154/669/25
2/154/618/25
27 березня 2025 року м. Володимир
Володимир-Волинський міський суд Волинської області у складі:
головуючої судді Кусік І.В.,
за участю секретаря судового засідання Редько В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
13.02.2025 року до Володимир-Волинського міського суду Волинської області через систему «Електронний суд» надійшли матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 10000 гривень.
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що 22.02.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 22.02.2024-100003689, за умовами якого відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 7000 гривень строком на 42 днів.
ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за Договором виконано в повному обсязі. У свою чергу ОСОБА_1 свої зобов'язання за Договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим, станом на 12.02.2025 року утворилась заборгованість у розмірі 10000 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 7000 грн. та по процентах в розмірі 3000 грн., чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».
У зв'язку з цим, просить суд стягнути з відповідача на користь ТзОВ «Споживчий центр» вказану заборгованість, а також судові витрати по справі.
03.03.2025 року ухвалою судді позову заяву прийнято до розгляду і відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача в судове засідання не прибув, у позовній заяві просив розглянути справу за відсутності представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся судом належним чином. Причини неявки у судове засідання відповідач не повідомив, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності суду не надав.
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін, в т.ч. у відсутність відповідача на підставі статті 280 ЦПК України в заочному порядку.
Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу звукозаписуючими технічними засобами не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.
Згідно пункту 1 частини 2статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частини 2 статті 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносин, що виникають у державі.
Згідно з п.1 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції Україниє частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.
Відповідно до статті 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
Згідно зі статтею 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до статей 12,13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно вимог статей 76,81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Судом встановлено, що 22.02.2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 22.02.2024-100003689 в електронній формі з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч.3 ст.11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Згідно з ч.12 цієї статті електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно доч.2 ст.639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно умов кредитного договору № 22.02.2024-100003689 від 22.02.2024 року, сума кредиту становить 7000,00 грн строком на 42 дні, із сплатою процентної ставки у розмірі 2% за 1 день користування кредитом.
На виконання умов договору відповідач отримав кредитні кошти в розмірі 7000 грн шляхом перерахування їх фінансовою установою на його банківський рахунок за допомогою системи LIQPAY, що підтверджується квитанцією № 2429285034 від 22.02.2024 року та зобов'язався повернути кредит у повному обсязі в порядку і строки, передбачені договором та додатками до нього.
Таким чином, позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредитні кошти на умовах, передбачених договором.
Однак, відповідач не виконав свого обов'язку та не повернув наданий кpeдит в строк та на умовах, передбачених договором.
Згідно довідки-розрахунку станом на 12.02.2025 року утворилась заборгованість в розмірі 10000 грн., що складається із: заборгованості за тілом кредиту в розмірі 7000 грн та 3000 грн. заборгованості за процентами.
Наданий позивачем розрахунок заборгованості не був спростований відповідачем в установленому законом порядку, а тому вказаний розрахунок суд приймає до уваги як належний та допустимий доказ.
Надаючи оцінку фактичним обставинам справи, суд також виходить з наступного.
Згідно із ч.2 ст. 638 ЦК України, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною, тому акцептуючи оферту кредитодавця відповідач підписом у заяві визнає та погоджується на запропоновані ним умови.
За змістом статей 626,628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Устатті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).
Згідно зст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частини першоїстатті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно із частиною 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Враховуючи те, що у судовому засіданні підтверджено факт отримання кредитних коштів ОСОБА_1 та невиконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором № 22.02.2024-100003689 від 22.02.2024 року щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування ними, а розмір заборгованості відповідачем не був спростований, суд прийшов до висновку, що позов слід задоволити та стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТзОВ «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором всього в сумі 10000 грн., що складається із: заборгованості за тілом кредиту в розмірі 7000 грн. та 3000 грн. заборгованості за процентами.
На підставі п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені ним витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн., що підтверджуються документально.
Керуючись ст.ст.12,89,141,263,265,268,354 ЦПК України, ст.ст. 526, 610, 615, 629, 1054 ЦК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (ЄДРПОУ 37356833, вул. Саксаганського,133-А, м. Київ, НОМЕР_1 ) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 22.02.2024-100003689 від 03.01.22.02.2024 року в розмірі 10000 (десять тисяч ) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку для подання заяви про перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ірина КУСІК