Справа № 161/5830/25
Провадження № 1-кс/161/1892/25
м. Луцьк 01 квітня 2025 року
Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Луцьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, ОСОБА_3 про арешт майна, -
Старший слідчий Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Луцьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, ОСОБА_3 , за погодженням із прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу Волинської обласної прокуратури ОСОБА_4 , звернувся до суду з клопотанням про арешт майна, виявленого та вилученого 25.03.2025 під час затримання у підозрюваного ОСОБА_5 , а саме: - мобільний телефон Ірhone 14, із сім-картою з абонентським номером НОМЕР_1 .
З матеріалів клопотання вбачається, що Третім слідчим відділом (з дислокацією у м. Луцьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові здійснюється досудове розслідування в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024030530000252 від 01 квітня 2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 246, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 246, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України.
25 березня 2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 246 КК України.
В подальшому, 25.03.2025 о 14 год. 10 хв. ОСОБА_5 затримано на підставі п. 4 ч. 1 ст. 208 КПК України. Під час затримання, при особистому обшуку останнього виявлено та вилучено мобільний телефон марки ІPhone 14, із сім-картою з абонентським номером НОМЕР_1 , упакований у сейф-пакет ДБР № S2017958.
Постановою старшого слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Луцьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, ОСОБА_3 від 25.03.2025 вилучений мобільний телефон Ірhone 14, із сім-картою з абонентським номером НОМЕР_1 , визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.
Оскільки вказаний вилучений мобільний телефон, на думку слідчого та прокурора, має важливе значення у даному кримінальному провадженні, тому, з метою забезпечення збереження речового доказу, звернулися до суду з клопотанням про арешт майна.
В судове засідання прокурор та слідчий не з'явилися, хоча належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання, водночас, подали до суду заяву про проведення судового засідання за їх відсутності.
Від захисника підозрюваного ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 до суду надійшли письмові заперечення на клопотання про арешт майна, в яких він просить в накладенні арешту на вилучений мобільний телефон відмовити та розгляд клопотання проводити без його участі і без участі підозрюваного.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, судове засідання проводиться за їх відсутності, а також не здійснюється фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді.
Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши додані докази, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Так, згідно з ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Частина 1 ст. 170 КПК України передбачає, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до положень п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, за наявності достатніх підстав вважати, що це майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи, що стороною кримінального провадження доведено наявність підстав для накладення арешту на вищевказаний мобільний телефон, виявлений та вилучений 25.03.2025 під час затримання у підозрюваного ОСОБА_5 , тому, з метою збереження речового доказу, забезпечення його правомірного утримання та дослідження органами досудового розслідування, на нього слід накласти арешт.
На підставі викладеного, керуючись ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Луцьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на майно, а саме: - мобільний телефон Ірhone 14, із сім-картою з абонентським номером НОМЕР_1 .
Заборонити відчуження, користування та розпорядження майном, на яке накладено арешт.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1