18 березня 2025 року
м. Харків
справа № 2-203/07
провадження № 22-з/818/23/25
Харківський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді: Тичкової О.Ю.,
суддів - Маміної О.В., Пилипчук Н.П.,
за участі секретаря судового засідання Волобуєва О.О.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , ОСОБА_2
відповідач - Харківська міська рада
заінтересована особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Схід-Девелопмент»
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харків заяву ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення по справі №2-203/07,-
В січні 2007 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовною заявою, в якій на підставі ст.ст. 11, 16, 328, 331 Цивільного кодексу України просили суд визнати за ними право власності самовільно збудовану двоповерхову нежитлову будівлю (нежитлові офісні приміщення) в літ. «Б-2» (колишній гараж), загальною площею 447,4 кв. м, по АДРЕСА_1 .
Рішенням Дзержинського районного суду м.Харкова від 12 січня 2007 року позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено.
Присвоєно нежитловій офісній будівлі в літ. «Б-2» поштову адресу: АДРЕСА_1 . Визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право спільної часткової приватної власності у співвідношенні 1/2 кожному на самовільно збудовану двоповерхову нежитлову офісну будівлю, що складається з офісних приміщень 1 №1-9 та 11 №1 в літ. «Б-2», по АДРЕСА_1 , загальною площею 447,4 кв. м, де основна площа - 438,9 кв. м, допоміжна - 8,5 кв. м.
Не погодившись з рішенням суду ТОВ «Схід - Девелопмент» подало апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просило рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 26.11.2024 апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Схід-Девелопмент» - закрито, оскільки в ході апеляційного перегляду встановлено, що ТОВ «Схід - Девелопмент» не має права на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, тому що цим рішенням не було вирішено питання про його права, інтереси та (або) обов'язки.
03 грудня 2024 року до суду апеляційної інстанції від представника Тітова І.Б., який діє в інтересах ОСОБА_2 надійшла заява про стягнення правничої допомоги, за змістом якої ОСОБА_3 просив стягнути з ТОВ «Схід - Девелопмент» на користь ОСОБА_2 понесені останньою витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 71 000 гривень, з яких за участь представника і судових засілання 10 000, 00 грн, за складання відзиву на апеляційну скаргу, письмові пояснення та заяву про закриття апеляційної скарги в розмірі 11 000,00 грн, участь адвоката у справі в розмірі 10 000,00 грн та гонорар 40 000,00 грн.
Заява обґрунтована тим, що відповідно до укладеного договору про надання правової допомоги та додатковою угодою від 01.05.2024 сторони визначили вартість робіт в рамках справи, а актом від 02.12.2024 замовником було прийнято надані роботи. Таким чином загальна вартість понесених витрат первинним позивачем по справі в рамках розгляду апеляційної скарги ТОВ «Схід-Девеломпед» склала 71 000,00 грн.
24.12.2024 представник Руденко Ю.А, який діє в інтересах ТОВ «Схід-Девелопмент» подав заперечення на заяву про стягнення правничої допомогу. Зазначив, що заявлений ОСОБА_2 розмір витрат є неспіврозмірним із складністю цієї справи та обсягом наданих адвокатом послуг та виконання робіт. Також зазначив, що з огляду на надані представником Коніної Н.Ю. документи, які додані до заяви про стягнення правничої допомоги, такі витрати заявником станом на момент подання заяви ще не було понесені.
Колегія суддів, заслухавши доповідь головуючого судді, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи заяви про ухвалення у справі додаткового судового рішення, дійшла висновку, що заява підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до 3 ч. 1, ч. 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд що ухвалив рішення, ухвалює додаткове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
В ч.3 ст. 142 ЦПК України встановлено, що у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача.
Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України (надалі ЦПК України) судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача (ч.1, п.2 ч.2 ст. 141 ЦПК України).
Як убачається з матеріалів справи, що 01.05.2024 між ОСОБА_2 та адвокатом Тітовим І.Б. укладено договір про надання адвокатом правової допомоги надання юридичних послуг та виконанням юридичних робіт (а.с. 79-80).
Додатком №1 до договору про надання адвокатом правової допомоги наданя юридичних послуг та виконання юридичних робіт від 01 травня 2024 року встановлена вартість послуг виконавця, яка складає вичення документів та надання усних консультацій , складання відзиву на апеляціну скаргу, складання заяв в рамках судової справи в загальному розмірі 11 500, представництво інтересів замовника в цивільному спорі в суда апеляційної інстанціїї скаладє 10 000 грн +2 500 за кожний судодень, складання та подання письмових пояснень у розмір 2 500, 00 грн, гонорар успіху в немайновому спорі в розмірі 10 000 та гонорар успіху в майновому 5% від ціни позову, у разі неможливості визначити вартість майна, то не менш 5 мінімальних заробітніх плат на момент укладення рішення суду (а.с. 106).
Згідно акту№441 здачі приймання виконання робіт за договором про надання адвокатом правової допомоги від 01.05.2024 року вартість виконаних робіт складає 61 000,00 грн (а.с. 107). Також матеріали справи місять ордер на надання правничої допомоги ОСОБА_2 в судах всіх інстанцій і підсудності (а.с.82).
Ухвалою Харківського апеляційного суду 26 листопада 2024 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Схід-Девелопмент» закрито.
Виходячи зі змісту частини восьмої статті 141 ЦПК України, сторона може подати докази на підтвердження розміру витрат, які вона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, у тому числі і після судових дебатів, але виключно за сукупності двох умов: по-перше, ці докази повинні бути подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, по-друге, сторона зробила відповідну заяву про розподіл судових витрат до закінчення судових дебатів.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (п. 268).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:
- надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц та в постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі№ 922/445/19 міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Аналогічні висновки наведено також в постановах Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19 та 11 листопада 2020 року у справі № 673/1123/15-ц.
Разом з тим, при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.
Наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Схожі висновки викладено в постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), від 31 липня 2020 року у справі № 301/2534/16-ц (провадження № 61-7446св19), від 30 вересня 2020 року у справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19), від 20 вересня 2023 року у справі № 753/7936/22 (провадження № 61-1519св23).
Як вбачається з матеріалів справи адвокатом Тітовим І.Б. до суду подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, заява про закриття апеляційного провадження, та письмові пояснення.
Вирішуючи питання про стягнення витрат на правничу допомогу, суд виходить з того, що дана справа перебувала в провадженні суду не тривалий час та по справі було проведено декілька судових засідань за участю адвоката, суд вважає вказаний розмір витрат на правничу допомогу в розмірі 71 000 грн не обґрунтованим та не співмірним.
Враховуючи обсяг виконаної адвокатом роботи, при розгляді даної справи в суді, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку, що справедливим і співмірним буде стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Схід-Девелопмент» на користь на користь ОСОБА_2 10 000,00 грн. у рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, понесених в суді апеляційної інстанції.
Враховуючи викладене вище, заяву Тітова І.Б., який діє в інтересах ОСОБА_2 належить задовольнити частково, ухвалити у справі додаткову постанову, якою стягнути з ТОВ «Схід-Девелопмент» на користь ОСОБА_2 10 000 гривень понесених витрат на правничу (правову) допомогу у зв'язку із розглядом апеляційної скарги.
Керуючись статтями 270, 382, 383 ЦПК України, суд
Заяву Тітова Ігора Борисовича, який діє в інтересах ОСОБА_2 -задовольнити частково.
Ухвалити додаткову постанову.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Схід-Девелопмент», (код ЄДРПОУ 43661900) на користь ОСОБА_2 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) - 10 000 (десять тисяч) грн витрат за надання правничої допомоги в суді апеляційної інстанції.
Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий О. Ю. Тичкова
Судді О.В. Маміна
Н.П. Пилипчук