Справа № 931/74/25
Провадження № 2/931/103/25
27 березня 2025 року селище Локачі
Локачинський районний суд Волинської області
у складі: головуючого - судді Масляної С.В.,
за участю: секретаря - Проскуненкової А.В.,
представника позивача - ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),
відповідача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Локачах в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Локачинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про виключення з актового запису про народження дитини відомостей про батька дитини,
встановив:
30.01.2025 року позивач звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Локачинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про виключення з актового запису про народження дитини відомостей про батька дитини.
Позов обґрунтовує тим, що 22 вересня 2008 року між ним та ОСОБА_4 був зареєстрований шлюб у Відділі реєстрації актів цивільного стану Локачинського районного управління юстиції у Волинській області, про що складено відповідний актовий запис за № 20. Під час перебування у шлюбних відносинах у сторін народився син - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . При реєстрації народження дитини позивач зазначений батьком дитини, про що 05 січня 2009 року Локачинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Волинській області складено відповідний актовий запис № 02. Рішенням Локачинського районного суду Волинської області від 11 листопада 2011 року у справі № 2-231/11/0307 шлюб між сторонами розірвано. Зазначає, що після звернення ОСОБА_2 до суду із позовом до ОСОБА_3 про зміну способу стягнення аліментів, в останнього виникли сумніви щодо біологічного батьківства відносно ОСОБА_5 . Оскільки, своєю поведінкою та розмовами відповідачка навіяла такі сумніви. У зв'язку із чим позивач звернувся до медичної лабораторії «Endeavor DNA laboratories». За результатами проведеного дослідження біологічного матеріалу позивача та дитини - ОСОБА_5 , результати ДНК показали, що ймовірність батьківства становить 0%, комбінований прямий індекс - 0, а передбачуваний батько виключається як біологічний батько досліджуваної дитини. Вказані обставини, які не були відомі позивачу при народженні дитини, стали підставою для звернення до суду із вказаним позовом.
Просить виключити з актового запису № 02 від 05 січня 2009 року, складеного Локачинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Волинській області, про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відомості про ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як про батька дитини та вирішити питання судових витрат.
Ухвалою судді від 04 лютого 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 03.03.2025 року підготовче провадження у даній справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 11:00 27.03.2025 року, визнано явку відповідача ОСОБА_2 у судове засідання обов'язковою.
У судове засідання позивач не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. У підготовчому судовому засіданні 03.03.2025 року позивач позов підтримав, просив його задовольнити.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримала, просила задовольнити, судові витрати просила залишити за позивачем.
Відповідач у судовому засіданні позов визнала, зазначила, що їй відомо, що син дійсно їздив у Львів з позивачем для проведення ДНК-тесту у приватній лабораторії, заявляти клопотання про проведення судової молекулярно-генетичної експертизи відмовляється, визнання позову є добровільним, їй відомі наслідки визнання позову.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи за допомогою підсистеми "Електронний суд". Будь-яких клопотань, заяв від нього не надходило.
Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Таким чином, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності позивача та представника третьої особи.
Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 , під час перебування у шлюбі, у сторін народився син ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, виданого повторно, серії НОМЕР_1 від 12.12.2017 року (а.с. 13).
Рішенням Локачинського районного суду Волинської області від 11 листопада 2011 року у справі № 2-231/11/0307 шлюб, зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Локачинського районного управління юстиції Волинської області 22.09.2008 року (актовий запис № 20), між сторонами розірвано (а.с. 11-12).
Рішенням Горохівського районного суду Волинської області від 29 березня 2022 року у справі № 155/28/22 розірвано шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (а.с. 14-16).
Відповідно до звіту Endeavor DNA LABORATORIES складеного 15 квітня 2024 року про встановлення батьківства ДНК, передбачуваний батько - ОСОБА_3 відносно досліджуваної дитини ОСОБА_5 виключається як біологічний батько, ймовірність батьківства становить 0%, тестування проведене компанією Endeavor DNA Inc. акредитованою лабораторією A2LA та ISO/IEС 17025:2017, номер сертифіката A2LA 4049.01. (а.с. 17).
Положеннями ст. 121 та ч. 1 ст. 122 Сімейного кодексу України регламентовано, що права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу. Дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров'я про народження дружиною дитини.
Статтею 7 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року), ратифікованою постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року, передбачено, що дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім'я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування. Держави-учасниці забезпечують здійснення цих прав згідно з їх національним законодавством та виконання їх зобов'язань за відповідними міжнародними документами у цій галузі, зокрема, у випадку, коли б інакше дитина не мала громадянства.
Якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір'ю, а чоловік - батьком дитини (ст. 133 Сімейного кодексу України).
В даному випадку судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 та відповідач ОСОБА_6 під час народження ІНФОРМАЦІЯ_3 дитини - ОСОБА_5 , перебували у зареєстрованому шлюбі, а, отже, відомості про батька дитини внесено відповідно до ст. 133 СК України на підставі ст. 122 СК України.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 136 СК України особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред'явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження. Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття.
У п. 10 Постанови від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судом окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», Пленум Верховного Суду України вказав, що в судовому порядку батьківство може бути оспорено як у випадках, коли в Книзі реєстрації народжень батьками дитини записано осіб, які перебували у шлюбі між собою (статті 122, 124 СК України), так і тоді, коли при реєстрації народження дитини її батьком на підставі спільної заяви батьків або заяви чоловіка, який визнавав себе батьком, записано особу, яка не перебувала у шлюбі з матір'ю дитини (статті 126, 127 СК України).
Європейський суд з прав людини зауважив, що «в ході національного розгляду суд призначив ДНК-тест з метою вирішення цього спору про батьківство. Тест продемонстрував, що відповідач був батьком дитини з ймовірністю 99,99 відсотків. Суд враховує, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (KALACHEVA v. RUSSIA, № 3451/05, § 34, ЄСПЛ, від 07 травня 2009 року).
Таким чином, висновок судової молекулярно-генетичної (судово-біологічної, судово-генетичної) експертизи має важливе значення в процесі дослідження факту батьківства. Проте його необхідно оцінювати з урахуванням положень частин 2, 3 ст. 89 ЦПК України, згідно з якими жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Судово-медичні експертизи і дослідження з використанням ДНК-аналізу проводяться відповідно до «Правил проведення судово-медичних експертиз у відділеннях судово-медичної імунології бюро судово-медичної експертизи», затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України № 6 від 17 січня 1995 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 липня 1995року за № 252/788, і виконуються лікарями та судово-медичними експертами-імунологами.
При проведенні експертних досліджень керуються Методичними рекомендаціями «Використання ДНК аналізу у судово-медичних експертизах речових доказів та експертизах спірного батьківства (материнства, підміни дітей), розробленими фахівцями Національної бюро судово-медичної експертизи МОЗ України».
Згідно із пунктом 2 розділу ІІІ наведених Методичних рекомендацій у дитини можуть бути тільки ті алелі, які є у біологічних батьків. При відсутності у заявленого батька алелей, що співпадають з алелями не материнського походження (батьківського) в геномі дитини, робиться висновок про виключення батьківства. Однак з урахуванням можливих мутацій, за одним локусом однозначно не можна робити такий висновок. За міжнародними вимогами, що були прийняті на Другому Міжнародному Симпозіумі з Ідентифікації людини в 1991році, для виключення батьківства необхідне неспівпадіння як мінімум за трьома локусами (при дослідженні 12-18 локусів). Таких вимог дотримується і Україна.
У даній справі, як вже зазначалось, за результатом дослідження Endeavor DNA LABORATORIES складеного 15 квітня 2024 року про встановлення батьківства ДНК, передбачуваний батько - ОСОБА_3 відносно досліджуваної дитини ОСОБА_5 виключається як біологічний батько, ймовірність батьківства становить 0%, тестування проведене компанією Endeavor DNA Inc. акредитованою лабораторією A2LA та ISO/IEС 17025:2017, номер сертифіката A2LA 4049.01.
Даний факт також визнала відповідач ОСОБА_2 та не оспорювала його. Крім того, відповідачу під час судового засідання було роз'яснено право заявити клопотання про призначення судової молекулярно - генетичної експертизи на батьківство щодо сина, однак вона зазначила, що не буде заявляти відповідного клопотання.
Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
При цьому суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст. 89 ЦПК України).
Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним ніж протилежний.
Також суд враховує, що у ст. 52 Конституції України обумовлено, що діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним.
Права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому державними органами реєстрації актів цивільного стану в установленому законом порядку.
Статтею 8 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року), ратифікованою Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року, визначено, що держави-учасниці зобов'язуються поважати право дитини на збереження індивідуальності, включаючи громадянство, ім'я та сімейні зв'язки, як передбачається законом, не допускаючи протизаконного втручання.
Відповідно до ст. 49 ЦК України актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов'язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб'єктом цивільних прав та обов'язків. Актами цивільного стану є народження фізичної особи, встановлення її походження, набуття громадянства, вихід з громадянства та його втрата, досягнення відповідного віку, надання повної цивільної дієздатності, обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною, шлюб, розірвання шлюбу, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, зміна імені, інвалідність, смерть тощо. Державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов'язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до абзацу 12 пункту 20 глави 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.
Наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 року за № 55/18793, затверджено «Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання», згідно з пунктом 1.7 яких зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису.
Відповідно до пункту 2.13.1 розділу ІІ Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 року за № 55/18793 (далі - Правила), рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.
За наявності рішення суду щодо оспорювання батьківства або материнства в актовому записі про народження дитини виправляються відомості, про які зазначено в рішенні суду (пункт 2.13.2 розділу ІІ Правил).
Позивач стверджує, що він не є батьком дитини, тому до досягнення дитиною повноліття звернувся з відповідним позовом до суду, а отже має право ставити на вирішення суду питання про оспорювання батьківства та виключення відомостей про батька з актового запису.
З урахуванням встановлених обставин, а саме того факту, що запис позивача - ОСОБА_3 батьком дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , був здійснений з підстав того, що дитина народжена у шлюбі; кровне споріднення між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 відповідно до звіту про встановлення батьківства ДНК Endeavor DNA LABORATORIES, складеного 15 квітня 2024 року, відсутнє; з урахуванням визнання відповідачем позову, прийнявши до уваги той факт, що закон припускає, що мати дитини володіє реальною інформацією про батька, суд вважає за можливе визнати факт того, що ОСОБА_3 не є біологічним батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Таким чином, дослідивши матеріали справи, всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, враховуючи те, що достатність та достовірність проведеного позивачем ДНК-тесту не спростована відповідачем в належний процесуальний спосіб, відповідач позов визнала, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Судові витрати за клопотанням позивача залишити за ним.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 10, 12, 13, 77-81, 133, 137, 139, 141, 263-265 ЦПК України, статтями 134, 136 СК України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Локачинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про виключення з актового запису про народження дитини відомостей про батька дитини - задовольнити.
Виключити з актового запису № 02 від 05 січня 2009 року про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеного Локачинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Волинській області, відомості про ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як про батька дитини.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Повний текст рішення складено 01.04.2025 року.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 .
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Локачинський відділ Державної реєстрації актів цивільного стану у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, адреса: 45500, сел. Локачі вул. Героїв Майдану, 1, Володимирського району Волинської області, код ЄДРПОУ 26038968.
Суддя Локачинського районного суду С.В. Масляна