вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про залишення позовної заяви без руху
31.03.2025м. ДніпроСправа № 904/1367/25
Суддя Бєлік В.Г. , розглянувши матеріали
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ, в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро
до Приватного акціонерного товариства "Кривий Ріг Цемент", м. Дніпро
про стягнення 3% річних та інфляційних втрат.
Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, у якій просить стягнути з Приватного акціонерного товариства "Кривий Ріг Цемент" (далі - відповідач) грошові кошти у розмірі 179 341,65 грн, які складаються з наступних сум:
- 3% річних - 35 554,56 грн;
- інфляційні втрати - 143 787,09 грн.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за укладеним між сторонами договором про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 45-00292923/2020-001 від 30.03.2020, а саме в частині повноти та своєчасності розрахунків з оплати за користування вагонами. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.08.2023, яке постановою Центрального апеляційного господарського суду від 30.11.2023 залишено без змін, позовні вимоги позивача задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача плату за користування вагонами у розмірі 655 319,88 грн., яку своєчасно не сплачено, у зв'язку з чим позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних за період існування простроченої заборгованості.
Розглянувши матеріали позовної заяви, господарський суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Статтями 162 та 164 Господарського процесуального кодексу України визначено вимоги щодо оформлення позовної заяви та комплектність документів, які повинні додаватися до неї.
Згідно пункту 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Сплата судового збору здійснюється в порядку і розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір".
Вирішуючи питання щодо сплати судового збору, господарський суд повинен виходити, зокрема, з такого.
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п.1, п.2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", з 01 січня 2025 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3 028,00 грн.
Згідно з ч.1 ст.163 ГПК України ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
Відповідно до п. 3.1. Інструкції “Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затвердженої Постановою Правління НБУ від 21.01.2004 року № 22, платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до вказаної Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до вказаної Інструкції. Платіжне доручення оформляється платником згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.
Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що документом про сплату судового збору є оригінал квитанції установи банку або відділення поштового зв'язку, платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.
Як встановлено судом позивачем заявлено майнову вимогу, а саме стягнення коштів в розмірі 179 341,65 грн., за яку судовий збір 1,5 % становить 3 028,00 грн.
Відтак, розмір судового збору за подання даного позову становить 3 028,00 грн.
Однак позивачем до матеріалів позовної заяви не надано жодних доказів на підтвердження сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України).
Виходячи з вищевикладеного, позивачу необхідно сплатити судовий збір за подання до господарського суду даної позовної заяви в розмірі 3 028,00 грн.
Отже, позовна заява подана без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.
Національним законодавством України (ст. 172 Господарського процесуального кодексу України) передбачено забезпечення права відповідача на інформацію про подану позовну заяву та ознайомлення з її змістом і доданими документами, а також передбачено механізм реалізації такого права шляхом встановлення обов'язку позивача надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів до порушення провадження у справі.
Таким чином, право на справедливий суд, передбачене ст. 6 Конвенції, включає в себе обов'язок позивача належним чином інформувати відповідача про подання позову до суду шляхом направлення на його адресу копії позовної заяви з додатками. При чому, таке інформування повинно бути здійснене позивачем до порушення судом провадження по справі.
Також суд зазначає, що згідно правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної, зокрема, у Постанові від 04.12.2012 по справі № 5/5005/7237/2012, виконання позивачем вимог процесуального законодавства, які він зобов'язаний вчиняти до подання позову, не може здійснюватися після порушення провадження у справі.
Отже, порушення провадження у справі до виконання позивачем вказаного обов'язку, не буде відповідати ст. 6 Конвенції
Відповідно до частини першої статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 174, 232 - 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Позивачу протягом десяти днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, а саме:
- надати докази сплати судового збору у встановлених порядку та у розмірі 3 028,00 грн.
3. Роз'яснити, що у випадку невиконання позивачем вимог суду про усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя В.Г. Бєлік