61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649
27.03.2025 Справа № 905/749/24
Господарський суд Донецької області у складі:
судді Фурсової С.М.
за участю секретаря судового засідання Риндіч О.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» на дії державного виконавця
орган примусового виконання рішень: Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (25006, Кіровоградська область, місто Кропивницький, вулиця Преображенська, будинок 2)
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок №1; код ЄДРПОУ 40121452)
до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Маріупольгаз» (87515, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Миколаївська, будинок №16; код ЄДРПОУ 03361135)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, - Національної комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (03057, місто Київ, вулиця Сім'ї Бродських, будинок №19, код ЄДРПОУ 39369133)
про стягнення 45 835 164,67 гривень, -
за участю представників:
від скаржника (стягувача): Яковенко П.А.
від боржника: Галичева О.М.
від третьої особи: не з'явився
від державного виконавця: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Маріупольгаз» про стягнення 45 835 164,67 гривень, з яких 32 950 129,86 гривень основна заборгованість, 2 081 238,82 гривень 3 % річних, 10 803 795,99 гривень інфляційні втрати.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 29.08.2024, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» задоволені задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Маріупольгаз» 32 950 129,86 гривень заборгованості, 2 081 238,82 гривень 3 % річних, 10 803 795,95 гривень інфляційних втрат, а також судовий збір в сумі 550 021,98 гривень. В частині стягнення 0,04 гривень інфляційних втрат відмовлено.
На виконання вказаного судового рішення 13.11.2024 господарським судом видано відповідний наказ.
Через підсистему "Електронний суд" 07.03.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» надійшла скарга на дії державного виконавця, в якій скаржник просить:
- визнати неправомірними дії державного виконавця органу ДВС щодо винесення постанови про зупинення вчинення виконавчих дій від 25.02.2025 з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 06.11.2024 за № 905/749/24;
- скасувати постанову про зупинення вчинення виконавчих дій від 25.02.2025 з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 06.11.2024 за №905/749/24;
- зобов'язати державного виконавця органу ДВС здійснити дії з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 06.11.2024 за № 905/749/24 відповідно до норм чинного законодавства.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України скарга розглядається у двадцятиденний строк з дня прийняття її до розгляду у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.
Ухвалою суду від 10.03.2025 скаргу прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 27.03.2025.
24.03.2025 від представника Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Маріупольгаз» отримано заяву про участь у судовому засіданні, призначеному на 27.03.2025 об 11:30 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яку ухвалою суду від 26.03.2025 задоволено.
Від Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Маріупольгаз» 24.03.2025 отримано заперечення на скаргу на дії державного виконавця.
26.03.2025 надійшли заперечення на скаргу на дії державного виконавця від Східного міжрегіонального управління юстиції, з проханням провести судове засідання без участі уповноваженого представника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Також, 26.03.2025 ПАТ «Маріупольгаз» подано клопотання про долучення доказів, а саме листа-повідомлення№ 152 від 22.02.2025 з додатками до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління юстиції про обставини що обумовлюють обов'язкове зупинення виконавчих дій.
У судовому засіданні 27.03.2025 представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» наполягав на задоволенні скарги в повному обсязі.
Представник боржника заперечував проти задоволення скарги з підстав викладених у запереченнях.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, скаргу та додані до не неї документи, суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні з наступних підстав.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 29.08.2024, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» задоволені задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Маріупольгаз» 32 950 129,86 гривень заборгованості, 2 081 238,82 гривень 3 % річних, 10 803 795,95 гривень інфляційних втрат, а також судовий збір в сумі 550 021,98 гривень. В частині стягнення 0,04 гривень інфляційних втрат відмовлено.
На виконання вказаного рішення Господарським судом Донецької області 13.11.2024 видано наказ.
Даний наказ направлено на примусове виконання до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - орган ДВС).
21.02.2025 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління юстиції (далі - державний виконавець) було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 77285782 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Донецької області від 06.11.2024 року у справі № 905/749/24. Також постановлено стягнути з боржника основну винагороду приватного виконавця у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню за виконавчим документом та яка становить 1696503,16 грн.
ПАТ «Маріупольгаз» листом № 152 від 22.02.2025 року звернулось до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління юстиції в якому було повідомлено про обставини що обумовлюють обов'язкове зупинення виконавчих дій, а саме про те, що Стягувач і Боржник є учасниками процедури врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу відповідно до Закону України «Про заходи спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» щодо врегулювання заборгованості за виконавчим документом Господарського суду Донецької області № 905/749/24, що є підставою для обов'язкового зупинення виконавчих дій відповідно до п.п. 15 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження». До зазначеного листа були додані: 1) текст Постанови НКРЕКП № 1739 від 20.12.2022 року «Про включення ПАТ «Маріупольгаз» до реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу»; 2. Акт звіряння заборгованості за природний газ, що виникла у період з 01 листопада 2021 року по 28 лютого 2022 року між ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» та ПАТ «Маріупольгаз».
24.02.2025 ПАТ «Маріупольгаз» рамках виконавчого провадження № 77285782 було перераховано на рахунок ДВС 605 024,98 гривень, з яких 550 021,98 гривень судового збору стягнутого за рішенням Господарського суду Донецької області у справі № 905/749/24, 55 003,00 гривень виконавчого збору.
25.02.2025 року державним виконавцем було винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 34, 35 Закону України «Про виконавче провадження».
Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (далі - Стягувач) звернулось до суду зі скаргою на дії державного виконавця щодо зупинення виконавчих дій.
У своїй скарзі стягувач посилається на такі обставини.
Згідно з абзацом 11 ст. 1 Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» заборгованість операторів газорозподільних систем за договорами постачання/ купівлі-продажу природного газу для покриття об'ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі для забезпечення фізичного балансування газорозподільної системи та власної господарської діяльності з 1 листопада 2021 року до 28 лютого 2022 року включно, укладеними з товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України».
Враховуючи вищевикладене, положення Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» підлягають застосуванню до суми заборгованості, яка утворилась за договорами, укладеними відповідно до пунктів 1 - 4 глави 6 розділу III Кодексу газорозподільних систем.
Так, між сторонами був укладений Типовий договір постачання природного газу постачальником останньої надії, затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2501 від 30.09.2015.
На виконання умов договору позивач у листопаді-грудні 2021 року поставив відповідачеві природний газ на загальну суму 43 212 384,98 гривень, у т.ч.:
в листопаді 2021 року - обсягом 298 042,00 тис.мЗ на суму 10 262 255,12 гривень,
в грудні 2021 року - обсягом 501 524,64 тис.мЗ на суму 32 950 129,86 гривень.
Разом з тим, сума боргу, присуджена до стягнення з боржника на користь стягувача рішенням Господарського суду Донецької області від 29.08.2024 по даній справі, виникла у зв'язку з невиконанням боржником зобов'язань по оплаті природного газу, поставленого йому стягувачем за договором постачання природного газу постачальником «останньої надії».
У відповідності до статті 6 Закон України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» , який прийнято 14 липня 2021 року, унормовано механізм списання неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість з оплати природного газу та послуги з його транспортування.
Тобто, з наведеного вбачається, що законом встановлено обмеження у здійсненні державним виконавцем примусового виконання рішень стосовно тих аспектів, де законодавець на державному рівні врахував обставини щодо неможливості підприємств паливно-енергетичного комплексу забезпечити свої розрахунки, при цьому цим законом визначає порядок дій, що спрямований на врегулювання заборгованості, проведення взаєморозрахунків за рахунок видатків державного бюджету, реструктуризації заборгованості за природний газ та послуги з його транспортування та списання неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість з оплати природного газу та послуги з його транспортування.
Статтею 2 Закону № 1639-ІХ визначені відносини стосовно певного врегулювання видів заборгованості (грошових зобов'язань), визначених у статті 1 цього Закону, суб'єктів ринку природного газу, що включені в Реєстр.
Статтею 6 Закону №1639-ІХ (у редакції змін внесених Законом №2479-ІХ з 19 серпня 2022 року) регламентовано, що списання неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість з оплати природного газу та послуги з його транспортування здійснюється на заборгованість за договорами купівлі-продажу/постачання природного газу, укладеними з акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», та договорами про надання послуг з транспортування природного газу, яка підлягає врегулюванню відповідно до статті 1 цього Закону, погашену до 31 грудня 2022 року, у тому числі шляхом проведення взаєморозрахунків відповідно до статті 4 цього Закону, а також на заборгованість, реструктуризовану відповідно до статті 5 цього Закону, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються. (ч. 1). Неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних, нараховані на заборгованість підприємств, включених до Реєстру, за договорами купівлі-продажу/ постачання природного газу, укладеними з акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», та договорами про надання послуг з транспортування природного газу, у тому числі підтверджені судовими рішеннями, які набрали законної сили, що обліковуються учасниками процедури врегулювання заборгованості та не сплачені станом на дату включення до Реєстру, підлягають списанню: за умови погашення основного боргу до 31 грудня 2022 року, у тому числі шляхом проведення взаєморозрахунків відповідно до статті 4 цього Закону; за умови повного виконання належним чином підприємством-дебітором укладеного договору про реструктуризацію заборгованості. (ч. 2).
Тобто, заборгованість (грошові зобов'язання) суб'єктів ринку природного газу, що підлягає (підлягають) врегулюванню відповідно до цього Закону - це, зокрема, заборгованість операторів газорозподільних систем за договорами постачання/ купівлі-продажу природного газу для покриття об'ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі для забезпечення фізичного балансування газорозподільної системи та власної господарської діяльності з 1 листопада 2021 року до 28 лютого 2022 року включно, укладеними з товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України».
Як вбачається з матеріалів справи, по судовому рішенню у справі №905/749/24 природний газ постачався протягом листопада-грудня 2021 року.
Будь - яких доказів того, що для включення до Реєстру ПАТ «Маріупольгаз» подавало до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, довідку до якої була включена заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», присуджена до стягнення рішенням у даній справі, Боржником надано не було.
Також, не було надано і доказів укладення між сторонами договору про організацію взаєморозрахунків для погашення такої заборгованості, який є підставою для проведення взаєморозрахунків відповідно до цього Закону.
Отже, сума заборгованості, присуджена до стягнення з ПАТ «Маріупольгаз» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» рішенням Господарського суду Донецької області від 29.08.2024 по даній справі, не підлягає врегулюванню відповідно до процедур, передбачених Законом України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу».
Також даним рішенням стягнуто окрім суми основної заборгованості стягнуто 2 081 238,82 гривень 3% річних за період з 01.01.2022 по 29.02.2024, 10 803 795,99 гривень інфляційних втрат за період з 01.01.2022 по 29.02.2024 за несвоєчасне проведення розрахунків.
Щодо списання неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість з оплати природного газу, то статтею 6 Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» визначено, що відповідне списання здійснюється лише за договорами купівлі-продажу/постачання природного газу, укладеними з акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», та договорами про надання послуг з транспортування природного газу.
Відтак нараховані інфляційні втрати та 3% річних за період з 01.01.2022 по 29.02.2024 підлягають примусовому стягненню згідно відповідного судового рішенням у даній справі відповідно до Закону №1639-ІХ.
Таким чином, нараховані фінансові санкції не підпадають під дію Закону № 1639-ІХ, тому що нараховані після періоду поставки природного газу, а саме після 31.12.2021 року, та відповідно виконавчі дії що стягнення заборгованості в даний період не підпадають під дію п. 15 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження».
Отже, згідно викладеного державний виконавець, на переконання стягувача, мав би далі виконувати рішення суду в рамках наведених положень Закону № 1639-ІХ у взаємозв'язку із зазначеними приписами Закону № 1404-VІІІ з урахуванням встановлених конкретних обставин цієї справи та не виносити оскаржувану постанову про зупинення вчинення виконавчих дій.
Стягувач вважає, що стягнення заборгованості по рішенню суду у даній справі є його правом, яке останній реалізував шляхом подачі державному виконавцю органу ДВС відповідної заяви про примусове виконання рішення у відповідності до приписів частини 3 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» адже така заборгованість не підлягає під дію Закону № 1639-ІХ.
У зв'язку з цим дії державного виконавця органу ДВС з урахуванням викладеного у скарзі, наявних в матеріалах справи доказів, є такими, що грубо порушують права Стягувача на отримання коштів шляхом винесення постанови про зупинення вчинення виконавчих дій, а тому вважає, що постанова про зупинення вчинення виконавчих дій винесена державним виконавцем органу ДВС є незаконною та неправомірною та підлягає скасуванню.
Статтею 18 ГПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до ч.1 ст.326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
За приписами статті 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України «Про виконавче провадження».
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною 1 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з положеннями статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
29 серпня 2021 року набув чинності Закон України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» №1639-ІХ.
За визначеннями, наведеними у ст.1 Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» процедура врегулювання заборгованості (грошових зобов'язань) суб'єктів ринку природного газу - це заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості (грошових зобов'язань) за природний газ та послуги з його транспортування шляхом проведення взаєморозрахунків та реструктуризації заборгованості, а також списання неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на таку заборгованість, у разі її погашення; реєстр підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу - це відкритий загальнодоступний перелік підприємств та організацій, які є учасниками процедури врегулювання заборгованості відповідно до цього Закону; реєстр розміщується на офіційному веб-сайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг; учасники процедури врегулювання заборгованості (грошових зобов'язань) - постачальники природного газу, оператори газорозподільних систем та оператор газосховищ, включені до Реєстру, а також особа, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно, особа, що здійснює функції оператора газотранспортної системи з 1 січня 2020 року, акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», розпорядники коштів державного бюджету, органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання видів заборгованості (грошових зобов'язань), визначених у ст. 1 цього Закону, суб'єктів ринку природного газу, що включені до реєстру (ст. 2 вищезазначеного Закону).
Згідно зі ст. 3 Закону №1639-ІХ для участі у процедурі врегулювання заборгованості (грошових зобов'язань) суб'єкти ринку природного газу включаються до Реєстру, який веде Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Частиною 2 цієї статті визначено, які документи додаються до заяви для включення до Реєстру суб'єктами ринку природного газу.
Рішення про включення або про відмову у включенні до Реєстру приймається Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та оприлюднюється на її офіційному веб-сайті.
Частина 3 ст. 3 Закону №1639-ІХ передбачає порядок виключення з Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу.
Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі якщо сума, що стягується, підлягає врегулюванню відповідно до процедур, передбачених Законом України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу», за умови перебування боржника в реєстрі підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу.
Виконавець не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про обставини, зазначені в ч. 1 цієї статті, а з підстави, передбаченої п. 9 ч. 1 цієї статті, - у день надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, зупиняє вчинення виконавчих дій, про що виносить відповідну постанову (ч. 2 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження»).
За змістом ч. 4 ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження», арешт, накладений виконавцем на майно боржника, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей протягом строку, на який виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, не знімається, крім випадків, передбачених п. п.10, 15 ч. 1 ст. 34 цього Закону. У період зупинення вчинення виконавчих дій виконавець має право звертатися до суду в порядку, встановленому цим Законом, а також вживати заходів до розшуку боржника (його майна) або проведення перевірки його майнового стану.
У випадку, передбаченому п.15 ч.1 ст. 34 цього Закону, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій до виключення боржника з реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу». У разі поновлення виконавчого провадження, зупиненого на підставі п. 15 ч. 1 ст. 34 цього Закону, виконавче провадження повторному зупиненню з таких підстав не підлягає (ч. 11 ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження»).
Судом встановлено, що згідно з постановою НКРЕКП №1739 від 20.12.2022 ПАТ «Маріупольгаз» включено до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу відповідно до частин першої та другої статті 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу».
Із супровідним листом №44 від 20.12.2022 ПАТ «Маріупольгаз» подало до НКРЕКП додаткові документи до заяви про включення до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу від №39 від 09.12.2022 для затвердження обсягів перевищення фактичної вартості послуг з розподілу природного газу наступні документи:
1) довідку про структуру дебіторської та кредиторської заборгованості із зазначенням дебіторів, кредиторів, величин і видів заборгованості станом на розрахункову дату та на останній звітний період;
2) копію акту звіряння взаєморозрахунків (грошових зобов'язань) для врегулювання заборгованості, відповідно до Закону №1639-ІХ «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» не сплачена станом на 31.10.2022 (за період з 01.11.2021 по 28.02.2022) між ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» та ПАТ «Маріупольгаз»;
3) копію акту звіряння заборгованості та/або грошових зобов'язань за природний газ, що виникла у період з 01.11.2021 по 28.02.2022 та не погашена станом на 12.10.2022 між ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» і ПАТ «Маріупольгаз»;
4) розрахунок обсягів перевищення фактичної вартості послуг з розподілу природного газу за даними звітності, поданої ПАТ «Маріупольгаз» до НКРЕКП, над тарифною виручкою, передбаченою тарифами на розподіл природного газу, встановленими НКРЕКП, збільшених на суму податків на додану вартість за ставкою, яка діяла у відповідних періодах надання послуг з розподілу природного газу, включену у відповідних періодах надання послуг з розподілу природного газу, включену у вартість послуги для кінцевого споживача, що утворилися за період з 01.11.2021 по 28.02.2022.
Отримання документів підтверджується штампом НКРЕКП від 20.12.2022 вх.№19457/1-22 (т.2 а.с.30-32).
Доказів виключення ПАТ «Маріупольгаз» з Реєстру в порядку ч. 3 ст. 3 вказаного Закону суду не надано.
Ураховується, що згідно зі ст. 1 Закону №1639-ІХ учасниками процедури врегулювання заборгованості (грошових зобов'язань) є постачальники природного газу, оператори газорозподільних систем та оператор газосховищ, включені до Реєстру, а також особа, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно, особа, що здійснює функції оператора газотранспортної системи з 1 січня 2020 року, акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», розпорядники коштів державного бюджету, органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом економічної діяльності Публічного акціонерного товариства «Маріупольгаз» є: 35.22 Розподілення газоподібного палива через місцеві (локальні) трубопроводи.
Постановою НКРЕКП №812 від 19.06.2017 Публічному акціонерному товариству «Маріупольгаз» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу в межах певної території Донецької області, де знаходиться газорозподільна система ПАТ «Маріупольгаз.
Отже, боржник - ПАТ «Маріупольгаз» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» є суб'єктами правовідносин, що врегульовані Законом №1639-ІХ.
Щодо доводів ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про те, що заборгованість виникла з укладеного між сторонами Типового договору постачання природного газу постачальником «останньої надії», і заборгованість за цим договором не підлягає врегулюванню згідно з положеннями Закону №1639-ІХ, колегія суддів зазначає наступне.
Як зазначено вище, основним видом економічної діяльності Публічного акціонерного товариства «Маріупольгаз» є розподілення газоподібного палива через місцеві (локальні) трубопроводи.
За приписами ст.37 Закону України «Про ринок природного газу» оператор газорозподільної системи відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання у належному стані та розвиток (включаючи нове будівництво та реконструкцію) газорозподільної системи, якою він користується на законних підставах.
Згідно зі ст. 38 Закону України «Про ринок природного газу» з метою виконання функцій, передбачених частиною першою статті 37 цього Закону, оператор газорозподільної системи зобов'язаний, зокрема вживати заходів з метою забезпечення безпеки постачання природного газу, в тому числі безаварійної та безперебійної роботи газорозподільної системи; вживати інших заходів, необхідних для безпечної та стабільної роботи газорозподільної системи, що передбачені цим Законом або не суперечать законодавству.
Нормами ст. 15 Закону України «Про ринок природного газу» врегульовано, що у разі якщо постачальника ліквідовано, визнано банкрутом, його ліцензію на провадження діяльності з постачання природного газу анульовано або її дію зупинено, а також в інших випадках, передбачених правилами для постачальника «останньої надії», постачання природного газу споживачу здійснюється у порядку, визначеному правилами для постачальника «останньої надії», та на умовах типового договору постачання постачальником «останньої надії», що затверджується Регулятором. Договір постачання між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з моменту початку фактичного постачання природного газу такому споживачу. Договір між постачальником «останньої надії» та споживачем не може бути укладений за наявності простроченої заборгованості у такого споживача перед таким постачальником «останньої надії», крім випадків, якщо таким споживачем є побутовий споживач, споживач, що є бюджетною установою відповідно до Бюджетного кодексу України, закладом охорони здоров'я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо), закладом охорони здоров'я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), споживач, що здійснює виробництво теплової енергії, та оператор газорозподільної системи. Регулятор затверджує правила для постачальника «останньої надії» і типовий договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» після консультацій з Секретаріатом Енергетичного Співтовариства.
Особливості здійснення постачання природного газу споживачу, що не є побутовим, постачальником «останньої надії» визначені в розділі VI цих Правил.
Відповідно до п. 1 цього розділу постачальник «останньої надії» здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який укладається з урахуванням вимог цього розділу та має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником «останньої надії», затвердженому постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року №2501, який є публічним, а його умови - однаковими для всіх споживачів. Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» укладається у випадках, передбачених пунктом 3 цього розділу, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника «останньої надії» та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника. Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» не потребує двостороннього підписання. На письмове звернення споживача постачальник «останньої надії» зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня отримання такого письмового звернення надати споживачу підписаний уповноваженою особою постачальника примірник договору постачання природного газу. Договір постачання між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» відповідно до Кодексу газотранспортної системи.
За договором постачання природного газу постачальник «останньої надії» зобов'язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для нього об'ємах (обсягах), а споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу в розмірі, строки та порядку, що визначені договором. Максимальна тривалість постачання природного газу постачальником «останньої надії» не може перевищувати шістдесят днів та в будь-якому випадку не має тривати довше ніж до кінця календарного місяця, наступного за тим місяцем, у якому почалося фактичне постачання природного газу споживачеві постачальником «останньої надії» (п. 2 розділу VI Правил).
Відповідно до п. 2 глави 5 розділу IV Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 №2493, реєстрація побутового споживача, споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, або оператора газорозподільної системи (крім випадку наявності заборгованості оператора газорозподільної системи перед постачальником «останньої надії») здійснюється автоматично в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи за умови відсутності на інформаційній платформі інформації про відключення або ініціювання діючим постачальником відключення його об'єкта в таких випадках, зокрема: відсутність підтвердженої номінації та реномінації діючого постачальника побутового споживача, споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, постачальника, який здійснює постачання газу оператору газорозподільної системи для покриття об'ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі, або оператора газорозподільної системи, який здійснює закупівлю природного газу для покриття об'ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі на підставі договору (договорів) купівлі-продажу природного газу в оптового продавця, для газової доби D до 02:00 UTC (04:00 за київським часом) години для зимового періоду в газову добу (D-1) та 01:00 UTC (04:00 за київським часом) години для літнього періоду в газову добу (D-1) на точку виходу до газорозподільної системи, крім випадків ініціювання постачальником «останньої надії» відключення по об'єкту такого споживача. У такому випадку постачання здійснюється з дня, наступного за днем включення до Реєстру споживачів постачальника «останньої надії».
Одночасно п. 1 глави 6 розділу III Кодексу газорозподільних систем передбачено, що з урахуванням специфіки переміщення природного газу газорозподільною системою, що пов'язана з умовною нормативною герметичністю газопроводів, з'єднувальних деталей, арматури, компенсаторів, газового обладнання, інших приладів та обладнання (тобто стан, за якого можливий витік газу, що не може бути зафіксований органолептичним методом) та витоками газу під час технічного огляду чи обслуговування, поточного ремонту, заміни арматури, приладів, обладнання, устаткування, Оператор ГРМ укладає договір (договори) на закупівлю або постачання природного газу для покриття об'ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в ГРМ для забезпечення фізичного балансування ГРМ та власної господарської діяльності.
Оператор ГРМ для покриття об'ємів (обсягів) втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу зобов'язаний мати укладений договір на постачання природного газу з постачальником, крім випадку закупівлі природного газу відповідно до положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу. При цьому Оператор ГРМ не обмежений у праві здійснювати закупівлю природного газу у власника природного газу (у тому числі ГДП, ВБМ, оптового продавця) на загальних підставах та ринкових умовах (п. 4 глави 6 розділу III Кодексу газорозподільних систем).
При цьому згідно з п. 3 розділі VI Правил постачальник «останньої надії» здійснює постачання природного газу споживачу (за умови відсутності відключення або ініціювання діючим постачальником відключення його об'єкта) та оператору газорозподільної системи (за умови відсутності заборгованості перед постачальником «останньої надії») в таких випадках, зокрема: відсутність підтвердженої номінації та реномінації постачальника споживача, постачальника, який здійснює постачання газу оператору газорозподільної системи для покриття об'ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі, або оператора газорозподільної системи, який здійснює закупівлю природного газу для покриття об'ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі на підставі договору (договорів) купівлі-продажу природного газу в оптового продавця, для газової доби D до 02:00 UTC (04:00 за київським часом) години для зимового періоду в газову добу (D-1) та 01:00 UTC (04:00 за київським часом) години для літнього періоду в газову добу (D-1) на точку виходу до газорозподільної системи, крім випадків ініціювання постачальником «останньої надії» відключення по об'єкту такого споживача (положення цього абзацу застосовується при постачанні природного газу побутовому споживачу, споживачу, що здійснює виробництво теплової енергії, та оператору газорозподільної системи.
Отже, системний аналіз вищенаведених законодавчих норм свідчить, що законодавством передбачається укладення постачальником «останньої надії» з оператором газорозподільної системи договору постачання газу для покриття об'ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі для забезпечення фізичного балансування ГРМ та власної господарської діяльності.
Про те, що заборгованість, стягнута рішенням Господарського суду Донецької області від 29.08.2024 у справі №905/749/24 за укладеним між сторонами Типовим договором постачання природного газу постачальником «останньої надії», є заборгованістю за природний газ для покриття об'ємів (обсягів) виробничо-технологічних витрат природного газу в ГРМ.
Відтак, укладений між сторонами Типовий договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» не суперечить положенням глави 6 розділу III Кодексу газорозподільних систем, чим спростовуються протилежні доводи ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України».
З урахуванням наведеного, положень ст. 1 Закону №1639-ІХ, заборгованість, яка виникла між сторонами за Типовим договором постачання природного газу постачальником «останньої надії» у спірних правовідносинах, підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону.
Водночас, п. 15 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає зупинення вчинення виконавчих дій, якщо сума, що стягується, підлягає врегулюванню відповідно до процедур, передбачених Законом №1639-ІХ.
З аналізу положень Закону №1639-ІХ та наведеного вище визначення процедури врегулювання заборгованості (грошових зобов'язань) суб'єктів ринку природного газу, викладеного у ст. 1 цього Закону, вбачається проведення таких процедур врегулювання заборгованості: процедури взаєморозрахунків (ст. 4), процедури реструктуризації заборгованості за природний газ та послуги з його транспортування (ст. 5), процедури списання неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість з оплати природного газу та послуги з його транспортування (ст. 6).
Згідно зі ст. 1 Закону №1639-ІХ взаєморозрахунки - це розрахунки з погашення заборгованості (грошових зобов'язань) суб'єктів ринку природного газу, які проводяться за рахунок видатків державного бюджету учасниками процедури врегулювання заборгованості.
Так, зокрема, відповідно до абзацу 7 частини 1 ст. 4 вищезазначеного Закону взаєморозрахунки в цілях погашення заборгованості та грошових зобов'язань, що визначені статтею 1 цього Закону, здійснюються за рахунок видатків державного бюджету для врегулювання, у тому числі, обсягів перевищення фактичної вартості послуг з розподілу природного газу за даними звітності, поданої операторами газорозподільних систем до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (у тому числі до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики), над тарифною виручкою, передбаченою тарифами на розподіл природного газу, встановленими Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (у тому числі Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики), з урахуванням отриманих компенсацій витрат, збільшених на суму податку на додану вартість за ставкою, яка діяла у відповідних періодах надання послуг з розподілу природного газу, включену у вартість послуги для кінцевого споживача, що утворилися за період з 1 листопада 2021 року по 28 лютого 2022 року, - в цілях погашення заборгованості операторів газорозподільних систем за договорами постачання/купівлі-продажу природного газу для покриття об'ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі для забезпечення фізичного балансування газорозподільної системи та власної господарської діяльності, укладеними з товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», а також за договорами транспортування природного газу, укладеними з особою, що здійснює функції оператора газотранспортної системи з 1 січня 2020 року.
Обсяги перевищення фактичної вартості послуг з розподілу природного газу за даними звітності, поданої операторами газорозподільних систем до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (у тому числі до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики), над тарифною виручкою, передбаченою тарифами на розподіл природного газу, встановленими Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (у тому числі Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики), з урахуванням отриманих компенсацій витрат, що підлягають врегулюванню згідно з частиною першою цієї статті, відповідного оператора газорозподільних систем, включеного до Реєстру, затверджуються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, окремо по кожному розрахунку, поданому відповідно до частини другої статті 3 цього Закону (абзац 6 частини 2 статті 4 Закону №1639-ІХ).
З пояснень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 06.08.2024 слідує, що Закон №1639-ІХ не містить вимоги щодо включення суб'єктів ринку природного газу до Реєстру за видами заборгованості та не передбачає відображення такої інформації в Реєстрі.
При цьому, ПАТ «Маріупольгаз» подано до НКРЕКП, зокрема розрахунок обсягів перевищення фактичної вартості послуг з розподілу природного газу над тарифною виручкою, передбаченою тарифами на розподіл природного газу за період з 01 листопада 2021 року по 28 лютого 2022 року включно (т.2 а.с. 57).
Так, 20.12.2022 ПАТ «Маріупольгаз» подано до НКРЕКП розрахунок обсягів перевищення фактичної вартості послуг з розподілу природного газу за даними звітності, поданої ПАТ «Маріупольгаз» до НКРЕКП, над тарифною виручкою, передбаченою тарифами на розподіл природного газу, встановленими НКРЕКП, збільшених на суму податку на додану вартість за ставкою, яка діяла у відповідних періодах надання послуг з розподілу природного газу, включену у вартість послуги для кінцевого споживача, що утворилися за період надання послуг з 1 листопада 2021 року по 28 лютого 2022 року включно, в якому зазначено обсяг перевищення за період 01.11.2021-31.12.2021 в сумі 20175,08 тис. грн з ПДВ, за період 01.01.2022-28.02.2022 в сумі 243533,41 тис. грн (всього 264248,49 тис. грн).
Окрім того, ПАТ «Маріупольгаз» у порядку тієї ж ч. 2 ст. 3 Закону №1639-ІХ було подано довідку про обсяги та структуру дебіторської і кредиторської заборгованості із зазначенням кредиторів, дебіторів, величини і видів заборгованості станом на розрахункову дату, в якій перед ТОВ «ГК «Нафтогаз України» станом на 28.02.2022 відображена заборгованість на суму 271906 тис. грн, та підписаний сторонами акт звіряння взаєморозрахунків, згідно з яким на 12.10.2022 заборгованість на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» за Типовим договором постачання природного газу постачальником «останньої надії» становить 271 906 146,19 гривень.
Отже, заборгованість з оплати спожитого протягом листопада-грудня 2021 року природного газу на загальну суму 32 950 129,86 гривень за Типовим договором постачання природного газу постачальником «останньої надії», стягнута рішенням Господарського суду Донецької області від 29.08.2024 у справі №905/749/24, увійшла до складу суми в розмірі 271906 тис. грн, з приводу якої ПАТ «Маріупольгаз» листом від 20.12.2022 у порядку, визначеному ч. 2 ст. 3 Закону №1639-ІХ, розпочато (ініційовано) процедуру врегулювання заборгованості, передбаченої абзацом 7 частини 1 ст. 4 вищезазначеного Закону, шляхом проведення взаєморозрахунків.
Доказів відмови НКРЕКП у затвердженні ПАТ «Маріупольгаз» обсягів перевищення фактичної вартості послуг з розподілу природного газу над тарифною виручкою, передбаченою тарифами на розподіл природного газу за період з 01 листопада 2021 року по 28 лютого 2022 року включно матеріали справи не містять.
Доводи ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про те, що єдиною підставою для застосування Закону №1639-ХІ до договорів постачання природного газу постачальником «останньої надії» може бути постанова НКРЕКП про затвердження обсягів перевищення фактичної вартості послуг з розподілу природного газу, є безпідставними, оскільки зі змісту згаданих вище пояснень НКРЕКП від 06.08.2024 НКРЕКП роз'яснила, що обсяги перевищення, які затверджуються НКРЕКП, не містять розміру заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону №1639-ХІ; визначення і затвердження розміру такої заборгованості не належить до компетенції НКРЕКП та здійснюється відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1179 (на підставі договорів про організацію взаєморозрахунків).
Отже, з наведеного слідує, що за умови перебування ПАТ «Маріупольгаз» в Реєстрі підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу та віднесення суми основного боргу за наказом Господарського суду Донецької області від 13.11.2024 у справі №905/749/24 до передбаченої Законом №1639-ІХ та ініційованої боржником процедури врегулювання, відсутності відомостей про відмову у затвердженні такої суми, у державного виконавця відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 34 та ч. 4 ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження» був наявний обов'язок зупинити вчинення виконавчих дій у виконавчому проваджені з виконання наказу в частині основного боргу.
Щодо 3% річних та інфляційних нарахувань, нарахованих на основну заборгованість зокрема після 28.02.2022.
Зупинення вчинення виконавчих дій на час перебування ПрАТ «Шепетівкагаз» у Реєстрі підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу відповідно до статті 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» є обмеженням, передбаченим Законом, дія якого поширюється на відносини із врегулювання видів заборгованості (грошових зобов'язань), визначених у статті 1 цього Закону, суб'єктів ринку природного газу, що включені до Реєстру .
За змістом статті 6 Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» на заборгованість за договорами купівлі-продажу/постачання природного газу, укладеними з акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», та договорами про надання послуг з транспортування природного газу, яка підлягає врегулюванню відповідно до статті 1 цього Закону, погашену до 31.12.2022, у тому числі шляхом проведення взаєморозрахунків відповідно до статті 4 цього Закону, а також на заборгованість, реструктуризовану відповідно до статті 5 цього Закону, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються.
Неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних, нараховані на заборгованість підприємств, включених до Реєстру, за договорами купівлі-продажу/постачання природного газу, укладеними з акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», та договорами про надання послуг з транспортування природного газу, у тому числі підтверджені судовими рішеннями, які набрали законної сили, що обліковуються учасниками процедури врегулювання заборгованості та не сплачені станом на дату включення до Реєстру, підлягають списанню:
- за умови погашення основного боргу до 31.12.2022, у тому числі шляхом проведення взаєморозрахунків відповідно до статті 4 цього Закону;
- за умови повного виконання належним чином підприємством-дебітором укладеного договору про реструктуризацію заборгованості.
Гарантії забезпечення прав та інтересів кредиторів визначені статтею 7 Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу», відповідно до якої НАК «Нафтогаз України», особа, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно, особа, що здійснює функції оператора газотранспортної системи з 1 січня 2020 року, заборгованість перед якими (з урахуванням суми неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на таку заборгованість) підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону, мають право на відшкодування з державного бюджету додаткових витрат на сплату процентів та інших витрат у зв'язку із запозиченням коштів з метою покриття касових розривів, що утворилися внаслідок врегулювання заборгованості відповідно до статей 5-6 цього Закону, в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
Отже, наведеними положеннями Закону передбачений механізм урегулювання питань щодо основної заборгованості підприємств, включених до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості, а також підстави та передумови для списання неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на цю ж заборгованість, учасниками такої процедури врегулювання, визначеними статтею 1 Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу».
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.07.2024 у справі №921/366/23, від 12.12.2024 у справі №924/395/24. від 17.01.2025 у справі №925/958/22.
Верховний Суд у постанові від 12.12.2024 у справі №924/395/24 зазначив, що за умови перебування товариства в Реєстрі підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу, та віднесення суми основного боргу за наказом до передбаченої Законом №1639-ІХ та ініційованої боржником процедури врегулювання, у приватного виконавця відповідно до положень п. 15 ч. 1 ст. 34 та ч. 4 ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження» був наявний обов'язок зупинити вчинення виконавчих дій у виконавчому проваджені з виконання наказу також і в частині пені, інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на основну заборгованість, і зняти арешт з майна та грошових коштів боржника у відповідній частині.
При цьому, у вищевказаній справі №924/395/24 пеню, інфляційні нарахування, проценти річних було стягнуто за період після 01.03.2022, і в цій частині приватного виконавця також було зобов'язано зупинити вчинення виконавчих дій по виконавчому провадженню та зняти арешт з майна та коштів, розміщених на розрахункових рахунках в банківських установах.
Також суд звертається до правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 09.04.2024 у справі №910/16181/18, зокрема: «Верховний Суд виходить з міркувань, що держава, визнаючи неможливість підприємств паливно-енергетичного комплексу забезпечити свої розрахунки, із прийняттям Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» вчиняє дії, спрямовані на врегулювання такої заборгованості, зокрема, шляхом проведення взаєморозрахунків за рахунок видатків державного бюджету, реструктуризації заборгованості за природний газ та послуги з його транспортування та списання неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість з оплати природного газу та послуги з його транспортування».
Суд зазначає, що державний виконавець не є учасником процедури врегулювання заборгованості, визначеної Законом України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу», і відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» у приватного виконавця виник обов'язок зупинити вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу Господарського суду Донецької області від 13.11.2024 у справі №905/749/24.
Отже, з урахуванням наведених положень законодавства та висновків Верховного Суду, суд вважає, що за умови перебування ПАТ «Маріупольгаз» в Реєстрі підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу, та віднесення суми основного боргу за наказом Господарського суду Донецької області від 13.11.2024 у справі №905/749/24 до передбаченої Законом №1639-ІХ та ініційованої боржником процедури врегулювання, у державного виконавця відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 34 та ч. 4 ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження» був наявний обов'язок зупинити вчинення виконавчих дій у виконавчому проваджені з виконання наказу також і в частині інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на основну заборгованість.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 20.01.2025 у справі №924/396/24.
З положень ст. 6 Закону №1639-ІХ слідує, що списання неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість з оплати природного газу та послуги з його транспортування є складовою процедури врегулювання заборгованості. Саме лише включення боржника до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості не є безумовною підставою для списання 3% річних, інфляційних втрат та неустойки. В той же час, як саме списання так і відмова у ньому, можуть бути вчинені лише в результаті реалізації усього механізму врегулювання заборгованості учасниками цієї процедури. При цьому, ні приватний виконавець, ні суд не являючись учасниками процедури врегулювання заборгованості не вправі приймати рішення щодо наявності/відсутності умов для списання неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, в ході процедури врегулювання заборгованості, яка ще не завершилася.
Таким чином, на момент звернення ПАТ «Маріупольгаз» до державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції із листом (заявою) від 22.02.2025 були наявні дві обов'язкові обставини для зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №77285782, передбачені п. 15 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», а саме:
- сума, що стягується за наказом Господарського суду Донецької області від 13.11.2024 у справі №905/749/24 підлягає врегулюванню відповідно до процедур, передбачених Законом України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу»;
- перебування боржника - ПАТ «Маріупольгаз» в Реєстрі підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу.
Постанова НКРЕКП № 1739 від 20.12.2022 про включення ПАТ «Маріупольгаз» до реєстру є чинною та продовжує діяти, боржника із відповідного реєстру не було виключено, взаєморозрахунки відповідно до Закону №1639-ІХ не проведено, у зв'язку із чим процедура врегулювання заборгованості згідно цього Закону не завершена та станом на цей час є діючою.
Згідно зі ст. 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Таким чином, доводи Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», викладені у скарзі, суд визнає необґрунтованими, а скаргу на дії державного виконавця органу ДВС щодо винесення постанови про зупинення вчинення виконавчих дій від 25.02.2025 з примусового виконання наказу Господарського суду Донецької області від 06.11.2024 за № 905/749/24 - такою, що не підлягає задоволенню в цілому.
Керуючись ст.ст. 233, 234-235, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд,
У задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» на дії державного виконавця органу ДВС щодо винесення постанови про зупинення вчинення виконавчих дій від 25.02.2025 з примусового виконання наказу Господарського суду Донецької області від 06.11.2024 за № 905/749/24 - відмовити повністю.
У судовому засіданні 27.03.2025 оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Повний текст ухвали складено та підписано 01.04.2025.
У відповідності до ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://dn.arbitr.gov.ua.
Суддя С.М. Фурсова