вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
31.03.2025м. ДніпроСправа № 904/5297/24
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін, справу:
за позовом Комунального підприємства теплових мереж "КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА", Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг
до Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВІ ЕЛЕКТРО СИСТЕМИ", Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг
про стягнення заборгованості за теплову енергію у загальному розмірі 53 921,68 грн.
До Господарського суду Дніпропетровської області надійшла через систему "Електронний суд" позовна заява від Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (далі - позивач), у якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВІ ЕЛЕКТРО СИСТЕМИ" (далі - відповідач) заборгованість за теплову енергію за період з 01.12.2021р. по 28.03.2022р. у розмірі 36 903,20 грн., суми збитків від інфляції - 14 019,79 грн. (з лютого 2022р. по жовтень 2024р.), 3 % річних - 2 998,69 грн. (з 21.01.2022 р. по 13.11.2024р.).
В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за договором купівлі-продажу теплової енергії № 11183 від 19.02.2020.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2024 позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу протягом семи днів з дня вручення ухвали суду від 09.12.2024 усунути недоліки позовної заяви , а саме надати опис вкладення у цінний лист (згідно переліку додатків доданих до позовної заяви та номер поштового відправлення) та фіскальний чек (оригінали або належним чином засвідчені копії), які підтверджують факт відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів.
11.12.2024 від Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" через систему "Електронний суд" надійшла заява про усунення недоліків.
Таким чином позивачем вимоги ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2024 виконано.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
В зазначені строки, які встановленні ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2024, сторони не подали витребувані судом документи.
Про розгляд справи відповідач повідомлявся рекомендованим листом з повідомленням про вручення за юридичною адресою, що підтверджується наявним у справі рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося до господарського суду з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.01.2025 продовжено строк розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в межах розумного строку.
В зазначені строки, які встановленні ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.01.2025, сторони не подали витребувані судом документи.
Про розгляд справи відповідач повідомлявся рекомендованим листом з повідомленням про вручення за юридичною адресою, що підтверджується наявним у справі рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося до господарського суду з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".
Судом встановлено, що у відповідача відсутній електронний кабінет.
Також ухвалу суду від 06.01.2025 направлено відповідачу на його електронну адресу nes2017@ukr.net, яка вказана в позовній заяві, що підтверджується Довідкою про доставку електронного листа на електронну адресу відповідача.
Отже, відповідач не скористався наданим йому законом правом подати письмові заперечення проти позову.
Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 16.12.2024 та з ухвалою про продовження строку розгляду справи від 06.01.2025, у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Згідно з ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2024 не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.
Станом на час винесення рішення по справі відзив на позовну заяву, клопотання щодо необхідності надання додаткового строку на підготовку своєї правової позиції у справі від відповідача до канцелярії суду не надходило.
Виходячи з викладеного, а також враховуючи достатність наявних у справі доказів, згідно із ст.165 ГПК України, суд вбачає за можливе розглянути справу по суті заявлених вимог за наявними у ній документами відповідно до вимог ч.2 ст. 178 вказаного нормативно-правового акту.
Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Проте, вихід за межі встановленого ст. 195 ГПК України строку був обумовлений виключними загальновідомими обставинами, пов'язаними із триваючою військовою агресією Російської федерації на територію України.
Зокрема, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.
Воєнний стан в Україні неодноразово було продовжено. На даний час Указом Президента України від 06.02.2023 № 58/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.
З урахуванням викладеного, за об'єктивних обставин розгляд справи був здійснений судом без невиправданих зволікань настільки швидко, наскільки це було можливим за вказаних умов, у межах розумного строку в контексті положень Господарського процесуального кодексу України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з ч.4 ст.240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд,
Позиція позивача
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу теплової енергії № 11183 від 19.02.2020 в частині розрахунку за теплову енергію за період з 01.12.2021 по 28.03.2022, а також суми збитків від інфляції за період лютий 2022 - жовтень 2024, 3 % річних з 21.01.2022 по 13.11.2024.
Позиція відповідача
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
19 лютого 2020 року між Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" (далі - Теплопостачальна організація-Продавець, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "НОВІ ЕЛЕКТРО СИСТЕМИ" (далі - Споживач, Відповідач) було укладено Договір купівлі-продажу теплової енергії №11183 (далі - Договір).
Відповідно до пункту 1.1. Договору теплопостачальна організація-продавець відпускає споживачу-покупцю теплову енергію в гарячій воді на потреби опалення, вентиляції, гарячого водопостачання та у вигляді пари на технологічні потреби, а споживач-покупець сплачує отриману теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) у строки, передбачені цим договором.
Теплопостачальна організація-продавець та споживач-покупець теплової енергії при виконанні умов цього договору, а також вирішенні всіх інших питань, що не обумовлені цим договором зобов'язуються керуватися діючим законодавством України, зокрема: Законом України "Про житлові-комунальні послуги", Законом України "Про теплопостачання", "Правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж", затвердженими Наказом Міністерства палива та енергетики України від 14.02.2007 №71, "Правилами користування тепловою енергією", затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 №1198 (пункт 1.3. Договору).
Відповідно до пункту 1.4. Договору теплопостачальна організація-продавець відпускає споживачу-покупцю теплову енергію на об'єкти, вказані в таблиці №2 згідно з встановленим планом теплоспоживання з 01.02.2020 по 01.02.2021 (таблиця №1, №2 є невід'ємними частинами договору). Оплата здійснюється з моменту зазначеного періоду дії договору.
За змістом п. 2.1. Договору, окрім іншого встановлено, що облік споживання теплової енергії здійснюються згідно приладів обліку або розрахунковим способом.
Згідно з п.3.1. Договору Споживач-Покупець щомісяця до 15 числа самостійно отримує в Теплопостачальної організації-Продавця за адресою: вул. Пушкіна, буд. №36, тел. 90-34-26, 409-51-38, 409-51-33, каб.29: - рахунок-фактуру; - акти звіряння розрахунків на початок та закінчення опалювального періоду (один примірник оформленого акту звірки Споживач-Покупець протягом 5-ти днів повертає Теплопостачальній організації-Продавцю); - акти виконаних робіт (один примірник оформленого акту Споживач-Покупець протягом 5-ти днів повертає теплопостачальній організації-Продавцю).
Оплата за відпущену теплову енергію проводиться споживачем-покупцем щомісяця, самостійно, в грошовій формі не пізніше 20-го числа місяця наступного за розрахунковим на рахунок теплопостачальної організації-продавця із спеціальним режимом використання, що передбачено ст. 19-1 Закону України "Про теплоспоживання". Споживач-покупець має право робити передоплату (п. 3.2 договору).
Пунктом 4.2. Договору встановлено обов'язок Споживача-Покупця сплачувати за теплову енергію за тарифом, а також сплачувати витрати пов'язані з неповерненням конденсату.
Відповідно до Таблиці №1 планова сума за місяць з урахуванням ПДВ складає 46 883,57 грн.
Відповідно до Таблиці №2 об'єктами теплопостачання є нежитлове приміщення (офіс) за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Ферганська, 1, загальною площею 104,2 кв.м.
Вказане нежитлове приміщення належить відповідачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу 27.12.2007.
Цей договір діє з 01.02.2020 по 01.02.2021 і вважається щорічно продовженим (за змістом п. 9.1. Договору).
Відповідно до частини 1 ст. 259 Цивільного кодексу України, сторони домовились про збільшення строку позовної давності до п'яти років (п.10.1. Договору).
Подання теплоносія до будівлі за адресою: вул. Ферганська, буд. 1 здійснюється від теплових мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) Позивача. Відповідач отримував теплову енергію для потреб опалення нежитлової будівлі. Доказами подачі теплової енергії до будівлі та її отримання відповідачем є акт складений між сторонами від 11.11.2021 щодо подачі теплової енергії до будівлі, рішення виконавчого комітету Криворізької міської ради про закінчення опалювального періоду 2021-2022 років.
Свої договірні зобов'язання Позивач виконав, а саме: постачання теплоносія на протязі всього періоду, передбаченого Договором, проводилось не порушуючи щорічні розпорядження Виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області "Про початок та закінчення опалювального періоду".
Облік споживання теплової енергії здійснюється згідно приладів обліку або розрахунковим способом, за їх відсутності, що передбачено п. 2.1 Договору.
Тариф в спірний період було передбачено:
- за період з 25.10.2021р. по 17.10.23р. тариф за 1 Гкал 5 065, 99 грн. (з ПДВ) (згідно рішення Криворізької міської ради від 22.10.21 р. № 530 п.1.1.2 для потреб категорії "інші споживачі" КПТМ "Криворіжтепломережа).
- за період з 18.10.2023р. по теперішній час тариф за 1 Гкал 3 481,81грн. (з ПДВ) (згідно Рішення Виконавчого комітету Криворізької міської ради від 18.10.2023 №1272 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послугу з постачання теплової енергії Комунальному підприємству теплових мереж "Криворіжтепломережа", для потреб інших споживачів).
Згідно п. 3.1 та 3.2 Договору Споживач самостійно отримує рахунки та сплачує плату за теплову енергію.
Відповідач свій обов'язок щодо оплати в повному обсязі не виконав, у зв'язку з чим за період з 01.12.2021 р. по 28.03.2022 р. утворилася заборгованість за отриману теплову енергію у розмірі 36 903,20 грн., що і стало причиною виникнення спору.
Предметом доказування у даній справі є: наявність прострочки щодо оплати, періоди прострочення оплати, наявність підстав для стягнення заборгованості.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини першої статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Відповідно до статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
З наведеного вбачається, що постачання теплової енергії має здійснюватися на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії, укладеного між споживачем та енергопостачальною організацією.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статті 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Пунктами 36, 37 Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №830 від 21.08.2019 передбачено, що споживач здійснює оплату спожитої послуги щомісяця в порядку та строки, визначені договором. Споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення відповідного договору. Споживач не звільняється від оплати послуги за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (на іншому об'єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб.
Частиною 6 статті 25 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що в разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.
Враховуючи зазначений вид договорів, вбачається, що він є оплатним, і обов'язку постачальника за договором відпустити теплову енергію відповідає обов'язок споживача оплатити вартість теплової енергії.
Отже, задоволенню підлягає вимога про стягнення з відповідача заборгованості за теплоенергію поставлену в період з 01.12.2021 по 28.03.2022 у сумі 36 903,20 грн.
Щодо суми 3% річних та інфляційних втрат
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував інфляційні втрати у сумі 14 019,79грн. за період з лютого 2022 по жовтень 2024 та 3% річних у сумі 2 998,69 грн. за період з 21.01.2022 по 13.11.2024.
Сплата 3% річних від простроченої суми встановлений договором не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Таким чином, законом установлено обов'язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов'язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та відсотків річних за весь час прострочення виконання зобов'язання.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у виді інфляційного нарахування на суму боргу та процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Отже, у розумінні положень наведеної норми позивач як кредитор, вправі вимагати стягнення у судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов'язання.
Суд, перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, приходить до висновку, що вони здійснені правильно та такими, що підлягають задоволенню.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
Обов'язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про більшу вірогідність доказів, наданих позивачем у підтвердження обґрунтування своєї позиції. Відповідно позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі. Такі висновки суду засновані передусім на відсутності належних спростувань з боку відповідача цих обставин.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
Щодо судового збору.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у розмірі 2 422,40 грн.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВІ ЕЛЕКТРО СИСТЕМИ" (50005, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Ферганська, буд. 1; код ЄДРПОУ 34545200) на користь Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (50000, м. Кривий Ріг, провул. Цісик Квітки, буд. 9; код ЄДРПОУ 03342184) основну заборгованість у розмірі 36 903,20 грн, суму збитків від інфляції у розмірі 14 019,79 грн, 3% річних у розмірі 2 998,69 грн, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено та підписано - 31.03.2025.
Суддя В.Г. Бєлік