №52854/99, п.52; «Савінський проти України», заява від 28.02.2006, №6965/02, п.23).
Такий підхід випливає також із змісту рішення Європейського суду з прав людини, постановленого 11.04.2013 року у справі «Вєренцов проти України», у якому суд зазначив, що відповідальність за порушення встановленого порядку не може наступати, якщо зазначений порядок не було достатньо чітко встановлено внутрішнім законодавством.
Суд констатував, що за браком чітких та передбачуваних законів, що встановлюють певні правила, покарання осіб за порушення неіснуючого порядку суперечить ст. 7 Конвенції про захист прав люди і основоположних свобод.
За ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», національні суди при розгляді справ зобов'язані застосовувати Конвенцію та практику Суду, які є джерелом національного права України.
Таким чином, з викладеного та зазначених вище норм Законів випливає, що не будь - яка суперечність між особистими інтересами особи та її службовими повноваженнями створює конфлікт інтересів, оскільки особистий інтерес особи та її представницькими повноваження можуть не суперечити один одному. Конфлікт інтересів має місце тоді, коли зазначена суперечність фактично вплинула на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих особі службових повноважень.
З огляду на вищевикладене, в діях ОСОБА_1 відсутній реальний конфлікт інтересів, він не мав умислу на скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-7 КУпАП, в матеріалах справи відсутні докази, які б достовірно свідчили про наявність у нього особистих інтересів чи обставин, що могли призвести до невиконання чи неналежного виконання ним своїх посадових обов'язків. За таких умов, не можна погодитись з тим, що ним вчинялись дії в умовах реального конфлікту інтересів, оскільки такого конфлікту, під час розгляду справи в суді, встановлено не було.
Окрім цього, суд дійшов висновку, що дії ОСОБА_1 не характеризуються прямим умислом (або необережністю) на незаконне отримання благ або привілеїв для себе чи інших осіб, оскільки в судовому засіданні та з матеріалів справи встановлено, що шкода державним інтересам не завдана, прийняття рішення про зарахування на квартирний облік у загальну та першочергову чергу першого заступника начальника ГУ ДСНС України у Волинській області підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_2 згідно протоколу № 3 від 28 жовтня 2022 року та 31 жовтня 2022 року, а також голосування «ЗА» на засіданні комісії з житлової роботи ГУ ДСНС України у Волинській області про надання двокімнатної службової квартири першому заступнику начальника ГУ ДСНС України у Волинській області підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_2 , відповідно до протоколу № 8 від 11.12.2023 року, здійснювалося на законних підставах, за відсутності будь-якої суперечності між приватним інтересом ОСОБА_1 та його службовими чи представницькими повноваженнями, що могло б вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Враховуючи вищевикладене, оцінивши вищевказані докази в їх сукупності з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження у справі, у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.172-7 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП України, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ч. ч. 1, 2 ст. 127-7, ст.ст. 221, 247, 280, 283, 284-285, 294 КУпАП, суд,
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП - закрити за відсутністю в його діях події і складу зазначеного адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП..
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подачі апеляційної скарги через Луцький міськрайонний суд Волинської області.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
Суддя: Т.А. Антіпова