Справа № 643/11121/23 Головуючий суддя І інстанції Новіченко Н. В.
Провадження № 22-ц/818/438/25 Суддя доповідач Яцина В.Б.
Категорія: за законом.
06 березня 2025 року м. Харків
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого Яцини В.Б.
суддів колегії Мальованого Ю.М., Маміної О.В.,
за участю секретаря судового засідання Холод М.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Гірка Петра Артемовича на рішення Московського районного суду м.Харкова від 13 серпня 2024 року, по цивільній справі №643/11121/23, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Державний нотаріус Першої Харківської державної нотаріальної контори Головного територіального юстиції в Харківській області Цуканова Олена Василівна про усунення спадкоємця від права на спадкування за законом,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Московського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про усунення спадкоємця від права на спадкування за законом.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач посилається на те, що спадкодавець ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Від шлюбу спадкодавець мала двох дітей - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . За життя ОСОБА_3 на підставі рішення виконавчого комітету Московської районної ради м. Харкова № 250/16 від 21.06.2005 року та виданого на його підставі свідоцтва про право власності від 28.07.2005 року, набула у власність квартиру АДРЕСА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_2 помер син спадкодавця ОСОБА_5 . ІНФОРМАЦІЯ_3 спадкодавець ОСОБА_3 , померла, про що 21.02.2022 року складено відповідний актовий запис № 3391. Після смерті ОСОБА_3 , відкрилася спадщина, до складу якої входить вказана квартира АДРЕСА_2 .
Постановою державного нотаріуса Першої Харківської державної нотаріальної контори Цуконової О.В. № 1896/02-14 від 15.09.2023 року, позивачу було відмовлено в оформленні її спадкових прав та отримання відповідного свідоцтва про право на все спадкове майно, оскільки спадкоємцем першої черги за законом після померлої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , окрім позивача, також є онук спадкодавця ОСОБА_2 на частку свого раніше померлого батька ОСОБА_5 за правом представництва. Однак позивач вважає, що спадкоємець ОСОБА_2 за правом представлення має бути усунутим від права на спадщину у зв'язку з тим, що перед смертю ОСОБА_3 важко хворіла, а тому через похилий вік та незадовільний стан здоров'я перебувала у безпорадному стані (не могла самостійно забезпечувати свої фізіологічні потреби, забезпечувати себе необхідними речами побуту, їжею, ліками, одягом, тощо). Крім того, позивач зазначає, що перед смертю у всіх питаннях своєї життєдіяльності спадкодавець ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , потребувала сторонньої допомоги, підтримки та піклування. Позивач без участі відповідача не мала змоги надати повноцінну фізичну та матеріальну допомогу, оскільки сама потребувала догляду через її похилий вік і незадовільний майновий стан. Однак, відповідач як онук маючи фізичну і матеріальну можливість надати допомогу спадкодавцю, умисно ухилявся від надання допомоги, хоча мав реальну можливість її надати. У зв'язку з цим позивач просить суд відповідно до частини 5 статті 1224 ЦК України усунути відповідача від права на спадкування за законом.
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 13 серпня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Скарга мотивована тим, що суд не надав належної оцінки наявним у справі доказам.
Вважає, що оскільки спадкодавцю на день смерті було 94 роки, тому суд безпідставно вважав необхідним додатково надавати медичні документи на підтвердження її безпорадного стану, який є доведений внаслідок значного віку померлої, показань свідків та 3-х томів історії хвороб.
Вказує на те, що суд помилково вказував на відсутність доказів про те, що саме відповідач мав надавати допомогу спадкодавцю, який був обізнаний про її життя та вік.
Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.
Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, за відсутності учасників справи, які були повідомлені про судове засідання, що відповідно до змісту ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду скарги, колегія суддів у визначених ст. 367 ЦПК України межах доводів скарги та розглянутого судом позову дослідила матеріали справи, перевірила законність і обґрунтованість рішення суду, та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з положеннями ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вказаним вимогам рішення суду відповідає.
Відмовляючи в задоволенні позову суд зазначив, що позивачем не доведено, що відповідач вчиняв умисні дії чи бездіяльність, спрямованих на ухилення від обов'язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, та, виходячи із відсутності умов, передбачених частиною п'ятою статті 1224 ЦК України для усунення відповідача від права на спадкування за законом,
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду.
Згідно ч. 5 ст. 1224 ЦК України за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Судом відповідно до наявних у справі доказів встановлено, що спадкодавиця ОСОБА_3 за своє життя набула у власність квартиру АДРЕСА_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть НОМЕР_1 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), внаслідок чого відкрилася спадщина на вищевказану квартиру.
ОСОБА_6 та ОСОБА_5 є дітьми померлої та спадкоємцями за законом першої черги, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження.
На день смерті своєї матері ОСОБА_5 вже помер.
ОСОБА_2 є сином ОСОБА_5 , що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження.
Спадкоємцями померлої є позивачка та онук - відповідач ОСОБА_2 .
23.08.2022 року позивачка звернулася до Першої Харківської міської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті своєї матері ОСОБА_3
15.09.2023 року державний нотаріус Першої Харківської державної нотаріальної контори Цуканова О.В. відмовила позивачу у видачі Свідоцтва про право на спадщину на все спадкове майно після смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 , оскільки спадкоємцями на підставі ст. 1261 ЦК України в рівних частках кожний, тобто по 1/2 частці спадщини, крім позивачки за правом представлення, ст. 1266 ЦК України, є також онук спадкодавця - ОСОБА_2 , батько якого є ОСОБА_5 , який помер на день відкриття спадщини помер.
Допитані судом за клопотанням позивача свідки ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 підтвердили, що позивачка проживала разом зі своєю матір'ю ОСОБА_3 за адресою : АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 здійснювала догляд за своєю покійною матір'ю, яка внаслідок стану здоров'я потребувала допомоги, та піклувалася про неї. Онука ОСОБА_2 , вони не бачили.
Для задоволення позовних вимог у справах про усунення від права на спадкування відповідно до ч. 5 ст. 1224 ЦК України має значення лише сукупність таких обставин: ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання; перебування спадкодавця в безпорадному стані; потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи.
Тобто, лише при одночасному настанні наведених обставин і доведеності зазначених фактів у їх сукупності спадкоємець може бути усунений від спадкування. При цьому безпорадний стан має підтверджуватися за допомогою спеціальних знань, відмінними від юриспруденції, а саме - експертними висновками у розумінні ст. 102 ЦПК України, яких позивачка до суду не надала та відповідних клопотань до суду у разі неможливості отримати їх самостійно - не заявляла.
Спадкодавець на день смерті дійсно була у поважному віці 94 років, однак цього замало з огляду на те, що оцінка безпорадного стану здоров'я потребує саме таких медичних висновків.
Всупереч вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК позивачкою під час розгляду даної справи не надано належних та допустимих доказів на підтвердження перебування спадкодавця у безпорадному стані (зокрема медичні документи щодо стану здоров'я), не надано доказів на підтвердження потреби у спадкодавця в допомозі саме від відповідача.
Так, відповідно до пункту 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.
До аналогічних висновків дійшов КЦС ВС у постанові від 17.10.2018 у справі № 200/21452/15-ц та вказав, що безпорадний стан необхідно доказувати відповідними записами в медичних документах. Однак, у матеріалах справи таких медичних документів немає. ВС звернув увагу на те, що доводити факт безпорадного стану тільки поясненнями позивача та свідків є недостатнім з огляду на те, що відповідач - спадкоємець першої черги, заперечує право позивача на спадщину.
Суд правильно не взяв до уваги покази допитаних судом свідків ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , оскільки вони з урахуванням вказаних правових висновків касаційного суду за відсутності медичних висновків про безпорадний стан спадкодавця не можуть бути його достатнім доказом.
Наведені з цього приводу доводи скарги є безпідставними.
Також позивачем не доведено, що відповідач мав можливість надавати таку допомогу, що за змістом вказаної норми ч. 5 ст. 1224 ЦК України є необхідним для встановлення його свідомого ухилення від утримання спадкодавця.
Таким чином, оскільки позивачем не доведено, що спадкодавець перебувала у безпорадному стані за своїм віком чи станом здоров'я, та що відповідач вчиняв умисні дії чи бездіяльність, спрямованих на ухилення від обов'язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, що за змістом частини п'ятої статті 1224 ЦК України є необхідними сукупними умовами для усунення відповідача від права на спадкування за законом, - суд дійшов обґрунтованого та законного висновку про відмову у задоволенні позову. Доводи скарги не доведені та висновків суду не спростовують.
Оскільки судом першої інстанції судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування згідно вимог ч. 1 ст. 375 ЦПК України відсутні.
Керуючись ст.ст. 259, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Гірка Петра Артемовича залишити без задоволення.
Рішення Московського районного суду м.Харкова від 13 серпня 2024 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня прийняття, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст судового рішення складений 31.03.2025 року.
Головуючий В.Б.Яцина.
Судді колегії Ю.М. Мальований.
О.В. Маміна.