Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-сс/4809/155/25 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Категорія Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
27.03.2025 року м. Кропивницький
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участі прокурора ОСОБА_6 ,
захисників-адвокатів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ,
підозрюваного ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому апеляційні скарги захисників підозрюваного ОСОБА_9 адвокатів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 08 березня 2025 року, в кримінальному провадженні, внесеного 03.11.2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023121550000105, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.407 КК України, якою стосовно:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Петрове Олександрійського району Кіровоградської області, громадянину України, з середньою освітою, не працюючого, військовослужбовця, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст.89 КК України такого, що не має судимостей,
застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою,
З представлених матеріалів кримінального провадження вбачається, що за клопотанням старшого слідчого СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_10 , погодженого з прокурором Кропивницької Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_11 , ухвалою слідчого судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 08 березня 2025 року підозрюваному ОСОБА_9 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 05 травня 2025 року.
Рішення слідчого судді мотивовано наявністю обґрунтованої підозри ОСОБА_9 у вчиненні умисного тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від п'яти до десяти років та ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а також неможливістю застосування ОСОБА_9 інших менш суворих запобіжних заходів, які б забезпечували виконання ним процесуальних обов'язків та були достатніми для запобігання вказаним ризикам.
В апеляційній скарзі захисник підозрюваного ОСОБА_9 адвокат ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або застави, вказуючи на те, що вказані в клопотанні ризики та твердження не доведені та необґрунтовані, оскільки підозрюваний ОСОБА_9 має міцні соціальні зв'язки, має на утриманні неповнолітню дитину, та матір похилого віку, яка має хронічні захворювання та потребує стороннього догляду.
З посиланням на норми кримінально процесуального закону захисник вказує, що в матеріалах клопотання відсутні будь-які докази, які свідчили б про те, що більш м'який запобіжний захід не може запобігти ризикам, передбаченим п.п.1,3,5 ст..177 КПК України.
При таких обставинах, захисник вважає, що обрання відносно підозрюваного ОСОБА_9 більш м'якого запобіжного заходу, зокрема визначення застави,було б цілком достатнім для забезпечення виконання ним процесуальних обов'язків.
В своїй апеляційній скарзі захисник підозрюваного ОСОБА_9 адвокат ОСОБА_8 просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою підозрюваному ОСОБА_9 змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід не пов'язаний з тримання під вартою, а саме домашній арешт, вказуючи на те, що слідчим суддею не взято до уваги наявність у підозрюваного ОСОБА_9 міцних соціальних зв'язків, наявність на утриманні малолітньої дитини, та матері похилого віку, яка потребує стороннього догляду, а також стан здоров'я підозрюваного.
Адвокат зазначає, що в клопотанні слідчого, в порушення вимог ст.184 КПК України не зазначено обґрунтування неможливості запобігання ризикам зазначеним у клопотанні.
Окрім того, судом при обранні запобіжного заходу не оцінено всі обставини, а саме ті, що характеризують підозрюваного, тяжкість інкримінованого злочину, відомості про майновий стан, співрозмірність застосованого запобіжного заходу, покладені обов'язки на підозрюваного та обставини провадження.
Також вказує про те, що судом необґрунтовано та безпідставно не визначено розмір застави як альтернативи триманню під вартою.
Враховуючи всі обставини провадження та особу підозрюваного, адвокат вважає за можливе застосувати до підозрюваного ОСОБА_9 більш м'який запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою, а саме домашній арешт або застава.
До початку розгляду апеляційних скарг підозрюваний ОСОБА_9 заявив клопотання про заміну адвоката ОСОБА_7 , яка діє за дорученням від центру надання безоплатної правничої допомоги на адвоката ОСОБА_8 , з якою підозрюваний ОСОБА_9 уклав договір на надання правничої допомоги від 02 березня 2025 року.
Колегія суддів, з урахуванням думки учасників судового провадження, вважає за необхідне задовольнити клопотання підозрюваного ОСОБА_9 та замінити адвоката ОСОБА_7 адвокатом ОСОБА_8 .
Заслухавши доповідача, думку захисника-адвоката ОСОБА_8 , підозрюваного ОСОБА_9 , які підтримали апеляційні скарги та просили суд їх задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг, дослідивши матеріали кримінального провадження та зваживши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги захисників підозрюваного ОСОБА_9 адвокатів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 задоволенню не підлягають за таких підстав.
З представлених матеріалів кримінального провадження вбачається, що під час розслідування кримінального провадження внесеного 03 листопада 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023121550000105, слідством встановлено, що ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.
29 грудня 2024 року складено повідомлення про підозру ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, яке було направлено підозрюваному ОСОБА_9 засобами поштового зв'язку, за його зареєстрованим місцем проживання: АДРЕСА_1 . Крім цього, повістками від 13.01.2025 року та 18.01.2025 року ОСОБА_9 викликався до Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області.
Ухвалою слідчого судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 січня 2025 року надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_9 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваного у вчиненні злочину від 07.03.2025 року підозрюваного ОСОБА_9 затримано о 17 год. 00 хв. 07 березня 2025 року.
07 березня 2025 року ОСОБА_9 особисто повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Згідно п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Положеннями ст.183 КПК України регламентовано, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризиками, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
В даному випадку, фактичні обставини справи свідчать про те, що ОСОБА_9 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України, а тому з урахуванням серйозності висунутої проти нього підозри, що свідчить про його суспільну небезпеку, як особи та тяжкість покарання, що загрожує у разі доведеності його винуватості у вчиненні даного кримінального правопорушення, можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, дає колегії суддів достатньо підстав з певною вірогідністю стверджувати, що ОСОБА_9 може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, впливати на свідків, вчинити інше кримінальні правопорушення.
Також, колегія суддів, враховує, що ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбачене ч.5 ст. 407 КК України, який є тяжким, умисним, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від п'яти до десяти років, після вчинення якого, будучи обізнаним про кримінальне провадження, тривалий час переховувався від органів досудового розслідування, у зв'язку з чим перебував у розшуку та був затриманий в іншій області, у зв'язку з чим підозрюваний ОСОБА_9 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, що буде перешкоджати кримінальному провадженню.
Окрім того, колегія суддів зазначає, що ОСОБА_9 може особисто або через своїх колег, які є військовослужбовцями, схиляти свідків у даному кримінальному провадженні до дачі завідомо неправдивих показів, що може привести до зміни їх показань або відмови від давання показань.
Зокрема, підозрюваний ОСОБА_9 усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та суворість можливого покарання, тривалий період вчинення кримінального правопорушення, існує ризик того, що ОСОБА_9 буде переховуватись від органів досудового розслідування та без перешкод залишить місце проживання, чим буде перешкоджати кримінальному провадженню.
Аналізуючи викладене в сукупності та доводи апеляційних скарг захисників-адвокатів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , колегія суддів вважає, що слідчий суддя районного суду під час розгляду клопотання слідчого дійшов до правильного висновку, про існування ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Тому доводи апеляційних скарг адвокатів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про відсутність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, спростовуються вищевикладеним.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: с) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчинення нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
При цьому, колегія суддів оцінює суворість можливого покарання ОСОБА_9 та визнає за реальну небезпеку можливість його ухилення від правосуддя у разі зміни, обраного щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Також, колегія суддів враховує характеризуючи дані особи підозрюваного, а саме відсутність у нього міцних соціальних зв'язків в місці його проживання, оскільки ОСОБА_9 тривалий час був відсутній за зареєстрованим місцем проживання та місцем служби, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні тяжкого злочину, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_9 , що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Термін «обґрунтована підозра», згідно практики ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.
Для цілей повідомлення особі про підозру стандарт «достатніх підстав (доказів)» передбачає наявність доказів, які лише об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри (рішення ЄСПЛ у справах «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994 та «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Заявлений в клопотанні слідчим та прокурором запобіжний захід відносно підозрюваного кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
Колегія суддів апеляційного суду враховує практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, які мають великий суспільний інтерес та вважає, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню, оскільки у зв'язку із встановленням обґрунтованої підозри, доведеністю існування передбачених ст. 177 КПК України ризиків, особи підозрюваного та конкретних обставин злочину, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_9 , контроль за поведінкою підозрюваного шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу є неможливим.
Вище зазначені обставини є виправданими та необхідними елементами, що визначають та виправдовують потребу в триманні підозрюваного ОСОБА_9 під вартою.
Підстав для обрання більш м'якого запобіжного заходу колегія суддів не вбачає.
Окрім того, відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого ст. 407 КК України.
У зв'язку з чим, як правильно зазначив слідчий суддя, з урахуванням особи підозрюваного, який залишив місце служби в тому ж населеному пункті, де він проживає, тривалість залишення місця служби та свідоме переховування від органу досудового розслідування, так як підозрюваний ОСОБА_9 був обізнаний про наявне кримінальне провадження стосовно нього, в той же час ні до місця служби, ні до слідчого не з'явився, при цьому був затриманий в іншій області, колегія суддів вважає, що така поведінка підозрюваного свідчить про намагання уникнути відповідальності, а відтак застава навіть в найбільшому розмірі, встановленому п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, достатньою мірою не забезпечить та не гарантує виконання підозрюваним ОСОБА_9 покладених на нього обов'язків.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла до переконливого висновку, що слідчий суддя районного суду обґрунтовано задовольнив клопотання слідчого про застосування підозрюваному ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м'які запобіжні заходи, зазначені у ст. 176 КПК України, не зможуть запобігти встановленим ризикам, зазначеним п.п.1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України та забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.
Керуючись ст.ст.183, 197, 309, 370 - 372, 376, 407, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги захисників підозрюваного ОСОБА_9 адвокатів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 08 березня 2025 року, в кримінальному провадженні № 42023121550000105 від 03.11.2023 року про застосування підозрюваному ОСОБА_9 запобіжного заходу у виді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, а саме до 12 травня 2025 року - без змін.
Ухвала Кропивницького апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4